Jump to Navigation

Скажемо підробкам – ні!

Дата публікації: 
25 Червень 2014

23 червня 2014 року в Києві в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся спільний соціальний захід Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (УАПП) та Державної служби інтелектуальної власності України (Державна служба) «Я купую справжнє! Я не купую підробок!», який пройшов у форматі круглого столу «Основні напрямки діяльності органів державної влади України щодо захисту прав інтелектуальної власності». Участь у заході взяли понад 50 осіб – широке коло громадськості та представників органів державної влади (правоохоронних, контролюючих, судових, місцевого самоврядування), зокрема: заступник Міністра культури України Журавчак Олександр Петрович, Голова Державної служби Ковіня Микола Вікторович, директор департаменту розвитку торгівлі Мінекономрозвитку України Куницький Михайло Петрович, начальник відділу інформатизації Мінагрополітики України Мазепа Денис Миколайович, заступник начальника головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики – начальник управління інноваційної політики Київської міської державної адміністрації Ковалішина Наталія Порфиріївна, керівник інформаційно-аналітичного відділу Міністерства промислової політики України Рябцева Ольга Володимирівна, представник Служби безпеки України Гринь Павло Миколайович, представник Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України Гащицький Олексій Анатолійович, начальник відділу захисту прав інтелектуальної власності Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України Чигарських Андрій Вікторович, суддя – секретар четвертої судової палати Вищого господарського суду України Бенедисюк Ігор Михайлович, президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), радник Прем’єр-міністра України Щелкунов Володимир Ігоревич, голова Всесвітньої групи з боротьби з підробками (GACG Network) Джон Андерсон, президент УАПП Пахаренко-Андерсон Антоніна Павлівна.

Соціальний захід «Я купую справжнє! Я не купую підробок!» є черговим етапом просвітницької кампанії «Дні боротьби з підробками та піратством в Україні», розпочатої в нашій державі навесні 2012 року УАПП разом з Державною службою, Державною митною службою України, Міністерством внутрішніх справ України та ICC Ukraine.

Відкриваючи круглий стіл, президент УАПП Антоніна Пахаренко-Андерсон привітала учасників та підкреслила, що мета цієї просвітницької кампанії – об’єднати в боротьбі з контрафактом уряд, бізнес і споживачів, сприяти формуванню раціональної моделі споживання та підвищенню рівня обізнаності українців про ризики й наслідки придбання контрафактних товарів. Подякувавши учасникам за виявлений до заходу інтерес, Антоніна Павлівна зазначила, що сьогоднішнє представництво свідчить про готовність суспільства об’єднатися для подолання проблеми підробок і піратства.

Микола Ковіня підтримав колегу та зазначив, що потужний за професіоналізмом рівень учасників зібрання є ознакою того, що проведення щорічної кампанії «Дні боротьби з підробками та піратством в Україні» важливе й актуальне для суспільства. За його словами, для Державної служби пріоритетним напрямом діяльності залишається забезпечення належного рівня правової охорони інтелектуальної власності, удосконалення цієї роботи заради того, щоб творча людина в Україні відчувала, що її праця затребувана, що її шанують, поважають і, відповідно, захищають її права.

Володимир Щелкунов відмітив, що українці повинні усвідомлювати: дешева контрафактна продукція – це одна з головних перешкод для розвитку вітчизняного виробництва, адже порушення прав інтелектуальної власності гальмує впровадження інноваційних виробництв і економічний розвиток держави, а недотримання високих стандартів якості в агрохімічній сфері створює загрозу масштабних техногенних катастроф. Особливо важливим є розуміння шкоди від підробок не тільки для окремого споживача, але й для України в цілому: обсяги щорічного недоотримання бюджетом країни мільярдів гривень потенційних податкових надходжень разючі, знижується пряме інвестування через втрату країною інвестиційної привабливості, зростають корупція та злочинність, немає чесної конкуренції на ринку.

Михайло Куницький підтримав попередніх доповідачів і наголосив, що суспільство просто зобов’язане знати про цю світову проблему та зважено ставитися до придбання підробок.

Джон Андерсон розповів про роль і завдання GACG, до яких належить, зокрема, обмін провідною практикою боротьби з явищем контрафакції, проведення спільних заходів щодо боротьби з підробками (у тому числі спільно з інформаційними кампаніями) – таких, як Всесвітній день боротьби з підробками, щорічне нагородження недержавних та урядових організацій, які відзначилися своїми активними й ефективними антиконтрафактними заходами, а також співпраця у вирішенні практичних проблем, пов’язаних з охороною інтелектуальної власності у конкретних країнах чи регіонах.

Олександр Журавчак зазначив, що останнім часом творчі люди дедалі більше цікавляться інтелектуальною власністю, оскільки розуміють, що розуміння її значущості – не примха, а реальний виклик нинішнього часу. Тому Міністерство культури України всіляко сприятиме та підтримуватиме відповідні освітні заходи для населення.

