Питання військової агресії РФ проти України у публікації директора НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності в статті польського правничого часопису «Критика права»

На початку травня 2022 року у фаховому правничому часописі «Критика права. Незалежні студії права» («Krytyka Prawa. Niezależne studia nad prawem») (Республіка Польща) видано англомовну статтю директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) професора Владислава Федоренка на тему: «Військова агресія та ведення війни Російської Федерації проти України 2022 року: мета, причини, підстави і наслідки» («Russias Military Invasion of Ukraine in 2022: Aim, Reasons, and Implications»).

Стаття була підготовлена на запрошення Головного редактора часопису «Krytyka Prawa. Niezależne studia nad prawem» (індексується в науковометричній базі Scopus) професора, DrHb Й. Яблонської-Бонса для висвітлення питань героїчної оборони України від агресії РФ, порушень права війни і міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованих територіях України і в районах активних бойових дій, а також перспектив відповідальності держави-агресора і воєнних злочинців.

У анотації цієї статті відзначається наступне:

«Війни супроводжують всю історію людства, але починаючи із XVII ст. формуються теоретичні основи права війни, які з XIX ст. закріплюються в міжнародних законах і звичаях ведення війн (Женевські конвенції, Гаазька конвенція та ін.) та утворюють міжнародне гуманітарне праве. Порушення воюючою стороною положень міжнародного гуманітарного права розцінюється світовою спільнотою після Другої світової війни не менш жорстко, ніж сам факт розв’язання війни. Аналізуються мета, причини, підстави і проміжні наслідки війни РФ проти України. Доводиться, що військова агресія та вторгнення РФ 24 лютого 2004 р. стала початком ведення війни, офіційне визначення якої керівництвом РФ як «спеціальної військової операції» стало спробою уникнути юридичної відповідальності за воєнні злочини в Україні. Обґрунтовано агресивний, загарбницький і характер цієї війни з боку РФ, а також аналізуються та систематизуються численні порушення армією РФ міжнародного права та звичаїв ведення війни під час військового вторгнення та тимчасової окупації територій в Україні. Підкреслюється, що право війни завжди змінюється правом миру і підписанням відповідних міжнародних договорів, але це не виключає незворотність сурової політичної, економічної та юридичної відповідальності держави-порушниці міжнародного гуманітарного права. Визначаються ключові інститути і механізми притягнення до відповідальності РФ за військові злочини в Україні.   

Отже, на сьогодні Президентові України, Верховній Раді України і Кабінетові Міністрів України вдалося задіяти легітимні міжнародно-правові механізми, у першу чергу, Міжнародний кримінальний суд і Раду Безпеки ООН, для притягнення РФ за порушення міжнародного гуманітарного права та скоєння військових злочинів в Україні. При цьому, на територіях України, звільнених із під окупації російської армії (Буча, Гостомель, Ірпінь і ін.), уже сьогодні вдається реалізовувати спеціальний механізм правосуддя, що полягає в спільній роботі національних та міжнародних фахівців: експертів, слідчих, прокурорів та суддів зі збору об’єктивних і неупереджених доказів грубого порушення міжнародних законів і звичаїв ведення РФ війни в Україні. 

Очевидно, що для України на сьогодні важлива як перемога у війні з РФ, так і справедливе покарання для всіх, хто здійснив і продовжує здійснювати військові злочини на її території. Підсумки Другої світової війни «Ніколи знову» вимагають нині, як ніколи попередньо, свого ефективного гарантування та захисту».

 

Бібліографія публікації та її URL:

Fedorenko V., Fedorenko M. Russia’s Military Invasion of Ukraine in 2022: Aim, Reasons, and Implications. Krytyka PrawaNiezależne studia nad prawem. tom 14, nr 1/2022. S. 7-42. (https://journals.kozminski.edu.pl/pub/6995)