Збори трудового колективу

Сьогодні було проведено Збори трудового колективу, на яких обрано голову та заступника.

Голові трудового колективу надано повноваження представляти інтереси працівників перед роботодавцем, а також в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, діяти від імені працівників без довіреності. Також, голова уповноважений підписувати всі документи пов’язані  із веденням колективних переговорів щодо внесення змін до колективного договору Центру.

З Днем Соборності України

22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності – день єднання українських земель. Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією. Примітно, що дата проголошення Акту Злуки була невипадковою. Роком раніше, 22 січня 1918, Центральна Рада проголосила незалежність УНР. Того дня був виданий IV Універсал, який містив такі положення:

проголошення самостійності Української Народної Республіки;

доручення Раді Народних Міністрів укласти мир із Центральними державами;

оголошення оборонної війни з більшовицькою Росією;

декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

Вітаємо всіх українців з цим значущим днем. Нехай кожен з нас збереже силу духу, бадьорість та оптимізм. Нехай кожен день дарує українцям свободу думки та віру у перемогу!

ВИЗНАЧЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗБИТКУ ВНАСЛІДОК ВИТОКУ АБО ВТРАТИ ІНФОРМАЦІЇ

Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України розпочав проведення експертиз щодо визначення матеріального збитку внаслідок витоку або втрати інформації.

Ратифікувавши майже 18 років тому Конвенцію про кіберзлочинність, наша держава взяла на себе зобов’язання протидіяти злочинності у кіберпросторі шляхом гармонізації національного законодавства, удосконалення методів досудового розслідування та розширення співпраці на міжнародному рівні.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України від 05.10.2017 № 2163-УШ «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» кіберзлочином (комп’ютерним злочином) є суспільно небезпечне винне діяння у кіберпросторі та/або з його використанням, відповідальність за яке передбачена законом України про кримінальну відповідальність та/або яке визнано злочином міжнародними договорами України.

У розрізі кримінальних правопорушень, передбачених розділом ХV Кримінального кодексу України  України «Кримінальні правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку»  до таких суспільно небезпечних наслідків належать: витік, втрата, підробка, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації, порушення встановленого порядку її маршрутизації або порушення чи припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, а також заподіяння значної шкоди.

Щодо складу кримінальних правопорушень, передбачених статтями 361-3631 Кримінального кодексу України

З метою доказування складу правопорушень, передбачених статтями 361-3631 Кримінального кодексу України а саме:

несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційнокомунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж;

створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут;

несанкціонованого збуту або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації;

несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в електроннообчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї;

порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється;

перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку,

можуть бути залучені судові експерти за спеціальностями:

10.9 «Дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів»;

10.17 «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів»

13.1.2 «Дослідження, пов’язані з комп’ютерними програмами і компіляціями даних (базами даних)».

Основні завдання та орієнтовний перелік питань, на які відповідають експерти встановлені Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, зі змінами та доповненнями.

Щодо розрахунку матеріальної шкоди

Виток інформації, під час якого відбулося несанкціоноване поширення персональних даних на підставі Книги четвертої «Право інтелектуальної власності» Цивільного кодексу України розглядається як неправомірне використання об’єктів права інтелектуальної власності.

При цьому, зазначена інформація може бути:

авторськими творами соціально-економічного, юридичного, політичного напрямку, напрямку в галузі держави і права, державної безпеки, міжнародних відносин;

комп’ютерними програми;

компіляціями даних (базами даних);

суміжними правами;

науковими відкриттями;

винаходами, корисними моделями, промисловими зразками;

раціоналізаторськими пропозиціями; комерційними таємницями тощо.

Відповідно до п. 5.4. розділу V. Експертиза об’єктів інтелектуальної власності Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, зі змінами та доповненнями, окрему групу експертиз становлять економічні дослідження об’єктів інтелектуальної власності, зокрема визначення вартості перелічених вище об’єктів інтелектуальної власності та розрахунок збитків, завданих у  результаті порушення прав на них.

Таким чином, розрахунок збитків (матеріальної шкоди), заподіяної внаслідок вчинення злочинів у сфері кібербезпеки, відноситься до основних завдань експертної спеціальності 13.9 «Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності».

При цьому, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) може бути поставлене таке питання: Який розмір матеріальної шкоди завдано автору (правовласнику) об’єкта права інтелектуальної власності унаслідок дій особи (назва юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи)?

З метою проведення об’єктивного експертного дослідження, у випадку розрахунку матеріальної шкоди доцільно призначати комплексну комп’ютерно-технічну, телекомунікаційну експертизу та експертизу у сфері інтелектуальної власності.

При цьому, першим етапом комплексної експертизи буде висновок щодо наявності/відсутності ознак втручання в роботу програмно-апаратного комплексу.

В разі надання позитивної відповіді на першому етапі, проводяться дослідження у сфері інтелектуальної власності:

визначаються об’єкти права інтелектуальної власності, які були неправомірно використані;

розраховується розмір матеріальної шкоди від неправомірного використання об’єктів права інтелектуальної власності.

 

Призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України здійснюється в установленому чинним законодавством порядку

Фото: freepik

Засідання вченої ради Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності

09 січня 2024 року відбулося засідання вченої ради Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності, присвячене підбиттю підсумків науково-дослідної й організаційно-методичної роботи Центру за 2023 рік. Зокрема, учасники обговорили результати завершених протягом звітного періоду науково-дослідних робіт, заслухали їх виконавців, ознайомилися з особливостями проведення поточних наукових досліджень і тих, що плануються до виконання з початку 2024 року.

Також члени вченої ради обговорили основні напрямки діяльності Центру у поточному році, поділилися стратегіями удосконалення науково-дослідної й організаційно-методичної роботи установи й затвердили план роботи вченої ради на 2024 рік.

З НОВИМ РОКОМ!!!

Дорогі наші Друзі та Колеги, колектив Науково –дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності щиро вітає вас з Новим роком! Нехай цей рік буде продуктивним, успішним і перспективним. Бажаємо кожному щастя і добра в домі, здоров’я і успіхів вам і вашим близьким. Всіх зі святом!

Щорічна VІІ-а Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»).

26 грудня 2023 року о 10 годині на базі Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України відбудеться щорічна VІІ-а  Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»).

Зважаючи на суттєве зростання кількості експертиз, пов’язаних із розслідуванням злочинів у кіберпросторі, що сточуються як досліджень в галузі інтелектуальної власності, так і досліджень у сфері інформаційних технологій, основною темою цьогорічної конференції є «Дослідження цифрових активів».

На розгляд учасників VІІ-их «Крайнєвських читань» виносяться наступні питання:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • наукова спадщина судового експерта і вченого П.П. Крайнєва (1952-2014 рр.);
  • проблеми реформування судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

КОЛЕКТИВ ЦЕНТРУ ВІТАЄ З ДНЕМ ЗРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

День Збройних сил України — святковий день на честь ЗСУ, встановлений постановою ВРУ 1993 року. Відзначається щорічно 6 грудня — в день ухвалення 1991 року Закону України «Про Збройні сили України».

Шановні військовослужбовці, захисники Української держави! Дорогі ветерани!

Вітаємо Вас з професійним днем. Дякую Вам за служіння, сміливість та готовність захищати свою Батьківщину. З глибокою повагою та гордістю ми відзначаємо цей день, бажаємо вам міцного здоров’я, сімейного благополуччя та мирного неба! І, бажаємо якнайшвидшої перемоги України.

Між НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лабораторія комп’ютерної криміналістики» укладено МЕМОРАНДУМ про партнерство та співробітництво.

29 листопада 2023 ТОВ «Лабораторія комп’ютерної криміналістики» в особі директора Валентина КУЧЕРУКА та НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності, в особі в.о. директора Михайла МОЖАЄВА підписали МЕМОРАНДУМ про партнерство та співробітництво.
Шляхом підписання цього Меморандуму Сторони підтверджують спільне і узгоджене співробітництво у сфері наукових розробок та проведення науково-практичних заходів у галузі науково-технічного, науково-методичного, інформаційного забезпечення судово-експертної діяльності в межа повноважень і компетенції кожної зі Сторін.
ТОВ «Лабораторія комп’ютерної криміналістики» та НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності розвиватимуть співробітництво у організації та здійсненні спільних наукових досліджень, присвячених проблематиці судово-експертної діяльності.
Відповідно до Меморандуму здійснюватиметься апробація та впровадження в практичну діяльність Сторін науково-дослідницьких розробок, виконаних Сторонами. Також, здійснюватиметься верифікація обладнання, включаючи програмне забезпечення, перед його впровадженням Сторонами; спільна підготовка та участь у тематичних (науково-технічних, науково-практичних) виставках, конференціях, круглих столах, семінарах, форумах, симпозіумах, презентаціях, демонстраціях як в Україні, так і за її межами. Сприяння у співпраці з закордонними установами та міжнародними організаціями (підготовка спільних робочих зустрічей, консультацій тощо) з питань наукового забезпечення судово-експертної діяльності у відповідності до міжнародних стандартів.

100-річний ювілей Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»

9 листопада 2023 року на базі Міністерства юстиції України відбувся урочистий захід  з нагоди 100-річного ювілею Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса». В.о. директора Центру  Михайло Можаєв привітав колектив установи та директора ННЦ ІСЕ ім. Засл. проф. Бокаріуса – Сергія Тюлєнєва та побажав розвитку і процвітання.

Із вітальними словом виступили:

Андрій ГАЙЧЕНКО – Заступник Міністра юстиції України

Наталія ТКАЧЕНКО – Директорка Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України

Сергій ТЮЛЄНЄВ – Директор Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса”

Inese LIBINA-EGNERE ‒ Міністр юстиції Латвії

Dorijan KERZAN ‒ Голова правління European Network of Forensic Science Institutes (ENFSI)

Ivar PRITS – Директор Estonian Forensic Science Institute

Janis GRASIS – Декан юридичного факультету Riga Stradins University (Латвія)

Сергій БОКАРІУС, Семен та Антоніна САГАЙДАЧНІ – нащадки Миколи Сергійовича Бокаріуса.

Варто зазначити, що захід пройшов на високому рівні. В програмі заходу відбулася церемонія нагородження та вручення дипломів почесного професора ННЦ ІСЕ, презентація результатів роботи інститутів судових експертиз за час повномасштабної війни, відкриття експозиції спеціалізованого експертного обладнання та обговорення інноваційних шляхів розвитку сфери експертного забезпечення правосуддя.

Відбулось осіннє засідання секції судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи (в режимі телеконференції) на базі Київського науково-дослідного інституту

В.о. директора Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Михайло МОЖАЄВ та співробітники лабораторії досліджень інформаційних технологій Володимир ГОМОН та Тетяна БИКОВА взяли участь у осінній секції.

На засіданні розглянуті такі питання:

  1. Розгляд технічних завдань з пояснювальними записками, календарними планами виконання робіт, витягами з протоколів засідань Вченої ради НДУСЕ на нові теми, що плануються до включення до тематичного плану НДР НДУСЕ МЮ України на 2024 рік.
  2. Розгляд анотованих звітів за темами НДР, що виконуються.
  3. Обговорення результатів апробації НДР, згідно з планом апробації результатів науково-дослідних робіт НДУСЕ МЮ України на 2023 рік.
  4. Обговорення результатів впровадження НДР згідно з планом впровадження результатів НДР НДУСЕ МЮ України на 2024 рік.
  5. Розгляд та обговорення актуальних проблем судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи.
  6. Розробка та обговорення проекту плану роботи секції Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України на 2024 рік.

26 жовтня 2023 відбулося засідання секції судової лінгвістичної експертизи НКМР з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України.

Засідання проведено у режимі телеконференції на базі Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл проф. М.С. Бокаріуса».

Учасниками секції є представники майже всіх судово-експертних установ Мін’юсту, а також їхніх відділень.

Від Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності у засіданні секції взяла участь завідувачка сектору криміналістичних видів досліджень лабораторії криміналістичних та інженерно-технічних видів досліджень Дідушок Наталія Ярославівна.

Окрім членів секції на засіданні також були присутні начальник відділу науково-методичного забезпечення Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Тетяна Баклан, заступник директора з наукової роботи ННЦ ІСЕ Елла Сімакова-Єфремян, а також керівники структурних підрозділів СЕУ МЮУ.

Під час засідання розглянуті найбільш важливі аспекти судово-експертної діяльності. Основне місце в порядку денному посіли наукові питання судової лінгвістичної експертизи, а саме:

– обговорені технічні завдання до НДР, що плануються для включення до тематичного плану НДР НДУСЕ МЮ України на 2024 рік;

– проведений розгляд ходу виконання НДР, відповідно до Тематичного плану Міністерства юстиції України на 2023 рік;

– розглянуті результати апробації і впровадження НДР відповідно до Планів апробації і впровадження результатів НДР НДУСЕ на 2023 рік.

Голова секції Євгенія Ковкіна запропонувала для обговорення членів секції питання з приводу особливостей проведення досліджень і вироблення єдиних підходів щодо вирішення експертних лінгвістичних завдань за кримінальними порушеннями найбільш актуальних статей Кримінального кодексу України.

Окрім наведених, розглянуті також і інші важливі проблеми.

Загалом на секції панувала дружня робоча атмосфера, мали місце здорові дискусії й жваві обговорення, що безперечно підуть на користь розвитку судової лінгвістичної експертизи мовлення.

25 жовтня 2023 року на базі Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України відбулось осіннє засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР.

В.о. директора Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Михайло МОЖАЄВ, учений секретар Ліля ТИМОЩИК, завідувач лабораторії  досліджень інтелектуальної власності та товарознавчих досліджень Тетяна ЧАБАНЕЦЬ та завідувач сектору досліджень об’єктів інтелектуальної власності Оксана ФОЯ, взяли участь у засіданні НКМР.

На початку засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності обрано голову секції –  Тетяну ЧАБАНЕЦЬ, судового експерта Центру.

На секції розглянуто низку питання:

  1. Розгляд технічних завдань до тем НДР, що плануються для включення у Тематичний план на 2024 рік.
  2. Обговорення стану виконання наукової та методичної роботи НДІСЕ з судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності.
  3. Обговорення результатів рецензування висновків судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності.
  4. Обговорення результатів апробації та впровадження НДР, згідно з планами апробації та впровадження результатів НДР НДУСЕ на 2023 рік.
  5. Розробка та обговорення плану роботи секції на 2024 рік.

Між Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство судових експертиз» підписаний Меморандуму про співробітництво та взаємодію.

20 жовтня 2023 року підписано Меморандум, між Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, в особі директора Можаєва Михайла Олександровича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство судових експертиз», в особі директора Островерхова Дмитра Олександровича

Предметом Меморандуму є співробітництво у сфері науково-технічного, науково-методичного, інформаційного забезпечення судово-експертної діяльності з метою обміну досвідом експертної практики, координації та проведення спільних досліджень, підготовки науково-технічних кадрів та інших напрямів науково-технічного співробітництва в межах повноважень і компетенції кожної зі Сторін.

Також, Меморандум спрямований на об’єднання зусиль Сторін у напрямку системного, конструктивного та взаємовигідного співробітництва з метою ефективного використання потенціалу Сторін, для забезпечення їх стабільного розвитку та обміну досвідом у сфері наукової та судово-експертної діяльності.

18.10.2023 відбулось осіннє засідання секції судової вибухотехнічної експертизи

Сьогодні відповідно до Плану роботи Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України з проблем судової експертизи на 2023 рік відбулося осіннє засідання секції судової вибухотехнічної експертизи. В якій взяв участь Ігор ШЕБАЛКОВ завідувач сектору інженерно-технічних видів досліджень лабораторії криміналістичних та інженерно-технічних видів дослідження Центру.

На секції були розглянуті такі питання:

– хід виконання науково-дослідних робіт відповідно до тематичного плану НДР НДУСЕ МЮ України на 2024 рік;

– результати апробації та впровадження НДР, які проводились відповідно до планів апробацій та впровадження Міністерства юстиції України на 2024 рік.

Розглянуто технічні завдання, пояснювальні записки, календарні плани НДР, що пропонувалися для включення до тематичного плану НДР НДУСЕ МЮ України на 2025 рік.

Також на засіданні було обговорено план роботи секції на 2025 рік.

Координаційна рада

17 жовтня 2023 відбулось онлайн обговорення проблемних питань. У якому взяли участь в.о. директора НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Михайло МОЖАЄВ та завідувач лабораторії досліджень об’єктів інтелектуальної власності та товарознавчих досліджень Тетяна ЧАБАНЕЦЬ.
На зустрічі було обговорено питання удосконалення порядку формування складу Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України. Також проведена дискусія, стосовно опублікування рішень щодо притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності та можливість здійснення судово-експертної діяльності з закордону.
 

ШАНОВНІ ДРУЗІ ТА КОЛЕГИ, ЩИРО ВІТАЄМО ВАС З ДНЕМ ЮРИСТА!

Сьогодні відзначається важливе професійне свято всіх правників – День юриста. У цей день не лише правники за освітою та роботою, а й усі люди в Україні переосмислюють цінність і призначення права у суспільстві та державі.

Важливе призначення в реалізації цієї місії належить судовим експертам. Саме вони, завдяки своїм спеціальним знанням і навичкам, а також титанічній праці, наполегливості та принциповості, сприяють утвердженню верховенства права, захисту основоположних прав і свобод людини і законних інтересів юридичних осіб, а також забезпечують здійснення правосуддя в Україні.

То ж у цей день, щиро вітаємо усіх колег-судових експертів, а також наших надійних партнерів – Міністерство юстиції України, суди, адвокатів, патентних повірених, науковців та експертів у сфері судово-експертної діяльності з Днем юриста.

Сердечно зичимо щастя, здоров’я, невичерпної енергії, плідної праці, успіхів у благородній справі утвердження ідей справедливості, гуманізму та добра, шановні друзі та колеги!

 

Трудовий колектив

НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності

Судовий експерт сектору комп’ютерно-технічних та телекомунікаційних видів досліджень лабораторії дослідження об’єктів інформаційних технологій Центру Руслан Мірошник взяв участь у семінарі

05-06 жовтня 2023 року у с. Бояни, Новоселицького р-ну, Чернівецької області (територія гірськолижного туристично-розважального комплексу «Сонячна Долина», конференц-зала готелю «Mariletta») на базі Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України відбувся науково-практичний семінар на тему «Актуальні проблеми проведення комп’ютерно-технічних і телекомунікаційних досліджень та шляхи їх вирішення». Метою даного семінару було визначення проблемних питань та шляхів їх вирішення під час виконання комп’ютерно-технічних та телекомунікаційних експертиз: обмін позитивним досвідом; ознайомлення з новими методами та програмними продуктами, сучасним станом нормативно правового регулювання в зазначеній галузі. Із вітальними промовами виступили: Олександр Грищенко – заступник директора ДНДЕКЦ МВС; Ігор Балук – директор Чернівецького НДЕКЦ МВС; Віктор Нечитайло – Начальник ГУНП в Чернівецькій області, полковник поліції; Костянтин Ковальов – завідувач лабораторії ДНДЕКЦ МВС. В науково-практичному семінарі взяв участь судовий експерт сектору комп’ютерно-технічних та телекомунікаційних видів досліджень лабораторії дослідження об’єктів інформаційних технологій Центру Руслан Мірошник, який виступив із доповіддю на тему “Проблематика встановлення ознак несанкціонованого втручання в системи адміністрування ЕОМ”

Вітаємо З Днем Захисників!

Шановні захисники і захисниці України! Кожен та кожна із Вас – приклад хоробрості, сміливості та сили.

Прийміть найщиріші вітання з Днем захисника України!

Бажаємо Вам незламної волі, надійного родинного тилу, міцного здоров’я, звершення всіх Ваших мрій і побажань, високих досягнень у нелегкій праці.

Низький Вам уклін і подяка.

Співробітники Центру взяли участь у науково-методичному семінарі за темою «ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАВСЬКОЮ ДИСЦИПЛІНОЮ У НДУСЕ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ»

27 вересня 2023 року відбувся  семінар на тему «ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАВСЬКОЮ ДИСЦИПЛІНОЮ У НДУСЕ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ» у режимі on-line на базі Національного наукового центру  «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Метою науково-методичного семінару було – обговорення нормативно-правових актів, що регулюють діяльність науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, проблемних питань.

Із вітальним словом виступили:

Наталія ТКАЧЕНКО – кандидат юридичних наук, директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України;

Сергій ТЮЛЄНЄВ – кандидат економічних наук, директор Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України;

Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО – голова Харківської обласної ради, докторка юридичних наук.

З промовами виступили:

Марія ЗЕЛІНСЬКА – директорка Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз;

Сергій РОЗУМНИЙ –директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту, судових експертиз;

Дмитро ПОДОРЯН – заступник директора Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз;

Владислав ОНИЩЕНКО –представник Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини у Дніпропетровській області;

Елла СІМАКОВА-ЄФРЕМЯН – заступниця директора з наукової роботи Національного наукового центру  «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», докторка юридичних наук, професорка, заслужена діячка науки і техніки України;

Андрій ЛУБЕНЦОВ –заступник директора з експертної роботи Національного наукового центру  «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»,  кандидат юридичних наук;

Анастасія КУПРІЯНОВА – заступниця директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», кандидатка юридичних наук.

Також привітав всіх учасників заходу та виступив з доповіддю  Михайло МОЖАЄВ – доктор технічних наук, в.о. директора Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. У своїй доповіді Михайло МОЖАЄВ висвітлив актуальні проблеми забезпечення необхідного рівня безпеки комп’ютерних систем в аспекті електронного документообігу та відмітив важливість дотримання інформаційної безпеки НДУСЕ.

Варто зазначити, захід пройшов на вищому рівні.

 

Між НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності і Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» підписаний Меморандум про співробітництво і взаємодію

18 вересня 2023 відбулось підписання Меморандуму про співробітництво і взаємодію, що визначає основні напрямки співробітництва між Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України і Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса».

Меморандум укладено з МЕТОЮ подальшого зміцнення відносин шляхом розвитку співробітництва в галузі судової експертизи та судово-експертної діяльності. ВИЗНАЮЧИ, що належний рівень експертного забезпечення правосуддя є невід’ємною складовою функціонування надійної системи юстиції, верховенства права та забезпечення дотримання прав людини в Україні, РОЗУМІЮЧИ, що традиційні завдання та функції судово-експертної діяльності розширились в умовах військової агресії і їх реалізація потребує сучасних знань, умінь і навичок, першим кроком до здобуття яких є опанування програмами підготовки з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи, ПРАГНУЧИ забезпечити швидку й ефективну співпрацю в галузі судової експертизи, сприяти проведенню науково-технічної та дослідницької діяльності для вдосконалення судово-експертної діяльності та підвищення якості судової експертизи в Україні.

Цілями та завданнями цього Меморандуму є співробітництво з питань науково-дослідної,  судово-експертної та інформаційно-аналітичної діяльності.

Фахівці Центру взяли участь у всеукраїнській науково-практичній конференції «Судово-експертна діяльність в умовах повоєнної відбудови України та в контексті європейської інтеграції».

08 вересня 2023 на базі Одеського науково-дослідного інституту судової експертизи Міністерства юстиції України відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція«Судово-експертна діяльність в умовах повоєнної відбудови України та в контексті європейської інтеграції» . Зважаючи на особливості сучасних українських реалій, конференція відбувалася як в онлайн режимі, так і очно. В конференції взяв участь в.о. директора Михайло МОЖАЄВ, співробітники Центру були присутні в режимі онлайн.

Метою конференції було об’єднання зусиль судово-експертної спільноти та криміналістів у вирішенні актуальних питань судово-експертної діяльності в умовах повоєнної відбудови України та поглиблення євроінтеграційних процесів.

З вступними виступив Дмитро КІШКО – директор Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Із вітальними промовами виступили:

Андрій ГАЙЧЕНКО – доктор філософії, заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби;

Наталія ТКАЧЕНКО – кандидат юридичних наук, директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України;

Андрій ФІГЕЛЬ – заступник голови Одеської обласної державної адміністрації;

Олег РАДКОВСЬКИЙ – перший заступник голови Одеської обласної ради

Олександр ФІЛАТОВ – заступник Одеського міського голови;

Сергій ТЮЛЄНЄВ – кандидат економічних наук, директор Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України;

Олександр РУВІН – доктор юридичних наук, Заслужений юрист України, директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

Сергій РОЗУМНИЙ – директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

Олександр ДЖАБУРІЯ – кандидат юридичних наук, голова П’ятого апеляційного адміністративного суду;

Ігор МАЛИШ – т.в.о. директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України;

Олег ТОДОЩАК – кандидат юридичних наук, доцент, ректорНаціонального університету «Одеська юридична академія»;

Катерина ГОЛОВКО – доктор юридичних наук, професор, директор Видавництва «Юридика»

Також з вітальним слово виступив Михайло МОЖАЄВ – доктор технічних наук, в.о. директора Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. У своїй промові в.о. директора підкреслив важливість конференції для фахівців і чудову нагоду обмінятися досвідом, новими напрацюваннями, досягненнями, відкриттями, ознайомитися з сучасною технікою та витратними матеріалами для лабораторій .Та побажав усім учасникам успішної, плідної та просвітницької конференції

Між Центром та Державним підприємством «Дорожній науково-технічний центр» (ДП «ДОРЦЕНТР») Підписаний Меморандум про про співробітництво та взаємодію

Підписано Меморандум про співробітництво та взаємодію між Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, в особі в.о. директора Михайла Олександровича Можаєва, з однієї сторони, та Державним підприємством «Дорожній науково-технічний центр» (ДП «ДОРЦЕНТР»), в особі в.о. директора Шиндор  Майї  Володимирівни,

Зважаючи на важливість наукового і інформаційно-аналітичного співробітництва, бажаючи розвивати і розширювати кооперацію та зв’язки між собою, сторони уклали  Меморандум і домовилися про здійснення співробітництво з питань наукової, судово-експертної та інформаційно-аналітичної діяльності :

– організація, координація та проведення спільних наукових досліджень (робіт, проектів, технічних завдань тощо) в сфері науки, освіти, судово-експертної діяльності та інших галузях, що становлять взаємний інтерес Сторін;

– здійснення в межах компетенції дій щодо проведення спільних лабораторних випробувань дорожньо-будівельних матеріалів, експертних досліджень з ініціативи або за запитом однієї із Сторін.

– організація та участь у спільних заходах (наукових програмах, семінарах, симпозіумах, конференціях, нарадах, робочих зустрічах тощо) для обговорення питань, пов’язаних із реалізацією заходів у межах співробітництва;

– обмін науковими, інформаційними, довідковими та іншими виданнями і матеріалами, у тому числі електронними, які не містять інформації з обмеженим доступом (порядок такого обміну визначається Сторонами).

Також сторони домовились про проведення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів на основі:

– проведення спільних семінарів, курсів з підвищення кваліфікації;

– взаємних стажувань спеціалістів.

Сьогодні для співробітників Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності (далі – Центр) був проведений інструктаж «Правила безпечної поведінки з вибухонебезпечними предметами»

Реалі сьогодення в військовий час такі, що міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст.

З метою попередження небезпеки та як діяти при  виявлені вибухонебезпечних предметів, співробітникам Центру проведено інструктаж «Правила безпечної поведінки з вибухонебезпечними предметами» та було доведено правила поводження з вибухонебезпечними предметами та як діяти у разі виявлення підозрілих металевих предметів.

Нагородження з нагоди Дня Незалежності України

За особисті досягнення у професійній діяльності, зразкове виконання обов`язків та з нагоди державного свята – Дня Незалежності України, співробітників Центру :
Игора Шебалкова нагороджено Почесною грамотою Міністерства юстиціїї та Подякою Міністерства юстиції України нагороджено Віру Рак.
Також ,за сумлінне виконання своїх посадових обов`язків, за успіхи в роботі, високу ініціативність, професіоналізм та з нагоди Дня Незалежності України, нагороджено Ольгу Зозулю та Задоріна Артема.

 

Щиро вітаємо з тридцять другим Днем Незалежності України!

Сьогодні Ми відзначаємо День незалежності – головне державне свято країни.

Сьогодні ми боремось за життя своєї держави, на війні відстоюючи нашу волю, честь, гідність і незалежність. Цей день наповнений гордістю за нашу країну, її історію та досягнення.

Бажаємо Всім українцям  перемоги, мирного неба, міцного духу, здоров’я і процвітання  у незламній, волелюбній, багатій і щедрій Україні! Нехай живе Україна незалежна і сильна!

Колектив Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності щиро вітає з День Державного Прапора!!!

Український прапор – наша гордість і найвідоміший символ України. Жовто-синій прапор — символ з неймовірною історичною вагою та потенціалом міцності й сили духу. Символ нашої держави у кожному куточку світу нагадує про сміливість і подвиг українців. В цей день бажаємо вам, щоб наша державна символіка завжди надихала на великі справи та досягнення. Нехай жовто-синій прапор завжди плекає в наших серцях вогонь патріотизму, а майбутнє України буде яскравим та процвітаючим, як найкрасивіший весняний день!

