У вересні 2022 року Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) опубліковано черговий № 4(22) наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», який видається Центром спільно з МАУП. Цей випуск журналу став першим після оновлення керівництва його Редколегії. Однією з ключових тем номеру стала ґрунтовна правова оцінка Головою Верховної Ради України академіком Русланом Стефанчуком і іншими ученими фейкових референдумів, які всупереч міжнародному праву, Конституції та законам України імітуються на сьогодні рф на території тимчасово окупованих районів Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей України.
Із Вітальним словом це число наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» відкрив новий Головний редактор, директор Центру, проф. Владислав Федоренко, який зазначив наступне:
«Свобода, незалежність, демократія та повага до людини і її основоположних прав і свобод століттями були і залишаються нашими світоглядними принципами буття, наріжним муром нашої Богом даної державності.
Нині України і її герої, весь Український народ героїчно боронять свою землю та суверенну й незалежну державність від агресивного та кровожерливого ворога, продовжувача найбридкіших традицій російського та радянського імперіалізму. Україна чинить героїчний опір і нас у цьому підтримують наші надійні союзники і партнери – США, Польща та інші держави-члени ЄС, Канада, Австралія, Японія etc. Надання Україні статусу держави-кандидата до вступу до ЄС є визнанням значних потенціалів і перспектив Української держави.
Важлива роль у боротьбі за незалежність України належить і судовим експертам: одні з них стали до лав Збройних Сил України, Територіальної оборони і інших військових формувань, інші самовіддано виконують свої обов’язки фіксуючі збитки і шкоду, завдану ворогом України. Важливим є й вклад науковців у теоретико-методологічне забезпечення правотворчих, управлінських, правосудних процесів в умовах воєнного стану. І цей черговий випуск «Експерта …» переконує, учені та експерти не втомилися працювати і досліджувати в ім’я перемоги над ворогом і повоєнної розбудови України».
Із привітанням до авторів і читачів звернулася й закордонний член Редколегії часопису, добрий друг українців, Головний редактор поважного польського часопису «Критика права» (Scopus), професор, DrHb Йоланта Яблонська-Бонса. Вона, зокрема, наголосила:
«Знаю, що за свободу борються завжди і кожного дня!
Я пишу ці слова напередодні вашого Дня Незалежності з Польщі, з Гдині, великого портового міста, що розбудоване з нуля на березі моря у вільній міжвоєнній Польщі і залишається символом нашої незалежності, сили та свободи. У Ґдині, де я народилася, маємо нову площу в чудовому місці, прямо біля пляжу, – Площу Вільної України. Прапори незалежної України завжди є на вулицях мого міста, і всюди лунає українська мова. Кожен день ми намагаємося посильно допомагати українцям.
Військова агресія Росії підірвала цивілізаційні принципи вільного світу. Зневага до людського життя та гідності, до культури, до науки, до правових основ вільного світу не залишиться безкарною. Немає жодних підстав щоб виправдати військову агресію проти будь-якої держави. Варварство проти мирного населення України, включно з дітьми, поставило під загрозу право на незалежний і вільний розвиток вашої суверенної держави. Росія обов’язково відповість за свої воєнні злочини.
Але, у День Незалежності я хочу побажати всім пані та панам з України перемоги та успіхів у швидкій відбудові країни. Польща обов’язково допоможе Україні. Слава всім полеглим і живим героям, які безстрашно боролися й борються за незалежну Україну!».
Відкриває цей випуск часопису стаття професорів Руслана Стефанчука, Владислава Федоренка та Артема Янчука на гостру тему: «Фейкові референдуми і спотворене народовладдя – інструменти військової агресії рф проти України і Західної демократії». Автори цієї публікації, зокрема, зазначають наступне:
«В Україні, яка має тисячолітні традиції вічевої та козацької демократії, поважну історію національно-визвольної боротьби за власну державність, свободу й народовладдя, а також досвід легітимації національної державності на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року та проведення низки місцевих референдумів (більше 200). При цьому, 30 в Україні відсутня традиція фейкових референдумів, які не можуть бути прийнятними у будь-якому вільному громадянському суспільстві.
Вітчизняна правнича наука, як зазначалось попередньо, сформувала доктринальні основи референдумів і референдної демократії, з урахуванням кращих зарубіжних наукових надбань і практик. Питання про референдуми, як конституційну форму безпосередньої реалізації народного суверенітету, є обов’язковою темою підручників і навчальних посібниках, на основі яких університети готують майбутніх правників.
