Використання альтернативних ознак та «формули Маркуша» при проведенні експертного дослідження винаходу (корисної моделі) в публікації працівників НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

Вийшла друком у матеріалах XXIV Міжнародної науково-практичної публікації «Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку» вийшла публікація директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та судового експерту Центру Т. Чабанець на тему: «Щодо використання альтернативних ознак та «Формули Маркуша» при проведенні експертного дослідження винаходу (корисної моделі)». Ця публікація підготовлена в розрізі виконання НДР Центру «Розробка методики проведення судової експертизи, пов’язаної з винаходами та корисними моделями (удосконаленої)» (VII.1.2-2021/2; 2021-2022 рр.).

У публікації, зокрема, відзначається, що відповідно до положень чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності та сутності й змісту терміну «альтернатива, альтернативний», альтернативна ознака винаходу (корисної моделі) – це суттєва ознака винаходу (корисної моделі), що характеризує його технічну суть і може бути виражена у формулі у вигляді еквівалентних (рівноцінних), по-суті, альтернативних понять.

Як свідчить практика судової експертизи із питань інтелектуальної власності, при виявлення декількох можливих форм здійснення ознаки винаходу (корисної моделі), яка у сукупності з іншими суттєвими ознаками забезпечує одержання одного й того ж технічного результату, вона може бути виражена у вигляді альтернативних понять за допомогою мовних засобів, що служать для передачі альтернативних ознак – крапка з комою, сполучників «або», «чи», «і/або», а також «як…, так і…», словосполучень (фраз): «вибраний з ряду», «вибраний з групи».

Необхідність у використанні альтернативи при формулюванні суттєвих ознак виникає для винаходів (корисних моделей), що стосуються практично всіх об’єктів. Наприклад, альтернативні ознаки використовуються для вираження технічної суті винаходів (корисних моделей) у способі наступним чином. Якщо необхідно скласти формулу винаходу (корисної моделі), в якій були б охарактеризовані всі речовини, що можуть бути застосовані в даному способі, виникає необхідність у використанні альтернативних ознак, котрі вводяться до формули винаходу (корисної моделі) за допомогою сполучника «або» («або А, або В…»).

Сполучник «або» може вживатися в двох значеннях: з’єднувально-розділовому і виключно-розділовому. Цей сполучник («або») має значення з’єднувально-розділового, якщо ознаки, пов’язані цим сполучником, не виключають одна одну, тобто можуть існувати у конкретному об’єкті як окремо одна від одної, так і одночасно. Якщо ж застосування однієї речовини виключає одночасне застосування іншої, то сполучник «або» вживається у виключно-розділовому значенні.

Ця відмінність у значенні сполучника «або» має далеко не формальний характер, оскільки в залежності від того, в якому значенні вживається цей сполучник у формулі, обсяг винаходу (корисної моделі), що виражається відповідною формулою, буде ширшим або вужчим.

Необхідно зазначити, що формула винаходу (корисної моделі), в якій ознаки пов’язані сполучником «або», за обсягом винаходу (корисної моделі) еквівалентна сумі декількох формул, в яких використовується кожна з цих ознак окремо.

Слід також розглянути застосування т.з. «формули Маркуша». Вона утвердилася після розгляду у Сполучених Штатах Америки справи «Ex parte Markush» (Ex parte Markush, 1925 Dec. Comm’r Pat. 126, 127 (1924). Перелік конкретних альтернатив у межах «формули Маркуша» називається «групою Маркуша» або «розрядом Маркуша».

року, що відбулася в Женеві, Комітет обговорив підготовлену Секретаріатом частину ІІІ дослідження про винахідницький рівень, в якому у розділі N було висвітлене питання винахідницького рівня заявлених сполук, представлених за формулою Маркуша.

Формула винаходу, складена з використанням «формули Маркуша», дозволяє включити в одну патентну заявку кілька альтернативних сполук. Тобто, в більшості випадків формула винаходу, складена у такий спосіб, охоплює певний діапазон альтернативних варіантів, з яких слід зробити вибір.

Формула, що визначається групою Маркуша, вимагає вибору із закритої групи, «що складається» з альтернативних членів. Формулювання пунктів формули винаходу, в яких перераховуються альтернативи, не регулюється конкретним використовуваним форматом (наприклад, альтернативи можуть бути зазначені як «матеріал, вибраний із групи, що складається з A, B і C» або «де матеріал являє собою A, B або C»). Формули, в яких викладено список альтернатив, з яких має бути зроблений вибір, зазвичай і називаються «формулами Маркуша.» Винаходи в галузі металургії, вогнетривів, кераміки, хімії, фармакології та біології найчастіше заявляються за «формулою Маркуша».

Авторами публікації зроблено висновок, що альтернативні ознаки і положення «формули Маркуша», включаючи групи Маркуша» є важливим методологічним і методичним інструментарієм при дослідженні судовими експертами з питань інтелектуальної власності, а також спеціалістами винаходів (корисних моделей) на стадії досудового і судового розгляду відповідних спорів

 

Бібліографія та текст публікації:

Федоренко В.Л., Чабанець Т.М. Щодо використання альтернативних ознак та «Формули Маркуша» при проведенні експертного дослідження винаходу (корисної моделі)Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXIV Міжнар. науково-практ. конфер. За ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м. Орхус (Данія): ГО «ВАДНД», 07 вересня 2022 р. С. 437-442.

Cтаття