Вітаймо з цим значущим святом —  З Днем Прапора!

22 серпня 2023 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція на тему: «Державна безпека України в умовах російської агресії: актуальні питання експертно-криміналістичного та науково-технічного забезпечення»

В.о. директора Михайло МОЖАЄВ взяв участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції, яка була організована Службою безпеки України та Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

Відкрив конференцію з привітальним словом директор Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, доктор філософії в галузі права Юрій Чечіль.

Також, з вітальним словом на заході виступили:

Наталія Ткаченко – директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України;

Микола Проданчук – директор державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України»;

Олександр Червяков – начальник Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук;

Наталія Ткачук – керівник Служби з питань інформаційної безпеки та кібербезпеки – начальник Управління забезпечення діяльності НКЦК, Апарат РНБО України, кандидат юридичних наук;

Роман Заяць – директор Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України.

На Всеукраїнській науково-практичній конференції було розкрито  актуальні питання Державної безпеки України в умовах російської агресії та обговорино питання експертно-криміналістичного та науково-технічного забезпечення .

Водночас, варто відмітити чудову організацію проведеного заходу.

 

 

Відбулось підписання Меморандуму між НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності і Інститутом підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

21 серпня 2023 відбулось підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю, що визначає основні напрямки співробітництва між Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, в особі в.о. директора Михайла МОЖАЄВА та Інститутом підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі – ІПЮК для СБУ), в особі  начальника ІПЮК для СБУ Олександра ЧЕРВЯКОВА

Спільною діяльністю у рамках Меморандуму є проведення прикладних та фундаментальних досліджень, а також обмін інформації, в тому числі з метою підвищення ефективності наукових досліджень в галузі судової експертизи та криміналістики, а також впровадження їх у навчальний процес. Також сторони домовляються проводити спільні наукові прикладні та фундаментальні дослідження, обмінюватися інформацією, яка має наукове та прикладне значення для забезпечення  державної безпеки.

засідання Вченої ради Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності

21 липня 2023 року відбулося засідання Вченої ради Науково-дослідного центру судової
експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності, де розглядалися
основні питання наукової роботи Центру й підбивалися підсумки наукової діяльності за перше
півріччя 2023 року.
За розглянутими питаннями прийняті відповідні рішення й означені напрямки роботи на наступне
півріччя.

Позачергове засідання секції судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи

21 липня в.о. директора  Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій  та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Михайло Можаєв, а також в.о. завідувача лабораторії досліджень об’єктів інформаційних технологій Тетяна Бикова  та судовий експерт сектору комп’ютерно- технічних та телекомунікаційних видів досліджень лабораторії досліджень об’єктів інформаційних технологій Центру Руслан Мірошник взяли участь у позачерговому  засіданні секції судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи проведеної в онлайн-режимі на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На позачерговому засіданні секції розглянули проекту програми підготовки з експертної спеціальності 10.17 «Дослідження електронних комунікацій», створеної з урахуванням змін, внесених згідно з наказом Міністерства юстиції України від 02.06.2023 No2111/5;

На загальних зборах трудового колективу в.о. директора Михайло Можаев привітав працівників Центру з професійним святом

На загальних зборах трудового колективу в.о. директора  Михайло Можаев привітав працівників Центру з професійним святом. З нагоди Дня судового експерта  за бездоганне ставлення до виконання своїх посадових обов’язків, за відданість своїй праці, високу ініціативність та професіоналізм нагороджено працівників Центру: Анжеліку Бунякову , Ірину  Голець, Віктора Свинківського й Тетяну Чабанець.

Також колектив Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності  зі святом привітали Департамет киберполіції і Департамент контррозвідувального захисту інтересів  держави у сфері інформаційної безпеки СБУ.

За сприяння  у зміцненні кібербезпеки України від  Департаменту контррозвідувального захисту інтересів  держави у сфері інформаційної безпеки СБУ отримали подяки судові експерти Руслан Мірошник і Тетяна Бикова

.

Центр щиро вітає усіх судових експертів України з професійним святом!

Шановні колеги-експерти!

Центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності щиро вітає усіх судових експертів України з професійним святом!

Бажаємо вам міцного здоров’я і наснаги у такій важливій і необхідній справі!

Нехай робота приносить вам задоволення і процвітає задля перемоги України!

04 липня 2023 року, пішов з життя доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, колишній директор Центру, Федоренко Владислав Леонідович!

Сьогодні, 04 липня 2023 року, пішов з життя доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, колишній директор Центру, Федоренко Владислав Леонідович!

Протягом 6 років В. Л. Федоренко очолював Центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності, ставши цілою епохою в історії цієї експертної установи. Велику увагу він приділяв розвиткові наукового потенціалу Центру, зокрема, організував видавництво фахового журналу «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління», а також проведення щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Крайнєвські читання». Залучав до співпраці науковців з європейських країн. Завдяки В. Л. Федоренку Центр став відомим не лише в Україні, а й за її межами.

Центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності висловлює щирі співчуття родині Владислава Леонідовича!

Вічна Пам’ять!

ІІІ Всеукраїнський форум судових експертів

9 червня 2023 року Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності і Львівським Науково-дослідним інститутом судових експертиз, за сприяння Міністерства юстиції України, відбувся ІІІ Всеукраїнський форум судових експертів (далі – Форум) на тему «Судова експертиза в контексті відновлення України» Захід приводився у місті Львові і транслювався  в режимі відеоконференції.

Форум був присвячений обговоренню кола основних завдань і можливостей судової експертизи з метою реалізації шляхів відновлення Української держави після перемоги.

У професійній дискусії взяли участь представники судово-експертної діяльності, правоохоронної і судової системи, законодавчої й виконавчої гілок влади, наукового середовища і практикуючих юристів.

Відкрив захід з вітальним словом Сергій ТЮЛЄНЄВ  – директор Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

Також Із вітальним словом виступили:

Андрій ГАЙЧЕНКО- заступник Міністра юстиції України, доктор філософії;

Наталія ТКАЧЕНКО – директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, кандидат юридичних наук,  заслужений юрист України;

Олександр РУВІН – директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, доктор юридичних наук, заслужений юрист України; Сергій КРИМЧУК – директор ДНДЕКЦ МВС, доктор філософії у галузі права, заслужений юрист України;

Олександр СВІДЕРСЬКИЙ – в. о. директора Національного наукового центру «Інститут судовихекспертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

Сергій РОЗУМНИЙ – директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

Дмитро КІШКО – директор Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

Марія ЗЕЛІНСЬКА – директор Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

Ігор СТАРОДУБОВ – керівник Громадського об’єднання «Всеукраїнська громадська організація «Союз Експертів України».

Варто зазначити, захід пройшов на високому рівні.

 

Колектив Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності щиро вітає з Днем Вишиванки!

Вітаємо  з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури – з Днем Вишиванки.

Вона символізує зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця.

Національна пам’ять надзвичайно важлива, і тільки ми з Вами можемо її зберегти та передати нащадкам.

Бажаємо укріплення української ідентичності заради процвітання нашої країни.

Директор НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Сергій ТЮЛЄНЄВ взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток юридичної науки в умовах воєнного стану», присвяченій Дню науки в Україні.

17 березня 2023 директор НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Сергій ТЮЛЄНЄВ на запрошення ректора Київського університету права Національної академії наук України Юрія БОШИЦЬКОГО взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток юридичної науки в умовах воєнного стану», присвяченій Дню науки в Україні.
У своїй вітальній промові С.А. Тюлєнєв зазначив, що сьогодні основним
завданням юриспруденції як наукової діяльності, спрямованої на вивчення права в теоретичному і прикладному аспектах, є дослідження правових форм організації і функціонування держави, суспільства, їхніх окремих інститутів в контексті боротьби із злочинами РФ проти України. Вирішення означених проблем неможливе без залучення спеціальних знань. А основною процесуальною формою використання спеціальних знань є судова експертиза. Саме тому, судова експертиза являє собою невід’ємну ланку юридичної науки, адже стоїть на варті захисту прав і свобод учасників кримінального процесу, а також допомагає вирішити господарські, цивільні й інші судові спори, що виникають на тлі російської агресії.

На базі Київського університету права Національної академії наук України між НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності та Університетом підписаний Меморандум про співробітництво.

17 березня 2023 НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної
власності, в особі директора, Сергія ТЮЛЄНЄВА, і Київський університет
права Національної академії наук України, в особі ректора, Юрія
БОШИЦЬКОГО, підписали Меморандум про співробітництво і партнерство.
Укладення Меморандуму спрямоване на співпрацю сторін у галузях, які
становлять взаємний інтерес, насамперед в галузі права інтелектуальної
власності. Підписання сприятиме правовому забезпеченню експертної
діяльності з метою позитивного впливу таких партнерських відносин на
статутну діяльність кожної із сторін. Також відповідно до Меморандуму
здійснюватиметься забезпечення розвиту безпосередніх зв’язків і співпраці між
Університетом та Центром; створюватиметься й забезпечуватиметься
реалізація спільних наукових програм і проєктів у галузі права інтелектуальної
власності та експертної діяльності; здійснюватиметься підготовка спільної
видавничої продукції (книги, брошури, буклети, статті, тези тощо) у галузі
права інтелектуальної власності.

Між НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності і ДНДЕКЦ МВС України підписаний Меморандум про співробітництво.

11 травня 2023 відбулось підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю, що визначає основні напрямки співробітництва між Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України й Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України. Документ підписали керівники установ – Сергій Тюлєнєв і Сергій Кримчук.

Меморандум спрямований на об’єднання зусиль для системного, конструктивного і взаємовигідного партнерства з метою ефективного використання потенціалу в сфері науки, освіти й судово-експертної діяльності. Передбачена співпраця сторін у науковій роботі щодо основних проблем судової експертизи, вдосконалення існуючих і розробки нових методів і методик проведення експертних досліджень. А також організація освітніх і наукових заходів та можливості ефективного використання наявного в Центрах обладнання.

 

 

Між Центром і «Благодійним Фондом «БІЛД ЮКРЕЙН» підписаний Меморандум про партнерство та співпрацю

Підписання відбулося 4 травня 2023. . Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері
інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України представив
директор, Тюлєнєв Сергій Анатолійович. Від Благодійної організації «Благодійний Фонд «БІЛД
ЮКРЕЙН» участь у підписанні взяла співзасновниця Фонду Бояркіна Ярослава Сергіївна.
Сторони уклали Меморандум для співробітництва в реалізації спільних проєктів і заходів,
спрямованих на акумуляцію двосторонніх зусиль і ресурсів щодо підвищення ефективності
благодійної діяльності; збільшення кола донорів та обсягів надання допомоги, зокрема обладнання,
необхідного для підвищення якості проведення судових експертиз та експертних досліджень; на
подальше ефективне раціональне розподілення гуманітарної та благодійної допомоги максимально
широкому колу отримувачів та взаємодопомогу у зборі необхідних для забезпечення повноцінного
функціонування Сторін ресурсів, обладнання, технічних засобів.

Шановні колеги! Вітаємо Вас з Міжнародним днем інтелектуальної власності!

Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності  вітає всіх з цим святом!

Безпосередньо причетним до цього свята є практично кожен наш співробітник.

Тому захищайте, творіть, експериментуйте, накопичуйте загальний інтелектуальний капітал – найкращий фундамент нашого спільного добробуту та найкращу спадщину, яку ми можемо передати наступним поколінням!

Здоров’я кожному з вас, щастя, творчої наснаги та успіхів у праці в ім’я нашої держави!

26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії

26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії

Цьогоріч виповнюється 37 роки від дня Чорнобильської катастрофи…

Аварія на  АЕС,  стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи.

Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч людей.

Ми віддаємо шану всім тим, хто ризикуючи власним життям і здоров’ям брав участь в ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи.

Дякуємо за ваш подвиг! Пам‘ятаємо…

Підписаний Меморандум про організацію взаємодії у сферах захисту інформації та кіберзахисту

Між Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та
інтелектуальної власності, в особі директора Сергія Тюлєнєва, й Адміністрацією
Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, в особі заступника Голови
Олександра Потія, відбулося підписання Меморандуму про організацію взаємодії у
сферах захисту інформації та кіберзахисту.
Предметом Меморандуму є співробітництво установ, спрямоване на підвищення
спроможностей та обмін досвідом у сферах захисту інформації та кіберзахисту,
інформаційних технологій, а також експертних досліджень та судової експертизи в
зазначених сферах.

НДЦСЕ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ВІТАЄ З ВЕЛИКОДНЕМ!

Вітаємо Вас із світлим і радісним святом – Великоднем.

Бажаємо Вам щастя і радості, віри і благополуччя!

Нехай чудесне свято Пасхи принесе любов та світло у вашу родину, щирість та добро у взаємини, а головне – здоров’я і мир.

Христос Воскрес!

Засновник «Національної асоціації судових експертів» Лисюк Ігор Іванович завітав до Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

Засновник «Національної асоціації судових експертів» Лисюк Ігор
Іванович завітав до Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері
інформаційних технологій інтелектуальної власності Міністерства юстиції
України.
Для проведення технічної експертизи документів експертам було
передано апаратно-програмний мобільний комплекс Regula 7310, який надає
можливість перевіряти документи на справжність та зчитувати біометричні
дані людини. Цей комплекс оснащений чіпами RFID (радіочастотної
ідентифікації), що забезпечують додатковий рівень безпеки в біометричних
ідентифікаційних документах, оскільки їх набагато тяжче фальсифікувати
аніж візуальні частини. MRZ (машинозчитувані зони) на документах, які
посвідчують особу, мають інформацію, що може бути автоматично
прочитана. Нове оновлення пакету SDK для читання документів тепер
забезпечує розширену перевірку MRZ, до якої належить фон, роздільна
здатність, розмір, інтервал між шрифтами, положення рядка та багато
іншого.
Цей пристрій покликаний полегшити й поглибити проведення
технічних експертиз, пов’язаних з дослідженнями різноманітних документів,
оснащених сучасними системами захисту.

Відбулося підписання Меморандуму про співробітництво між Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України й Державним науково-дослідним інститутом технологій кібербезпеки та захисту інформації.

13 квітня 2023 року відбулося підписання Меморандуму про
співробітництво між Науково-дослідним центром судової експертизи у
сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності
Міністерства юстиції України й Державним науково-дослідним
інститутом технологій кібербезпеки та захисту інформації.
Меморандум підписаний на базі Державного науково-дослідного
інституту технологій кібербезпеки та захисту інформації керівниками
установ, а саме директором НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та
інтелектуальної власності Тюлєнєвим Сергієм Анатолійовичем і тимчасово
виконуючим обов’язки начальника НДІ технологій кібербезпеки та захисту
інформації Юдіним Олексієм Юрійовичем.
У Меморандумі визначені такі напрямки співробітництва:
1) співпраця у спільних наукових проєктах, обмін результатами, а також
вченими і спеціалістами, що беруть участь в реалізації таких проєктів;
2) науково-організаційна та навчальна робота в рамках спільних заходів;
3) обмін інформацією про практику, законодавство і програми, які
стосуються співробітництва в рамках цього Меморандуму й надання доступу
до наукової інформації Сторін, що міститься в електронних бібліотеках та
збірниках наукових робіт;
4) підготовка спільних публікацій результатів наукових досліджень.
Підготовка та проведення національних і міжнародних конференцій з
важливих наукових проблем;
5) організація діяльності творчих колективів наукових працівників та
судових експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері
інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції
України для підготовки підручників і посібників та заснування нових
наукових журналів.
Сторони на основі взаємної домовленості можуть використовувати інші
форми наукового співробітництва.

 

Директор Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Сергій Тюлєнєв, заступник директора Центру Михайло Можаєв та судові експерти Центру Руслан Мірошник, Володимир Гомон та Артем Задорін взяли участь у круглому столі, організованому Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, з нагоди відзначення 100-ої річниці від дня народження доктора юридичних наук, професора, академіка Академії правових наук України Михайла Яковича Сегая

31 березня 2023 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Сергій Тюлєнєв, заступник директора Центру Михайло Можаєв та судові експерти Центру Руслан Мірошник, Володимир Гомон та Артем Задорін  взяли участь у круглому столі, організованому Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, з нагоди відзначення 100-ої річниці від дня народження доктора юридичних наук, професора, академіка Академії правових наук України Михайла Яковича Сегая.

Під час круглого столу були розглянуті такі питання:

– погляд на розвиток інституту судової експертизи в Україні: діяльність М.Я. Сегая;

– Михайло Якович Сегай – видатна особистість у історії судової експертизи України;

– внесок видатного вченого професора Сегая М.Я. у становлення науки судової експертології;

– наукова школа професора Сегая М.Я. та її значення для розвитку сучасної криміналістики та судової експертології;

– науковий спадок М.Я. Сегая;

– наукова спадщина академіка М.Я. Сегая в галузі судової експертології;

– зародження судово-експертних установ України на початку ХХ століття;

– вдосконалення правового регулювання, проведення експертиз в кримінальних провадженнях;

– адміністративно-правові засади державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у період воєнного стану;

– особливості призначення лінгвістичних (авторознавчих)  експертиз мовлення у кримінальних провадженнях;

– актуальна проблематика комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи в умовах воєнного стану в Україні;

– судово-балістичне дослідження вогнепальної зброї спеціальної  призначеності.

–  використання пристрою для балістичної реконструкції пострілу при встановленні обставин застосування вогнепальної зброї.

Із вітальним словом на заході виступили:

Андрій ГАЙЧЕНКО- заступник Міністра юстиції України, доктор філософії;

Наталія ТКАЧЕНКО – директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, кандидат юридичних наук,  заслужений юрист України;

Олександр РУВІН – директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, доктор юридичних наук, заслужений юрист України; Сергій КРИМЧУК – директор ДНДЕКЦ МВС, доктор філософії у галузі права, заслужений юрист України;

Олександр КЛЮЄВ – директор Національного наукового центру «Інститут судовихекспертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

Сергій ТЮЛЄНЄВ  – директор Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, кандидат економічних наук

Сергій РОЗУМНИЙ – директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

Дмитро КІШКО – директор Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

Марія ЗЕЛІНСЬКА – директор Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

Ігор РОЗОВИК –  начальник, Державна спеціалізована установа «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України»;

Проведення круглого столу з нагоди відзначення 100-річчя з дня народження видатного вченого-криміналіста Сегая Михайла Яковича поглибило знання про наукові досягнення видатного вченого Сегая Михайла Яковича в галузі криміналістики та  сприяло переосмисленню ідей теорії і практики криміналістичної ідентифікації.

 

Старший судовий експерт НДЦСЕ у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Юзишина Тетяна взяла участь у навчальному семінарі «Сучасні можливості захисту ідентифікаційних документів»

28 березня 2023 року старший судовий експерт Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Юзишина Тетяна взяла участь у навчальному семінарі «Сучасні можливості захисту ідентифікаційних документів», який відбувся на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На семінарі були розглянуті приклади підробки пластикових документів та сучасні підходи до захисту ID документів на полімерній основі.

Регіональний директор з продажу компанії GET Group Тамер Шафік розповів про надійне комплексне рішення персоналізації ідентифікаційних документів на базі принтера ТОРРАN СР500.

Паулюс Гріціюс – директор з продажу ключовим клієнтам (компанія LINXENS) виступив з докладом на тему «Біометрична карта доступу: картка доступу з біометричною верифікацією».

Головним інженером ТОВ «Компанія «ТОППТЕК» Олексієм Кондраковим було продемонстровано роботу принтера TOPPAN CP500 та персоналізацію карток, а також роботу біометричної картки та реалізацію доступу з розпізнаванням відбитка пальця.

Вітаємо зі святом 8 березня

Шановні жінки – друзі, колеги та партнери! Чоловіча половина колективу Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, вітає вас з Міжнародним жіночим днем.
Це день, який нагадує кожному з нас, наскільки важливі жінки з першої й до останньої миті нашого життя, з їх помірністю, материнською любов’ю і мудрістю. Дякуюмо вам всім за наповнення цього світу світлом і радістю. Завжди залишайтеся такими ж наполегливими та сміливими, ніжними та щирими. Ви приклад для наслідування всім сильним чоловікам, чия рішучість тане під променистим світлом ваших очей.

Керівництво Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності провело селекторну нараду з представниками Мін’юсту та Мінекономіки з питання внесення змін до Постанов Кабміну

24 лютого 2023 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності (далі – Центр) Сергій Тюлєнєв, заступник директора Центру Михайло Можаєв, учений секретар Центру Лілія Тимощик та завідувачі лабораторій Центру провели селекторну нараду з представниками Мін’юсту та Мінекономіки присвячену питанню внесення змін до постанов Кабміну, що регламентують вартість експертогодини та перелік платних послуг, що надаються НДУСЕ.

На нараді було презентовано пропозиції, узагальнені Лілією Тимощик, обговорено можливості внесення змін та їх перспективи.

 

Завідувач лабораторії авторського права та інформаційних технологій Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності взяла участь у Міжвідомчому круглому столі на тему “Шкідливі програми як загроза об’єктам критичної інфраструктури в умовах кібервійни”

21 лютого 2023 року завідувач лабораторії авторського права та інформаційних технологій Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) О. Голікова та судовий експерт Центру Р. Мірошник взяли участь у  Міжвідомчому круглому столі на тему “Шкідливі програми як загроза об’єктам критичної інфраструктури в умовах кібервійни”, організованому Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України та проведеному у режимі живого спілкування на базі Укрінформ.

Під час роботи міжвідомчого круглого столу відбулось обговорення наступних питань:

  • забезпечення кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури в умовах кібервійни;
  • особливості застосування шкідливих програм спецслужбами країни-агресора;
  • сучасні напрацювання щодо виявлення та протидії застосуванню шкідливих програм;
  • судово-експертне дослідження шкідливих програмних засобів;
  • нормативно-правове забезпечення кібербезпеки, у тому числі кримінальної відповідальності за кібертероризм та застосування шкідливих програм;
  • доказування при розслідуванні кіберзлочинів, пов’язаних із застосуванням шкідливих програм;
  • сучасний стан та перспективи розвитку науково-технічного та науково- методичного забезпечення кібербезпеки;
  • взаємодія державних і цивільних інституцій у сфері кібербезпеки;
  • роль інформування громадськості про кіберзагрози та рівня обізнаності з основами кібергігієни у попередженні розповсюдження шкідливих програм.

Із вітальним словом на заході виступили Юрій Олексійович ЧЕЧІЛЬ – директор Українського науково- дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, доктор філософії в галузі права; Тарас Сергійович ШЕВЧЕНКО – заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції; Богдан Остапович ЧЕРВАК – перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України; Гліб Олександрович ГОЛОВЧЕНКО – виконувач обов’язків директора Укртелерадіопресінституту, доктор педагогічних наук, секретар Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України; Сергій Дмитрович ПРОКОПЕНКО – заступник керівника Служби з питань інформаційної безпеки та кібербезпеки – начальник Управління забезпечення діяльності НКЦК, Апарат РНБО України, а також Андрій Євгенович ФОМЕНКО – ректор Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, доцент, заслужений юрист України у режимі онлайн.

О. Голікова, в свою чергу, виступила з доповіддю на тему “Розповсюдження шкідливого програмного забезпечення з метою отримання доступу до інформаційних систем”.

Із відеозаписом круглого столу можна ознайомитись за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=HFL4zpP3AOU

 

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі позачергового засідання секції судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України

17 лютого 2023 р. заступник директора Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) М. Можаєв, завідувач лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру О.Голікова та завідувач сектору авторського права та суміжних прав лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру В. Гомон взяли участь у роботі осіннього засідання секції судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України (далі – Секція), проведеної в онлайн-режимі на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під головуванням завідуючого відділу комп’ютерно-технічних та телекомунікаційних досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень Є. Тимка.

На засіданні Секції було розглянуто питання, щодо внесення змін у Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, у зв’язку із Законом України «Про електронні комунікації» в частині положень, які стосуються телекомунікаційної експертизи.

Керівництво Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України взяло участь у презентації Моніторингового звіту у сфері судово-експертної діяльності

08 лютого 2023 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Сергій Тюлєнєв та заступник директора Центру Михайло Можаєв взяли участь у презентації Моніторингового звіту  у сфері судово-експертної діяльності. Захід організовано Міністерством юстиції України за результатами проведеного в 2022 році моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів.

Моніторинговий звіт презентували Олександр Олійник – директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, Ірина Жаронкіна – Старша національна експертка, керівниця компоненту Захист прав власності та виконання Проєкту ЄС “Право-Justice” та Анастасія Уласевич – державна експертка експертної групи з питань суміжних з правосуддям правових інститутів Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України.

Презентація відбувалась за наступним напрямками за результатами моніторингу 2022 року.

Проблема 1. Залучення іноземних експертів до проведення судових експертиз в Україні.

Проблема 2. Результати судових експертиз проведених за кордоном.

Проблема 3. Збереження документів в умовах воєнного та/або надзвичайного стану.

З презентацією можна ознайомитись тут.

Корпус судових експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України посилено!

27 січня, 31 січня та 02 лютого 2023 року Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України (далі – ЦЕКК) проведено засідання кваліфікаційної палати, на якому, за поданням  Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), отримали та підтвердили свою кваліфікацію судові експерти Центру.

За результатами складання іспиту Центр отримав шість нових атестованих судових експертів, ще троє посилили свій потенціал новими експертними спеціальностями. Так за експертними спеціальностями 10.9  “Дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів” та 10.17 “Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів” право підпису отримали (підтвердили) судові експерти лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру Тетяна Бикова, Володимир Гомон, Костянтин Седельніков та Руслан Мірошник.

Окрім того, Центр посилився наступними експертними спеціальностями: 1.1 “Дослідження почерку і підписів” та 1.2 “Лінгвістичне дослідження мовлення” (Дідушок Н.Я.), 12.1 “Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів” (Ковальова Н.М.), 2.3 “Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів” (Юзишина Т.В.), 13.6 “Дослідження, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями” (Мотузка К.А.).

Під час іспиту експерти Центру показали високий рівень знань з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи та методичних положень з відповідних експертних спеціальностей.

Бажаємо колегам високих здобутків і звершень у нелегкій праці судового експерта!

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України відвідало керівництво ІСТЕ СБУ

27 січня 2023 року до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) з ознайомчим візитом завітали директор Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ (далі – ІСТЕ СБУ) Юрій Чечіль та його заступник Падалка Андрій.

Під час візиту керівництво ІСТЕ СБУ познайомилось із діяльністю Центру, оглянули лабораторії та, на завершення, запросили директора Центра Сергія Тюлєнєва до святкування 30-ї річниці Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз  Служби безпеки України.

 

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України з робочим візитом відвідала Заступник директора департаменту – начальник відділу Ірина Олійник

24 січня 2023 року Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) з робочим візитом відвідала Заступник директора департаменту експертного забезпечення правосуддя начальник відділу організаційно-управлінського забезпечення діяльності НДУСЕ Ірина Олійник.

Під час робочого візиту Ірина Олійник ознайомилась із організаційно-управлінською діяльністю Центра, відвідала лабораторії та поспілкувалась безпосередньо з експертами.

Керівництво Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України відвідало з робочим візитом Одеський Науково-дослідний інститут судових експертиз.

20 січня 2023 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Сергій Тюлєнєв та заступник директора Центру Михайло Можаєв, спільно з директором Дніпропетровського науково-дослідного інститутом судових експертиз Сергієм Розумним, відвідали Одеський науково-дослідний інститут судової експертизи (далі – ОНДІСЕ) з робочим візитом.

Головною ціллю візиту керівництва Центру було ознайомлення із розробленою ОНДІСЕ системою документообігу та обліку наглядових проваджень інституту «Система судових експертів» та розгляд можливості впровадження такої системи в Центрі.

Розроблена ОНДІСЕ «Система судових експертів» має декілька ролей користувачів та надає доступ саме до тих даних, які необхідно, як на рівні експерта, так і рівні керівництва (завідуючого сектору, лабораторії, керівника установи), дозволяє впровадити контроль за проведенням експертиз та виконанням доручень, а також має можливість накладання цифрового підпису.

На завершення візиту керівництво Центру ознайомилось із сучасним криміналістичним обладнанням ОНДІСЕ, яке активно використовується при проведенні судових експертиз, зокрема тих, що пов’язані із військовою агресією російської федерації проти України та отримало від директора ОНДІСЕ побажання подальшої плідної співпраці.

   

Керівництво та колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України щиро вітає з Днем соборності України!

Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлене Указом Президента України «Про День Соборності України» від 13 листопада 2014 року № 871. Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.

