Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), в умовах воєнного стану, після схвалення Вченою радою Центру (протокол № 8/2022 від 29.06.2022), було опубліковано третє число наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» за поточний рік (21-е з часу заснування), який видається спільно з науковими партнерами Центру. Цей випуск часопису припав на День Конституції України і День судового експерта, що зумовило тематику багатьох публікацій. При цьому, більшість наукових статей цього номеру журналу пов’язані з самовідданою обороною України від збройної агресії РФ та перспективним напрямкам відродження України.
У вступному слові до № 3 електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член Редколегії нашого часопису, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк відзначив:
«26-а річниця з Дня прийняття Конституції України набула на сьогодні нового сенсу та звучання, привнесеного в наше життя героїчною обороною нашої держави від збройної агресії російської федерації. В умовах воєнного стану ми глибоко переосмислюємо цінності та принципи національного конституціоналізму, державотворення та правотворення, закладені в нашому Основному Законі».
Директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України Наталія Ткаченко зазначила у вступному слові наступне:
«Вихід цього числа фахового електронного наукового видання НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» припав на час відзначення професійного свята – Дня судового експерта. То ж, користуючись нагодою, хотілось би привітати усіх судових експертів України з цим святом та подякувати кожного з вас за професіоналізм, відданість роботі, повсякденну кропітку працю та цінний досвід нашої співпраці. Ваша сумлінна та відповідальна робота є важливим чинником успішної оборони України».
Директор Центру та заступник головного редактора «Експерта …» професор Владислав Федоренко відзначив,
«28 червня українці відзначають шановане державне свято – День Конституції України. Цьогоріч це свято затьмарене військовою агресією РФ проти України, а також жахливими воєнними злочинами російської армії в Україні. Водночас, Конституція України залишається символом національної державності для мільйонів наших громадян, які героїчно боронять свою Вітчизну на фронті та в тилу. Нині, завдяки зусиллям вищого керівництва держави і кожного пересічного українця, а також допомозі наших міжнародних партнерів, Україною впевнено реалізується національний євроінтеграційний і євроатлантичний потенціал: нещодавно ми стали державою-кандидатом до вступу в ЄС. Звитяга наших воїнів і їх вправність з використанням найновітнішої у світі зброї викликала повагу з боку партнерів по НАТО. То ж, Конституція України була і залишається системою світоглядних цінностей та принципів, шкалою координат для національного державотворення та правотворення на сьогодні та на майбутнє».
Цей випуск наукового електронного видання «Експерт …» відкриває знакова стаття відомої ученої-конституціоналістки, доктора юридичних наук, професора А. Крусян «Сучасний український конституціоналізм в умовах воєнного стану». У ній пані професорка обґрунтовує наступний важливий висновок: «Сучасний український конституціоналізм в умовах воєнного стану набуває певних модифікацій. Так, об’єктивні воєнні загрози обумовлюють такі зміни його практичної парадигми. По-перше, це зміна нормативної основи системи конституціоналізму при незмінності Конституції України. По-друге, це зміни функціонального механізму конституціоналізму, а саме: зміни у системі, компетенції та функціональної спрямованості органів публічної влади; тимчасове обмеження прав і свобод людини і громадянина, при визначенні переліку основоположних (конституційних) прав і свобод людини, що не можуть бути обмежені; застосування особливих (надзвичайних) організаційно-правових засобів для забезпечення, захисту та охорони прав людини в умовах війни. По-третє, це необхідність удосконалення ідеологічної складової змісту конституціоналізму – конституційної правосвідомості у бік піднесення національної ідеї, національної ідентичності та утвердження національної стійкості українців» (с. 20 часопису).
Знаковою, з огляду на відзначення в Україні Дня судового експерта, вбачається й ґрунтовна публікація професорів В. Федоренка, В. Коваленка та В. Кравчука на тему: «Ґенезис і розвиток судової експертизи в Україні: від Руської Правди – до військової агресії РФ». Автори визначили метою свого дослідження «формування теоретико-методологічних основ ґенезису та розвитку судової експертизи, включаючи і судову експертизу об’єктів права інтелектуальної власності в Україні з часів Руської правди – до військової агресії РФ, розпочатої 24 лютого 2022 року, а також виокремленні та характеристиці основних періодів вітчизняної історії законодавства, науки і практики у сфері судово-експертної діяльності» (с. 28 часопису).
У висновках цієї публікації вчені-правознавці визначили, що «основними періодами ґенезису та розвитку судової експертизи в Україні є: 1) XI-XIX ст. – період ґенезису окремих видів експертизи у кримінальному судочинстві від часів «Руської правди» – до Козацької доби; 2) XIX ст. – поч. XX ст. – виокремлення та закріплення в законодавстві статусу «освічених людей» (експертів), як самостійних суб’єктів кримінального, цивільного та торговельного процесу та утворення перших судово-експертних установ України у м. Києві та Одесі; 3) 1917 – 1922 рр. – розвиток і інституалізація судово-експертної діяльності за часів національно-визвольних змагань в Українській державі; 4) 1922 – 1991 рр. – судово-експертна діяльність за радянської доби; 5) 1991 – до сьогодні – розвиток і удосконалення судової експертизи у незалежній Україні, утвердження приватних судових експертів і реформування Міністерством юстиції України судово-експертної діяльності, а також експертне забезпечення судових доказів для відповідальності за воєнні злочини РФ, скоєні в 2022 році в Україні.