Парламент розробив і почав втілювати нові законодавчі механізми організації та проведення референдумів в Україні. Так 26 січня 2021 р. Верховна Рада України новий Закон України «Про всеукраїнський референдум». Парламентом також підготовлено проєкт нового спеціального Закону «Про місцеві референдуми», який напередодні військової агресії рф до України отримав Терміновий спеціальний висновок № 1066/2021 щодо проєкту Закону про місцевий референдум (CDL-PI(2022)001, Страсбург, 10.02.2022). Зазначені обставини дозволяють обґрунтовано сподіватись на відродження конституційного режиму референдної демократії в Україні.
Таким чином, усі основні компоненти референдної демократії в Україні сформовані або завершуються в своєму формуванні. Подальша законотворча діяльність Української держави на шляху до вступу до Європейського Союзу іще більше наблизить нашу національну модель референдної демократії до цінностей і принципів ЄС у сфері народовладдя. Натомість, фейкові референдуми, які дискредитують саме слово «референдум», і інші елементи спотвореної демократії, які рф намагається нав’язати на тимчасово окупованих територіях України, є іще одним інструментом військової агресії не лише проти нашої держави, а й проти цінностей та принципів Західної демократії.
Коли рукопис цієї статті був відредагованим, то 20 вересня 2022 року представники окупаційних режимів в окремих районах Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, у кращих традиціях російської спотвореної демократії заявили про проведення «референдумів» про приєднання до рф, які будуть проведені через 3 дні, упродовж 23-27 вересня цього року. Тобто, упродовж 5 днів (!). Ці ініціативи з проведення рф фейкових референдумів засудили представники більшості демократичних держав світу – США, держав-членів ЄС, Канади і ін.
Зокрема, Державний секретар США Е. Блінкен у своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН 20 вересня 2019 року наголосив, що проведення фальшивих «референдумів» і можлива мобілізація в рф є ознакою невдачі та слабкості Росії. У свою чергу, Посол США в Україні Б. Брінк наступного дня наголосила, що США ніколи не визнають претензій росії на ніби то анексовану територію України, та заявила наступне: «Фальшиві референдуми та мобілізація є ознаками слабкості, провалу Росії».
Реагуючи на ініціативи щодо проведення псевдореферендумів, Український Парламент 21 вересня 2022 р. утвердила «Заяву Верховної Ради 31 України у зв’язку з черговим етапом ескалації безпекової ситуації в світі, спровокованим останнім рішенням злочинної влади Російської Федерації» в якій рішуче засудила організацію та проведення будь-яких незаконних референдумів на тимчасово окупованих територіях України та закликала світову спільноту не визнавати їхні результати, а також дати належну оцінку таким діям рф.
Фейковий характер анонсованих на 23-27 вересня 2022 року «референдумів» є очевидним, а розтягування «голосування» на 5 дні – не що інше, як калькуванням механізму спотвореної демократії, що був апробований рф всередині федерації на референдумі 2020 року та на місцевих виборах 2022 року. Ці бутафорські «референдуми» порушують всі цінності, принципи і положення міжнародного права, Конституції та законів України, спотворюють саму сутність і зміст референдумів, як важливих інститутів конституційної демократії».
Самостійний блок публікацій цього випуску «Експерта …» традиційно присвячено проблемам судової експертизи та криміналістики. У ньому, зокрема, розміщено статтю працівника Центру, кандидата технічних наук Галини Кривоножко на тему: «Щодо дослідження даних користувача/власника мобільного телефону у частині, що стосується номеру оператора та даних WhatsApp». Так авторкою, за результатами аналізу наявної практики виконання експертних досліджень наводяться узагальнення та висновки, що сприятимуть проведенню об’єктивних та науково-обґрунтованих досліджень щодо питань визначення користувача/власника номеру мобільного телефону за даними месенджерів, на прикладі месенджера WhatsApp.
Становить науковий і практичний інтерес наукова публікація Віри Хомутенко та Алли Хомутенко «Інституційно-організаційне забезпечення експертної діяльності в Україні», проілюстроване змістовними рисунками, таблицями і схемами. За результатами проведеного дослідження вчені дійшли до висновку, що в Україні все ще залишаються не вирішеними низка проблем, серед яких проблеми організаційного характеру судово-експертної діяльності. Так, авторами «встановлена наявність значної кількості уповноважених органів, повноваження яких дублюються. Саме тому пропонується створити єдиний орган – Державну експертну службу, що підпорядковуватиметься Мінюсту. Це сприятиме також вирішенню проблем, пов’язаних із методичним та інформаційним забезпеченням експертної діяльності, адже воно формуватиметься централізовано».