В цей нелегкий час свято соборності набуло особливого значення. Сьогодні як ніколи нам всім варто бути згуртованими заради досягнення спільної мети. Від усієї душі вітаємо вас з цим святом, бажаємо здоров’я і благополуччя всієї сім’ї. Нехай життя кожного українця буде радісним, щасливим і, головне, сповненим миром і затишком. Нехай сонце завжди осяює нашу Неньку-Україну, нехай у ній живеться тепло, світло і затишно.

Експерти Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності проводять комп’ютерно-технічні експертизи у справах, пов’язаних з агресією російської федерації

Не зважаючи на перебої з електропостачанням, експерти Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України продовжують проводити судові експертизи, в тому числі судові комп’ютерно-технічні експертизи у резонансних справах, пов’язаних з агресією російської федерації проти України.

На фото завідувач сектору інформаційних технологій лабораторії авторського права та інформаційних технологій Бикова Тетяна та експерт того ж сектору Заікіна Тетяна, через відсутність електропостачання у кабінеті лабораторії, працюють у конференц-залі.

Урочисте відкриття нового приміщення Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України

10 січня 2023 відбулося урочисте відкриття нового приміщення Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

В урочистостях взяли участь Державний секретар Міністерства юстиції України Олена Віталіївна БОГАЧОВА й заступник Міністра юстиції України Андрій Віталійович ГАЙЧЕНКО, за сприяння якого була розроблена нова концепція Центру.

Церемонія відкриття супроводжувалась традиційним перерізанням стрічки.

Гості мали змогу ознайомитися із старим і новим приміщенням, оцінити переваги (зокрема, у 2023 році Центр збільшив власні приміщення в 2 рази – з 300 кв.м до 600 кв.м.), поспілкуватися з колективом на робочих місцях.

Урочисті збори транслювалися також у режимі відеоконференції. Серед запрошених гостей у засіданні взяли участь директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Олександр Григорович РУВІН; директор Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Олександр Миколайович КЛЮЄВ; директор Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Дмитро Іванович КІШКО.

Під час засідання присутніх ознайомили з результатами організаційної, судово-експертної й науково-дослідної роботи Центру протягом останніх трьох місяців, а також із основними планами й перспективами розвитку установи на 2023 рік.

За ініціативи Міністерства юстиції України та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз співробітникам Центру було презентовано сучасний 3D сканер, що сприятиме підвищенню технічного забезпечення експертних досліджень.

Вельмишановні представники Міністерства юстиції України висловили свою цілковиту підтримку ініціативам розвитку Центру й побажали успіхів у роботі й у реалізації задумів.

Колектив та керівництво Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України щиро вітає з Новим роком!

Дорогі наші Друзі та Колеги, колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України щиро вітає вас з прийдешнім Новим 2023 роком! Спокою й добра у Новому році! Нехай у Вашій оселі панує мир та Божа благодать! Нехай матінка Божа дарує здоров’я кожному! Нехай 2022-й забере із собою всі негаразди, а Новий, 2023-й рік, принесе щастя та переможний мир.

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України успішно провів VI Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)

23 грудня 2022 на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України відбулася VI Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»), присвячена аналізові розвитку й формування теоретичних і методичних основ судово-експертної діяльності з питань інтелектуальної власності та інформаційних технологій в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України.

На розгляд учасників конференції були винесені такі питання:

  • Теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності в Україні та за кордоном.
  • Наукова спадщина засновника НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності, судового експерта і вченого П.П. Крайнєва (1952-2014 рр.).
  • Судова експертиза у сфері авторського права та суміжних прав.
  • Судова експертиза у сфері технічної творчості комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок.
  • Економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності.
  • Експертиза комп’ютерних програм, баз даних і телекомунікацій під час вирішення експертних завдань у сфері інтелектуальної власності.
  • Перспективи і шляхи розвитку та вдосконалення науки й освіти у сфері захисту інтелектуальної власності.

 

Зважаючи на особливості сучасних українських реалій, конференція відбувалася як в онлайн режимі, так і очно.

Відкрили конференцію директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Наталія Миколаївна ТКАЧЕНКО, яка особисто завітала до Центру, і директор Центру, кандидат економічних наук ТЮЛЄНЄВ Сергій Анатолійович.

У режимі відеоконференції із словами привітання до присутніх звернувся заступник Міністра юстиції України, кандидат юридичних наук Андрій Віталійович ГАЙЧЕНКО.

Із вітальними промовами виступили:

– директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, доктор юридичних наук, заслужений юрист України Олександр Григорович РУВІН;

– директор Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Дмитро Іванович КІШКО;

– від Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» слово взяв заступник директора – завідувач Київського відділення ННЦ ІСЕ, вчений секретар Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Владислав Леонідович ФЕДОРЕНКО;

Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз представив вельмишановний заступник директора з наукової роботи ЛОЗИНСЬКИЙ Богдан Мар’янович.

Також до конференції долучилися зарубіжні колеги з Латвії, Грузії та Вірменії. Із теплими словами підтримки до присутніх звернувся заступник декана юридичного факультету Ризького університету імені Пауля Страдиня, доктор права, доцент, професор Вищої банківської школи Латвії Яніс ГРАСІС.

Присутні могли почути цікаві й змістовні доповіді як експертів (співробітників Центру й працівників інших експертних установ України), так і науковців. Зокрема, професор кафедри кібербезпеки та інформаційних технологій Харківського національного економічного університету імені С. Кузнеця, доктор технічних наук, професор СЕМЕНОВ Сергій Геннадійович виступив із доповіддю, присвяченою дуже актуальній за нинішніх обставин темі: «Аналіз і порівняльні дослідження загроз кібербезпеки безпілотних літальних апаратів».

У всіх виступах розглянуті теми, що репрезентують найважливіші проблеми в галузі сучасного розвитку судово-експертної діяльності в умовах російської збройної агресії проти України. Більшість доповідей були наочно проілюстровані.

Основні тези доповідей учасників конференції, а також експертів і науковців, які не виступали, але надали свої науково-практичні розробки у вигляді тез і статей, найближчим часом будуть представлені на сайті Центру у вигляді збірника Матеріалів конференції.

Таким чином, VI Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання») стала звітним заходом Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України щодо підсумків наукової роботи за 2022 рік в умовах російської агресії.

Учасники конференції за результатами усіх виступів прийняли Резолюцію, якою визначені перспективні напрямки науково-дослідної, організаційної й експертної діяльності Центру у 2023 році, а саме:

  • необхідність подальшого розвитку науково-методичного експертного інструментарію, від технічних спеціальностей (у сфері військових, будівельно-технічних, земельно-технічних досліджень) до економічної оцінки ризиків, завданих підприємствам унаслідок повномасштабної збройної агресії РФ проти України;
  • поглиблене експертне вивчення і впровадження інформаційних технологій для боротьби з російським агресором;
  • актуалізація судово-експертної діяльності з питань інтелектуальної власності із чинними нормативно-процесуальними актами, що з’являються внаслідок інтеграційних процесів в українському законодавстві у контексті набуття Україною членства в Європейському Союзі.

Представники Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України взяли участь у IV щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу»

16 грудня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Сергій Тюлєнєв, заступник директора Центру Михайло Можаєв, учений секретар Центру Лілія Тимощик взяли участь у IV щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу», організованою Київським НДІСЕ та проведеною за участю представників Міністерства юстиції України.

На конференції розглядались питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу за наступними тематичними напрямами:

  • Загальні питання кримінального процесу, криміналістики та судової
    експертизи.
  • Питання криміналістичної тактики та методики розслідування кримінальних правопорушень.
  • Особливості здійснення судово-експертної діяльності та судочинства в умовах воєнного стану.
  • Криміналістичні судові експертизи.
  • Судова інженерно-технічна експертиза.
  • Судова будівельно-технічна, земельно-технічна та експертиза з питань землеустрою.
  • Судова економічна експертиза.
  • Судова товарознавча експертиза.
  • Судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності.
  • Судова психологічна експертиза.
  • Судово-медична експертиза.
  • Судово-психіатрична експертиза.
  • Історія криміналістики та судової експертизи.
  • Забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок ведення агресивної війни.
  • Міжнародне співробітництво під час здійснення судово-експертної діяльності та кримінального судочинства.

Директор Центру Сергій Тюлєнєв виступив на конференції з вітальним словом.

Не зважаючи на те, що конференція проходила під час агресивних ракетних ударів по інфраструктурі та цивільним об’єктам країни, захід відбувся на високому організаторському рівні.

Шановні колеги, запрошуємо вас до участі у щорічній VІ-тій Міжнародній науково-практичній онлайн-конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)

23 грудня 2022 року о 10:00 годині, на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (далі – Центр), відбудеться щорічна VІ-та Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»), присвячена вивченню наукової спадщини відомого науковця, першого директора Центру Петра Павловича  Крайнєва (1952-2014 рр.) та формуванню теоретичних і методичних основ судово-експертної діяльності в сфері інтелектуальної власності.

На розгляд учасників VІ-их «Крайнєвських читань» виносяться наступні питання:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • наукова спадщина судового експерта і вченого П.П. Крайнєва (1952-2014 рр.);
  • проблеми реформування судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

Підключитись до конференції Zoom можливо за посиланням:
https://us02web.zoom.us/j/86021032369?pwd=cmIrSjlYOEpXbmNFN2J1Q1RwQzlDQT09;
ідентифікатор конференції: 860 2103 2369; код доступу: 628009

Представники Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України взяли участь у засіданні ТК 192 «Судова експертиза»

14 грудня 2022 року заступник директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) М. Можаєв, завідувач лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру О. Голікова, в.о. завідувача лабораторії права промислової власності Н. Ковальова та судові експерти Центру Т. Юзишина та Г. Кривоножко взяли участь у засіданні ТК 192 «Судова експертиза», організованому на базі Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України.

На засідання ТК 192 розглядались наступні питання:

  • про обрання відповідального секретаря ТК 192;
  • про зміну уповноважених представників колективних членів та членство ТК 192;
  • про повноваження представників колективних та індивідуальних членів ТК 192;
  • про зміну членів підкомітетів (ПК);
  • про членство у робочих групах (РГ);
  • про затвердження змін у Положення про технічний комітет стандартизації ТК 192 «Судова експертиза»;
  • про хід розроблення проєктів ДСТУ.

За результатами засідання М. Можаєва обрано на уповноваженого представника Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Окрім того, внесено зміни до складу Підкомітету 5 “Експертиза інтелектуальної власності”. До складу Підкомітету включено представників Центру Н. Ковальову та Т. Юзишину. Внесено зміни також до складу Підкомітету 6 “Експертиза ІТ – технологій”, головою підкомітету обрано О. Голікову (на час проходження О. Собіна служби у Збройних силах України). До складу підкомітету також включено судового експерта Центру Г. Кривоножко.

Засідання пройшло за достатньої кількості членів ТК 192 та було організовано на високому рівні.

Представники Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України взяли участь в онлайн-семінарі на тему «Інформаційна безпека в системі електронного документообігу АСКОД»

13 грудня 2022 року завідувач лабораторії авторського права та інформаційних технологій Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) О. Голікова, судовий експерт сектору технічної творчості лабораторії права промислової власності Центру В. Дібров, помічник директора І. Приймак та провідний бухгалтер Центру І. Карнаух взяли участь в онлайн-семінарі на тему «Інформаційна безпека в системі електронного документообігу АСКОД», організованому АТ “ІнфоПлюс”.

На семінарі розглядались питання щодо налаштувань безпеки в системі електронного документообігу АСКОД, а саме:

  • посилені методи захисту від несанкціонованого доступу до WEB-сервісів системи та доступу до файлів та інших інформаційних об’єктів системи;
  • перевірка файлів на вразливості;
  • засоби посилення безпеки під час авторизації;
  • двофакторна авторизація;
  • налаштування паролів;
  • моніторинг викликів API системи.

Також, у заході взяв участь заступник керівника служби з питань інформаційної безпеки та кібербезпеки – керівник управління забезпечення діяльності НКЦК Апарату Ради національ­ної безпеки і оборони України Сергій Прокопенко.

Захід пройшов на високому професійному рівні та викликав велике зацікавлення та жваву дискусію серед учасників.

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності отримав надсучасний RTC-модуль «Vidoc» (viDoc RTK Rover) від німецької компанії «Vigram»

23 листопада 2022 року до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) з робочім візитом завітали Голова Громадської організації «Національна асоціація судових експертів України» Ігор Лисюк та директор ТОВ «Українська експертна компанія («UkrExpCompany»)» Володимир Кушик.

Під час робочої зустрічі експертам центру передано надсучасне обладнання для проведення будівельно-технічних, екологічних та інженерно-транспортних експертиз – RTC-ровер «Vidoc» від німецької компанії «Vigram». Ровер viDoc RTK для PIX4Dcatch спеціально розроблений для точного захоплення 3D-простору із землі за допомогою деяких пристроїв iOS, оснащених датчиками LiDAR, також працює з іншими вибраними моделями, включаючи пристрої Android. Такий пристрій разом із спеціалізованим програмним забезпеченням, призначеним для 3D моделювання, значно підвищить якість виконуваних експертиз та експертних досліджень.

 

Більше фото за посиланням: фото-галерея

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі осіннього засідання секції судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України

18 листопада 2022 р. завідувач лабораторії авторського права та інформаційних технологій Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) М. Можаєв, а також завідувач сектору авторського права та суміжних прав лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру О. Голікова та судовий експерт сектору інформаційних технологій лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру Т. Заікіна взяли участь у роботі осіннього засідання секції судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України (далі – Секція), проведеної в онлайн-режимі на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під головуванням завідуючого відділу комп’ютерно-технічних та телекомунікаційних досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень Є. Тимка.

На засіданні Секції були розглянуті питання, пов’язані з розглядом пояснювальних записок, технічних завдань та календарних планів до розробок, виконання яких планується з 2023 року; розглядом результатів апробації та впровадження наукових розробок відповідно до планів на 2022 рік; інформацією про хід виконання НДР за тематичним планом НДР МЮ України на 2022 рік. Окрім того було розглянуто питання щодо перегляду програм підготовки (стажування) та підготовки їх з урахуванням пункту 2 розділу III Положення; питання щодо актуальності рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури; питання щодо перегляду питань, включених до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у чинній редакції).

Секція відбулася за участі достатньої кількості її членів, а також представниць Міністерства юстиції України Т. Головатенко та А. Коваль. Слід відзначити високий методичний і організаційний рівень проведення цього заходу, питання викликали жваву дискусію.

Окрім того, Центр запропонував на секції включити до її складу представників Центру М. Можаєва, О. Голікову та Т. Заікіну.

На базі НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності успішно проведено осіннє засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР

28 жовтня 2022 р., на виконання Графіку засідання осінніх секцій науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи Міністерства юстиції України у 2022 році, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) організував і провів осіннє засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР Міністерства юстиції України (далі – Секція) під головуванням проф. В. Федоренка.

На розгляд Секції були винесені наступні питання порядку денного:

  1. Розгляд технічних завдань до тем НДР, що плануються для включення у тематичний план НДР НДУСЕ Мін’юсту на 2023 рік.
  2. Обговорення стану виконання наукової та методичної роботи НДІСЕ з судово-економічних досліджень.
  3. Обговорення результатів рецензування висновків судово-економічних експертиз.
  4. Розгляд результатів апробації та впровадження НДР відповідно до планів апробації та впровадження Мін’юсту на 2022 рік.
  5. Розробка та обговорення плану роботи секції на 2023 рік.
  6. Різне.

В питанні «Різне» передбачено обговорення наступних питань.

6.1. Надання пропозицій до орієнтовного переліку питань, які містяться у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) на предмет виявлення питань, які виходять за межі спеціальних знань, питань права і надання оцінки законності проведення відповідних процедур, відповідно до листа Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України № 69084/6.2/27-22 від 16.08.2022.

6.2. Про внесення змін до Орієнтовного переліку питань, у межах яких перевіряються знання за експертними спеціальностями 13.1.1-13.9, стосовно питань правового характеру.

6.3. Надання пропозицій щодо перегляду програм підготовки та підтвердження кваліфікації судового експерта, а саме скорочення обсягу програм підготовки  на 1/3 від обсягу попередньої програми відповідно до листа Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України № 85965/6.4/27-22 від 21.09.2022.

6.4. Про внесення змін до орієнтовного переліку питань, які містяться у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) за експертною спеціальністю 13.9:

«Яка ринкова ставка ліцензійного платежу (роялті, авторської винагороди, паушального платежу) в процентному виразі від (зазначити базу роялті: обсягу виробництва, або обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об’єкта права інтелектуальної власності, або прибутку тощо) станом на (зазначити дату) (з урахуванням наданої експерту інформації щодо ставок роялті щодо аналогічних об’єктів)?

Чи підтверджується документально розрахунок ставки роялті в процентному виразі, визначений в (зазначається документ, на підставі якого були відображені в бухгалтерському обліку відповідні господарські операції, або акт перевірки контролюючого органу,   або у позовних вимогах)?

Чи підтверджується документально розмір необґрунтованого завищення ліцензійного платежу (роялті, авторської винагороди, паушального платежу) (найменування організації) у сумі (зазначається сума) за період (зазначається період), визначений в акті перевірки контролюючого органу або у позовних вимогах? Якщо так,- у якій сумі?».

У роботі Секції прийняли активну участь запрошені представники Міністерства юстиції України (Т. Баклан, Т. Головатенко), Центру (О. Голікова та Т. Чабанець) та Київського НДІСЕ (Н. Нестор).

Робота Секції, з врахуванням запровадження в Україні режиму воєнного стану, була проведена в дистанційному режимі, з використанням онлайн платформи для проведення відео-конференцій Zoom. Технічне забезпечення заходу здійснено завідувачем сектору авторського права та інформаційних технологій лабораторії авторського права та ІТ Центру О. Голіковою.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі осіннього засідання секції загальнотеоретичних, загальнометодичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України

27 жовтня 2022 р. учений секретар Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Л. Тимощик взяла участь у роботі осіннього засідання Секції загальнотеоретичних, загальнометодичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України (далі – Секція), проведеної на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під головуванням завідуючої лабораторії організації експертної діяльності Т. Голікової.

На засіданні Секції були розглянуті питання, пов’язані з розглядом пояснювальних записок, технічних завдань та календарних планів до розробок, виконання яких планується з 2023 року; розглядом результатів апробації та впровадження наукових розробок відповідно до планів на 2022 рік; інформацією про хід виконання НДР за тематичним планом НДР МЮ України на 2022 рік; розглядом проблемних питань організації судово-експертної, науково-дослідної та методичної діяльності; розглядом змін та доповнень до нормативних актів, що регулюють судово-експертну діяльність; обговоренням та затвердженням плану роботи секції на 2023 рік. Окрім того було розглянуто питання щодо опрацювання питання нормативного врегулювання порядку проведення експертних досліджень, які повинні оформлюватись висновком спеціаліста (за рішенням секції від 02.06.2022 щодо надання відповідних пропозицій не пізніше ніж за один місяць до наступного засідання секції) та перегляду програм підготовки судових експертів з теоретичних, загально-методичних, організаційних питань судової експертизи у відповідності до вимог п. 2 розділу ІІІ Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України.

Секція відбулася за участі достатньої кількості її членів, а також представниць Міністерства юстиції України Т. Баклан, Т. Головатенко та А. Коваль. Слід відзначити високий методичний і організаційний рівень проведення цього заходу.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності успішно пройшов атестацію в МОН України та віднесений до II кваліфікаційної групи наукових установ України

18 жовтня 2022 р. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) за результатами своєї наукової та науково-дослідної роботи з травня 2019 року по серпень 2022 року успішно пройшов атестацію на засіданні Експертної групи 02 Експертної комісії МОН України та віднесений до II кваліфікаційної групи наукових установ України за науковим напрямком суспільних наук із атестаційною оцінкою 3.89/3.28.

Цей високий показник став результатом вірно обраної стратегії наукового розвитку установи та системної наполегливої роботи наукового колективу Центру з підготовки методик і методичних рекомендацій експертних досліджень з питань судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності; наукових публікацій в Україні та за кордоном, включаючи публікації в науковометричних виданнях, що індексуються в Scopus і Web of Science; захисту кандидатських і докторських дисертації працівниками Центру; видання фахового наукового часопису «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» та проведення щорічних «Крайнєвських читань», присвячених фундатору Центру та переосмисленню його наукової спадщини в сфері інтелектуальної власності.  

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено чергове засідання Вченої ради

17 жовтня 2022 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проведено чергове засідання Вченої ради під головуванням директора Центру проф. В. Федоренко. 

На засіданні Вченої ради Центру були розглянуті питання, пов’язані з підготовкою до проведення чергового осіннього засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР, що буде проведене на базі Центру 28.10.2022.

Вчена рада Центру також рекомендувала до друку черговий випуск  фахового наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», 2022  № 5 (23), а також інші питання.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь в обговоренні питання вдосконалення нормативно-правового регулювання судово-експертної діяльності з метою забезпечення належної доказової бази для притягнення рф до міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію та порушення інших норм міжнародного права

29 вересня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. Владислав Федоренко, учений секретар Центру к.е.н. Лілія Тимощик, керівники лабораторій Центру Наталія Ковальова, Олена Голікова та Віктор Дідоборщ взяли участь в обговоренні питання вдосконалення нормативно-правового регулювання судово-експертної діяльності з метою забезпечення належної доказової бази для притягнення рф до міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію та порушення інших норм міжнародного права, організованому Міністерством юстиції України за допомогою платформи Zoom.

Консультація проведена з метою належного опрацювання виявлених проблем у сфері судово-експертної діяльності та врахування практичного досвіду.

На консультації було обговорено питання щодо порядку залучення міжнародних експертів до проведення судових експертиз в Україні; долучення іноземних висновків до матеріалів кримінального провадження; отримання судами України пояснень іноземного судового експерта; збереження документів судового експерта під час військових дій  та надзвичайних обставин.

 

 

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану та повоєнний період»

28 вересня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. Владислав Федоренко, учений секретар Центру к.е.н. Лілія Тимощик, керівники лабораторій Центру Наталія Ковальова, Олена Голікова та Віктор Дідоборщ взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану та повоєнний період», організованій Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз (ОНДІСЕ) та Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України та проведеній під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрія Гайченка.  

У Вітальному слові до учасників і організаторів Всеукраїнської конференції проф. Владислав Федоренко подякував керівництво Мін’юсту за увагу до науково-комунікативних заходів, які проводяться НДУСЕ та підтримку їх проведення, а також організаторів цієї конференції, – керівництво ОНДІСЕ та Львівського НДКЦ МВС України, – за чудово організований та важливий для судово-експертної спільноти в умовах сьогодення науковий форум. Адже на сьогодні судові експерти у своїй діяльності постали перед серйозними, раніше не баченими викликами, пов’язаними із військовою агресією рф проти України, а також із майбутнім повоєнним відродженням України. Не менш важливим викликом для вітчизняної судової експертизи є й процес набуття Україною статусу держави-учасниці ЄС. Усі ці та інші питання, відзначив директор Центру, стануть предметом сьогоднішньої конференції, результати якої дадуть відчутний імпульс щодо розвитку судово-експертної діяльності в Україні в умовах воєнного стану.      

Вийшов 22-й випуск часопису НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

У вересні 2022 року Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) опубліковано черговий № 4(22) наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», який видається Центром спільно з МАУП. Цей випуск журналу став першим після оновлення керівництва його Редколегії. Однією з ключових тем номеру стала ґрунтовна правова оцінка Головою Верховної Ради України академіком Русланом Стефанчуком і іншими ученими фейкових референдумів, які всупереч міжнародному праву, Конституції та законам України імітуються на сьогодні рф на території тимчасово окупованих районів Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей України.

Із Вітальним словом це число наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» відкрив новий Головний редактор, директор Центру, проф. Владислав Федоренко, який зазначив наступне:    

«Свобода, незалежність, демократія та повага до людини і її основоположних прав і свобод століттями були і залишаються нашими світоглядними принципами буття, наріжним муром нашої Богом даної державності.

Нині України і її герої, весь Український народ героїчно боронять свою землю та суверенну й незалежну державність від агресивного та кровожерливого ворога, продовжувача найбридкіших традицій російського та радянського імперіалізму. Україна чинить героїчний опір і нас у цьому підтримують наші надійні союзники і партнери – США, Польща та інші держави-члени ЄС, Канада, Австралія, Японія etc. Надання Україні статусу держави-кандидата до вступу до ЄС є визнанням значних потенціалів і перспектив Української держави.

Важлива роль у боротьбі за незалежність України належить і судовим експертам: одні з них стали до лав Збройних Сил України, Територіальної оборони і інших військових формувань, інші самовіддано виконують свої обов’язки фіксуючі збитки і шкоду, завдану ворогом України. Важливим є  й  вклад науковців у  теоретико-методологічне забезпечення правотворчих, управлінських, правосудних процесів в умовах воєнного стану. І цей черговий випуск «Експерта …» переконує, учені та експерти не втомилися працювати і досліджувати в  ім’я перемоги над ворогом і повоєнної розбудови України».

Із привітанням до авторів і читачів звернулася й закордонний член Редколегії часопису, добрий друг українців, Головний редактор поважного польського часопису «Критика права» (Scopus), професор, DrHb Йоланта Яблонська-Бонса. Вона, зокрема, наголосила:

«Знаю, що за свободу борються завжди і кожного дня!

Я пишу ці слова напередодні вашого Дня Незалежності з  Польщі, з  Гдині, великого портового міста, що розбудоване з  нуля на березі моря у вільній міжвоєнній Польщі і залишається символом нашої незалежності, сили та свободи. У Ґдині, де я народилася, маємо нову площу в чудовому місці, прямо біля пляжу, – Площу Вільної України. Прапори незалежної України завжди є на вулицях мого міста, і всюди лунає українська мова. Кожен день ми намагаємося посильно допомагати українцям.

Військова агресія Росії підірвала цивілізаційні принципи вільного світу. Зневага до людського життя та гідності, до культури, до науки, до правових основ вільного світу не залишиться безкарною. Немає жодних підстав щоб виправдати військову агресію проти будь-якої держави. Варварство проти мирного населення України, включно з  дітьми, поставило під загрозу право на незалежний і вільний розвиток вашої суверенної держави. Росія обов’язково відповість за свої воєнні злочини.

Але, у  День Незалежності я хочу побажати всім пані та панам з України перемоги та успіхів у швидкій відбудові країни. Польща обов’язково допоможе Україні. Слава всім полеглим і живим героям, які безстрашно боролися й борються за незалежну Україну!».

Відкриває цей випуск часопису стаття професорів Руслана Стефанчука, Владислава Федоренка та Артема Янчука на гостру тему: «Фейкові референдуми і спотворене народовладдя – інструменти військової агресії рф проти України і Західної демократії». Автори цієї публікації, зокрема, зазначають наступне:

«В Україні, яка має тисячолітні традиції вічевої та козацької демократії, поважну історію національно-визвольної боротьби за власну державність, свободу й народовладдя, а також досвід легітимації національної державності на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991  року та проведення низки місцевих референдумів (більше 200). При цьому, 30 в  Україні відсутня традиція фейкових референдумів, які не можуть бути прийнятними у  будь-якому вільному громадянському суспільстві.

Вітчизняна правнича наука, як зазначалось попередньо, сформувала доктринальні основи референдумів і  референдної демократії, з  урахуванням кращих зарубіжних наукових надбань і  практик. Питання про референдуми, як конституційну форму безпосередньої реалізації народного суверенітету, є  обов’язковою темою підручників і навчальних посібниках, на основі яких університети готують майбутніх правників.

Парламент розробив і  почав втілювати нові законодавчі механізми організації та проведення референдумів в  Україні. Так 26 січня 2021  р. Верховна Рада України новий Закон України «Про всеукраїнський референдум». Парламентом також підготовлено проєкт нового спеціального Закону «Про місцеві референдуми», який напередодні військової агресії рф до України отримав Терміновий спеціальний висновок №  1066/2021 щодо проєкту Закону про місцевий референдум (CDL-PI(2022)001, Страсбург, 10.02.2022). Зазначені обставини дозволяють обґрунтовано сподіватись на відродження конституційного режиму референдної демократії в Україні.

Таким чином, усі основні компоненти референдної демократії в  Україні сформовані або завершуються в  своєму формуванні. Подальша законотворча діяльність Української держави на шляху до вступу до Європейського Союзу іще більше наблизить нашу національну модель референдної демократії до цінностей і принципів ЄС у сфері народовладдя. Натомість, фейкові референдуми, які дискредитують саме слово «референдум», і інші елементи спотвореної демократії, які рф намагається нав’язати на тимчасово окупованих територіях України, є  іще одним інструментом військової агресії не лише проти нашої держави, а  й  проти цінностей та принципів Західної демократії.

