Законодавством визначається мінімальний обсяг поняття охорони комерційної таємниці як захисту інформації, що на законних підставах контролюється юридичною або фізичною особою і яка:

• є секретною в тому розумінні, що вона або в цілому, або в конкретному сполученні або розташуванні її компонентів не є відомою або легкодоступною особам, які належать до визначеного кола, які зазвичай мають справу із подібними видами інформації;
• має комерційну цінність через її таємність;
• у конкретних обставинах була піддана конкретним розумним мірам охорони особою, що контролює цю інформацію на законних підставах, з метою збереження її таємності.

Комерційна таємниця відрізняється від усіх видів таємниць тим, що відомості, її складові, відносяться до комерційної діяльності підприємця і мають комерційну цінність.

Як і до інших об’єктів права інтелектуальної власності, закон щодо комерційної таємниці встановлює ряд критеріїв охороноспроможності, яким вона повинна відповідати, щоб користуватися правовою охороною.

Особливістю цього об’єкта права інтелектуальної власності є те, що перевірка охороноспроможності комерційної таємниці здійснюється не в порядку спеціальної попередньої процедури, а тільки тоді, коли право на комерційну таємницю порушується або оспорюється і потрібно установити, чи існує воно взагалі.

Інформація повинна мати дійсну або потенційну цінність у силу її невідомості третім особам. Відповідно до даного критерію з числа відомостей, що складають комерційну таємницю, виключаються ті, які не складають ніякого інтересу для оточення, які не можуть бути використані третіми особами для досягнення своїх цілей, які ніхто не придбав би, якби вони були запропоновані до продажу. Крім того, ті відомості, що мають дійсну або потенційну цінність, повинні бути невідомі третім особам.

До інформації, що складає комерційну таємницю, не повинно бути вільного доступу на законній підставі. Якщо відповідна інформація може бути отримана законним шляхом, наприклад, шляхом вивчення відкритих даних, аналізу зразків продукції, що випускається, знайомства з публікаціями тощо, вона, як правило, комерційною таємницею не визнається.

На запитання, яким способом була отримана спірна інформація, зацікавлена особа повинна довести, що інформація отримана правомірним шляхом.

Об’єктами судової експертизи та досліджень, пов’язаних із раціоналізаторськими пропозиціями можуть бути:

• раціоналізаторська пропозиція;
• об’єкт господарської діяльності у вигляді технологічних (технічних) рішень;
• відомості щодо організаційних рішень, які не кваліфіковані як раціоналізаторські пропозиції.

Судові експертизи, пов’язані із раціоналізаторськими пропозиціями  призначають при вирішенні судом питання про порушення прав раціоналізатора.

При призначенні експертиз або замовлені досліджень, пов’язаних із раціоналізаторськими пропозиціями необхідно надати наступні матеріали:

• завірену копію заяви на раціоналізаторську пропозицію;
• завірену копію свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію;
• завірена копія акту впровадження раціоналізаторської пропозиції, акту випробувань, тощо.
• копія розрахунку економічного, технічного або іншого позитивного ефекту
• належні матеріали, в яких містяться відомості про об’єкт господарської діяльності;
• належні матеріали, в яких містяться відомості про процес;
• інші матеріали в залежності від питань, які ставляться на вирішення експерта.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Спори про визнання права

1. Чи містить інформація (вказати, яка інформація) ознаки комерційної таємниці?
2. Чи містить інформація (вказати яка) ознаки ноу-хау?
3. Чи набута інформація (вказати яка), що використовується (юридичною особою або особою-підприємцем), шляхом вивчення відкритих даних, що містяться у відомостях (вказати джерела інформації) відповідно до матеріалів справи?
4. Чи набута інформація (вказати яка) реінжинірингом зразків продукції (вказати зразки продукції) відповідно до матеріалів справи?
5. Чи містяться у відомостях, наданих (вказати ким) даних, що інформація (вказати яка) була отримана у результаті власних розробок або досліджень (вказати яких саме)?
6. Чи вирішується за допомогою раціоналізаторської пропозиції «ААА» рішення задачі, що вказані в заяві й додатках до неї (кресленнях, схемах, ескізах тощо)?
7. Чи використовувалась пропозиція «ААА» на підприємстві «А» до дати подання на неї заяви на цьому підприємстві, відповідно до матеріалів справи?
8. Чи було передбачене технологічне (організаційне) рішення задачі в розпорядницьких (або інших) документах підприємства «А», достатнє для його здійснення, відповідно до матеріалів справи?

Спори про порушення прав

1. Чи використовуються у виробі (організаційному  рішенні) «XXX» ознаки раціоналізаторської пропозиції, що вказані в заяві й додатках до неї (кресленнях, схемах, ескізах тощо)?