Детальну доповідь про загрози, які несе суспільству контрафактна та піратська продукція, презентувала Антоніна Пахаренко-Андерсон. Вона розповіла, що виробництво та розповсюдження підробок – це злочинна діяльність, яка стосується практично кожного з нас. Згідно з останніми оприлюдненими даними ООН, світовий оборот контрафактних товарів становить $ 250 млрд на рік. Підробляють майже всі товари загального вжитку, причому підробки продаються практично в усіх країнах світу і є невід'ємною частиною будь-якого значного сектора продукції. Цей нелегальний бізнес можна порівняти хіба що з торгівлею наркотиками та зброєю, тому він уже став частиною величезної злочинної індустрії, з якою пов’язане не лише порушення прав інтелектуальної власності, а й інші злочини. Незаконне виробництво, поширення й торгівля підробками є чималим джерелом доходу для злочинців. Цей факт полегшує «відмивання» незаконного прибутку, а кошти, отримані від торгівлі підробками, спрямовуються на подальше виробництво контрафактних товарів та інші незаконні види діяльності. Наприкінці виступу Антоніна Павлівна звернулася до присутніх із закликом: «Якщо ми голосуємо за цивілізований і безпечний ринок товарів у нашій країні, тоді ми повинні формувати активну громадянську позицію та своєрідну солідарну відповідальність за наслідки й результати пасивності та бездіяльності щодо виробництва, розповсюдження й придбання підробленої продукції! Бездіяльність небезпечна, оскільки породжує безкарність, зростання криміналітету та корупції в суспільстві».

Микола Ковіня доповів про роль Державної служби в реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності. За його словами, Державна служба має зробити все можливе для забезпечення набуття та захисту прав інтелектуальної власності всіх учасників цивільних правовідносин на рівні економічно розвинених держав; для активного сприяння соціально-економічному розвитку України; для входження України як рівноправного партнера до Європейського Співтовариства; для покращення інвестиційного клімату України та підтримки підприємництва; для зростання міжнародного іміджу нашої держави та активної участі України в усіх міжнародних процесах у сфері інтелектуальної власності; для підвищення рівня свідомості та правової культури українського суспільства у сфері інтелектуальної власності; для створення умов для реалізації конституційних прав громадян на доступність освіти у сфері інтелектуальної власності, трансферу технологій та інноваційної діяльності; для задоволення потреб національної економіки країни у фахівцях у галузі інтелектуальної власності; для підвищення якості та рівня підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів у сфері інтелектуальної власності, зокрема працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, суддів тощо; для запровадження нових напрямів науково-методичного забезпечення освітньої діяльності, пов’язаної з підготовкою кадрів у сфері інтелектуальної власності; для вдосконалення механізмів сприяння підприємництву, зокрема малому й середньому бізнесу.

Олексій Гащицький розповів про роль митниці в протидії порушенням прав інтелектуальної власності шляхом недопущення потрапляння на територію України контрафактних товарів. Він оприлюднив останні статистичні дані, згідно з якими станом на 20.06.2014 до митного реєстру за заявами правовласників унесено 1 883 об’єкти – торговельні марки, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин – і кількість таких заяв постійно зростає; у 2013 році митницями здійснене 2 791 призупинення митного оформлення за підозрою в порушенні прав інтелектуальної власності, з початку 2014 року, станом на 20 червня, таких випадків уже 1 308; за 2013 рік митницями Міндоходів розпочато 21 справу про порушення митних правил за фактами переміщення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності, при цьому вартість предметів правопорушення (кондитерські вироби, автозапчастини, скляні ізолятори, пломби, мобільні телефони, спортивний одяг тощо) склала понад 981 тис. грн. Як приклад Олексій Анатолійович навів нещодавнє правопорушення: у квітні 2014 року Південною митницею Міндоходів була відкрита справа про порушення митних правил за фактом увезення з порушенням прав інтелектуальної власності на митну територію України з Молдови мобільних телефонів та планшетних комп’ютерів у кількості 199 шт. загальною вартістю 541 866 грн.