Коли рукопис цієї статті був відредагованим, то 20 вересня 2022 року представники окупаційних режимів в  окремих районах Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, у кращих традиціях російської спотвореної демократії заявили про проведення «референдумів» про приєднання до рф, які будуть проведені через 3 дні, упродовж 23-27 вересня цього року. Тобто, упродовж 5 днів (!). Ці ініціативи з проведення рф фейкових референдумів засудили представники більшості демократичних держав світу  – США, держав-членів ЄС, Канади і ін.

Зокрема, Державний секретар США Е. Блінкен у  своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН 20 вересня 2019  року наголосив, що проведення фальшивих «референдумів» і  можлива мобілізація в рф є ознакою невдачі та слабкості Росії. У  свою чергу, Посол США в Україні Б. Брінк наступного дня наголосила, що США ніколи не визнають претензій росії на ніби то анексовану територію України, та заявила наступне: «Фальшиві референдуми та мобілізація є  ознаками слабкості, провалу Росії».

Реагуючи на ініціативи щодо проведення псевдореферендумів, Український Парламент 21 вересня 2022 р. утвердила «Заяву Верховної Ради 31 України у  зв’язку з  черговим етапом ескалації безпекової ситуації в  світі, спровокованим останнім рішенням злочинної влади Російської Федерації» в  якій рішуче засудила організацію та проведення будь-яких незаконних референдумів на тимчасово окупованих територіях України та закликала світову спільноту не визнавати їхні результати, а також дати належну оцінку таким діям рф.

Фейковий характер анонсованих на 23-27 вересня 2022 року «референдумів» є  очевидним, а  розтягування «голосування» на 5 дні – не що інше, як калькуванням механізму спотвореної демократії, що був апробований рф всередині федерації на референдумі 2020 року та на місцевих виборах 2022 року. Ці бутафорські «референдуми» порушують всі цінності, принципи і  положення міжнародного права, Конституції та законів України, спотворюють саму сутність і  зміст референдумів, як важливих інститутів конституційної демократії».

Самостійний блок публікацій цього випуску «Експерта …» традиційно присвячено проблемам судової експертизи та криміналістики. У ньому, зокрема, розміщено статтю працівника Центру, кандидата технічних наук Галини Кривоножко на тему: «Щодо дослідження даних користувача/власника мобільного телефону у частині, що стосується номеру оператора та даних WhatsApp». Так авторкою, за результатами аналізу наявної практики виконання експертних досліджень наводяться узагальнення та висновки, що сприятимуть проведенню об’єктивних та науково-обґрунтованих досліджень щодо питань визначення користувача/власника номеру мобільного телефону за даними месенджерів, на прикладі месенджера WhatsApp.

Становить науковий і практичний інтерес наукова публікація Віри Хомутенко та Алли Хомутенко «Інституційно-організаційне забезпечення експертної діяльності в Україні», проілюстроване змістовними рисунками, таблицями і схемами. За результатами проведеного дослідження вчені дійшли до висновку, що в Україні все ще залишаються не вирішеними низка проблем, серед яких проблеми організаційного характеру судово-експертної діяльності. Так, авторами «встановлена наявність значної кількості уповноважених органів, повноваження яких дублюються. Саме тому пропонується створити єдиний орган  – Державну експертну службу, що підпорядковуватиметься Мінюсту. Це сприятиме також вирішенню проблем, пов’язаних із  методичним та інформаційним забезпеченням експертної діяльності, адже воно формуватиметься централізовано».

Важливою для розвитку судово-експертної діяльності в Україні та практикоорієнтованою видається й публікація відомих експертів-товарознавців працівника Центру, кандидата технічних наук Віталія Архіпова та представниці ДніпроНДІСЕ, кандидата технічних наук Ольги Холодової «Особливості визначення ринкової вартості акцій акціонерного товариства з метою викупу у міноритарних акціонерів під час проведення судової експертизи».

«Методи та способи визначення ринкової вартості акцій для цілей примусового викупу в принципі не повинні відрізнятися від методів визначення ринкової вартості тих самих акцій для інших цілей. Відповідно, і  методичні основи застосування знижок та премій при оцінці акцій (а також кількісні значення премій та знижок) не повинні відрізнятися у  разі примусового викупу та інших цілей оцінки тих самих акцій.

Рекомендується визначати ринкову вартість однієї акції, як ціну однієї акції у складі стовідсоткового пакета, оскільки лише за цих умов може бути визначено єдину ціну для всіх акціонерів без урахування розміру їх міноритарних пакетів акцій. А також при оцінці ринкової вартості акцій з  метою примусового викупу знижки на нестачу контролю не застосовувати. 49 Поправку на неліквідність акцій міноритарних пакетів акцій при розрахунку вартості для зазначених цілей не рекомендовано застосовувати, так як на її термін не впливає фактичний ступінь ліквідності акцій, які оцінюються.

При узгоджені підсумкової величини ринкової вартості запропоновано використовувати відсоткове співвідношення ваг результатів оцінки виконаної за різними методичними підходами».

Змістовною та актуальною є й нова стаття члена Редколегії «експерта …» та постійного автора часопису професора Яна Берназюка на тему: «Застосування принципу верховенства права (правовладдя) для вирішення колізій у законодавстві». За результатами проведеного дослідження, ученими-експертами сформульовано наступні висновки, положення та рекомендації.

У цій статті Я. Берназюком висвітлено суть підходу до вирішення колізій у законодавстві на підставі застосування принципу верховенства права. Визначено нормативно-правове підґрунтя застосування підходу, що ґрунтується на безумовній пріоритетності норм Конституції України над іншими правовими нормами. Охарактеризовано сутність підходу щодо «найбільш сприятливого для особи» способу тлумачення законодавства, яке містить колізійні норми.

На підставі аналізу законодавства та практики Верховного Суду автором доведено, що одним з  базових підходів до подолання колізій у  законодавстві є  застосування принципу верховенства права. Визначено, що такий підхід ґрунтується на безумовній пріоритетності норм Конституції України над нормами інших актів законодавства, що визначено ч. 2 ст. 8 Конституції України. Аргументовано, що при наявності колізій потрібно виходити з підходу про найвищу юридичну силу норм Конституції України, за якими йдуть норми законів, що мають вищу юридичну силу стосовно всіх інших нормативно-правових актів, які, відповідно, вже мають статус підзаконних. Доведено, що застосування підходу «на користь особи та/або суспільних інтересів» або надання пріоритету більш важливому праву особи (при наявності конкуренції між різними правами різних осіб) для подолання колізії у  законодавстві ґрунтується на конституційній засаді верховенства права та пов’язане з обов’язком держави щодо дотримання принципу належного урядування та виконання вимоги щодо «якості закону».

Продовжує проблематику теорії та практики верховенства права, правосуддя, судоустрою та правового статусу суддів ґрунтовна наукова публікація євроінтеграційної спрямованості представників Волинської правничої школи доктора юридичних наук Володимира Кравчука та кандидата юридичних наук Ольги Юхимюк на тему: «Загальні аспекти правового статусу судді Суду Справедливості Європейського Союзу». Автори, зокрема, резюмують у своїй публікації наступне.

«Як процес формування судової влади в  Європейському Союзу, так і розвиток практики судових інстанцій носять динамічний та системний характер. Враховуючи наші євроінтеграційні прагнення, це спонукає до подальшого аналізу та систематизації відповідних рішень судів, напрацьованих європейських стандартів та принципів, а  також формування пропозицій по їх імплементації в  українське законодавство. Досвід інших держав-членів Європейського Союзу показує, що розвиток національної правової системи та впровадження в  неї права Європейського Союзу в  значній мірі залежатиме від рішень судової влади. Якісні зміни в  рамках судової реформи в Україні, спрямовані на імплементацію стандартів Європейського Союзу щодо правового статусу суддів, можна вважати однією з  передумов вступу України до Європейського Союзу».

Цей випуск наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» містить і інші цікаві та змістовні публікації, присвячені актуальним питання правової доктрини, правотворчої, правозастосовної та правосудної діяльності й актуальним проблемам державного управління та місцевого самоврядування.

 

 

 

 

Довідково:

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.

Бібліографія електронного наукового видання та посилання на електронну версію

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 4(22) серпень-вересень.  Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 185 с. Expert_4_22_2022

Закордонна англомовна публікація працівників НДЦСН з питань інтелектуальної власності на тему: «Експертне дослідження торговельної марки, що зображує або імітує зображення державного прапора»

У вересні 2022 року в № 7 часопису Національного бюро експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія «Вірменський журнал судової експертизи і криміналістики» опубліковано англомовну наукову статтю директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та судового експерту Центру Т. Чабанець на тему: «Expert study of the State Flag image or imitation by trademark» («Експертне дослідження торговельної марки, що зображує або імітує зображення державного прапора»). Ця публікація підготовлена в межах апробації НДР Центру, присвяченої Методиці експертного дослідження торговельних марок.

Стаття присвячена дослідженню проблем теорії та практики експертних досліджень зображення чи імітації торговельною маркою державних прапорів, включаючи Державний Прапор України. Узагальнюються та аналізуються питання походження прапорів (знамен, стягів, корогв, штандартів, гонфалонів, транспарантів, вимпелів і ін.), їх класифікації, зв’язків із традиціями та правилами геральдики (кольори прапору та їх поєднання; звичайні та геральдичні фігури прапору тощо), а також інші питання вексилології («прапорознавства»). Визначаються особливості правового статусу державних прапорів і порядку їх використання.

Розкриваються особливості дослідження судовим експертом питання: «Чи є торговельна марка ХХХ зображенням чи імітацією державного прапора?» у межах спеціальності – «Дослідження, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговими марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями». Обґрунтовується, що дослідження зображувальних позначень, – торговельних марок і державних гербів, – на наявність тотожності або схожості настільки, що їх можна сплутати, зазвичай визначають за двома критеріями: а) графічна (візуальна) схожість та б) смислова (семіотична та семантична).

Зроблено висновок, що зображення торговельною маркою державного прапору є його точним, «дзеркальним» відтворенням, тоді, як імітація – це довільне відтворення державного прапору чи його елементів, без неухильного дотримання смислових (семіотичних і семантичних), геометрично-просторових, колористичних і геральдичних (за їх наявності в прапорі) характеристик.

Бібліографія та текст публікації:

Fedorenko V.L., Chabanets T.M. Expert study of the State Flag image or imitation by trademark. 2022. Армянский журнал судебной экспертизы и криминалистики. № 7. рр. 96-109.

 

АНГЛОМОВНИЙ_ПЕР_СТАТТЯ_ФЕДОРЕНКО_ЧАБАНЕЦЬ_ВІРМЕНІЯ_ПРАПОР_ТМ_2022 tr (1)

Використання альтернативних ознак та «формули Маркуша» при проведенні експертного дослідження винаходу (корисної моделі) в публікації працівників НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

Вийшла друком у матеріалах XXIV Міжнародної науково-практичної публікації «Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку» вийшла публікація директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та судового експерту Центру Т. Чабанець на тему: «Щодо використання альтернативних ознак та «Формули Маркуша» при проведенні експертного дослідження винаходу (корисної моделі)». Ця публікація підготовлена в розрізі виконання НДР Центру «Розробка методики проведення судової експертизи, пов’язаної з винаходами та корисними моделями (удосконаленої)» (VII.1.2-2021/2; 2021-2022 рр.).

У публікації, зокрема, відзначається, що відповідно до положень чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності та сутності й змісту терміну «альтернатива, альтернативний», альтернативна ознака винаходу (корисної моделі) – це суттєва ознака винаходу (корисної моделі), що характеризує його технічну суть і може бути виражена у формулі у вигляді еквівалентних (рівноцінних), по-суті, альтернативних понять.

Як свідчить практика судової експертизи із питань інтелектуальної власності, при виявлення декількох можливих форм здійснення ознаки винаходу (корисної моделі), яка у сукупності з іншими суттєвими ознаками забезпечує одержання одного й того ж технічного результату, вона може бути виражена у вигляді альтернативних понять за допомогою мовних засобів, що служать для передачі альтернативних ознак – крапка з комою, сполучників «або», «чи», «і/або», а також «як…, так і…», словосполучень (фраз): «вибраний з ряду», «вибраний з групи».

Необхідність у використанні альтернативи при формулюванні суттєвих ознак виникає для винаходів (корисних моделей), що стосуються практично всіх об’єктів. Наприклад, альтернативні ознаки використовуються для вираження технічної суті винаходів (корисних моделей) у способі наступним чином. Якщо необхідно скласти формулу винаходу (корисної моделі), в якій були б охарактеризовані всі речовини, що можуть бути застосовані в даному способі, виникає необхідність у використанні альтернативних ознак, котрі вводяться до формули винаходу (корисної моделі) за допомогою сполучника «або» («або А, або В…»).

Сполучник «або» може вживатися в двох значеннях: з’єднувально-розділовому і виключно-розділовому. Цей сполучник («або») має значення з’єднувально-розділового, якщо ознаки, пов’язані цим сполучником, не виключають одна одну, тобто можуть існувати у конкретному об’єкті як окремо одна від одної, так і одночасно. Якщо ж застосування однієї речовини виключає одночасне застосування іншої, то сполучник «або» вживається у виключно-розділовому значенні.

Ця відмінність у значенні сполучника «або» має далеко не формальний характер, оскільки в залежності від того, в якому значенні вживається цей сполучник у формулі, обсяг винаходу (корисної моделі), що виражається відповідною формулою, буде ширшим або вужчим.

Необхідно зазначити, що формула винаходу (корисної моделі), в якій ознаки пов’язані сполучником «або», за обсягом винаходу (корисної моделі) еквівалентна сумі декількох формул, в яких використовується кожна з цих ознак окремо.

Слід також розглянути застосування т.з. «формули Маркуша». Вона утвердилася після розгляду у Сполучених Штатах Америки справи «Ex parte Markush» (Ex parte Markush, 1925 Dec. Comm’r Pat. 126, 127 (1924). Перелік конкретних альтернатив у межах «формули Маркуша» називається «групою Маркуша» або «розрядом Маркуша».

року, що відбулася в Женеві, Комітет обговорив підготовлену Секретаріатом частину ІІІ дослідження про винахідницький рівень, в якому у розділі N було висвітлене питання винахідницького рівня заявлених сполук, представлених за формулою Маркуша.

Формула винаходу, складена з використанням «формули Маркуша», дозволяє включити в одну патентну заявку кілька альтернативних сполук. Тобто, в більшості випадків формула винаходу, складена у такий спосіб, охоплює певний діапазон альтернативних варіантів, з яких слід зробити вибір.

Формула, що визначається групою Маркуша, вимагає вибору із закритої групи, «що складається» з альтернативних членів. Формулювання пунктів формули винаходу, в яких перераховуються альтернативи, не регулюється конкретним використовуваним форматом (наприклад, альтернативи можуть бути зазначені як «матеріал, вибраний із групи, що складається з A, B і C» або «де матеріал являє собою A, B або C»). Формули, в яких викладено список альтернатив, з яких має бути зроблений вибір, зазвичай і називаються «формулами Маркуша.» Винаходи в галузі металургії, вогнетривів, кераміки, хімії, фармакології та біології найчастіше заявляються за «формулою Маркуша».

Авторами публікації зроблено висновок, що альтернативні ознаки і положення «формули Маркуша», включаючи групи Маркуша» є важливим методологічним і методичним інструментарієм при дослідженні судовими експертами з питань інтелектуальної власності, а також спеціалістами винаходів (корисних моделей) на стадії досудового і судового розгляду відповідних спорів

 

Бібліографія та текст публікації:

Федоренко В.Л., Чабанець Т.М. Щодо використання альтернативних ознак та «Формули Маркуша» при проведенні експертного дослідження винаходу (корисної моделі)Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXIV Міжнар. науково-практ. конфер. За ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м. Орхус (Данія): ГО «ВАДНД», 07 вересня 2022 р. С. 437-442.

Cтаття

Запрошуємо до участі в VI Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)

 

З нагоди 18-ої річниці з дня заснування Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), та з метою вивчення й розвитку наукової спадщини відомого науковця, першого директора Центру Крайнєва Петра Павловича (1952-2014 рр.), запрошуємо судових експертів, суддів, адвокатів, слідчих органів досудового розслідування, патентних повірених, науковців і представників громадянського суспільства, та представників ЗМІ та ін. прийняти участь у VI Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» (далі – Конференція), що буде проведена в режимі інтернет-стрімінгу 28 грудня 2022 року.

На розгляд учасників VI-их «Крайнєвських читань» виносяться наступні питання:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • наукова спадщина судового експерта і вченого П.П. Крайнєва (1952-2014 рр.);
  • особливості розвитку судово-експертна діяльність у сфері інтелектуальної власності в період воєнного стану в Україні;
  • трансформація судового експертиза об’єктів інтелектуальної власності в умовах вступу України до Європейського Союзу;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

До початку проведення конференції Центр має намір видати збірку матеріалів VI-их «Крайнєвських читань». Для опублікування виступів і тез у цій збірці просимо завчасно, до 01.12.2022 надіслати на мейл Оргкомітету конференції: intelect.ndc@gmail.com або його членів: fedorenko_2008@ukr.net; ov_golikova@ukr.net, оформлені відповідно до вимог, наведених у Додатку 1

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено чергове засідання Вченої ради

31 серпня 2022 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проведено чергове засідання Вченої ради під головуванням директора Центру проф. В. Федоренко. 

На засіданні Вченої ради Центру були розглянуті наступні питання:
про стан виконання НДР Центру відповідно до Тематичного плану НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2022 рік;
про схвалення атестаційної справи Центру та направлення її до Міністерства освіти і науки України для проходження чергової атестації в якості науково-дослідної установи;
про забезпечення Центром виконання наказу  Мін’юсту від 16.08.2022 № 1855/7 «Про проведення перевірки діяльності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності» та Плану проведення перевірки діяльності Центру за 2019-2022 рр.;
про уповноваження директора Центру на підписання нової редакції Договору Центру та МАУП про випуск наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»;
про затвердження оновленого складу Редколегії наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»;
Про рекомендацію до друку  наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», 2022  № 4 (22) та ін.

З Днем Незалежності, Україно!

31 рік тому Верховна Рада урочисто прийняла Акт проголошення незалежності України, який був підтриманий 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі 93% громадян України. Уже 2 грудня Україну, як суверенну та незалежну державу, визнали Польща, Канада, а надалі – й інші держави світу. Відтоді Україна відзначає День Незалежності – День народження національної державності, що стала втіленням багато історичного досвіду розбудови демократичної державності за часів Київської Русі, Королівства Галицького, Польсько-Литовського Князівства, феноменальної для всієї Європи Козацької держави, поневолення України у складі Російської та Австро-Угорської імперій, в добу УНР-ЗУНР, включення до складу колишнього СРСР та продовження боротьби за радянською державно-партійною репресивною системою за незалежне існування Українського народу. Свобода, незалежність і демократія століттями були і залишаються нашими світоглядними принципами буття, наріжним муром нашої Богом даної державності.

Нині Україна і її герої, весь Український народ героїчно боронять свою землю та суверенну й незалежну державність від агресивного та кровожерливого ворога, продовжувача найбридкіших традицій російського та радянського імперіалізму. Україна веде справедливу вітчизняну війну і нас у ній підтримують наші надійні союзники і партнери – США, Польща та інші держави-члени ЄС, Канада, Австралія, Японія та ін. Надання Україні статусу держави-кандидата до вступу до ЄС є визнанням значних потенціалів і перспектив Української держави, яка уже пів року мужньо борониться від найбільшої після Другої світової війни загрози – рф.

Важлива роль у боротьбі за незалежність України належить і судовим експертам: одні з них стали до лав Збройних Сил України, Територіальної оборони і інших військових формувань, інші самовіддано виконують свої обов’язки фіксуючи збитки і шкоду, завдану ворогом України.

То ж, користуючись нагодою, трудовий колектив НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності щиро вітає друзів, колег, партнерів і всіх українців по всьому світові з Днем Незалежності України!

Нова публікація працівників НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності: «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Прапора України та інших державних прапорів: проблеми судово-експертної теорії та практики»

Вийшла друком у авторитетному щорічному міжвідомчому науково-методичному збірнику Київського НДІСЕ «Криміналістика і судова експертиза» наукова стаття директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко, провідного наукового працівника Центру, проф., член-кореспондента НАН України В. Коваленка та судового експерту Центру Т. Чабанець на тему: «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Прапора України та інших державних прапорів: проблеми судово-експертної теорії та практики».

Ця стаття присвячена дослідженню проблем теорії та практики експертних досліджень, які стосуються зображення чи імітації торговельною маркою державного прапора України та інших державних прапорів. Узагальнюються та аналізуються питання походження прапорів (знамен, стягів, корогв, штандартів, гонфалонів, вимпелів та ін.) й інші питання вексилології («прапорознавства»), а також особливості правового статусу державних прапорів, включаючи Державний Прапор України. Розкриваються особливості дослідження судовим експертом питання: «Чи є торговельна марка ХХХ зображенням чи імітацією Державного Прапора України?» у межах спеціальності – «Дослідження, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговими марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями»

 

Бібліографія та текст публікації:

Федоренко В.Л., Коваленко В.В., Чабанець Т.М. Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Прапора України та інших державних прапорів: проблеми судово-експертної теорії та практики. Криміналістика і судова експертиза: міжвід. наук.-метод. зб. / Київський НДІ суд. експерт.; редкол.: Д.В. Журавльов (голов. ред.), О.Г. Рувін (заст. гол. ред.) та ін. Київ: Вид-во Ліра-К, 2022. С. 627-647.

Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Прапора України та інших державних прапорів: проблеми судово-експертної теорії та практики

Ґенезис і розвиток судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в незалежній Україні (1991-2022 рр.) у публікаціях науковців НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

07 липня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко, науковий працівник Центру О. Гайдай та судовий експерт Центру В. Шутович взяли участь у он-лайн режимі в XXIII Міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку» та опублікували доповідь на тему: «Ґенезис і розвиток судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в незалежній Україні (1991-2022 рр.)». У ній розкриваються особливості становлення та перспективи розвитку судової експертизи з питань інтелектуальної власності в контексті становлення та трансформації в Україні механізмів правової охорони об’єктів інтелектуальної власності.

 

Бібліографія та текст публікації:

Федоренко В.Л., Гайдай О.Д., Шутович В.В. Ґенезис і розвиток судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в незалежній Україні (1991-2022 рр.). Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXIII Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м. Дікірх (Люксембург): ГО «ВАДНД», 07 серпня 2022 р. С. 327-334. 

Ґенезис і розвиток судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в незалежній Україні (1991-2022 рр.)

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у презентації Моніторингового звіту «Ефективність нормативно-правового регулювання у сфері судово-експертної діяльності»

19 липня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко та учений секретар Центру Л. Тимощик взяли участь у презентації та обговоренні Моніторингового звіту «Ефективність нормативно-правового регулювання у сфері судово-експертної діяльності», підготованого Директоратом правосуддя та кримінального законодавства Міністерства юстиції України, спільно з партнерами (ПРАВО-JUSTICE, Прямуємо РАЗОМ і ін.), з залученням до невідкладного моніторингу НДУСЕ і судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ.   

Зі вступним словом до учасників заходу звернулися Заступник Міністра юстиції України О. Банчук та директор Директорату правосуддя та кримінального законодавства Мін’юсту О. Олійник. Серед питань, які були предметом обговорення на презентації Моніторингового звіту, основна увагу була приділена питанням оптимізації процедури перевірки робочих міст судових експертів і пошукам раціональних механізмів зниження оплати за проходження підготовки (стажування) судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ.

 

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проводить почеркознавчі експертизи і дослідження реквізитів документів

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проводить експертизи і експертні дослідження за спеціальностям:
– 1.1 «Дослідження почерку і підписів»;
– 2.1 «Дослідження реквізитів документів».
Відповідні експертизи та експертні дослідження проводить кваліфікований судовий експерт Центру з досвідом експертної роботи за спец. 1.1 і 2.1 понад 20 років. Великий досвід експертної роботи у галузі судового почеркознавства та ТЕД забезпечує високу якість експертиз та експертних досліджень, а також розумні терміни їх виконання.

І. Об’єктами почеркознавчої експертизи є: підпис та/або почерк (у вигляді рукописних записів, як буквених так і цифрових).
Для почеркознавчої експертизи або експертного дослідження надаються виключно оригінали документів.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені на вирішення судової почеркознавчої експертизи, наведений у «Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», що затверджені Наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5 (далі – Інструкція):

  • Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?
  • Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?
  • Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
  • Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
  • Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

При підготовці порівняльних матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи дуже важливо підібрати зразки почерку та підписів таким чином, щоб у них були із достатньою повнотою відображені ознаки, властиві почерку та підпису особи, яка їх виконала. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів проваджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред’явити їх особі, яка підлягає ідентифікації.
У разі неможливості пред’явити зазначені зразки (смерть виконавця, від’їзд тощо) у якості зразків слід надавати документи, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису.
Для проведення почеркознавчої експертизи (або експертного дослідження) необхідно надати: вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (підпису) певної особи, від імені якої вони значяться (та/або особи, яка виконала підпис від імені іншою особи).
Вільними зразками є рукописні записи, підписи, достовірно виконані певною особою до дати складання досліджуваного документа;
Умовно-вільними є зразки почерку, підпису, виконані певною особою, що виконані після порушення кримінального провадження, але не у зв’язку з підготовкою матеріалів на експертизу (протоколи допитів, пояснення, скарги, клопотання тощо);
Експериментальні зразки почерку, підпису – це такі, що виконані безпосередньо для проведення експертизи (або експертного дослідження).
В якості вільних зразків можуть бути надані тексти, підписи, що належать до службової переписки, автобіографії, особисто заповнені анкети, заяви, листи, підписи в установчих, приватизаційних документах, посвідченнях, договорах, заявах про видачу паспорта, платіжних відомостях, касових ордерах, пенсійних справах, анкетах, щотижневиках, блокнотах та інших документах.

ІІ. Основними завданнями технічної експертиза документів за експертною спеціальність 2.1 «Дослідження реквізитів документів» є:

  • Установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту;
  • Виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабо видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах;
  • Дослідження відбитків печаток та штампів;
  • Установлення цілого за частинами документа;
  • Визначення способу виконання реквізитів документу;
  • Установлення послідовності виконання реквізитів документу;
  • Установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами;
  • Дослідження технічних зображень документів.

Орієнтовний перелік вирішуваних у межах спеціальності 2.1 «Дослідження реквізитів документів»  питань, передбачених Інструкцією:

  • Чи вносились у текст документа зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?
  • Чи була замінена в документі фотокартки, аркуша тощо?
  • Який зміст замаскованого (зафарбованого) тексту?
  • Яким чином виконаний підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові), текст документа (за допомогою технічних засобів чи писальним приладом)?
  • У якій послідовності виконувались реквізити даного документа (підпис, відтиск печатки тощо)?

Погоджено остаточну редакцію ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять», розроблену Підкомітетом № 5 ТК 192 «Судова експертиза»

11 липня 2022 р. ТК-19 «Науково-технічна термінологія» Технічного комітету науково-технічної термінології при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України та Міністерстві освіти і науки України погодив остаточну п’яту редакцію проєкту ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять». Проєкт цього стандарту був напрацьований Підкомітетом (ПК) № 5 ТК 192 «Судова експертиза», який працює на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (голова ПК № 5 – директор Центру проф. Владислав Федоренко, до складу підкомітету входять досвідчені судові експерти з питань інтелектуальної власності).

Метою розробки цього національного стандарту є уніфікація та приведення у відповідність до вимог інших національних стандартів (ДСТУ 3966:2099 Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять і ін.) і правил української мови основних термінів і визначень у сфері судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, які не унормовані в чинному законодавстві, але є найбільш поширеними і вживаними у судово-експертній практиці (літературне запозичення, оригінальність твору, похідний твір, службовий твір (винахід), творчий характер, модуль програмного забезпечення/засобу, об’єктний код, технічний результат, графічна ознака, оманливий знак, реінжинірінг etc). Погоджений проєкт ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять» також містить визначення терміну «об’єкт права інтелектуальної власності (ОПІВ)».

Запровадження цього національного стандарту сприятиме однаковому розумінню та застосуванню учасниками судових проваджень, а також суб’єктами адміністративних процедур, де використовуються результати судових експертиз і експертних досліджень об’єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ), основних термінів і визначень цього виду судової експертизи (спец. 13.1.1-13.9). Відповідний ДСТУ також унеможливить тривалі, нерідко схоластичні дискусії учасників судового процесу щодо термінів і визначень, вжитих судовим експертом при дослідження ОПІВ. Відтак, це скоротить терміни судового розгляду відповідних категорій справ, оптимізує адміністративні процедури, де застосовуються висновки експертних досліджень з питань інтелектуальної власності (публічні закупівлі та ін).

