Jump to Navigation

Керівництво НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності прийняло участь в роботі Круглого столу на тему: «Проблеми доступу до методик проведення судових експертиз»

Дата публікації: 
21 Вересень 2018

20 вересня 2018 року керівництво Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), в особі директора В.Л. Федоренка та в.о. заступника директора О.Г. Адлера, прийняло участь в роботі Круглого столу на тему: «Проблеми доступу до методик проведення судових експертиз» (далі – Круглий стіл), організованого та проведеного Міністерством юстиції України в Інституті права та післядипломної освіти (вул. Кустанайська, 6, м. Київ). Модератором заходу виступив Олійник Олександр Миколайович, директор Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України.
 
Під час роботи Круглого столу було проаналізовано чинне законодавство стосовно створення методик та вирішення питання щодо віднесення інформації, яка міститься в них до службової. Також було обговорено питання щодо перспектив оприлюднення текстів методик проведення судових експертиз, які не містять службову інформацію та питання про перегляд існуючих методик проведення судових експертиз, внесених до Реєстру методик проведення судових експертиз, та визначення наявності в них інформації, що відповідає вимогам обмеження доступу.
 
Основними доповідачами на Круглому столі виступили:
- О.М. Олійник, директор Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України: «Нормативне-правове регулювання науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності»;
- Ю.О. Моісеєв, директор Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України: «Проблемні питання використання інформації, що міститься в Реєстрі методик проведення судових експертиз»;
- О.Г. Рувін, директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на тематику присвячену приведенню Реєстру методик проведення судових експертиз до сучасних викликів і завдань судової експертизи у незалежній Україні;  
- А.І. Ріпенко, директор Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз: «Загальна проблематика з питань надання публічного доступу до змісту методик судових криміналістичних експертиз»;
- А.О. Полтавський, помічник директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: «Методичне забезпечення судово-експертної діяльності: проблеми та шляхи вдосконалення»;
- Ю.О. Носатенко, старший судовий експерт Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз: «Специфіка (особливості) методичного забезпечення судово-експертної діяльності»;
- В.Т. Чупрун, завідувач сектору Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз: «Судово-експертні дослідження матеріалів, які містять інформацію з обмеженням доступом»;
- В.В. Харченко, завідувач відділу інженерно-технічних експертиз Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз: «Особливості застосування методик при проведенні інженерно-технічних експертиз».
 
На Круглому столі також виступив директор Центру В.Л. Федоренко, який відзначив, що для обмеження доступу до методик, які не містять інформації, яка передбачає в законному порядку таке обмеження, нема підстав. Тому, тексти т.з. «відкритих методик», зокрема у сфері інтелектуальної власності, рано чи пізно, доведеться оприлюднювати на офіційному веб-сайті. Можливо, доступ до них має відбуватися за спеціальною процедурою, характерною для багатьох інших державних реєстрів. Зокрема, через надання ключів доступу адвокатам, патентним повіреним тощо.

У випадку, коли щодо методик проведення судової експертизи буде застосовуватись обмеження доступу до їх текстів, це передбачатиме запровадження в НДУСЕ спеціальних режимів і технічних протоколів щодо роботи із такою інформацією. Що є процедурою складною в організаційно-управлінському сенсі та затратною в матеріальному та фінансовому аспектах. До того ж, існуючі методики експертних досліджень з питань інтелектуальної власності на сьогодні не містять інформації, обмеження використання якої було б правомірним.

Разом із тим, директор Центру В.Л. Федоренко підтримав виступаючих, що загальний доступ до методик проведення судових експериз містить і певні ризики. Зокрема, коли ці методики використовуватимуться адвокатами та сторонами процесу для того, щоб посіяти в судовому засідання сумніви щодо повноти і обґрунтованості висновків експерта та призначення додаткової чи повторної експертизи. Але, на прикладі Центру, було проаналізовано ситуацію, коли одна з поважних громадських організацій обговорила методику, підготовану Центром, без представників Центру і … не маючи тексту цієї методики. А також запросила письмові роз’яснення із 127 питань щодо застосування цієї методики для широкої громадськості. Хоча, свого часу іще Г. Галілей писав: «Математики пишуть для математиків», а методики призначаються насамперед для судових експертів, атестованих по конкретним експертним спеціальностям.

Це дозволило директору Центру В.Л. Федоренко зробити наступні висновки: по-перше, оскільки практично всі методики судових експертиз, які не мають грифу на обмеження їх використання, стають доступними для всіх заінтересованих осіб, їх тексти слід офіційно оприлюднювати. Це унеможливить «обговорення» та коментарі фейків, які періодично з’являються в глобальній мережі Інтернет в інтересах осіб, які у такий спосіб хочуть дискредитувати НДУСЕ і поставити під сумнів результати проведених ними експертних досліджень.

По-друге, оскільки більшість методик нині стають предметом уваги широкого кола осіб – від судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ та адвокатів – до громадських активістів і навіть політиків, необхідно посилити якість самих методик і процедурні аспекти їх апробації та затвердження. У цьому сенсі гостро постає й питання стандартизації відповідних методик, затвердження єдиних вимог до їх змісту та форми.

По-третє, при підготовці методик проведення експертних досліджень слід проводити науково-комунікативні заходи за участі громадськості, зокрема, профільних громадських організацій, на яких мають бути попередньо обговорені ключові положення відповідних методик. Конструктивно організований діалог із громадськістю з цих питань – це велика відповідальність, але й гарні перспективи для удосконалення якості та популяризації цих методик іще до їх затвердження в установленому порядку. Звичайно ж, мова йде не про методики криміналістичних досліджень, а про методики проведення експертних досліджень у сфері інтелектуальної власності та ін.



Головне меню 2

Ви надсилаєте повідомлення про такий текст:
Просто натисніть кнопку "Надіслати повідомлення". Також Ви можете включити свій коментар у повідомлення.