Важливою для розвитку судово-експертної діяльності в Україні та практикоорієнтованою видається й публікація відомих експертів-товарознавців працівника Центру, кандидата технічних наук Віталія Архіпова та представниці ДніпроНДІСЕ, кандидата технічних наук Ольги Холодової «Особливості визначення ринкової вартості акцій акціонерного товариства з метою викупу у міноритарних акціонерів під час проведення судової експертизи».
«Методи та способи визначення ринкової вартості акцій для цілей примусового викупу в принципі не повинні відрізнятися від методів визначення ринкової вартості тих самих акцій для інших цілей. Відповідно, і методичні основи застосування знижок та премій при оцінці акцій (а також кількісні значення премій та знижок) не повинні відрізнятися у разі примусового викупу та інших цілей оцінки тих самих акцій.
Рекомендується визначати ринкову вартість однієї акції, як ціну однієї акції у складі стовідсоткового пакета, оскільки лише за цих умов може бути визначено єдину ціну для всіх акціонерів без урахування розміру їх міноритарних пакетів акцій. А також при оцінці ринкової вартості акцій з метою примусового викупу знижки на нестачу контролю не застосовувати. 49 Поправку на неліквідність акцій міноритарних пакетів акцій при розрахунку вартості для зазначених цілей не рекомендовано застосовувати, так як на її термін не впливає фактичний ступінь ліквідності акцій, які оцінюються.
При узгоджені підсумкової величини ринкової вартості запропоновано використовувати відсоткове співвідношення ваг результатів оцінки виконаної за різними методичними підходами».
Змістовною та актуальною є й нова стаття члена Редколегії «експерта …» та постійного автора часопису професора Яна Берназюка на тему: «Застосування принципу верховенства права (правовладдя) для вирішення колізій у законодавстві». За результатами проведеного дослідження, ученими-експертами сформульовано наступні висновки, положення та рекомендації.
У цій статті Я. Берназюком висвітлено суть підходу до вирішення колізій у законодавстві на підставі застосування принципу верховенства права. Визначено нормативно-правове підґрунтя застосування підходу, що ґрунтується на безумовній пріоритетності норм Конституції України над іншими правовими нормами. Охарактеризовано сутність підходу щодо «найбільш сприятливого для особи» способу тлумачення законодавства, яке містить колізійні норми.
На підставі аналізу законодавства та практики Верховного Суду автором доведено, що одним з базових підходів до подолання колізій у законодавстві є застосування принципу верховенства права. Визначено, що такий підхід ґрунтується на безумовній пріоритетності норм Конституції України над нормами інших актів законодавства, що визначено ч. 2 ст. 8 Конституції України. Аргументовано, що при наявності колізій потрібно виходити з підходу про найвищу юридичну силу норм Конституції України, за якими йдуть норми законів, що мають вищу юридичну силу стосовно всіх інших нормативно-правових актів, які, відповідно, вже мають статус підзаконних. Доведено, що застосування підходу «на користь особи та/або суспільних інтересів» або надання пріоритету більш важливому праву особи (при наявності конкуренції між різними правами різних осіб) для подолання колізії у законодавстві ґрунтується на конституційній засаді верховенства права та пов’язане з обов’язком держави щодо дотримання принципу належного урядування та виконання вимоги щодо «якості закону».
Продовжує проблематику теорії та практики верховенства права, правосуддя, судоустрою та правового статусу суддів ґрунтовна наукова публікація євроінтеграційної спрямованості представників Волинської правничої школи доктора юридичних наук Володимира Кравчука та кандидата юридичних наук Ольги Юхим’юк на тему: «Загальні аспекти правового статусу судді Суду Справедливості Європейського Союзу». Автори, зокрема, резюмують у своїй публікації наступне.
«Як процес формування судової влади в Європейському Союзу, так і розвиток практики судових інстанцій носять динамічний та системний характер. Враховуючи наші євроінтеграційні прагнення, це спонукає до подальшого аналізу та систематизації відповідних рішень судів, напрацьованих європейських стандартів та принципів, а також формування пропозицій по їх імплементації в українське законодавство. Досвід інших держав-членів Європейського Союзу показує, що розвиток національної правової системи та впровадження в неї права Європейського Союзу в значній мірі залежатиме від рішень судової влади. Якісні зміни в рамках судової реформи в Україні, спрямовані на імплементацію стандартів Європейського Союзу щодо правового статусу суддів, можна вважати однією з передумов вступу України до Європейського Союзу».
Цей випуск наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» містить і інші цікаві та змістовні публікації, присвячені актуальним питання правової доктрини, правотворчої, правозастосовної та правосудної діяльності й актуальним проблемам державного управління та місцевого самоврядування.
Довідково:
Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.
Бібліографія електронного наукового видання та посилання на електронну версію
Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 4(22) серпень-вересень. Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 185 с. Expert_4_22_2022