Ролі МВС України у протидії порушенню прав інтелектуальної власності, зокрема питанню припинення виробництва та продажу контрафактної продукції, був присвячений виступ Андрія Чигарських. За його словами, МВС системно вживає заходів, спрямованих на виявлення та участь у розкритті кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності, створення та вдосконалення необхідної для протидії цим явищам законодавчої бази, напрацювання методик документування нових форм учинення кримінальних правопорушень. Основна увага приділяється протидії тиражуванню й розповсюдженню на території держави контрафактної аудіовізуальної продукції, насамперед дисків для лазерних систем зчитування, неліцензійного комп’ютерного програмного забезпечення, а також викриттю фактів виробництва та поширення фальсифікованої продукції з незаконним використанням торговельних марок відомих вітчизняних і зарубіжних виробників. Так, у результаті вжитих заходів у 2013 році було відкрито 846 кримінальних проваджень за фактами вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності, зокрема 433 кримінальні провадження за фактами порушення авторського права та суміжних прав, 91 – за фактами незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування, 296 – за фактами незаконного використання знаків для товарів і послуг і 26 – за фактами порушення прав на об’єкти промислової власності. За 2013 рік підрозділами Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України було ліквідовано 110 підпільних цехів, які виробляли різноманітну контрафактну продукцію, зокрема 40 – з тиражування піратської аудіовізуальної продукції та 70 – з виробництва фальсифікованої продукції з незаконним використанням знаків для товарів і послуг відомих вітчизняних та зарубіжних товаровиробників. У правопорушників вилучено понад 651 тис. примірників аудіовізуальної продукції на загальну суму понад 31 млн грн і фальсифікованої продукції з незаконним використанням знаків для товарів і послуг на загальну суму близько 31 млн грн. З початку 2014 року відкрито 306 кримінальних проваджень за фактами вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності, зокрема 157 – за фактами порушення авторського права та суміжних прав, 36 – за фактами незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування, 108 – за фактами незаконного використання знаків для товарів і послуг та 5 – за фактами порушення прав на об’єкти промислової власності. Припинено діяльність 28 підпільних цехів, з них 23 – з виробництва фальсифікованої продукції з незаконним використанням знаків для товарів і послуг відомих вітчизняних та зарубіжних товаровиробників, а також 5 – з тиражування контрафактних компакт-дисків із записами аудіовізуальної продукції та фонограм. У правопорушників вилучено фальсифікованої та контрафактної продукції на загальну суму 7,3 млн грн.

Ігор Бенедисюк упевнений, що спеціалізація суддів – це запорука успішного захисту прав інтелектуальної власності. За його словами, сьогодні судові справи, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності, уже не лякають суддів, як це було ще з десяток років тому. Проте спеціалізація з інтелектуальної власності залишається вкрай важливою, оскільки кількість таких судових справ зростає, а не кожен суддя має достатньо знань і досвіду в цій галузі. Ігор Михайлович висловив сподівання, що колись в Україні буде створений окремий патентний суд, однак наразі важливо якнайбільше уваги приділяти саме спеціалізації суддів загальних судів.

З практичними проблемами своєї діяльності, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності та боротьбою з підробками, учасників круглого столу ознайомив юрист патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери» Євген Рогозянський. Як він підмітив, проблема підробок останніми роками стала особливо масштабною. Причиною цьому є багато факторів, з-поміж яких основні – недостатня обізнаність населення щодо вигляду та якостей оригінальної продукції, її функціональних властивостей тощо. Можливість отримання надприбутків штовхає недобросовісних виробників контрафактної продукції та імпортерів на злочин – заради отримання вигоди вони виготовляють підроблені товари, часто при цьому нехтуючи стандартами якості та забуваючи про безпеку споживачів, які купують низькоякісну контрафактну продукцію, що має вигляд товарів світових брендів.

Українське законодавство надає компаніям широкі можливості для захисту своїх прав, але це не розв’язує проблеми по суті: досі є багато недопрацьованих моментів у законодавстві, прогалин, які дозволяють контрафактній продукції потрапляти на наш ринок.

Доповідач акцентував увагу на недоліках законодавства, які відкривають підробкам шлях на ринок України. Зокрема, він наголосив на тому, що чинне кримінальне законодавство не передбачає персональної відповідальності осіб, задіяних у всьому ланцюгу розповсюдження контрафакту – від виробництва до реалізації. Євген Рогозянський акцентував увагу на прогалинах митного законодавства: можливість декларантам не вносити інформацію про торговельну марку до митної декларації; певні недоліки законодавства, що не дозволяють митним органам під час складання протоколів за статтями 472, 282 та 283 Митного кодексу України перевіряти товари на предмет порушення прав інтелектуальної власності; невідповідність положень статей Митного кодексу та Закону України «Про захист прав споживачів» стосовно знищення контрафактного товару.

Юрист відзначив, що в нормах Митного кодексу та Закону України «Про виконавче провадження» немає положень, у яких би зазначалося, що правовласник є учасником (стороною) виконавчого провадження в разі складення протоколу митними органами про порушення митних правил у сфері інтелектуальної власності, та детально висвітлив питання браку спеціалізованих установ, які б займалися знищенням певних видів фальсифікованої продукції, зокрема окремих категорій небезпечних товарів.

Як перед початком, так і на завершення заходу всі учасники мали можливість неформального спілкування. Вони обговорювали проблемні питання та проясняли найбільш болючі або незрозумілі моменти за чашкою кави. Присутні на власні очі бачили та тримали в руках зразки контрафактної продукції з «Музею підробок» УАПП. А на згадку учасникам зустрічі було презентовано просвітницькі та освітні матеріали, присвячені темі боротьби з підробками та піратством.

Джерело: Державна служба інтелектуальної власності України



Головне меню 2

Ви надсилаєте повідомлення про такий текст:
Просто натисніть кнопку "Надіслати повідомлення". Також Ви можете включити свій коментар у повідомлення.