Лінгвістична експертиза мовлення поділяється на авторознавчу експертизу писемного мовлення та семантико-текстуальну експертизу писемного та усного мовлення.
Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту.
Авторознавчою експертизою вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також діагностичні завдання (щодо умов, особливостей складання тексту, факту викривлення ознак писемного мовлення, місця формування мовленнєвих навичок, рідної мови, освіти автора документа тощо).
Об’єктами авторознавчої експертизи є рукописні і друковані тексти документів (зокрема й тексти електронних листів, текстових повідомлень у різноманітних месенджерах й ін.).
Орієнтовний перелік питань, що вирішуються:
Чи є певна особа автором наданого на дослідження тексту?
Чи є певна особа автором декількох різних текстів?
Чи є автор та виконавець тексту однією або різними особами?
Чи даний текст складений кількома авторами?
Які риси соціально-біографічного портрета автора можна встановити за даним текстом?
Якою є основна мова спілкування певної особи – автора даного тексту?
Яким є місце формування мовленнєвих навичок (рідна мова) певної особи – автора даного тексту?
Чи спостерігаються в тексті ознаки, які свідчать про складання тексту автором під впливом будь-яких збиваючих факторів?
Чи складено текст документа особою самостійно або під диктування чи його виконано шляхом переписування?
Чи складений текст документа з перекручуванням ознак писемного мовлення?
Семантико-текстуальною експертизою писемного та усного мовлення вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їхньої стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі /особам/ тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов’язаних із встановленням фактичних даних про автора.
Об’єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико-текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами.
Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових і довідкових джерел.
Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань у галузі мовознавства (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об’єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
Орієнтовний перелік питань, що вирішуються у межах семантико-текстуальної експертизи:
Які значення мають слова (словосполучення, фрази), зафіксовані в тексті або повідомленні, промові, що підлягають дослідженню?
Яким є об’єктивний зміст досліджуваного словосполучення (речення, тексту, групи текстів, повідомлення, промови)?
Чи містяться у тексті (повідомленні, промові) висловлювання, виражені у формі закликів до певних дій? Якщо так, то до яких саме дій, чи є ці заклики публічними та яка їх форма вираження?
Чи міститься у тексті (повідомленні, промові) інформація позитивного або негативного характеру щодо певної фізичної або юридичної особи?
Чи містяться в тексті (повідомленні, промові) висловлювання образливого характеру щодо певної особи?
Чи є висловлювання, в яких міститься інформація негативного характеру щодо певної особи (фізичної або юридичної), фактичними твердженнями або оцінними судженнями?
Чи містяться в тексті (повідомленні, промові) лінгвістичні ознаки пропаганди? Якщо так, то пропаганди чого саме?
Чи міститься в тексті (повідомленні, промові) висловлювання, виражені у формі пропозиції, обіцянки, прийняття або спонукання до надання будь-якої вигоди?
Чи містяться в тексті (повідомленні, промові) висловлювання, виражені у формі спонукання до вчинення певних дій? Якщо так, то до яких саме дій?
Чи містяться в тексті (повідомленні, промові) висловлювання, виражені у формі погрози щодо вчинення певних дій? Якщо так, то до яких саме дій?
Вказаний перелік питань, що вирішуються експертами-лінгвістами, не є вичерпним. Під час проведення семантико-текстуальної експертизи мовлення можуть вирішуватися й інші питання, що стосуються її предмета.
Експерту обов’язково надаються протокол огляду та прослуховування відео-, звукозаписів досліджуваних розмов із текстовим відтворенням їх змісту стенограмою, оформлений відповідно до процесуальних вимог.
Встановлення текстового змісту розмов, що зафіксовані у відео-, звукозаписі, не є окремим експертним завданням, оскільки не потребує застосування спеціальних знань.