З текстом проєкту ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять» можна ознайомитись у Додатку 2 нещодавно презентованого Центром науково-методичного видання:

Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні: навч.-метод. вид.; В.Л. Федоренко (кер.), О.Г. Адлер, Л.П. Тимощик, Н.М. Ковальова, О.В. Голікова, Т.М. Чабанець та ін.; за ред. проф. В.Л. Федоренка, вид. 2-ге, розшир. і доп. / НДЦСЕ судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту. Київ: Видавництво Ліра-К, 2022. С. 168-178.

На разі технічним секретаріатом ПК № 5 ТК 192 (керівник – судовий експерт Центру Т. Юзишина) здійснюються заходи щодо реєстрації вище згаданого національного стандарту. Після набуття чинності ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять» передбачено його презентацію широкому колу зацікавлених суб’єктів – судовим експертам з інтелектуальної власності, суддям, адвокатам, патентним повіреним, ученим-експертологам, представникам громадськості та ЗМІ.

Проведено загальні збори трудового колективу НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

14 липня 2022 року проведено загальні збори трудового колективу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), основним питанням розгляду яких стало заслуховування, обговорення та затвердження Звіту роботи Центру за I півріччя 2022 року та визначення пріоритетів судово-експертної, науково-дослідної, організаційно-управлінської, фінансово-економічної та іншої роботи Центру у II півріччі 2022 року.

Директор Центру В. Федоренку, зокрема, детально проаналізував результати проведення експертиз і експертних досліджень у Центрі в I півріччі 2022 року; відзначив, що військова агресія РФ проти України негативно позначилась на показниках судово-експертної діяльності. Насамперед, через послаблення експертного корпусу Центру у зв’язку з мобілізацією судових експертів Центру до Збройних Сил України, виїзд за кордон і відпустки без збереження заробітної плати тощо. Тому, пріоритетом судово-експертної діяльності Центру на II півріччя поточного року є посилення корпусу судових експертів Центру за традиційними для установи видами судової експертизи, у першу чергу, за спец. 13.1.2, 13.9, 10.9, 10.17, а також за новими судово-експертними спеціальностями. Так, Центр уже запровадив і проводить почеркознавчі експертизи, відбувається стажування судових експертів Центру за спец. 15.1 – мистецтвознавчі дослідження. Більш широко, для поповнення спеціального фонду, передбачено використання потенціалу оціночної діяльності Центру.

На загальних зборах трудового колективу Центру також були розглянуті та обговорені питання щодо виконавської та трудової дисципліни працівників Центру, а також щодо дотримання вимог цивільного захисту працівниками Центру під час воєнного стану. Зокрема, спеціаліст із кадрової роботи О. Головко повторно довів наказ про необхідність укриття працівників Центру під час повітряної тривоги у підвалі приміщення, де розташований Центр або в приміщенні станції метро «Печерська».

Також трудовому колективу були представлені нові працівники Центру.

Вийшов 21-й випуск часопису НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), в умовах воєнного стану, після схвалення Вченою радою Центру (протокол № 8/2022 від 29.06.2022), було опубліковано третє число наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» за поточний рік (21-е з часу заснування), який видається спільно з науковими партнерами Центру. Цей випуск часопису припав на День Конституції України і День судового експерта, що зумовило тематику багатьох публікацій. При цьому, більшість наукових статей цього номеру журналу пов’язані з самовідданою обороною України від збройної агресії РФ та перспективним напрямкам відродження України.

У вступному слові до № 3 електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член Редколегії нашого часопису, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк відзначив:

«26-а річниця з  Дня прийняття Конституції України набула на сьогодні нового сенсу та звучання, привнесеного в наше життя героїчною обороною нашої держави від збройної агресії російської федерації. В умовах воєнного стану ми глибоко переосмислюємо цінності та принципи національного конституціоналізму, державотворення та правотворення, закладені в нашому Основному Законі».

Директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України Наталія Ткаченко зазначила у вступному слові наступне:

«Вихід цього числа фахового електронного наукового видання НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» припав на час відзначення професійного свята – Дня судового експерта. То ж, користуючись нагодою, хотілось би привітати усіх судових експертів України з цим святом та подякувати кожного з вас за професіоналізм, відданість роботі, повсякденну кропітку працю та цінний досвід нашої співпраці. Ваша сумлінна та відповідальна робота є важливим чинником успішної оборони України».

Директор Центру та заступник головного редактора «Експерта …» професор Владислав Федоренко відзначив,

«28 червня українці відзначають шановане державне свято – День Конституції України. Цьогоріч це свято затьмарене військовою агресією РФ проти України, а також жахливими воєнними злочинами російської армії в  Україні. Водночас, Конституція України залишається символом національної державності для мільйонів наших громадян, які героїчно боронять свою Вітчизну на фронті та в  тилу. Нині, завдяки зусиллям вищого керівництва держави і кожного пересічного українця, а  також допомозі наших міжнародних партнерів, Україною впевнено реалізується національний євроінтеграційний і  євроатлантичний потенціал: нещодавно ми стали державою-кандидатом до вступу в  ЄС. Звитяга наших воїнів і  їх вправність з використанням найновітнішої у світі зброї викликала повагу з боку партнерів по НАТО. То ж, Конституція України була і залишається системою світоглядних цінностей та принципів, шкалою координат для національного державотворення та правотворення на сьогодні та на майбутнє».

Цей випуск наукового електронного видання «Експерт …» відкриває знакова стаття відомої ученої-конституціоналістки, доктора юридичних наук, професора А. Крусян «Сучасний український конституціоналізм в умовах воєнного стану». У ній пані професорка обґрунтовує наступний важливий висновок: «Сучасний український конституціоналізм в  умовах воєнного стану набуває певних модифікацій. Так, об’єктивні воєнні загрози обумовлюють такі зміни його практичної парадигми. По-перше, це зміна нормативної основи системи конституціоналізму при незмінності Конституції України. По-друге, це зміни функціонального механізму конституціоналізму, а саме: зміни у системі, компетенції та функціональної спрямованості органів публічної влади; тимчасове обмеження прав і свобод людини і громадянина, при визначенні переліку основоположних (конституційних) прав і свобод людини, що не можуть бути обмежені; застосування особливих (надзвичайних) організаційно-правових засобів для забезпечення, захисту та охорони прав людини в умовах війни. По-третє, це необхідність удосконалення ідеологічної складової змісту конституціоналізму – конституційної правосвідомості у  бік піднесення національної ідеї, національної ідентичності та утвердження національної стійкості українців» (с. 20 часопису).

Знаковою, з огляду на відзначення в Україні Дня судового експерта, вбачається й ґрунтовна публікація професорів В. Федоренка, В. Коваленка та В. Кравчука на тему: «Ґенезис і розвиток судової експертизи в Україні: від Руської Правди – до військової агресії РФ». Автори визначили метою свого дослідження «формування теоретико-методологічних основ ґенезису та розвитку судової експертизи, включаючи і  судову експертизу об’єктів права інтелектуальної власності в  Україні з  часів Руської правди  – до військової агресії РФ, розпочатої 24 лютого 2022  року, а  також виокремленні та характеристиці основних періодів вітчизняної історії законодавства, науки і практики у сфері судово-експертної діяльності» (с. 28 часопису).

У висновках цієї публікації вчені-правознавці визначили, що «основними періодами ґенезису та розвитку судової експертизи в Україні є: 1) XI-XIX ст. – період ґенезису окремих видів експертизи у  кримінальному судочинстві від часів «Руської правди» – до Козацької доби; 2) XIX ст. – поч. XX ст. – виокремлення та закріплення в  законодавстві статусу «освічених людей» (експертів), як самостійних суб’єктів кримінального, цивільного та торговельного процесу та утворення перших судово-експертних установ України у м. Києві та Одесі; 3) 1917 – 1922 рр. – розвиток і інституалізація судово-експертної діяльності за часів національно-визвольних змагань в Українській державі; 4) 1922 – 1991 рр. – судово-експертна діяльність за радянської доби; 5) 1991  – до сьогодні  – розвиток і  удосконалення судової експертизи у  незалежній Україні, утвердження приватних судових експертів і реформування Міністерством юстиції України судово-експертної діяльності, а також експертне забезпечення судових доказів для відповідальності за воєнні злочини РФ, скоєні в 2022 році в Україні.

На час завершення цієї статті Україна отримала 23 червня 2022 р. на саміті Європейської Ради у Брюсселі 43 статус держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу. При цьому, ЄС поставив вимогу щодо проведення Україною масштабних реформ у сфері утвердження верховенства права та протидії корупції. Ефективне завершення цих реформ вбачається неможливим без модернізації судово-експертної діяльності» (с. 42-43 часопису).

Актуальною та своєчасною видається й стаття, підготовлена колективом відомих правників (Бєлкін Л., Юринець Ю. Леонідівна, Сопілко І. та Бєлкін Марк Л.) на тему: «Проблеми відповідальності в сучасній Україні за колабораційну діяльність». Автори відзначають, що «широкомасштабне збройне вторгнення Російської Федерації в Україну, у ході якої (війни) велика ставка зроблена на схиляння громадян України до колабораційної змови із  загарбником, сприяла прискореному прийняттю вказаних законів. У статті здійснено кримінально-правовий аналіз (у форматі науково-практичного коментаря) складів правопорушень, передбачених ст. 111-1 КК «Колабораційна діяльність», що набрала чинності 15.03.2022. Разом із тим, після виходу у світ цієї статті законотворча діяльність Верховної Ради України у цій сфері була продовжена. Крім того, з’явилися певні практичні напрацювання у цій сфері» (с. 54 часопису). Відповідні законодавчі новели та практичні напрацювання отримали своє комплексне дослідження в цій змістовній статті.

Цікаві наукові статті цього випуску «Експерта …» присвячені проблема судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності в Україні та за кордоном. Відкриває цю рубрику публікація вірменських колег із Бюро судових експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія Арутюнян А., Габріелян О. і Мовсісян Ш. на тему: «Особливості застосування законодавчих положень про авторське та суміжні права при проведенні судових експертиз у Республіці Вірменія». Учені та експерти із Вірменії поділилися успіхами у впровадженні судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Зокрема, у березні 2022 року перелік експертиз відділу судово-товарознавчих експертиз Бюро судових експертиз НАН Республіки Вірменія поповнилася наступними 5 новими підвидами:

  • 29-01: Експертиза у сфері суміжного права,
  • 29-02: Експертиза в галузі винаходів,
  • 29-03: Експертиза у галузі патентів,
  • 29-04: Експертиза в галузі корисних моделей,
  • 29-05: Навички розробки дизайн-проектів» (с. 111 часопису).

Заслуговує на увагу фахівців з питань інтелектуальної власності й стаття керівника лабораторії права промислової власності Центру Ковальової Н. «Незареєстрований промисловий зразок як об’єкт експертного дослідження: питання судово-експертної теорії та практики», присвячену питанням новелізації законодавства про охорону промислових зв’язків та особливостям проведення експертних досліджень незареєстрованих промислових зв’язків.

У цьому випуску журналу «Експерт …» містяться й інші публікації наукових працівників і судових експертів Центру, як індивідуальні, так і в співавторстві. Це стаття І. Германюк «Актуальність та проблематика судово-економічної експертизи у справах про банкрутство» та стаття В. Архіпова, у співавторстві з О. Холодовою, «Особливості дослідження якості меблевого гарнітуру при проведені судової товарознавчої експертизи».

Уже усталеною для журналу стала рубрика, присвячена питанням судоустрою та судочинства. Цього разу в ній репрезентована наукова розвідка професора Я. Берназюка «Принцип процесуальної економії як складова ефективності адміністративного судочинства». У цій публікації учений обґрунтував висновок про таке: «Вимога ефективності судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, яка закріплена у Конституції та законах України, міжнародних актах, є  складовою принципу верховенства права, елементом демократичної держави, необхідною умовою підвищення довіри до суду та охоплює, зокрема, такі складові: 1) ефективно організований судовий процес (забезпечення принципу процесуальної економії; одноособове вирішення суддею, де це можливо, процесуальних питань; забезпечення добросовісного використання сторонами своїх процесуальних прав та виконання обов’язків); 2) ефективний розгляд та вирішення справи (справедливе, публічне та оперативне провадження)» (с. 138 часопису).

Важливі державно-управлінські аспекти надають цьому випускові «Експерта …» дві змістовні статті науковців Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка Я. Беня «Методологія дослідження механізмів реалізації демократії участі в умовах воєнного стану в Україні» та В. Іванової «Моделювання та програмування розвитку системи діяльності органів публічної влади у сфері зовнішньоекономічної безпеки України».

Випуск № 3 (21) електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» за 2022 рік містить і інші цікаві публікації, які знайдуть своїх читачів і гідних суперників для наукових дискурсів.

 

Довідково:

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.

Бібліографія електронного наукового видання:

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 2(20). квітень-травень.  Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 188 с.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності провів Онлайн-презентацію 2-го видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні»

07 липня 2022 р. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) успішно провів Онлайн-презентацію 2-го видання науково-методичного посібника «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» (далі – Онлайн-презентація), підготовленого працівниками Центру, за міжнародної участі. У заході прийняли участь керівники і представники Міністерства юстиції України, НДУСЕ Мін’юсту, ДНДЕКЦ МВС України, Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, Інституту права та післядипломної освіти Мін’юсту, Національної академії СБ України, Національної асоціації патентних повірених, а також зарубіжні гості з Вірменії та Польщі. Спеціальним гостем заходу став В. Зарицький – керівник Видавництва «Ліра», що опублікувало презентований посібник.

У Онлайн-презентації з доповідями виступили автори науково-методичного видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні»: директор Центру та співавтор і редактор видання проф. В. Федоренко, учений секретар Центру к.е.н. Л. Тимощик, а також інші судові експерти і наукові працівники Центру: О. Голікова, В. Дідоборщ, Т. Чабанець, О. Гайдай, Т. Юзишина, а також завідувач навчально-методичного кабінету навчальних курсів Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, провідний науковий співробітник відділення–Бюро в м. Києві Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, канд. сільськогосп. наук, ст. наук. співробітник, судовий експерт Н. Кісіль.

Під час обговорення науково-методичного видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» до учасників заходу звернувся заступника директора Бюро судових експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія П. Восканян, який відзначив, що співробітництво, що розпочалося декілька років тому зі створення відкритого Українсько-Вірменського методичного кабінету судової експертизи з питань інтелектуальної власності, має нині гарні наслідки у наших державах, сприяє розвитку охороні прав на об’єкти інтелектуальної власності. Приємно вражає така сумлінність і працелюбство працівників Центру, які підготували таке чудове науково-методичне видання, яке, як і попереднє, буде «зачитуватися до дірок» усіма, хто пране здобути кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності.

Директор ДніпроНДІСЕ, доктор економ. наук., професор О. Коваленко поздоровила Центр з виходом у світ такого витребуваного навчально-методичного видання та із вдалістю самого формату Онлайн-презентації, що заслуговує на визнання та використання іншими НДУСЕ при представленні подібних науково-методичних розробок. 2-е видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні», безперечно, буде цікаве ДніпроНДІСЕ, оскільки на сьогодні працівники установи проходять стажування для отримання кваліфікації судових експертів з питань інтелектуальної власності.

Голова Національної асоціації патентних повірених, кандидат юридичних наук, приватний судовий експерт з питань інтелектуальної власності К. Сопова відзначила своєчасність і важливість для розвитку судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності представленого посібника та привітала транспарентний формат його презентації, що дозволяє почути від авторів їх бачення особливостей проведення різних видів експертних досліджень за спец. 13.1.1-13.9. Очевидно, що це видання буде цікаве не лише судовим експертам, а й адвокатам та патентним повіреним. У наступних виданнях К. Сопова запропонувала співпрацю з метою створення підрозділу, присвяченого діяльності патентних повірених, яка передує призначенню (замовленню) судової експертизи щодо порушення прав на об’єкти промислової власності. Директор Центру В. Федоренко підтримав необхідність співпраці з Національною асоціацією патентних повірених і патентними повіреними загалом.

У подальших дискусіях семінару взяли участь судові експерти НДУСЕ Мін’юсту, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України О. Дорошенко, завідувачка кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового гуманітарного інституту НА СБ України. доктор юридичних наук, професор, заслужений працівник освіти України Л. Стрельбицька, доктор наук правничих (DrHb), завідувач кафедри кримінального права, кримінології та криміналістики Університету Яна Кохановського в Кельцах, екс-директор Інституту судових експертиз ім. проф. Я. Зегна в Кракові (Республіка Польща) Л. Вєчорек, а також А. Шевчeк, магістр Докторської школи Університету Яна Кохановського в м. Кельце (Республіка Польща).

Підводячи підсумки, директор Центру В. Федоренко згадав післямову «Слово до ласкавого чительника» в першій вітчизняній друкованій книзі І. Федорова «Апостол» (1574 р.), в які друкар, з поміж іншого, просив читачів не сваритись на можливі недоліки видання. Автори і видавці посібника «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» дуже старалися, хоча ніхто не може уникнути недоліків у книзі. Для їх виправлення, висловив переконання директор Центру, будуть наступні видання цієї важливої для Центру книги.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності запрошує колег на Онлайн-презентацію 2-го видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні»

07 липня 2022 р. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) організовує та проводить, за міжнародної участі, онлайн-презентацію 2-го видання науково-методичного посібника «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» (далі – Онлайн-презентація), підготовленого працівниками Центру.  

Шановні колеги, набуття Україною статусу держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу передбачає імплементацію європейських стандартів у всіх сферах життєдіяльності суспільства та держави. Очевидно, що важлива роль у подальшій повоєнній розбудові України і розвитку її інноваційної економіки належить інтелектуальному капіталу – об’єктам інтелектуальної власності. Їх охорона буде ефективною через залучення потенціалу судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Цей вид судової експертизи є наукоємким і потребує свого належного теоретико-методологічного і методичного обґрунтування, а також якісної професійної підготовки осіб, які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності.

Запрошуємо до участі в Онлайн-презентації судових експертів, суддів, представників правоохоронних органів, адвокатів, патентних повірених, учених і всіх, хто пов’язує свій розвиток із охороною об’єктів інтелектуальної власності в Україні. Автори видання презентують свої бачення про історію, досвід, сучасні проблеми і перспективи розвитку судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Модератор Онлайн-презентації – директор Центру, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Владислав Федоренко.

Очікується участь у заході видавця презентованого посібника – керівника Видавництва «Ліра».

Початок Онлайн-презентації 07.07.2022 об 11.00, за посиланням на інтернет-платформу Zoom:

https://us02web.zoom.us/j/89116662957?pwd=Z3VFanZ4bTBIL21KZ3NHS0M1UzJwZz09

Ідентифікатор заходу: 891 1666 2957. Код доступу: 162584.

Контактна особа Оргкомітету Онлайн-презентації: Голікова Олена, в.о. завідувача лабораторії авторського права та ІТ Центру: мейл: ov_golikova@ukr.net; тел.: +38 (095) 3261777.

З Днем судового експерта, шановні колеги!

04 липня в Україні відзначається професійне свято судових експертів і учених-експертологів – День судового експерта. Нині частина судових експертів стали на захист Вітчизни зі зброєю в руках у лавах Збройних Сил України, Територіальної оборони і правоохоронних органів, інші ж продовжують сумлінно виконувати свої професійні обов’язки на робочих місцях, формуючи якісно бездоганну доказову базу про воєнні злочини агресора для міжнародних і національних судів, а також встановлюючи збитки і шкоду, завдані нашим громадянам, територіальним громадам і Українській державі рф.

З цієї нагоди трудовий колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України щиро вітає судових експертів з цим професійним святом. Шановні друзі й колеги, зичимо нових успіхів і натхнення в нелегкій, але надважливій для суспільства та держави праці, міцного здоров’я та якнайшвидшої перемоги і повернення до мирного життя та відбудови нашої Вітчизни!

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності підготував 2-е видання «СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА ОБ’ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ»

30 червня 2022 р., напередодні Дня судового експерта, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) підготував і видав 2-е, доповнене та розширене науково-методичне видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні».

У Передмові до цього видання директор Центру проф. В. Федоренко зазначив наступне.

«Запропонований вашій увазі посібник «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» підготували судові експерти і науковці Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр). Це вже 2-ге, доопрацьоване і доповнене науково-методичне видання з урахуванням реформування чинного законодавства з питань судової експертизи та охорони права на об’єкти інтелектуальної власності в Україні, судово-експертної практики з питань інтелектуальної власності та особливості підготовки осіб, які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта за спец. 13.1.1–13.9 на Центральній експертно-кваліфікаційній комісії при Міністерстві юстиції України. Видання удосконалене, покликане змінити першу редакцію посібника «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» (2019)1 , що позитивно зарекомендувала себе за три попередні роки серед експертів і тих, хто прагнув здобути цей фах і кваліфікацію.

Основною метою науково-методичного видання є змістовне, але максимально лаконічне висвітлення основних питань теорії, історії, методології та узагальненої практики проведення судової експертизи з питань інтелектуальної власності для широкого кола суб’єктів господарського, цивільного, кримінального й адміністративного процесу. Визначено предмет, ключові терміни (визначення), об’єкти, основні завдання, типові питання, які вирішує судовий експерт, особливості призначення та матеріали, необхідні для проведення судової експертизи за спец. 13.1.1-13.9, а також рекомендовані для здійснення відповідних експертиз і експертних досліджень нормативно-правові, методичні та наукові джерела. Приділено увагу особливостям призначення та проведення судових експертиз об’єктів інтелектуальної власності у цивільному, господарському і кримінальному судочинстві в Україні.

Важливою місією цього видання є методичне забезпечення підготовки на базі Центру та інших науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) до атестації осіб, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судових експертів у сфері інтелектуальної власності у Центральній експертно-кваліфікаційній комісії при Міністерстві юстиції України. На сьогодні Центром, за допомогою інших НДУСЕ і судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ, у межах діяльності секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Мін’юсті, розроблено нові програми підготовки, а також тести і тестові завдання для складання відповідного кваліфікаційного іспиту».

У 2-у виданні науково-методичного посібника розкриваються наукові основи сутності, змісту, генезису та системи судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в Україні. Здійснюється характеристика основних видів судово-експертної діяльності з питань інтелектуальної власності. Зокрема, визначаються предмет, основні терміни (визначення), об’єкти, основні завдання, типові питання, які ставляться на вирішення судового експерта, особливості призначення та матеріали, необхідні для проведення судової експертизи за спец. 13.1.1-13.9.

Наводяться рекомендовані для використання при проведенні кожного із зазначених видів експертизи об’єктів права інтелектуальної власності нормативно-правові акти, методики і науково-методичні джерела. Характеризуються особливості призначення та проведення судових експертиз об’єктів інтелектуальної власності в цивільному та господарському судочинстві. Це науково-методичне видання стане в нагоді для майбутніх і атестованих судових експертів з питань інтелектуальної власності, суддів, адвокатів, досвідчених і починаючих науковців, представників громадськості, оцінювачів, а також на всіх, хто поділяє цінності непорушності та ефективного захисту права на об’єкти інтелектуальної власності.

Центр запланував на 07.07.2022 офіційну презентацію науково-методичне видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні», з використанням інтернет-платформи Zoom.

 

Бібліографія видання:

Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні: навч.-метод. вид.; В.Л. Федоренко (кер.), О.Г. Адлер, Л.П. Тимощик, Н.М. Ковальова, О.В. Голікова, Т.М. Чабанець та ін.; за ред. проф. В.Л. Федоренка, вид. 2-ге, розшир. і доп. / НДЦСЕ судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту. Київ : Видавництво Ліра-К, 2022, 196 с. (ISBN 978-617-520-310-1). Судова експертиза об’єктів_2_версія_сайт (фрагмент для ознайомлення)

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено Міжнародний науково-методичний семінар на тему: «Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в Україні під час реформування правового захисту об’єктів інтелектуальної власності?»

30 червня 2022 року на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), за участі міжнародних партнерів Центру – Бюро судових експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія, Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту, Національної асоціації патентних повірених і Національної академії СБ України, був успішно проведений Міжнародний науково-методичний семінар на тему: «Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в Україні під час реформування правового захисту об’єктів інтелектуальної власності?» (далі – семінар). Модератором заходу виступив директор Центру, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, судовий експерт В. Федоренко.

Метою семінару було визначено формування, за участі зацікавлених сторін, ключових теоретико-методологічних і практично-прикладних положень Методики дослідження промислових зразків, в контексті новацій, внесених до Закону України «Про правову охорону на промислові зразки» та інших нормативно-правових актів у процесі реформування правової охорони об’єктів інтелектуальної власності.

На розгляд учасників семінару було винесено наступні питання:

  1. Новели Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» та інші нормативно-правові акти та методичні основи експертного дослідження промислових зразків: як це працює сьогодні?
  2. Визначення обсягу правової охорони зареєстрованого промислового зразка в процесі експертного дослідження.
  3. Визначення новизни та індивідуального характеру промислового зразка в процесі експертного дослідження.
  4. Особливості експертного дослідження незареєстрованого промислового зразка.
  5. Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в умовах реформування у сфері інтелектуальної власності?

Зі вступним словом виступив директор Центру В. Федоренко, який звернувся до учасників семінару та відзначив, що новелізація у 2020 році чинного законодавства України у сфері охорони об’єктів інтелектуальної власності, з одного боку, удосконалила відповідні законодавчі механізми, а з іншого боку, зумовила проблемні питання, пов’язані з правозастосовною практикою, в тому числі й у галузі судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності. Це, зокрема, стосується експертних досліджень промислових зразків за оновленим законодавством України.

На сьогодні Центр, відповідно до Тематичного плану науково-дослідних робіт НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2022 рік завершує підготовку остаточного звіту за НДР VII.1.1-2021/2 «Розробка методики експертного дослідження промислових зразків» (2021-2022 рр.). Результати цього звіту НДР будуть покладені в основу Методики експертного дослідження промислових зразків, оскільки методика з цього виду судової експертизи за спец. 13.4 в Україні відсутня. Можемо констатувати наявність в Україні певної кількості ґрунтовних наукових розробок щодо промислових зразків, як об’єктів інтелектуальної власності, в тому числі й щодо їх експертного дослідження (відповідний НДР проводився в КНДІСЕ багато років тому), а з іншого боку – відсутність достатньої емпіричної бази, досвіду проведення судових експертиз промислових зв’язків за оновленим чинним законодавством України. Важлива і офіційна позиції УкрПАТЕНТУ, на який покладена функція НОІВ, а також повноваження щодо реєстрації промислових зразків за новим законодавством в Україні.

Тому, Центр, дотримуючись принципів транспарентності своєї науково-дослідної роботи, поважаючи свободу наукової думки, та маючи на меті отримати досконалу, практично придатну Методику експертного дослідження промислових зразків, проводить цей захід, маючи на меті вислухати і почути думку основних «активних гравців» на полі судової експертизи за спец. 13.4 як в державному, так і в приватному секторі, проводить цей семінар.

Ми також раді вітати на ньому семінарі наших колег з Бюро судових експертиз НАН Республіки Вірменія – заступника директора Бюро П. Восканяна і його колег-експертів А. Арутюнян і Ш. Мовсісян, з якими Центр пов’язує багаторічна співпраця в межах відкритого Українсько-Вірменського методичного кабінету судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності. Плодами цієї співпраці є спільні науково-комунікативні заходи і публікації та, найголовніше, започаткування в Республіці Вірменія різних видів судової експертизи з питань інтелектуальної власності. У цьому сенсі нам цікаві бачення відповідної проблематики наших вірменських колег.

З доповіддю про стан і проблемні питання Методики експертного дослідження промислових зразків висупила керівниця лабораторії права промислової власності Центру, керівниця НДР «Розробка методики експертного дослідження промислових зразків» Н. Ковальова. У своїй доповіді вона системно виклала проблемні питання експертного дослідження зареєстрованих і незареєстрованих промислових зразків в Україні та позиції авторського колективу НДР щодо їх вирішення.

Зі змістовною доповіддю щодо особливостей дослідження промислових зразків за оновленим законодавством виступив директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, кандидат юридичних наук і один із фундаторів судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності в Україні О. Дорошенко. У своїй доповіді він зазначив про розробку очолюваної ним установи методики і готовність поділитись із Центром своїми напрацюваннями. Також О. Дорошенко відзначив, що в більшості випадків при експертному дослідженні промислових зразків діють уже усталені в судовій експертизі підходи. У той же час, надмірна формалізація в новій методиці критеріїв оцінювання ознак промислових зразків може мати зворотній від очікуваного ефект.