На час завершення цієї статті Україна отримала 23 червня 2022 р. на саміті Європейської Ради у Брюсселі 43 статус держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу. При цьому, ЄС поставив вимогу щодо проведення Україною масштабних реформ у сфері утвердження верховенства права та протидії корупції. Ефективне завершення цих реформ вбачається неможливим без модернізації судово-експертної діяльності» (с. 42-43 часопису).
Актуальною та своєчасною видається й стаття, підготовлена колективом відомих правників (Бєлкін Л., Юринець Ю. Леонідівна, Сопілко І. та Бєлкін Марк Л.) на тему: «Проблеми відповідальності в сучасній Україні за колабораційну діяльність». Автори відзначають, що «широкомасштабне збройне вторгнення Російської Федерації в Україну, у ході якої (війни) велика ставка зроблена на схиляння громадян України до колабораційної змови із загарбником, сприяла прискореному прийняттю вказаних законів. У статті здійснено кримінально-правовий аналіз (у форматі науково-практичного коментаря) складів правопорушень, передбачених ст. 111-1 КК «Колабораційна діяльність», що набрала чинності 15.03.2022. Разом із тим, після виходу у світ цієї статті законотворча діяльність Верховної Ради України у цій сфері була продовжена. Крім того, з’явилися певні практичні напрацювання у цій сфері» (с. 54 часопису). Відповідні законодавчі новели та практичні напрацювання отримали своє комплексне дослідження в цій змістовній статті.
Цікаві наукові статті цього випуску «Експерта …» присвячені проблема судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності в Україні та за кордоном. Відкриває цю рубрику публікація вірменських колег із Бюро судових експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія Арутюнян А., Габріелян О. і Мовсісян Ш. на тему: «Особливості застосування законодавчих положень про авторське та суміжні права при проведенні судових експертиз у Республіці Вірменія». Учені та експерти із Вірменії поділилися успіхами у впровадженні судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Зокрема, у березні 2022 року перелік експертиз відділу судово-товарознавчих експертиз Бюро судових експертиз НАН Республіки Вірменія поповнилася наступними 5 новими підвидами:
- 29-01: Експертиза у сфері суміжного права,
- 29-02: Експертиза в галузі винаходів,
- 29-03: Експертиза у галузі патентів,
- 29-04: Експертиза в галузі корисних моделей,
- 29-05: Навички розробки дизайн-проектів» (с. 111 часопису).
Заслуговує на увагу фахівців з питань інтелектуальної власності й стаття керівника лабораторії права промислової власності Центру Ковальової Н. «Незареєстрований промисловий зразок як об’єкт експертного дослідження: питання судово-експертної теорії та практики», присвячену питанням новелізації законодавства про охорону промислових зв’язків та особливостям проведення експертних досліджень незареєстрованих промислових зв’язків.
У цьому випуску журналу «Експерт …» містяться й інші публікації наукових працівників і судових експертів Центру, як індивідуальні, так і в співавторстві. Це стаття І. Германюк «Актуальність та проблематика судово-економічної експертизи у справах про банкрутство» та стаття В. Архіпова, у співавторстві з О. Холодовою, «Особливості дослідження якості меблевого гарнітуру при проведені судової товарознавчої експертизи».
Уже усталеною для журналу стала рубрика, присвячена питанням судоустрою та судочинства. Цього разу в ній репрезентована наукова розвідка професора Я. Берназюка «Принцип процесуальної економії як складова ефективності адміністративного судочинства». У цій публікації учений обґрунтував висновок про таке: «Вимога ефективності судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, яка закріплена у Конституції та законах України, міжнародних актах, є складовою принципу верховенства права, елементом демократичної держави, необхідною умовою підвищення довіри до суду та охоплює, зокрема, такі складові: 1) ефективно організований судовий процес (забезпечення принципу процесуальної економії; одноособове вирішення суддею, де це можливо, процесуальних питань; забезпечення добросовісного використання сторонами своїх процесуальних прав та виконання обов’язків); 2) ефективний розгляд та вирішення справи (справедливе, публічне та оперативне провадження)» (с. 138 часопису).
Важливі державно-управлінські аспекти надають цьому випускові «Експерта …» дві змістовні статті науковців Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка Я. Беня «Методологія дослідження механізмів реалізації демократії участі в умовах воєнного стану в Україні» та В. Іванової «Моделювання та програмування розвитку системи діяльності органів публічної влади у сфері зовнішньоекономічної безпеки України».
Випуск № 3 (21) електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» за 2022 рік містить і інші цікаві публікації, які знайдуть своїх читачів і гідних суперників для наукових дискурсів.
Довідково:
Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.
Бібліографія електронного наукового видання:
Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 2(20). квітень-травень. Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 188 с.