Jump to Navigation

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності прийняв участь у Міжнародному науковому семінарі на тему: «Наукові видання України: сучасний стан та перспективи розвитку»

Дата публікації: 
1 Жовтень 2018

28 вересня 2018 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В.Л. Федоренко взяв участь у Міжнародному науковому семінарі на тему: «Наукові видання України: сучасний стан та перспективи розвитку» (далі – Семінар), організованому Видавничим домом «Інтернаука» та ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом».
 
У своїй доповіді на тему: «Потенціал судової експертизи для виявлення неправомірних запозичень у наукових творах» директор Центру В.Л. Федоренко розкрив особливості проведення судових експертиз, об’єктами яких є літературні твори наукового характеру (наукові твори). Відзначено, що наукові статті також є самостійним видом наукових творів, для яких властиві такі кваліфікуючі ознаки як: творчий характер, оригінальність, відповідність формальним вимогам щодо такого виду робіт (авторство, структура, обсяг, оформлення посилань тощо). На жаль, наукові статті також не рідко містять фрагменти наукових робіт інших авторів без належного посилання на них. Звичайно, коли автор творів (творці), чиї авторські права були порушені, звертається до суду за їх захистом, то судова експертиза за спеціальністю 13.1.1 дозволяє отримати висновок про наявність/відсутність таких запозичень. І для цього в Центрі проведене відповідне дослідження й на разі завершується оформлення методики експертного дослідження запозичень у літературних творах наукового характеру.

Разом із тим, для утвердження академічної доброчесності важливою є профілактика академічного плагіату (ця категорія нині унормована, хоча й не детермінована, в Законі про вищу освіту). У цьому сенсі, важливим є використання програмних продуктів і програмно-апаратних комплексів, які дозволяють виявляти запозичення в наукових творах, а уже автори, наукові консультанти, інші суб’єкти можуть робити висновок, наскільки ці запозичення правомірні/неправомірні.

При цьому, важливо, щоб така перевірка наукового твору на творчий характер і оригінальність, свого роду «наукову автентичність», проводилася до того як відповідний твір опубліковано чи подано на здобуття наукового ступеня (дисертація). Тому, не зважаючи на те, що на даний момент немає даних про експертизу програмних продуктів і програмно-апаратних комплексів для виявлення запозичень у наукових творах, хоча такі експертні дослідження вже проводяться в Центрі, використання навіть Google з цією метою, це краще, ніж нічого.

Разом із тим, директор Центру В.Л. Федоренко застеріг присутніх від ідеалізації програмних продуктів і програмно-апаратних комплексів для виявлення запозичень у наукових творах. Самі по собі вони не спроможні нині встановити, є плагіат у науковій роботі чи його там немає – вони лише виявляють збіги текстів, у тому числі й таких, що є правомірними посиланнями. До того ж, є множина творів, які не охороняються авторським правом, як до прикладу тексти нормативно-правових актів тощо, і їх використання є вільним. Тому, питання оцінки плагіату – це компетенція відповідних адміністративних органів, а в кінцевому результаті – виключна компетенція судів. У цьому розумінні необхідно пам’ятати, що наукова спільнота повинна не розвішувати ярлики «плагіат» одне на одного, без висновків експертизи чи рішень суду, а всіляко упереджувати це явище, демонструвати нетерпимість до псевдовчених і не сприяти їх розмноженню в геометричній прогресії.

Директор Центру В.Л. Федоренко також навів декілька абстрагованих, але найбільш поширених випадків виявлення Центром неправомірних запозичень у наукових творах, включаючи наукові монографії, дисертації, звіти НДР тощо. Також було підкреслено важливу роль і активну позицію Міністерства освіти і науки України, яке докладає всіх зусиль щодо попередження та боротьби з академічним плагіатом.

  У рамках Семінару також були висвітлені й обговорені проблемні питання про:
- Особливості впровадження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України.
- Досвід просування вітчизняних видань у міжнародні наукометричні бази.
- Хижацькі наукові видання та боротьба з ними.
- Функціонування наукових видань у Польщі: проблемний аналіз і ін.

Більш детально перебіг і результати Міжнародного семінару «Наукові видання України: сучасний стан та перспективи розвитку» висвітлено на сайті співорганізаторів цього заходу: http://vadnd.org.ua/ua/news/28-вересня-2018-року-в-мауп-відбувся-міжнаро/.



Головне меню 2

Ви надсилаєте повідомлення про такий текст:
Просто натисніть кнопку "Надіслати повідомлення". Також Ви можете включити свій коментар у повідомлення.