З доповіддю-презентацією щодо експертного дослідження промислових зразків виступила очільниця Національної асоціації патентних повірених, кандидат юридичних наук, досвідчений судовий експерт з питань інтелектуальної власності К. Сопова. У своїй доповіді К. Сопова, з поміж іншого, презентувала європейську практику охорони промислових зразків і залучення до цього процесу судових експертів. Доповідачка надала дозвіл на використання своєї доповіді в наукових і навчальних цілях та висловила готовність до подальшої співпраці в напрацюванні Методики експертного дослідження промислових зразків, яка б враховувала відповідні позитивні практики ЄС.

Отримав позитивні оцінки учасників семінару й виступ судового експерта Центру Т. Чабанець, яка уже успішно проводила низку експертних досліджень промислових зразків, зареєстрованих за новими вимогами. Доповідачка поділилась своїм досвідом експертиз промислових зразків і узагальненнями щодо особливості їх проведення Центром. Водночас, Т. Чабанець заперечила що в Методиці не можна визначити чіткі критерії оцінки промислових зразків при їх експертному дослідженні. Такі критерії можна виявити і обґрунтувати. До того ж, сама форма документу «методика» допускає інваріативність, але не довільність проведення експертного дослідження.

У подальших дискусіях семінару взяли участь судові експерти НДУСЕ Мін’юсту Н. Климова (КНДІСЕ), Т. Заніна (ННЦ «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса», О. Струк і Т. Лушникова (ЛНДІСЕ), а також завідувачка кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового гуманітарного інституту НА СБ України. доктор юридичних наук, професор, заслужений працівник освіти України Л. Стрельбицька.

Підводячи підсумки, директор Центру В. Федоренко подякував учасникам семінару за плідну фахову дискусію та надані Центру для роботи матеріали. Усі позиції доповідачів будуть враховані при завершенні звіту НДР щодо Методики експертного дослідження промислових зразків. Також В. Федоренко запропонував зустрітися за два місяці й обговорити у такому ж фаховому середовищі напрацювання Центру за результатами цього семінару, з залученням УкрПАТЕНТУ. Директор Центру проф. В. Федоренко також привітав усіх присутніх з наступаючим Днем судового експерта.

 

Промислові_зразки_судові експертизи

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у функціональному навчанні з питань цивільного захисту в Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності м. Києва.

З 21 по 24 червня 2022 року спеціаліст з питань кадрової роботи Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) О. Головко, як посадова  особа, на яку покладені обов’язки посадової особи з питань цивільного захисту, успішно пройшов функціональне навчання з питань цивільного захисту в Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності міста Києва.

Під час навчання О. Головко пройшов курс лекцій відповідно до програми загальної підготовки працюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях, а також розглянув і обговорив низьку питань, зокрема, про:

  • основні способи захисту в умовах загрози та виникнення надзвичайного стану (НС);
  • правила поведінки працівників під час НС природного характеру;
  • безпеку працівників під час радіаційних аварій і радіаційного забруднення місцевості. Режими радіаційного захисту;
  • правила поведінки працівників при аваріях з викидом небезпечних хімічних речовин;
  • вибухо- та пожежонебезпеку на виробництві. Рекомендації щодо дій під час виникнення пожежі;
  • правила поведінки і дії в умовах масового скупчення людей та в осередках інфекційних захворювань та ін.

Після успішного закінчення повного курсу за програмами функціонального навчання у сфері цивільного захисту О. Головку було вручено посвідчення встановленого зразка.

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України проводить Міжнародний науково-методичний семінар на тему: Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в Україні під час реформування правового захисту об’єктів інтелектуальної власності?

30 червня 2022 року на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проводиться Міжнародний науково-методичний семінар на тему: Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в Україні під час реформування правового захисту об’єктів інтелектуальної власності?

Метою науково-практичного семінару є формування, за участі зацікавлених сторін, ключових теоретико-методологічних і практично-прикладних положень Методики дослідження промислових зразків, в контексті новацій, внесених до Закону України «Про правову охорону на промислові зразки» та інших нормативно-правових актів у процесі реформування правової охорони об’єктів інтелектуальної власності. 

На розгляд учасників семінару виносяться наступні питання:

 1. Новели Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» та інші нормативно-правові акти та методичні основи експертного дослідження промислових зразків: як це працює сьогодні?

2. Визначення обсягу правової охорони зареєстрованого промислового зразка в процесі експертного дослідження.

3. Визначення новизни та індивідуального характеру промислового зразка в процесі експертного дослідження.

4. Особливості експертного дослідження незареєстрованого промислового зразка.

5. Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в умовах реформування у сфері інтелектуальної власності?

 Модератор: ФЕДОРЕНКО Владислав, директор Центру, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, судовий експерт.

Час проведення: 30 червня 2022 року 12:00 – 13:30

З Днем Конституції України!

28 червня відзначається шановане державне свято – День Конституції України. Цьогоріч це свято затьмарене військовою агресією РФ проти України, а також жахливими воєнними злочинами російської армії в Україні. Водночас, Конституція України залишається символом національної державності для мільйонів наших громадян, які героїчно боронять свою Вітчизну на фронті та в тилу. Нині, завдяки зусиллям вищого керівництва держави і кожного пересічного українця, а також наших міжнародних партнерів, впевнено реалізується євроінтеграційний і євроатлантичний потенціал: нещодавно Україна стала державою-кандидатом до вступу в ЄС, звитяга наших воїнів і їх вправність з використанням найновітнішої у світі зброї викликала повагу з боку партнерів по НАТО. То ж, Конституція України була і залишається шкалою координат для національного державотворення та правотворення.

Як відомо, на сьогодні у світі діє понад 180 конституцій, а також існує більше 300 конституцій суб’єктів федерацій і автономних утворень. Конституції стали найважливішим здобутком національної політико-правової думки, втілили найкращі здобутки державотворення, а у ряді країн нормативно закріпили перемоги у революціях, війнах за незалежність тощо. Недаремно для більш ніж 40 держав світу, включно з Україною, день прийняття конституції став найважливішим загальнонаціональним святом.

День конституції є важливим загальнонаціональним святом для поляків, словаків, японців і інших націй. У США це свято було офіційно визнане лише 15 років тому, хоча за фактом американці відзначають цей день більше як пів століття.

У багатьох державах світу конституції та дата їх прийняття нерідко втілюються в матеріальних об’єктах культури. Так у столиці Іспанії місті Мадриді зведено монумент у формі порожнистого кубу, як найбільш досконалої геометричної фігури, з надписом на ньому «Народ Мадриду – Конституції 1978 року». Іншим прикладом є Пагорб Конституції у місті Йоґанесбурзі (ПАР), де поряд зі спорудою в’язниці, де свого часу утримувалися жертви апартеїду та політичних репресій, було зведено офіційну резиденцію Конституційного Суду цієї держави. У світі є й безліч інших прикладів увіковічення цінності конституцій у національному державотворенні та правотворенні.

Водночас, іще у кін. XIX ст. професор Університету Дж. Гопкинса, у майбутньому – 28 Президент США, Вудро Вільсон писав:

«Конституція, сама по собі, не надає завершеної системи управління; вона надає лише первинні вказівки для організації. Вона обґрунтовує основні принципи і лише небагато розвиває їх. Вона, за можливості накоротко, встановлює порядок системи управління в її різноманітних проявах: в сфері влад виконавчої, законодавчої та судової».

То ж, маємо щоденно втілювати і захищати цінності та принципи Конституції України під час воєнного стану, а також реалізовувати її наріжні позиції щодо верховенства права, правової держави, свободи і демократії, поваги до прав і свобод людини під час майбутньої повоєнної відбудови України.

Заступник Міністра юстиції України А. Гайченко: «Вже 18 років працює Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Зараз він надає послуги із надання консультацій та проведення експертиз і експертних досліджень, пов’язаних із встановленням шкоди та розмірів збитків, завданих збройною агресією РФ проти України»

20 червня 2022 року Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко дав розширене інтерв’ю авторитетному вітчизняному інтернет-виданню «LB.UA. Дорослий погляд на світ» на тему: «Українці обов’язково отримають компенсації за втрачене майно» (https://lb.ua/news/2022/06/20/520575_ukraintsi_obovyazkovo_otrimayut.html). У своєму інтерв’ю А. Гайченко висвітлив актуальні та важливі для більшості українців проблеми відшкодування втраченого майна та оперативного й фахового надання науково-дослідними установами судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту послуг з визначення шкоди і збитків, завданих військовою агресією в Україні.

Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченко відзначив, що внаслідок збройної агресії російської армії на територію суверенної України від 24 лютого 2022 р. на сьогодні в нашій державі уже зруйновано 116 тис. будинків, у яких мешкали 3,5 млн. людей. Загальні збитки, заподіяні РФ житловому фонду України за попередніми даними уже перевищили 100 млрд. грн.

Як бути громадянам, які втратили через загарбників своє майно. А. Гайченко зазначає, що «Наразі не існує єдиного механізму, тому постраждалі громадяни мають діяти усіма наявними способами. По-перше, звернутися до поліції, яка зафіксує всі факти руйнувань та внесе справу в ЄРДР. По-друге, з відповідною заявою до місцевої адміністрації. Звісно, треба внести максимальну інформацію з фото та відео в «Дію». Ще один варіант та гарантія на випадок майбутніх судових суперечок – це замовлення експертизи в спеціальних інститутах при Міністерстві юстиції».

На разі в системі Мін’юсту діє 6 НДУСЕ, які уже нині надають фізичним і юридичним особам консультації та послуги  щодо встановлення збитків і шкоди їх майну під час бойових дій і внаслідок тимчасової окупації в період з 24 лютого ц.р. Серед них А. Гайченко назвав і Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту, який на сьогодні здійснює не лише експертизи з питань інтелектуальної власності, а й економічні, товарознавчі, комп’ютерно-технічні, телекомунікаційні, почеркознавчі та інші експертизи. Такі рекомендації з боку керівництва Міністерства юстиції України надихають трудовий колектив НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності на повну реалізацію свого судового-експертного потенціалу.

До того ж, Центр переконаний, що в нагоді для фізичних і юридичних осіб, які постраждали від збройного вторгнення РФ в Україну стануть і послуги у сфері судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності. Зокрема, багато торговельних марок на сьогодні втрачають свою вартість через неможливість виробляти товари і надавати послуги їх правовласниками. Впевнені, що такі збитки теж зобов’язана компенсувати держава-агресорка.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Другому Всеукраїнському форумі судових експертів

17 червня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та керівники лабораторій Центру (О. Голікова, В. Дідоборщ – в онлайн режимі) взяли участь у Другому Всеукраїнському форумі (далі – Форум) судових експертів, проведеному у м. Львові під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченка. Організатором Форуму виступив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України.

Учасники Форуму – директори і працівники державних науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ), судові експерти, які не є працівниками НДУСЕ, учені-експертологи, судді, представники правоохоронних органів, представники громадськості, загалом понад 100 колективних і індивідуальних учасників форуму, – обговорили низку методологічних і практично-прикладних питань, пов’язаних із організацією та проведенням судової експертизи для формування доказової бази воєнних злочинів, скоєних РФ в Україні. Заступник Міністра юстиції України А. Гайченко, відкриваючи Форум, відзначив високий професіоналізм, відвагу та результативність роботи судових експертів НДУСЕ Мін’юсту і Міністерства внутрішніх справ, судових експертів-медиків, а також зарубіжних експертів із держав-учасниць ЄС.

Учасники Форуму активно обговорювали питання щодо особливостей проведення судових експертиз та експертних досліджень, пов’язаних з встановленням збитків і шкоди, завданих  збройною агресією Російської Федерації проти України.

З привітальним словом виступив і директор Центру В. Федоренко, який привітав учасників Форуму з його проведенням під час воєнного стану. Було наголошено, що війни є ровесниками людства, але уже з XVII ст., під впливом роботи Г. Ґроція починає формуватися міжнародне гуманітарне право та міжнародні закони і звичаї війни, які пізніше закріпились у Женевській і Гаазькій конвенції, Статуті ООН та інших міжнародних документах. На жаль, на сьогодні РФ брутально порушує міжнародні закони і правила ведення війни і серійно та систематично скоює жахливі воєнні злочини. Повоєнне гасло Європи «Ніколи знову!» затьмарилось і вимагає відновлення своєї дієвості, що можливе лише після притягнення воєнних злочинців на міжнародному та національному рівні. Це буде можливим лише за наявності в Україні надійної та професійно сформованої доказової бази. І корпус вітчизняних судових експертів переконливо демонструє, що може і прагне стати «науковими суддями» для воєнних злочинців із РФ.

То ж, резюмував В. Федоренко, важливим компонентом міжнародного та національного механізмів притягнення РФ до кримінальної відповідальності в Україні є ефективна діяльність корпусу судових експертів в Україні, що передбачає:

забезпечення ефективної координації залучення судових експертів і їх груп при збиранні фактів і доказів воєнних злочинів;

напрацювання кейсів міжнародної взаємодії в судово-експертній діяльності;

посилення кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення НДУСЕ та ін.

Таку роботу на сьогодні, на переконання директора Центру В. Федоренка, успішно організовує та проводить Міністерство юстиції України.

 

Федоренко_ПРЕЗЕНТАЦІЯ_ФОРУМ_СУДОВИХ_ЕКСПЕРТІВ_12_05_2022

 

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у онлайн-консультуванні на тему «Обговорення питань невідкладного моніторингу у сфері експертної діяльності»

14 червня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко, учений секретар Центру Л. Тимощик та керівники лабораторій Центру (О. Голікова, В. Дідоборщ) взяли участь у онлайн-консультуванні на тему «Обговорення питань невідкладного моніторингу у сфері експертної діяльності», організованому Директоратом правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України.

Під час онлайн-консультування, у якому взяли участь керівники науково-дослідних установ судової експертизи Міністерства юстиції України (далі – НДУСЕ) та судові експерти, які не є працівниками НДУСЕ, були обговорені такі важливі питання як «Необхідність зупинення перевірок судових експертів до припинення чи скасування воєнного стану (чи можливо та доцільно проведення перевірки, в тому числі відповідності робочого місця, за запитом експерта)» та «Необхідність продовження строку дії свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта до припинення чи скасування воєнного стану. Та можливість скасування/зменшення/розстрочення плати за навчання/стажування для підтвердження кваліфікації у зв’язку із воєнним станом».

Директор Центру Владислав Федоренко також висловив свою думку з вищезазначених питань та наголосив, що відповідно до Постанови №804 від 27 липня 2011 р. проведення навчання (стажування) фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта у порядку, встановленому Законом України “Про судову експертизу” є платною послугою. В той самий час питання розстрочки оплати є хоч і спірним, але вирішуваним. Єдиною умовою є повна оплата до завершення стажування.

 

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ ПРОВОДИТЬ ЕКСПЕРТИЗИ І ЕКСПЕРТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, А ТАКОЖ ЗДІЙСНЮЄ ОЦІНКУ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ЗБИТКІВ, ЗАВДАНИХ ЗБРОЙНОЮ АГРЕСІЄЮ РФ В УКРАЇНІ

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), що працює в Україні 18 років, надає послуги із надання консультацій та проведення експертиз і експертних досліджень, пов’язаних із встановленням шкоди та розмірів збитків, завданих збройною агресією РФ проти України, шляхом проведення:

  • ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;

із можливістю проведення комплексних експертиз і залучення до них атестованих експертів Центру у сфері:  

  • ЕКСПЕРТИЗИ ОБЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ;
  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • КОМПЮТЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • ПОЧЕРКОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.

Центр також є досвідченим суб’єктом оціночної діяльності (СОД).

Наші контакти:
https://intelect.org.ua/
Тел. роб.: +38(044) 2211245;
+38(044) 2211246.
Роб. мейл: intelect.ndc@gmail.com

Керівник лабораторії економічних досліджень
Віктор Дідоборщ
Тел. моб.: +38(095) 9364760

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі II Міжнародного Конгресу Пенітенціаріїв у м. Кельце (Польща)

06 червня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф, DrHb В. Федоренко, учений секретар Центру Л. Тимощик, керівники лабораторій Центру (О. Голікова, Н. Ковальова, В. Дідоборщ), а також наукові працівники (В. Коваленко, О. Гайдай) і судові експерти (В. Мотузка, В. Сарнавський, С.Попова) Центру взяли участь, на запрошення завідувача кафедри кримінального права, криміналістики і кримінології Університету ім. Яна Кохановського в Кельце, Наукового керівника заходу, проф Лєшика Вєчорека, у роботі II Міжнародного Конгресу Пенітенціаріїв.

Директор Центру В. Федоренко виступив польською мовою зі вступною доповіддю-презентацією на тему: «Міжнародні та національні механізми притягнення до суду за воєнні злочини РФ в Україні в 2022 році»Międzynarodowe i krajowe mechanizmy postawienia przed sądem za zbrodni wojenne Federacji Rosyjskiej w Ukrainie w 2022 r.»). Особлива увага в цій доповіді була акцентована на місії судових експертів з України і таких держав, як Франція, Нідерланди, Польща, Словаччина і ін. у збиранні доказів і встановленні фактів вчинення російською армією воєнних злочинів в Україні, з їх наступним переданням до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

Програма II Міжнародного Конгресу Пенітенціаріїв та доповідь-презентація проф. В. Федоренка розміщені нижче, самостійними додатками до цієї новини Центру.

Програма Конгресу

Презентація В. Федоренка

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі весняного засідання секції загальнотеоретичних, загальнометодичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України

02 червня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко, заступник керівника Центру О. Адлер і учений секретар Центру Л. Тимощик взяли участь у роботі весняного засідання Секції загальнотеоретичних, загальнометодичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України (далі – Секція), проведеної на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під головуванням завідуючої лабораторії організації експертної діяльності Т. Голікової.

На засіданні Секції були розглянуті питання, пов’язані з результатами апробації завершених і виконанням поточних науково-дослідних робіт (НДР), а також проблемні питання судово-експертної практики. Зокрема, щодо юридичної природи висновків спеціалістів, які виконуються судовими експертами НДУСЕ та ін.

Секція відбулася за участі всіх без винятку її членів, а також представниці Міністерства юстиції України. Слід відзначити високий методичний і організаційний рівень проведення цього заходу.

 

Корпус оцінювачів НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності посилився

25 травня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. Владислав Федоренко отримав, за результатами успішного складення кваліфікаційного іспиту, в Фонді державного майна Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 27 за спеціалізацією 1.6 – «Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність».

Довідково:

Центр є суб’єктом оціночної діяльності (СОД) (Сертифікат Фонду державного майна № 771/20 від 31.08.2020)

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності розширює судово-експертні компетенції

24 травня 2022 року судовий експерт сектору судової економічної експертизи лабораторії економічних досліджень Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Юзишина Тетяна на засіданні Кваліфікаційної палати ЦЕКК успішно склала іспит і отримала кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 1.1 – «Дослідження почерку і підписів» та 2.1 – «Дослідження реквізитів документів».

Щиро вітаємо колег і партнерів із Днем науки і Днем Європи!

21 травня 2022 року Україна відзначає відразу два прогресивних свята – День науки і День Європи, професійні свята науковців, дипломатів і всіх, хто прикладає зусилля до розвитку вітчизняної науки і євроінтеграції України. Цього дня Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до українців зазначив: «Сьогоднішній день у нашій державі має подвійне значення. Це День науки. І День Європи. Я вітаю наших науковців, які попри всі труднощі однак працюють заради того, щоб Україна зберегла й розвинула свій науковий потенціалА також хочу сказати слова подяки всім, хто докладає зусиль, щоб Україна нарешті стала частиною обʼєднаної Європи. Всім нашим дипломатам, усім нашим державним службовцям, які зараз мають за лічені тижні виконати завдання, яке інші держави долали роками, коли йшли до Євросоюзу».

Колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) приєднується до цих слів Глави держави і щиро вітає колег – наукові колективи НДУСЕ, інших науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів, які є давніми партнерами Центру, з Днем науки. Зичимо нових наукових здобутків, подальших успіхів у теоретико-методологічному забезпеченні судової експертизи в Україні та в розвитку експертології, відповідно до кращих практик ЄС!

 

З повагою,

Трудовий колектив

НДУСЕ з питань інтелектуальної власності

Колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту вітає колег, друзів і партнерів із Всесвітнім Днем вишиванки!

Вже шістнадцятий рік поспіль Україна відзначає важливе національне свято всіх українців – Всесвітній День вишиванки. Вишиванка для українців стала не просто вбранням, це елемент «генетичного коду нації» в якому художньо втілено такі цінності, як любов до Батьківщини і власної автентичної культури, прагнення до свободи і гідності, незламність і сміливість Українського народу. У часи героїчної оборони України від військової агресії РФ вишита сорочка несе у собі іще більший об’єднавчий потенціал для всіх, хто не боїться бути Українцем, незалежно від етнічного походження.

Колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, у знак солідарності з усіма українцями та на підтримку вітчизняної духовності та культури, приєднується до цього прекрасного свята й щиро вітає з Всесвітнім Днем Вишиванки усіх колег, друзів і партнерів.

У цей особливий для українців день хочемо приєднатись до слів Президента України Володимира Зеленського: «Бажаю здоров’я, сильна, смілива, незламна та вільна. З Днем вишиванки, Україно!»

 

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ПРАЦЮЄ ТА ЗАПРОШУЄ ДО СПІВПРОБІТНИЦТВА!

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), що працює в Україні 18 років, запрошує до співпраці суб’єктів господарської діяльності, адвокатів, патентних повірених, суддів, органи досудового розслідування та інших.

Центр проводить експертні дослідження в сфері:

  • СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ;
  • СУДОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • КОМПЮТЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.

Центр є досвідченим суб’єктом оціночної діяльності (СОД).

Здійснюємо підготовку осіб, які мають намір здобути (підтвердити) кваліфікацію судового експерта на ЦЕКК.

 

Наші контакти:

https://intelect.org.ua/

Тел. роб.: +38(044) 2211245;

+38(044) 2211246.

Роб. мейл: intelect.ndc@gmail.com

 

«Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» рекомендує публікацію: «ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ РУХОМОГО МАЙНА, ЩО ПОСТРАЖДАЛО АБО БУЛО ЗНИЩЕНО ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ АБО ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ ПРИ ПРОВЕДЕНІ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ»

У науковому електронному часописі Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» вийшла ґрунтовна стаття Віктора АРХІПОВА, Ольги ХОЛОДОВОЇ та Тетяни АРТЮХ на тему: «Особливості визначення вартості рухомого майна, що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів при проведені судової товарознавчої експертизи».

«З початком збройної агресії Російської Федерації 24 лютого 2022 р. на території України рухоме майно різних видів та форм власності (фізичних та юридичних осіб, а також державне майно) зазнало пошкодження або знищення. Оскільки на теперішній час, відповідно до змісту Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326, відсутні методики щодо визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації за різними напрямками, а судово-експертна діяльність в галузі товарознавчої експертизи вже стикається з необхідністю проведення експертиз щодо встановлення розміру матеріальної шкоди, нанесеної внаслідок пошкодження або знищення рухомого майна через воєнні дії на території України, виникла необхідність в розробці роз’яснень та рекомендації стосовно зазначеної проблематики. Це складає важливу методологічну проблему сучасної судової товарознавчої експертизи на теперішній час. Так як на території України з часу набуття незалежності масштабних військових дій не відбувалося за винятком проведення антитерористичної операції на Донбасі, питання визначення вартості пошкодженого або знищеного рухомого майна внаслідок військових дій не досліджувалися та відсутні будь які наукові публікації у вітчизняних наукових виданнях.

Зараз роз’яснення та рекомендації з  визначення вартості рухомого майна(товарів, обладнання і т.п.) надаються шляхом складання Звітів про науково-дослідну роботу результатами яких є методики судової експертизи або методичні рекомендації. Це як правило тривалий процес, але обставини що сталися зараз вимагають негайно надати судовим експертам товарознавцям рекомендації щодо розрахунку матеріальної шкоди, нанесеної рухомому майну внаслідок військових дій та терористичних актів.

Встановлено, що матеріальні збитки рухомому майну військовими діями або терористичними актами – це прояв надзвичайної ситуації, аналогічний стихійному природному лиху або техногенній аварії. Обґрунтовано необхідність підготовки для судових експертів товарознавців методичного листа із  роз’ясненнями та алгоритмом визначення вартості рухомого майна що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів. Запропоновано алгоритм визначення вартості рухомого майна, що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів при проведені судової товарознавчої експертизи» – йдеться у анотації статті Віктора АРХІПОВА, Ольги ХОЛОДОВОЇ та Тетяни АРТЮХ.

 

«Особливості визначення вартості рухомого майна, що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів при проведені судової товарознавчої експертизи»

Керівник лабораторії економічних досліджень НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності Віктор ДІДОБОРЩ: «ВИЗНАЧЕННЯ ЗБИТКІВ ЗАВДАНИХ УКРАЇНІ ВНАСЛІДОК АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ В РОЗРІЗІ КОМПІТЕНЦІЇ ЕКСПЕРТА ЕКОНОМІСТА»

У науковому електронному часописі Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» вийшла наукова публікація керівника лабораторії економічних досліджень Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Віктора Дідоборща на актуальну тему: «Визначення збитків завданих Україні внаслідок агресії Російської Федерації в розрізі компетенції експерта економіста».  

«У зв’язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану, на підставі Закону України від 24 лютого 2022  року №  2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», та веденням оборони Батьківщини багато підприємств різних форм власності призупинили свою діяльність, є підприємства що були зруйновані (або частково зазнали руйнування), також зазнала руйнування: інфраструктура та будівлі в різних містах та селищ України, знищено або пошкоджено різну техніку та майно, заміновано територію країни. Також держава Україна ініціювала: виплату фінансової допомоги в розмірі 6 500 гривень підприємцям та найманим працівникам з територій, де ведуться активні бойові дії; допомогу переселенцям; кожна сім’я, яка надала притулок вимушеним переселенцям, щомісяця отримуватиме 450 грн. компенсації на оплату комунальних послуг (за кожного, кому надано притулок). Також Україна збільшила військовий бюджет, збільшила виплати військовим, правоохоронним органам та іншим. При цьому держава також зазнала втрат людського ресурсу, недоотримала валового внутрішнього продукту (ВВП), зменшено надходження до бюджету України. Вище зазначене є збитками держави, підприємств, громадян у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Постановою Кабінету міністрів України № 326 від 20 березня 2022 року затверджено «Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (далі – постанова № 326 від 20 березня 2022 року). Даною постановою поставлено перед відповідними міністерствами і органами виконавчої влади у шестимісячний строк завдання розроблення та затвердження методик, передбачених вказаним Порядком. В даній статті наведено основні методи та методики за якими на думку автора повинні розраховуватися збитки які завдані бюджету країни, підприємствам та громадянам. Також в статті виділені категорії збитків розрахунок яких відносяться до завдань судового експерта економіста в розрізі постанови № 326 від 20 березня 2022 року» – йдеться у анотації до статті В. Дідоборща.

 

В. Дідоборщ «Визначення збитків завданих Україні внаслідок агресії Російської Федерації в розрізі компетенції експерта економіста»

 

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності прийняв участь у засіданні секції судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи НКМР

12 травня 2022 року завідувач сектору авторського права та суміжних прав лабораторії авторського права та ІТ Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Олена ГОЛІКОВА взяла участь у роботі весняного засідання секції судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної  експертизи НКМР, проведеного на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України під головуванням завідувач відділу фоноскопічних, комп’ютерних досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень КНДІСЕ Євгена ТИМКА.

У роботі секції брали участь судові експерти Харківського ННЦ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, Київського НДІСЕ, Одеського НДІСЕ та інші. Від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), у якості запрошеної, взяла участь завідувач сектору авторського права та суміжних прав лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру Олена Голікова.

На засіданні секції відбулося обговорення питань за порядком денним, а саме: заслуховування доповідей про завершені науково-дослідні роботи; огляд стану виконання науково-дослідних робіт, які виконуються за тематичним планом НДР Міністерства юстиції України на 2022 рік; анотовані звіти НДР,  хід виконання НДР, що завершуються у поточному році; питання вдосконалення методик.

Засідання пройшло на високому організаційному рівні.

«Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»: Порушення основоположних прав і свобод людини внаслідок військової агресії РФ та притягнення до відповідальності воєнних злочинців

На початку травня 2022 року у часописі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» опублікована стаття директора Центру проф. В. Федоренка, заступника керівника Центру, ст. наук. спів. О. Адлера та доцента Волинського національного університету імені Лесі Українки О. Юхимюк «Порушення основоположних прав людини внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у 2022 року та механізми притягнення військових злочинців до юридичної відповідальності».

