Jump to Navigation

Під науковим керівництвом директора НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проф. В.Л. Федоренка у НАДУ захищено дисертацію, присвячену державному регулюванню концесійної діяльності

Дата публікації: 
28 Серпень 2020

25 серпня 2020 року під науковим керівництвом директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) доктора юридичних наук, проф. В.Л. Федоренка у Національній академії державного управління при Президентові України успішно проведено захист (дистанційно, в режимі інтернет-стрімінгу) дисертаційного дослідження М.П. Киртоки «Державне регулювання концесійної діяльності в Україні» на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спец. 25.00.02 – механізми державного управління.
У дисертаційній роботі М.П. Киртоки вирішено поставлене завдання в науковій галузі державного управління, обґрунтовано теоретичні та правові засади, а також розроблено рекомендації щодо удосконалення державного регулювання концесійної діяльності (ДРКД) в Україні.
Здійснено узагальнення напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених, проаналізовано концесійне законодавство України з метою визначення стану розробленості зазначеної проблематики. Уточнено сутнісні характеристики та зміст поняття “державне регулювання концесійної діяльності”. На підставі узагальнення наукових поглядів учених, а також аналізу концесійного законодавства України щодо поняття “концесія”, її можна розглядати 1) як систему відносин суб’єктів владних повноважень та приватних партнерів; 2) як владний публічний акт; 3) безпосередньо як об’єкти, що передаються в концесію; 4) як договір з передачі об’єктів концесії; 5) як спеціальний режим господарювання.
Узагальнено досвід держаного регулювання концесійної діяльності у Франції, республіках Казахстан і Білорусь, Польщі, Канади та Великобританії. Зазначено, що у світі дедалі більше стає популярним ППП у формі концесії, оскільки саме така форма взаємодії між приватним та публічним партнером створює суттєву додану вартість для обох сторін. Одне з найбільших досягнень концесій полягає в тому, що завдяки їй вирішуються державні завдання силами приватного капіталу, який вважається економічно ефективнішим від державного. При цьому, приватний партнер отримує довгостроковий фінансовий інтерес, який дозволяє йому забезпечити максимальну ефективність вирішення поставленого державою чи органом місцевого самоврядування (ОМС) завдання. Зазначено, що відповідно до зарубіжного досвіду, ефективним механізмом розподілу ризиків у концесійних проєктах, віднесених до сфери відповідальності концесієдавця, виступають саме державні (муніципальні) гарантії, які уособлюють зобов’язання держави (публічного партнера) за договором.
У дисертації також було досліджено правовий, організаційний та економічний механізми ДРКД в Україні. Наголошено на тому, що в Законі України “Про концесію” передбачена можливість укладення договору концесії шляхом проведення прямих переговорів з орендарем відповідного державного майна (ст. 21), що може суттєво знизити економічний ефект від концесії та стати передумовою для різного роду правопорушень, у тому числі корупційного характеру.



Головне меню 2

Ви надсилаєте повідомлення про такий текст:
Просто натисніть кнопку "Надіслати повідомлення". Також Ви можете включити свій коментар у повідомлення.