У публікації висвітлюються питання щодо порушення основоположних прав і свобод людини в Україні внаслідок військової агресії Російської Федерації, розпочатої 24 лютого 2022 року, а також досліджуються механізми притягнення воєнних злочинців до юридичної відповідальності. Відзначається, що війни є ровесниками людства. Про це, зокрема, свідчать легенди і міфи народів світу, невід’ємним ландшафтом яких є війни. Одні з відомих нам війн мали справедливий характер, вели до самовизначення народів і формування політичних націй, виходу їх із під колоніальної залежності імперій і розбудови національних держав. Інші ж війни утверджували чи укріплювали авторитарні режими, ставали прологом до загибелі не тільки держав і народів, а й цілих цивілізацій. Разом із тим, в усі часи війни здійснювали тотальний негативний вплив на людину та її основоположні права, починаючи із права на життя, свободу та гідність, і завершуючи новітніми групами прав і свобод людини – інформаційними, екологічними, гендерними і ін.

У давнину війни оголошувались не лише ворожій державі або місту-полісу та їх озброєному ополченню, а й усім жителям. Починаючи із епохи Відродження й до XIXст. помітною стає тенденція до гуманізації війн, коли держави починають воювати із державами, а не населенням. Під впливом доктрини Г. Гроція про право війни отримують свій розвиток в міжнародному праві закони і звичаї війни, які передбачають гуманне поводження з військовополоненими, заборону на вбивства, катування та посягання на честь і гідність цивільного населення, недопустимість руйнування цивільної інфраструктури і т.д. Відповідні міжнародні звичаї та правила війни були закріплені у кін. XIX ст. – на поч. XX ст. у Женевських конвенціях і Гаазьких конвенціях.

Жахіття Першої та Другої світових війн змусили переосмислити надійність міжнародного гуманітарного права та посилити його у Статуті ООН, Загальній декларації прав людини і Женевській конвенції 1949 р. Разом із тим, вторгнення РФ до України у 2022 році та масове і жорстоке порушення державою-агресором міжнародного гуманітарного права та основоположних прав і свобод людини продемонструвало декоративність міжнародних конвенційних і інституційних механізмів захисту повоєнного світового правопорядку.

Аналізуються та систематизуються основні порушення міжнародних законів і звичаїв ведення війни російською армією на тимчасово окупованих територіях і в районах ведення бойових дій, які грубо порушують права мирних громадян України на життя, честь і гідність, свободу пересування та ін., а також права українських військовополнених.

Авторами публікації наголошується, що важливим шляхом для реставрації та посилення міжнародних гарантій основоположних прав і свобод людини під час війн є притягнення до юридичної відповідальності всіх осіб, які вчинили воєнні злочини на території України під час військової агресії РФ в Україні. Обґрунтовуються перспективні інституційні моделі невідворотного покарання за ці злочини. Наголошується на важливості судових експертів у механізмі формування доказової бази, яка буде використана в міжнародних судах проти воєнних злочинців.

Бібліографія та текст статті:

Федоренко В.Л., Юхимюк О.М., Адлер О.Г. Порушення основоположних прав людини внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у 2022 року та механізми притягнення військових злочинців до юридичної відповідальності. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2022. № 2 (20). С. 15-29.

У часописі «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» вийшла стаття проф. Й. Яблонської-Бонси «Польський Закон від 12 березня 2022 року «ПРО ДОПОМОГУ ГРОМАДЯНАМ УКРАЇНИ У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ ЗБРОЙНИМ КОНФЛІКТОМ НА ТЕРИТОРІЇ ЦІЄЇ ДЕРЖАВИ». ПЕРВИННИЙ АНАЛІЗ»

У науковому електронному часописі Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» вийшла цікава наукова стаття Йоланти Яблонської-Бонси, професора, DrHb, члена Редколегії журналу «Експерт …» та Головного редактора фахового польського юридичного часопису «Критика права. Незалежні правові студії» («Krytyka PrawaNiezależne Studia nad Prawem») на тему: «Польський Закон від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави». Первинний аналіз» відкриває наукові публікації цього числа журналу. Ця стаття буде важлива і корисна для всіх понад 3 млн. наших співгромадян, які були змушені втікати від військової агресії РФ та жахіть цієї агресивної війни.  

У анотації статті пані професор зазначає наступне:

«Вранці 24 лютого 2022 року мені потрапила на очі заява Міністерства закордонних справ Польщі щодо збройної агресії Росії проти України, яка проголосила: «Міністерство закордонних справ Польщі рішуче засуджує безпрецедентний збройний напад на Україну. Російська Федерація свідомо вирішила зруйнувати основи існуючої архітектури безпеки і спробувати силою змінити межі, що не може бути прийнято в 21 столітті. Польща, в співпраці зі своїми союзниками розпочне всі передбачені міжнародним правом дії, щоб підтримати Україну та зупинити російську агресію».

Понад 2,23 мільйона біженців із України перетнули польсько-український кордон за один місяць (з 24 лютого по 24 березня 2022 року) внаслідок жорстокого та незаконного військового нападу Росії на Україну. Я не знаю, скільки громадян України вирішили залишитися в Польщі і скільки з них мають намір залишитися на більш тривалий термін, скільки з них вирушили далі – в інші держави, і скільки з них вирішили повернутися на Батьківщину за кілька днів – незважаючи на бурхливу війну.

Швидка організація урядових, самоврядних, неурядових ініціатив допомоги та ініціатив «знизу вгору», започаткованих звичайними громадянами для допомоги та підтримки такої кількості українських громадян у Польщі, є дуже складним процесом як з юридичного, організаційного, так і з технічного погляду.

Мета цієї статті, зосередитись і висвітлити лише один, нормативний аспект дій, невідкладно вжитих владою Польщі. Важко сказати, як працюватимуть ці нормативні рішення, прийняті так швидко, та які з них вимагатимуть доопрацювання та вдосконалення. Тому, нами не пропонуються жодні оцінки і висновки соціально-правового чи психолого-правового характеру, оскільки відповідних досліджень іще ще немає. Ми не заглиблюємось в аксіологію прийнятих рішень. Це лише опис загальної картини правових уявлень Польського Уряду та Парламенту про «невідкладну допомогу» Польщі українцям, закладеній у спеціальному законі. Йдеться про законопроєкт, який був внесений до Сейму 7 березня 2022 року, на тринадцятий день війни РФ проти України.

Він був розглянутий у трьох читаннях на засіданнях Сейму, та тричі обговорювався в Комітеті парламентського управління та внутрішнього справ, а після третього читання був проголосований. У Сеймі Республіки Польща 460 депутатів. Присутніми на засіданні були 454 з них. Результати голосування були наступні: 439 голосів – «за», 12 голосів – «проти», 3 голоси – «утрималися». Після голосування відбулося рішення Сенату. 12 березня 2022 року Сейм Польщі офіційно прийняв Законопроєкт. Президент Республіки Польща невідкладно підписав закон, який був терміново опублікований. Згідно статті 116, цей Закон набрав чинності в день його промульгації 12 березня 2022 року, і вступив у силу з 24 лютого 2022 року – з дня початку військової агресії РФ в Україну.

З 24  лютого 2022  року громадяни України, які прибули до Польщі у  зв’язку зі збройним конфліктом в Україні, визнаються як особи, які користуються тимчасовим захистом у Польщі, відповідно до Закону Польщі від 13 червня 2003 року «Про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща». Закон Польщі «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території України» («О pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa») від 12  березня 2022  року регулює правила легалізації перебування громадян України і їх родичів, які не є громадянами України, що прибули до Польщі: а) безпосередньо з території України, або б) через інші держави, у зв’язках з бойовими діями, що відбуваються на території України, і в) громадян України, які мають Карту поляка та які прибули на територію Польщі разом зі своїми найближчими родичами, у зв’язках із бойовими діями.

Принцип тимчасового захисту полягає в наступному: якщо громадяни України а) законно в’їхали на територію Польщі в період з 24 лютого 2022 року до дати, зазначеної в Постанові Ради Міністрів Польщі, і б) заявляють про наміри залишатися в Польщі, то їх перебування вважається законним упродовж вісімнадцяти місяців, рахуючи з 24 лютого 2022 року.

Громадянин України, який має намір залишитися на території Польщі, зобов’язаний зареєструвати (підтвердити) своє перебування. Акт в’їзду реєструється Прикордонною службою Польщі під час прикордонного контролю. Якщо хтось не зареєструвався на кордоні, що відбувається в багатьох випадках (наприклад, із-за втрати документів), такій особі необхідно подати заяву на тимчасове проживання в органи місцевого управління Польщі, надавши відповідні документи, не пізніше 60 днів з дати в’їзду до Польщі.

У цьому випадку польські органи місцевого управління не тільки реєструють перебування особи у Польщі, але й присвоюють їй за спрощеною процедурою номер PESEL (польського національного ідентифікаційного номера). Однак, слід чітко підкреслити, що PESEL не є необхідною умовою для легального проживання в Польщі. Тому, українці, які втікали від війни, мають право легально перебувати без номерів PESEL упродовж 18 місяців із 24 лютого 2022 року.

Тим не менше, отримання номерів PESEL є необхідною умовою для того, щоб використовувати права та державні послуги на тих, чи аналогічних умовах, які надаються польським громадянам. Наприклад, PESEL – це «квиток» на безкоштовне медичне обслуговування та необхідні умови для найму на роботу або відкриття власного бізнесу. Номер PESEL також необхідний для доступу на польський ринок праці та для участі в економічній діяльності в Польщі на тих же умовах, що й польські громадяни.

Громадянин України також має право на отримання: 1) сімейних (родинних) виплат і 2) виплат на утримання дитини, якщо вона проживає в Польщі разом зі своїми батьками. Сімейні виплати включають: виплати на сім’ю та доплати до неї; виплати по догляду за дітьми, виплати та надбавки, включаючи виплати при народженні дитини, та виплати, включно з виплатами для батьків на утримання дитини («батьківські виплати»), які виплачуються муніципалітетами.

Батьківська виплата – це так звані «Сім’я 500 плюс», яку складає 500 злотих, що виплачуються на кожну дитину в сім’ї на місяць. Для отримання виплати за програмою «Сім’я 500 Плюс» як українці, що легально проживають в Польщі, так і поляки повинні надати відповідні документи. Виплата надається кожній дитині в сім’ї до досягнення нею 18 років, якщо дитина проживає з батьками і знаходиться на їх утриманні. Статті 29 і 30 зазначеного Закону дають право українцям у Польщі використовувати пільги соціальної допомоги, як у фінансовій, так і в натуральній формі.

Для отримання медичної допомоги українцям у  Польщі не обов’язково мати PESEL. Достатньо використовувати інший документ, підтверджуючий особистість, і документ, що підтверджує дату в’їзду до Польщі. Громадянин України має право на отримання медичної допомоги, що надається в Республіці Польща та включає медичні послуги, надані на тих же умовах і в тому ж обсязі, що і для кожної особи, яка має медичну страховку в Польщі за обов’язковим або добровільним медичним страхуванням. Національний фонд охорони здоров’я Польщі оплатить будь-яку медичну послугу, надану громадянину України у межах державної системи охорони здоров’я.

Встановлено безліч різних форм допомоги, наданої українцям, які навчаються в Польщі. На вибір пропонується дві моделі освіти: модель інтеграції українських учнів до польської системи освіти та модель продовження дистанційного навчання в Україні (настільки це можливо). Рішення про форму навчання приймають батьки або опікуни дитини.

Цей Закон також продовжив термін дії віз для громадян України. Якщо в національній (польській) візі для громадян України зазначено, що останній день терміну його перебування в Польщі припадає на період після 24 лютого 2022 року, то термін дії такої візи продовжується до 31 грудня 2022 року в силу закону (ex lege).

Війна продовжується. Кордони Польщі все ще продовжують перетинати зневірені та розорені українські громадяни. Не можемо сказати, що буде з українськими громадянами, які зараз знаходяться в  Польщі… Скільки із  них повернеться на Батьківщину, коли закінчиться війна? Скільки із них вирішить залишитися в Польщі? Але, впевнена, що рішення, прийняті в рамках проаналізованого у цій публікації Закону, будуть іще удосконалені та змінені на користь українських громадян».

 

«Польський Закон від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави»

Вийшов 20-й ювілейний випуск часопису НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

На початку травня 2022 року Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), в умовах воєнного стану, після схвалення Вченою радою Центру (протокол № 7/2022 від 29.04.2022), було опубліковано друге число наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», який видається спільно з науковими партнерами Центру. Цей випуск журналу став ювілейним – 20-м, а його випуск припав на відзначення Міжнародного дня інтелектуальної власності.

У вступному слові до № 2(20) журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» за 2022 рік авторів і читачів журналу привітала директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України Наталія Ткаченко. У вступному слові вона, зокрема, відзначила наступне:

«Квітневий випуск фахового електронного видання НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і  державного управління» підготовлений у  час, коли християни православного обряду відзначають Великодень з  надіями на перемогу в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України від вторгнення РФ та повернення до мирного життя, відновлення та розвитку економічного, науково-технічного, безпекового, соціального та культурного потенціалу нашої Батьківщини.

26 квітня весь цивілізований світ щорічно, починаючи із 2022 року, відзначає Міжнародний День інтелектуальної власності, запроваджений WIPO. Повага до права на об’єкти інтелектуальної власності та їх ефективне гарантування, а також використання інтелектуального капіталу для інноваційного розвитку є характерною ознакою демократичних і економічно розвинених держав світу, таких як США, держави-учасниці ЄС, Канада, Японія та ін.».

До українських колег, науковців і судових експертів, звернувся член Редколегії часопису «Експерт …», професор, DrHb, екс-директор Інституту судових експертиз ім. проф. Я. Сехна Міністерства справедливості Республіки Польща в Кракові Лєшик Вєчорек, який відзначив наступне:

«Маю честь звернутися до авторів і читачів часопису «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», до складу Редколегії якого я маю честь входити. Цей Часопис донині, незважаючи на загальне і всесвітнє засудження російського агресора, продовжує формуватися й видаватися в м. Києві під ракетні обстріли.

Із сумом пригадую мій виступ у м. Києві 23 грудня 2021 року, в  рамках V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності «Крайнєвські читання». Він був присвячений Катинським архівам д-р Ян Робла у контексті діяльності Польського Червоного Хреста.

«Із сумом», бо ця промова, у певному сенсі, на жаль, стала «пророчою», бо нині в Україні історія «пройшла повне коло». Як і під час Другої світової війни, так і  після неї, «совєти» намагалися приховати факт і  спосіб вчинення т. зв. «Катинської різанини», а нині росія намагається приховати факт і спосіб варварських злочинів, скоєних окупантами у Бучі, Ірпені, Бородянці, Маріуполі, Тростянці та інших містах України».

Директор Центру та заступник головного редактора «Експерта …» професор Владислав Федоренко відзначив,

«Репрезентоване вашій увазі 2-е число часопису «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», яке є ювілейним – 20-м, із часу першого видання, що побачило світ у  2018 році, містить цікаві та змістовні наукові статті, присвячені не лише питанням судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, а й проблемам відповідальності за порушення прав і свобод людини внаслідок тимчасової окупації РФ територій України; методичним засадам визначення вартості рухомого майна, що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів при проведені судової товарознавчої експертизи; особливостям правового статусу суддів у  період воєнного часу та ін.

Надзвичайно актуальною вбачається стаття закордонного члена нашої Редколегії, пані професор Й. Яблонської-Бонси, завідувача кафедри теорії, філософії та історії права Академії Леона Козьмінського у  Варшаві, присвячена ґрунтовному аналізу Закону Польщі від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у  зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави».

Зважаючи на те, що нині дружня Польща дала прихисток і турботу понад 3 млн. громадян України, ця публікація є юридичним дороговказом для реалізації українцями їх права на охорону здоров’я, правову допомогу, роботу, освіту та науку в Речі Посполитій на час воєнного стану в Україні».

Згадана проф. В. Федоренком стаття Йоланти Яблонської-Бонси, професора, DrHb, члена Редколегії журналу «Експерт …» та Головного редактора фахового польського юридичного часопису «Критика права. Незалежні правові студії» («Krytyka PrawaNiezależne Studia nad Prawem»), який індексується в міжнародній науковометричній базі Scopus, на тему «Польський Закон від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави». Первинний аналіз» відкриває наукові публікації цього числа журналу. У анотації до цієї статті відзначається:

«Понад 2,23 мільйона біженців із України перетнули польсько-український кордон за один місяць (з 24 лютого по 24 березня 2022 року) внаслідок жорстокого та незаконного військового нападу Росії на Україну. Я не знаю, скільки громадян України вирішили залишитися в Польщі і скільки з них мають намір залишитися на більш тривалий термін, скільки з них вирушили далі – в інші держави, і скільки з них вирішили повернутися на Батьківщину за кілька днів – незважаючи на бурхливу війну.

Швидка організація урядових, самоврядних, неурядових ініціатив допомоги та ініціатив «знизу вгору», започаткованих звичайними громадянами для допомоги та підтримки такої кількості українських громадян у Польщі, є дуже складним процесом як з юридичного, організаційного, так і з технічного погляду.

Мета цієї статті, зосередитись і висвітлити лише один, нормативний аспект дій, невідкладно вжитих владою Польщі. Важко сказати, як працюватимуть ці нормативні рішення, прийняті так швидко, та які з них вимагатимуть доопрацювання та вдосконалення. Тому, нами не пропонуються жодні оцінки і висновки соціально-правового чи психолого-правового характеру, оскільки відповідних досліджень іще ще немає. Ми не заглиблюємось в аксіологію прийнятих рішень. Це лише опис загальної картини правових уявлень Польського Уряду та Парламенту про «невідкладну допомогу» Польщі українцям, закладеній у спеціальному законі. Йдеться про законопроєкт, який був внесений до Сейму 7 березня 2022 року, на тринадцятий день війни РФ проти України».

Метою цього дослідження Йоланти Яблонської-Бонси стало висвітлення основних положень Закону Польщі «Про допомогу громадянам України у  зв’язку зі збройним конфліктом на території України» («О pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa») від 12  березня 2022  року та його потенціалу для громадян України, які перетнули державний кордон Польщі, рятуючись від військової агресії РФ в Україні, у першу чергу, з практичної точки зору. Очевидно, що ця стаття буде важливою для всіх українців (на час виходу статті їх уже більше 3 млн.), яких прихистила Польща.

Ювілейний номер «Експерта …» містить низку інших важливих і змістовних наукових статей, значна частина яких присвячена військовій агресії РФ проти України, а також визначенню шкоди і збитків від її наслідків, проблемам теорії та практики судової експертизи, основам судоустрою та судочинства, а також питанням механізмів державного управління.

Зокрема, опублікована стаття В. Федоренка, О. Юхимюк і О. Адлера «Порушення основоположних прав людини внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у 2022 року та механізми притягнення військових злочинців до юридичної відповідальності».

Заслуговує на увагу судових експертів, оцінювачів, адвокатів і всіх зацікавлених стаття В. Архіпова, О. Холодової та Т. Артюх «Особливості визначення вартості рухомого майна, що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів при проведені судової товарознавчої експертизи».

Також необхідно відзначити актуальність наукової розвідки в.о. лабораторії економічних досліджень В. Дідоборща на тему: «Визначення збитків завданих Україні внаслідок агресії Російської Федерації в розрізі компетенції експерта-економіста».

У журналі традиційно розміщені статті, присвячені питанням теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Так, у цій рубриці розміщено статтю заступника директора з наукової роботи Київського НДІСЕ, доктора юридичних наук, Заслуженого юриста України, а також члена Редколегії журналу «Експерт …» Наталії Нестор, у співавторстві з кандидатом юридичних наук, завідувачем відділу нормативно-методичної діяльності та стандартизації лабораторії організації наукової, методичної діяльності, нормативного забезпечення та міжнародного співробітництва Олександром Жеребко, на тему: «Експертиза літературних і художніх творів».

Журнал містить і наукові публікації працівників Центру, присвячені судовій експертизі з питань інтелектуальної власності. Вони підготовані практикуючими судовими експертами і, на наш погляд, мають значення для удосконалення судово-експертної діяльності щодо дослідження об’єктів права інтелектуальної власності в Україні. Це, зокрема, наступні публікації:

Голікова О., Заікіна Т. «Особливості баз даних як об’єктів авторського права»;

Мотузка К. «Особливості дослідження використання зображення, як об’єкту авторського права, в мережі Інтернет»;

Томачинський С. «Визначення відповідності винаходів, що стосуються композицій відомих речовин, умові патентоздатності «винахідницький рівень».

Вбачаються такими, що зацікавлять широке коло учених і правників-практиків наукові статті, присвячені судочинству та правовому статусу суддів. Ідеться про наступні статті.

Берназюк Я. «Практики Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини щодо ефективності правосуддя».

Кравчук В. «Права суддів в умовах правового режиму воєнного стану: актуальні питання обмеження та реалізації».

Мосійчук Л. «Правове регулювання порядку призначення на посаду судді».

Щодо вище названих наукових статей, хотілось би відзначити, що доктор юридичних наук, професор Я. Берназюк і доктор юридичних наук В. Кравчук є членами редколегії «Експерту …» та активними авторами нашого часопису, які систематично готують змістовні та фахові статті з питань, судоустрою, судочинства та правового статусу суддів.

На переконання Редколегії, цей ювілейний, 20-й випуск журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» переконує, що навіть в умовах воєнного стану, ми продовжуємо працювати, науково обґрунтовувати питання національного опору військовій агресії та притягнення РФ до відповідальності за воєнні злочини, а також відродження України після нашої перемоги.

 

Довідково:

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.

Бібліографія електронного наукового видання:

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 2(20). квітень-травень.  Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 188 с.

Експерт №2 (20)

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності відбулося засідання Вченої ради

29 квітня 2022 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) відбулося чергове засідання Вченої ради. На ньому було обговорено та затверджено нове Положення про наукову атестацію працівників Центру (далі – Положення) з додатком – Атестаційною формою наукового працівника Центру.

Також Вчена рада Центру, відповідно до п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» попередньо схваленого Положення про наукову атестацію працівників Центру та у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на підставі Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» воєнного стану та його продовженням наступними відповідними указами Президента України, затвердженими законами України, планова атестація наукових працівників Центру призупиняється до завершення воєнного стану в Україні та/або окремого розпорядження.

На засіданні Вченої ради Центру також було розглянуто інші питання. Зокрема, щодо активізації судово-експертної діяльності Центру та відновлення планових стажувань на базі Центру осіб, які мають намір присвоїти (підтвердити) кваліфікацію судового експерта, насамперед із числа судових експертів Центру.

Судові експерти НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності Підтверджують кваліфікацію на ЦЕКК при Мін’юсті

27 квітня 2022 року, одразу ж після поновлення роботи Кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі – ЦЕКК) у режимі планових засідань, завідувач сектору авторського права та суміжних прав лабораторії авторського права та інформаційних технологій Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) О. Голікова успішно підтвердила кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.9. – «Дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів».

Участь у засіданні Кваліфікаційної палати ЦЕКК, у дистанційному режимі, взяла також судовий експерт сектору інформаційних технологій лабораторії авторського права та інформаційних технологій Г. Кривоножко, атестована за експертними спеціальностями 10.9 – «Дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів», 10.17 – «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів» та 13.1.2 – «Дослідження, пов’язані з комп’ютерними програмами і компіляціями даних (базами даних)».

Таким чином, судові експерти Центру готові до проведення широко спектру експертних досліджень з питань інтелектуальної власності, а також судово-економічних, товарознавчих, комп’ютерно-технічних і телекомунікаційних експертиз в умовах воєнного стану.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Міжнародному круглому столі на тему: «Судово-експертна діяльність: виклики війни».

26 квітня 2022 року директор Науково-дослідного Центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) професор В. Федоренко та інші працівники Центру О. Адлер, В. Дідоборщ та О. Голікова взяли участь у роботі Міжнародного круглого столу на тему: «Судово-експертна діяльність: виклики війни» (далі – Міжнародний круглий стіл), організованого Міністерством юстиції України, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України та Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» та проведеному за з використанням он-лайн платформи Zoom.

До учасників засідання звернулися заступник Міністра юстиції України із питань виконавчої служби Андрій Гайченко, який високо оцінив роботу українських судових експертів щодо встановлення шкоди і збитків, завданих агресією РФ проти України і міжнародну допомогу в частині посилення судово-експертної діяльності по збору доказів військових злочинів РФ в Україні з боку Франції та інших зарубіжних партнерів України і міжнародних організацій.

З привітальними словами також виступили заступник Міністра охорони здоров’я, Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін; директорка Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Наталія Ткаченко; директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін; заступник директора з експертної роботи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Ігор Богданюк; керівник ДСУ “Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України” Тамара Личман; начальник Київського обласного бюро судово-медичної експертизи Костянтин Ворошилов; начальник управління організаційного, правового та технічного забезпечення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, полковник поліції Євгеній Паніотов та інші представники української спільноти сфери діяльності експертних установ.

Із доповіддю перед учасниками Міжнародного круглого столу виступив також директор Центру проф. В. Федоренко, який привітав учасників заходу з Міжнародним Днем інтелектуальної власності та звернув увагу, що Центр на сьогодні займається проведенням експертних досліджень не лише об’єктів права інтелектуальної власності, а й судових експертиз з економічних, товарознавчих, комп’ютерно-технічних та телекомунікаційних видів досліджень. Очевидно, що це ті види судової експертизи, які теж будуть потрібні для встановлення шкоди і збитків від військової агресії в Україні. Тому, методична допомога від зарубіжних колег і партнерів через Міністерство юстиції України, а також у формі участі в таких цікавих науково-комунікативних заходах, як цей чудовий та змістовний Міжнародний круглий стіл, вбачається важливою та своєчасною.

Свої доповіді на Міжнародному круглому столі презентували представники судово-експертних установ зарубіжних країн. Зокрема, з доповідями та презентаціями виступили: представник Інституту судово-медичної експертизи Федерального управління кримінальної поліції Німеччини, керівник підрозділу KT 4, заступник директора, постійний представник ENFSI та член правління 25-го ENFSI доктор Беккер Стефан; директор Інституту судових експертиз ім. проф. Я. Зегна у Кракові Даріуш Зуба; координатор проєкту, представник відділу злочинів проти людства та військових злочинів Міністерства юстиції Канади Сідні Лінк-Мельник; начальник центрального підрозділу оперативної координації, суперінтендант Головного штабу судової поліції Іспанії Сільвія Перес Павія; старший радник з міжнародних судових експертиз/координатор наукової підтримки Інституту судових експертиз Нідерландів Доріс Ерхарт; директор Національного бюро експертиз Вірменії, кандидат медичних наук Аргам Овсепян; директор Криміналістичного центру Чорногорії професор, доктор Александр Іванович; криміналіст поліції Ізраїлю по центральному округу, аспірант МАУП Роман Перцев та інші.

Таким чином, українська судово-експертна спільнота отримала важливу методичну допомогу від зарубіжних колег та заручилась допомогою на майбутнє.

Захід пройшов на високому організаційному та методичному рівні. Модератором заходу виступила заступник директора з наукової роботи КНДІСЕ доктор юридичних наук Н. Нестор.

У роботі Міжнародного круглого столу взяли участь більш ніж 150 учасників, серед яких представники судово-експертних установ України та 25 зарубіжних держав.

Вітаємо з Міжнародним Днем інтелектуальної власності!

26 квітня 2000 року Генеральна асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІС) запровадила Міжнародний День інтелектуальної власності. Щорічне відзначення цього професійного свята дозволяє підвести підсумки розвитку та охорони права на об’єкти інтелектуальної власності в усьому.

Цього року відзначення Дня інтелектуальної власності відбувається в складних умовах військової агресії РФ проти України і героїчної оборони Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями кожного міста, селища та села в нашій державі. У своєму зверненні від 22 квітня 2022 року напередодні свята Великодня Президент України відзначив: «Збройні Сили України блискуче виконують свої завдання. Розвідка, Національна гвардія, тероборона, поліція, прикордонники – всі на сто відсотків працюють на перемогу. Але на перемогу також має працювати й кожен громадянин – у тому, чим займається, і там, де перебуває».

Нині судові експерти з питань інтелектуальної власності служать у лавах Збройних Сил України і Територіальної оборони України, займаються волонтерською роботою та продовжують здійснювати судово-експертну та науково-дослідну діяльність. Переконані, що захист права на об’єкти інтелектуальної власності є важливим і нині, і після перемоги України, у період відновлення економічного потенціалу нашої держави. Адже успішна економіка у XXI ст. – це, у першу чергу, інноваційна економіка, заснована на повазі до об’єктів інтелектуальної власності.

Принагідно, зичимо перемоги у протидії російській агресії, повернення до мирного життя й розбудови Української держави, а також успіхів і звершень у щоденній судово-експертній діяльності з питань інтелектуальної власності!

 

Трудовий колектив

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

На базі НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності успішно проведено весняне засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР

15 квітня 2022 р., на виконання Графіку засідання весняних секцій науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи Міністерства юстиції України у 2022 році, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) організував і провів 15.04.2022 весняне засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР Міністерства юстиції України (далі – Секція) під головуванням директора Центру та голови Секції проф. В. Федоренка.

На розгляд Секції були винесені наступні питання порядку денного:

  1. Обговорення звітів науково-дослідних робіт (НДР), що завершені у 2021 році:
  • «Методика визначення матеріальної шкоди, яка завдана правовласнику внаслідок неправомірного використання об’єктів інтелектуальної власності»;
  • «Методика дослідження торговельних марок (знаків для товарів і послуг): (заключний)»;
  • «Методика розрахунку трудомісткості розробки програмних продуктів на основі СОСОМО II (при одночасному застосуванні моделі раннього проектування та постархітектурної моделі)»;
  • «Методичні рекомендації з дослідження об’єктів авторського права, створених у цифровій формі».
  1. Розгляд стану виконання НДР, які виконуються відповідно до тематичного плану НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2022 рік, зокрема:
  • «Розробка методики експертного дослідження промислових зразків»;
  • «Розробка методики проведення судової експертизи, пов’язаної з винаходами та корисними моделями (удосконаленої)»;
  • «Розробка тестових завдань для електронної системи проведення автоматизованого тестування осіб, які виявили бажання отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта» і ін.
  1. Розгляд пояснювальних записок до тем НДР, що плануються для включення у тематичний план НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2023 рік:
  • «Енциклопедія судової експертизи з питань інтелектуальної власності»;
  • «Методичні рекомендації для проведення експертних досліджень, пов’язаних з об’єктами суміжних прав»;
  • «Методичні рекомендації щодо використання загально доступних відомостей про формули хімічних сполук під час експертних досліджень за спеціальністю 13.3 – «Дослідження, пов’язані з винаходами та корисними моделями».
  1. Розгляд спірних питань експертної практики та обговорення актуальних проблем судово-економічної експертизи.
  2. Різне.

У роботі Секції прийняли активну участь запрошені представники Міністерства юстиції України (О. Мотузка), Центру (О. Голікова та Т. Чабанець), Київського НДІСЕ (Н. Нестор) та Львівського НДІСЕ (К. Рубець)

Робота Секції, з врахуванням запровадження в Україні режиму воєнного стану, була проведена в дистанційному режимі, з використанням онлайн платформи для проведення відео-конференцій Zoom. Технічне забезпечення заходу здійснено в.о. лабораторії авторського права та ІТ Центру О. Голіковою.

 

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено чергове засідання Вченої ради

12 квітня 2022 року Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) було успішно проведено чергове засідання Вченої ради Центру під керівництвом директора Центру проф. В. Федоренка, на якій було розглянуто низку важливих питань науково-дослідної діяльності Центру, у першу чергу, пов’язаних із організацією та проведенням чергового весняного засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР.

На засіданні Вченої ради Центру були розглянуті наступні питання:

  • про підготовку до весняної секції судової експертиз об’єктів інтелектуальної власності НКМР.
  • про пропозицій від Центру для включення до Тематичного плану науково-дослідних робіт науково-дослідних установ Міністерства юстиції України на 2023 рік;
  • про рекомендацію до друку:

– № 2(20) за 2022 рік наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

– «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» 2-е вид. (2022 р.) та ін.

Представник НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі секції судової товарознавчої експертизи

12 квітня 2022 р. науковий працівник Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України кандидат юридичних наук В. Архіпов узяв участь у роботі секції судової товарознавчої експертизи НКМР Мін’юсту, проведеного у режимі телеконференції на базі Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Під час проведення засідання секції були розглянуті пояснювальні записки щодо нових тем, які плануються до включення до Тематичного плану НДР НДУСЕ Мін’юсту на 2023 рік; розглянуто остаточні звіти НДР з товарознавства, а також анотовані звіти за темами НДР, що виконуються. Членами секції запропоновано розробити методичний лист з алгоритмом виконання судових товарознавчих експертиз щодо пошкодженого та знищеного рухомого майна під час воєнних та терористичних дій та визначено термін його складання.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проводить чергове весняне засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Мін’юсті

На виконання Графіку засідання весняних секцій науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи Міністерства юстиції України у 2022 році, сформованого за пропозиціями установ і затвердженого листом Департаменту експертного забезпечення Міністерства юстиції України від 15.02.2022 № № 19397/6.2/27-22, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) організовує та проводить 15.04.2022 о 10.00 весняне засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Міністерстві юстиції України (далі – Секція).

Порядок денний Секції:

  1. Обговорення звітів НДР, що завершені у 2021 році.
  2. Розгляд стану виконання НДР, які виконуються відповідно до тематичного плану НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2022 рік.
  3. Розгляд пояснювальних записок до тем НДР, що плануються для включення у тематичний план НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2023 рік.
  4. Розгляд спірних питань експертної практики та обговорення актуальних проблем судово-економічної експертизи.
  5. Різне.

Робота Секції відбудеться з використанням онлайн платформи для проведення відео-конференцій Zoom.

Звернення професора, DrHb Лєшика ВЄЧОРЕКА з Республіки Польща до судових експертів і всіх українців.

Завдяки директорові Науково-дослідного центру судової експертизи Міністерства юстиції України і керівникові Редколегії цього поважного фахового часопису проф. Владиславу Федоренку, моєму давньому українському другові, я маю можливість звернутись із словами привітання та підтримки до авторів і читачів цього номеру журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», сформованого в Києві під вогнем російських обстрілів. Колись би я сказав, що це приємно, але в умовах війни в Україні це – велика честь!

Ці слова адресовані не лише постійним читачам і авторам цього поважного фахового електронного часопису, до складу Редколегії якого я входжу вже кілька років поспіль, але, і навіть особливо, моїм Українським друзям з Києва, Харкова, Одеси, Львова та інших чудових та героїчних українських міст.

Моїми друзями називаю насамперед пані та панів із Міністерства юстиції України та зі всіх Українських Інститутів Судових Експертиз, з якими, як директор Інституту судових експертиз, ім. проф. Яна Сехна у Кракові та професор Університету Яна Кохановського в Кельце, раніше та нині, мав честь співпрацювати та зустрічатися як із колегами, чудовими професіоналами і добрими друзями.

Водночас, ці слова звернені до всієї України. До всього Українського народу, який є для мене, не тільки із зазначених вище причин, але також і через добрі спогади, пов’язані з зустрічами і спілкуваннями з багатьма Людьми в Україні. Багато із місць цих зустрічей нині уже може бути знищеними. Але, України – це не лише прекрасні місця, а насамперед чудові Люди, які дарують радість, добро та спогади!

Український народ є великим. Особливо, він продемонстрував свою велич у цю важку хвилину. Український народ бореться з агресором.  Він бореться з бандитом путіним і його преторіанцями. На Вашому боці правда та честь, тому – Ви переможете (Ми)!

Поляки зроблять для Вас усе можливе у цю важку хвилину. Ці часи є для Нас тим більш болючими, що сторінки нашої історії також окроплені кров’ю Героїв і це, значною мірою, криваві наслідки агресивної політики росії чи радянського союзу та їхніх злочинців.

Це Ви, мої друзі, водили мене до польських могил у Биківні та під м. Харковом.  Незважаючи на те, що там також є могили загиблих українців, Ви робили це з ледь прихованою ніяковістю через те, що ці злочини сталися на Вашій землі. Можете бути певні, що ця ніяковість була марною. Ви не забули сталінські злочини і Голодомор в Україні, які ми пережили разом.

Упродовж багатьох днів бачимо Ваше велике терпіння. Як представник Польської академічної спільноти, запевняю, що Ваші дружини, діти та всі, хто потребує допомоги, отримають її у наших оселях, у Польщі.

Пам’ятаємо про тих, хто ризикуючи життям веде спротив агресорові, особливо в Україні. А також і тих, хто підтримав Україну в цілому світі, навіть у Росії. Віддаємо їм шану та підтримку! Допомагаємо постраждалим, ненавидимо ненависть!

Приєднуючись до слів проф.  В. Федоренка, залишаюся з вірою, що наші спільні майбутні напрацювання стануть важливим науковим підґрунтям для перемоги і розбудови України.

 

СЛАВА УКРАЇНІ!  ГЕРОЯМ СЛАВА!

 

І, додаю від себе – МИ ПЕРЕМОЖЕМО!

 

Щиро Ваш,

Лешек Вєчорек

 

(пишу ці слова не лише як професор, а сподіваюся, Ви дозволите, як Ваш друг).

Вийшов перший випуск журналу НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності та партнерів «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» за 2022 рік

18 березня 2022 року Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), в умовах воєнного стану, після схвалення Вченою радою Центру (протокол № 5/2022 від 15.03.2022), було опубліковано перше число наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

У вступному слові до № 1(19) журналу «Експерт …» за 2022 рік директор Центру та заступник головного редактору цього фахового наукового часопису написав про видання та підготовку його наступного № 2(20) числа таке:

«Журнал TIME розмістив на обкладинці свого березневого числа слова Президента України В. Зеленського: «Життя переможе смерть, а світло – переможе темряву», якими він надихнув у перші дні війни усіх українців до оборони. Редколегія часопису приєднується до цих мудрих слів і надалі прагне утверджувати життя та публікувати статті молодих і досвідчених учених і експертів.

Надихнули нас на випуск цього числа журналу й вітальні слова членів нашої Редколегії та добрих друзів із Республіки Польща: професора, DrHb, головного редактора часопису «Krytyka Prawa. Niezależne studia nad prawem» пані Й. Яблонської-Бонса та професора, DrHb, екс-директора Інституту судових експертиз ім. проф. Я. Сехна в Кракові пана Л. Вєчорека.

Також ми спільно працюватимемо над підготовкою до публікації наступного, 2-го числа журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» та запрошуємо наших шановних авторів до публікації ґрунтовних наукових статей, насамперед, присвячених актуальним проблемам опору України воєнній агресії, захисту прав і свобод людини в Україні під час війни, порушень агресором правил і звичаїв ведення війни, міжнародну та іншу відповідальність за агресію проти України».

У свою чергу, член Редколегії журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» проф. DrHb, Й. Яблонської-Бонса у вітальному слові до читачів і всіх українців зазначила:

Президент Республіки Польща проф. Лєх Качинський загинув трагічно, але він чітко і далекоглядно попереджав світ. У 2008 році, в ніч з 7 на 8 серпня Росія напала на Грузію. 12 серпня 2008 року Лєх Качинський дістався до воєнного м. Тбілісі і взяв участь у мітингу на підтримку грузинського народу разом із президентами Литви, Естонії, України та прем’єр-міністром Латвії.  На тому віче в столиці Грузії Лєх Качинський застеріг весь світ: «Ми добре знаємо, що сьогодні Грузія, завтра Україна, післязавтра країни Балтії, а потім, можливо, час для моєї країни, для Польщі».  Я добре його знала, він завжди говорив правду, був дуже мудрою і доброю людиною, його слова, сказані тоді публічно, були і залишаються пророчими для всього цивілізованого світу.

Нині настало жахливе «завтра», про яке говорив на згаданому віче Президент Польщі Лєх Качинський.  Зараз про це говорить Президент України Володимир Зеленський. Вірю, що цього разу світ почує і відповість».

 

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 1 (19). Лютий-березень.  Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 114 с.

Довідково:

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.

Бібліографія електронного наукового видання:

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 1 (19). Лютий-березень.  Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 114 с.

Експерт №1 (19)

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності, у зв’язку з воєнним станом, здійснює роботу в дистанційному режимі

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та проведенням у місті Києві бойових дій і запровадженням комендантської години, на підставі ч. 11 ст. 60-2 Кодексу законів про працю України, Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», з метою запровадження сталого функціонування Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) в умовах воєнного стану, а також задля забезпечення безпеки працівників Центру, з 01 березня 2022 року, до окремого розпорядження, робота працівників Центру, згідно штатного розпису, здійснюється в дистанційному режимі.

Публікація керівництва НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності в польському часописі «Krytyka Prawa, Niezależne studia nad prawem» (SCOPUS)

У польському правничому часописі «Krytyka PrawaNiezależne studia nad prawem» (Варшава, Республіка Польща), включеному до науковометричної бази Scopus, опубліковна стаття директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, доктора юридичних наук (DrHb – Польська академія наук), професора В. Федоренка (у співавторстві) на тему: «Democracy as a Tool of Interaction Between State and Public While Counteracting Epidemics: from Antiquity to the COVID-19 Coronavirus Pandemic».

Довідково:

Директор Центру DrHb, проф. В. Федоренко біля 5 років працює у складі Наукової ради часопису «Krytyka PrawaNiezależne studia nad prawem» (https://journals.kozminski.edu.pl/pl/journal/krytyka-prawa-niezalezne-studia-nad-prawem#section-tab-4).

Бібліографія публікації:

Fedorenko V., Nesterovych V., Fedorenko T. Democracy as a Tool of Interaction Between State and Public While Counteracting Epidemics: from Antiquity to the COVID-19 Coronavirus Pandemic. Krytyka PrawaNiezależne studia nad prawem. tom 16, nr 4/2021. (https://journals.kozminski.edu.pl/pub/6955).

Сьогодні Україна відзначає свято – День єднання!

Указом Президента України №53/2022 від 14 лютого 2022 року, з метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість, 16 лютого оголошено Днем єднання.

Дорогі друзі та колеги, вітаємо вас з цим святом. Давайте покажемо усьому світу нашу єдність!

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено Загальні збори трудового колективу

20 січня 2022 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) були проведені, із дотриманням карантинних вимог, Загальні збори трудового колективу Центру під головуванням проф. В. Федоренка, на яких були обговорені та затверджені важливі рішення щодо діяльності Центру.

На Загальних зборах трудового колективу директор Центру В. Федоренко довів основні положення Звіту про роботу Центру за 2021 р. Зокрема, ним було доведено інформацію про збільшення понад 20%, порівняно з показниками роботи Центру за 2021 рік, кількості експертиз і експертних досліджень, проведених судовими експертами Центру. Відзначено також збереження тенденції щодо істотного домінування експертиз, проведених у межах кримінальних проваджень, за кошти державного бюджету.

Відзначено суттєве зростання експертиз і експертних досліджень, пов’язаних з ІТ (13.1.2, 10.9, 10.17), в поєднанні з дослідженнями економіки інтелектуальної власності (13.9) і оцінкою. При цьому, зберігається стабільна витребуваність судових експертиз і експертних досліджень об’єктів права промислової власності (13.3, 13.4, 13.6), за фактичної відсутності потреби в експертних дослідженнях за спец. 13.2, 13.5.1 і незначної потреби в дослідженнях за спец. 13.8. При цьому, більше 70% проведених Центром судових експертиз і експертних досліджень є комплексними експертизами.

Зазначене зумовлює необхідність в розвитку на базі Центру, в першу чергу, експертних досліджень ІТ, які є трендом в сучасній судово-експертній діяльності, а також експертних досліджень, які можуть проводитися з судовою експертизою об’єктів інтелектуальної власності – почеркознавча, лінгвістична, психологічна, мистецтвознавча чи інша. Тим більше, що розвиток НДУСЕ за всіма напрямками судово-експертної діяльності підтримується керівництвом Міністерства юстиції України.

До Загальних зборів також доведено інформацію про перевиконання показників наповнення спеціального фонду Центру в 2021 р. на понад 20%, що дозволило, в умовах стрімкого зростання комунальних тарифів, а також збільшенні цін на витратні матеріали, забезпечити своєчасну виплату зарплат, включаючи не лише оклади, а й премії, обов’язкові та стимулюючі надбавки тощо працівникам Центру. Також було роз’яснено інформацію щодо збільшення наповнення загального фонду Центру з Державного бюджету та графіку (помісячного та поквартального) надходжень цих коштів, що матиме своїм наслідком збільшення зарплати. Але, це не значить, що конкурентні зарплати працівників Центру з’являться без наповнення спеціального фонду, з огляду на подальше зростання щомісячних комунальних і інших платежів Центру за службове приміщення, сплату податків за щомісячні надходження до спецфонду, підвищення цін на витратні матеріали, оплату службових відряджень, підвищення кваліфікації тощо. Це вимагає розвитку в 2022 році нових видів судово-експертної та науково-дослідної діяльності Центру, що будуть витребувані на ринку.

Шановні друзі та колеги, щиро вітаємо вас з Новим роком та Різдвом Христовим!

Проводжаючи рік, що минає, ми неодмінно дякуємо йому за те, що він приніс: нові виклики і завдання, здобутки та перемоги, задоволення від завершеної роботи і важливий професійний досвід, родинний добробут і плани на майбутнє, яке зустрічає нас уже завтра – в Новому 2022 році.

Різдво Христове вселяє в нас духовну радість і укріплює віру в майбутнє процвітання України, у нові успіхи у професії та в особистому житті.

Ці свята є гарною нагодою переосмислити прожитий рік і помріяти про перспективи Нового року. Ми мріємо разом із вами та дякуємо всім нашим колегам, партнерам і друзям за те, що вони весь рік були із нами, співпрацювали, навчали і допомагали, укріплювали нашу віру в себе і свій потенціал, робили наше життя більш цікавим і змістовним. Маємо надію, що й у Новому році ви будете поряд із нами, а наша взаємодія буде, як завжди, плідною.

Щиро зичимо вам і вашим родинам стільки радощів, скільки днів у році, і щоб кожен день у Новому 2022 році дарував нам посмішку і частинку добра.

 

Трудовий колектив

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

 

 

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено чергове засідання Вченої ради

30 грудня 2021 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проведено чергове засідання Вченої ради Центру під головуванням проф. В. Федоренка. На засіданні Вченої ради Центру було заслухано та затверджено звіт про роботу Вченої ради Центру за 2021 рік, а також схвалено План роботи Вченої ради на 2022 рік. Під час засідання Вченої ради Центру було також проведене заслуховування керівників НДР, які здійснюються в Центрі відповідно до Тематичного плану НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на поточний рік.

Резолюція V-ої щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності («Крайнєвські читання»)»

За результатами проведення 23 грудня 2021 року Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), за участі судових експертів, суддів, науковців, адвокатів, представників органів досудового розслідування та правоохоронних органів, представників громадянського суспільства та ЗМІ, V-ої ювілейної, щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності («Крайнєвські читання»)» (далі – Конференція), було сформульовано наступну Резолюцію Конференції.

Вважати проведення Центром щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності («Крайнєвські читання»)» позитивною практикою щодо консолідації зусиль українських і зарубіжних судових експертів і учених, а також суддів, адвокатів, органів досудового розслідування, патентних повірених і всіх зацікавлених осіб з метою теоретико-методологічного обґрунтування розвитку експертного забезпечення правосуддя в сфері захисту права на об’єкти інтелектуальної власності.

Об’єднати зусилля судових експертів НДУСЕ, а також судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ, для активної участі в відстоюванні інтересів професійної спільноти під час проведення реформи судової експертизи діяльності в Україні, втіленої в урядовому Законопроєкті про судово-експертну діяльність (реєстр. № 6284 від 05.11.2021), підготованого Мін’юстом, за участі НДУСЕ і судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ, та інших, альтернативних законопроєктах (реєстр. №№ 0891 від 29.08.2019; 6284-1 від 19.11.2021; 6284-2 від 22.11.2021; 6284-3 від 23.11.2021), зареєстрованих у Верховній Раді України IX скликання. Взяти участь у засіданнях робочих груп профільного парламентського комітету з підготовки законпроєктів про судово-експертну діяльність до другого читання, а також в інших заходах з обговорення відповідних законопроєктів.

Поглибити співпрацю між державним і приватним сектором судової експертизи з питань інтелектуальної власності та урізноманітнити форми такої співпраці (участь у роботі секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР; проведення спільних конференцій і семінарів; залучення до підготовки наукових і навчально-методичних видань найбільш досвідчених судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ і ін.), а також посилити співпрацю з зарубіжними партнерами, з метою впровадження цього виду експертних досліджень за кордоном і обміну досвідом відповідної судово-експертної діяльності та її науково-методичного забезпечення.

Забезпечити подальше вивчення та розвиток наукової спадщини першого директора Центру Петра Крайнєва, якому в 2022 році виповнилось би 70 років з Дня народження. На честь цієї події розпочати підготовку на базі Центру, з залученням усіх зацікавлених експертів і науковців у сфері інтелектуальної власності, «Енциклопедії судової експертизи з питань інтелектуальної власності», яка стане продовженням енциклопедичних традицій, закладених 10 років тому в унікальній і єдиній в Україні фундаментальній «Енциклопедії інтелектуальної власності» за редакцією П. Крайнєва.

Працівники НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності нагороджені відомчими нагородами ДКІБ СБ України

23 грудня 2021 року, під час проведення Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) V ювілейної щорічної Міжнародну науково-практичну конференції на тему: «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»), керівництво ДКІБ Служби безпеки України урочисто вручило працівникам Центру (В. Федоренко, Л. Тимощик, О. Собін, В. Дідоборщ, О. Голікова, Г. Кривоножко, Т. Заікіна, К. Мотузка), з нагоди 17-річчя установи і за результатами судово-експертної діяльності Центру, відомчі нагороди – Почесні грамоти ДКІБ СБ України за вагомий особистий внесок у забезпечення кібербезпеки України.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності успішно провів V ювілейну щорічну Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)

23 грудня 2021 року, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), з метою вивчення й розвитку наукової спадщини відомого науковця, першого директора Центру Петра Крайнєва (1952-2014 рр.) та із нагоди 17-ої річниці з дня заснування судово-експертної установи успішно організував та провів  V ювілейну щорічну Міжнародну науково-практичну конференції на тему: «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» (далі – Конференція), відому для судових експертів, суддів, адвокатів, науковців і представників громадянського суспільства, слідчих органів досудового розслідування та представників ЗМІ як «Крайнєвські читання».

Конференцію відкрив Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко, який у привітальному слові відзначив помітний прогрес в розвитку Центру та інших науково-дослідних установ судової експертизи у 2021 році. Про це свідчать насамперед успіх у судово-експертній і лідерство у науково-дослідній діяльності з розробки вкрай потрібних методик проведення експертиз. У свою чергу, Міністерство юстиції України прикладає всіх зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази Центру та інших НДУСЕ, посилення соціального захисту судових експертів.

Міністерство юстиції України всебічно підтримує Центр, на чолі з Владиславом Федоренком, і відчуває взаємну підтримку Міністерства з боку Центру. Зримими є результати діяльності Центру в поточному році та перспективи його розвитку в 2022 і наступних роках.

Проведення Центром ювілейних «Крайнєвських читань», зазначив Заступник міністра, є гарним прикладом поваги до фундаторів судової експертизи з питань інтелектуальної власності та до їх знань, досвіду й наукової спадщини. Популярність цього науково-комунікативного захисту не лише серед вітчизняних судових експертів і вчених-експертологів з України, а й із Польщі та інших держав свідчить, що зусилля Центру виявились результативними. То ж, і сьогодні на нас чекають нові цікаві дискурси про минуле, сьогодення та майбуття теорії й практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Директор Центру В. Федоренко подякував Заступникові Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченка за привітання Центру з річницею його утворення та за відкриття «Крайнєвських читань», а також за помітне посилення Міністерством юстиції України матеріально-технічної бази Центру. Цього року, вперше за всі 17 років діяльності Центру, було отримано фінансування в 1,5 млн. грн. для закупівлі 3-х автоматизованих робочих місць експерта (АРМ), обладнаних за останнім словом науки і техніки. Введення їх у експлуатацію в найближчий час дозволить суттєво удосконалити роботу лабораторії авторського права та IT досліджень Центру, а значить і посилить конкурентоспроможність Центру в цілому.

Професор В. Федоренко надав слово для привітання новопризначеному за результатами виборів директорові Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктору юридичних наук, професору, академіку Національної академії правових наук України, Заслуженому юристові України Олександру Скрипнюку.

Академік О. Скрипнюк привітав учасників «Крайнєвських читань» з початком роботи цієї поважної міжнародної конференції, яка за п’ять років завоювала не лише розум, а й серця усіх небайдужих до наукової спадщини П. Крайнєва та поступу з професійного захисту права на об’єкти інтелектуальної власності в Україні. Очевидно, що без належного розвитку та захисту інтелектуальної власності наша держава не зможе зробити технологічний і економічний прорив, який поверне нашій державі чільне місце серед розвинених держав світу. Адже Україна має значний винахідницький потенціал, але ці винаходи необхідно не лише ефективно втілити у виробництво, а й захистити їх від недобросовісної конкуренції. У цьому контексті, відзначив проф. О. Скрипнюк, дітище П. Крайнєва, – Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, – став форпостом судово-експертної діяльності з забезпечення судового захисту права на об’єкти інтелектуальної власності.

Водночас, як зазначив академік О. Скрипнюк, П. Крайнєв залишив рельєфний слід і як учений-енциклопедист. Свідченням цьому є «Енциклопедія інтелектуальної власності», видана в 2012 році під редакцією П. Крайнєва авторським колективом його однодумців. У тезах нами викладено положення про феномен цієї Енциклопедії з великої літери. Логічним і очікуваним вшануванням пам’яті П. Крайнєва може стати розроблення та видання в наступному році «Енциклопедії судової експертизи з питань інтелектуальної власності». І це завдання може бути цілком здійсненим під керівництвом нинішнього директора Центру проф. В. Федоренка.

З привітальним словом до учасників «Крайнєвських читань» звернулася директорка Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Наталія Ткаченко. У промові вона відзначила, що почин директора Центру В. Федоренка щодо організації та проведення всеукраїнської конференції, присвяченій вшанування пам’яті й вивченню наукової й експертної спадщини першого директора Центру в 2017 році був непростим рішенням, яке не відразу викликало підтримку судово-експертної й наукової спільноти із питань інтелектуальної власності з різних причин. Водночас, шляхетність цієї ініціативи була підтримана Міністерством юстиції України і НДУСЕ Мін’юсту, більшість із яких нині проводять наукові читання, присвячені своїм засновникам, колишнім директорам, яскравим ученим-експертологам і судовим експертам. Нинішні п’яті, ювілейні «Крайнєвські читання», які на сьогодні трансформувалися в потужну щорічну міжнародну науково-практичну конференцію, переконують в правильності ініціативи В. Федоренка. Нинішній захід є гарним приводом обговорити у кінці цього складного року у фаховому середовищі колег, партнерів і друзів найбільш гострі проблеми судової експертизи з питань інтелектуальної власності та згадати добрим словом першого директора Центру П. Крайнєва і його професійний і творчий шлях, наукові й експертні здобутки.

Директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, кандидат юридичних наук Олександр Олійник поздоровив Центр із 17-літтям і продовженням успішної й підтримуваної експертною спільнотою ініціативи щодо проведення «Крайнєвських читань». Знаково, що ця конференція відбувається під час реформ у сфері судово-експертної діяльності. Зокрема, на сьогодні на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроєкт «Про судово-експертну» з реєстр. № 6284 від 05.11.2021, підготвлений Міністерством юстиції України і внесений на розгляд парламенту Кабінетом Міністрів України. У його обговоренні суперактивно брав участь і Центр, не пропустивши жодного зібрання і наради, проводячи зустрічі з Директоратом і обґрунтовано доводячи позицію установи щодо модернізації судової експертизи. Директор Директорату О. Олійник закликав учасників конференції більш активно залучатися до роботи над законопроєктом № 6284, а також до роботи над низкою інших, альтернативних урядовому, законопроєктів, і виявляти свою активну та аргументовану позицію щодо реформи судової експертизи в Україні.

Директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України, доктор юридичних наук Юрій Капціа привітав учасників V «Крайнєвських читань» з початком роботи, а Центр із 17 Днем народження. У своєму вітальному слові проф. Ю. Капіца зупинився на успіхах наукової та судово-експертної діяльності першого директора Центру П. Крайнєва, з яким доповідач був знайомий особисто та тривалий час товаришував.

До привітань учасників «Крайнєвських читань» долучилось і керівництво науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ). Так, директор Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Оксана Куманська-Нор поздоровила учасників міжнародної конференції з гарною нагодою відкрито і фахово обговорити ключові проблеми реформування судово-експертної діяльності в цілому та питання модернізації судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності зокрема. Утім, відзначила вона, що предметний зміст конференції передбачає й подальше вивчення креативно-інтелектуальної спадщини фундатора Центру П. Крайнєва. Учасники цього наукового захисту знайдуть для себе безліч цікавих тем і приводів для плідної дискусії. Завершуючи виступ з вітальним словом директор ЛНДІСЕ О. Куманська-Нор поздоровила Центр з його черговим Днем народження та побажала від трудовому колективу та керівництву Центру нових у спіхів у Новому році.

До привітань учасників V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» приєднався директор Національного бюро експертиз НАН Республіки Вірменія Аргам Овсепян. У своєму привітальному слові він відзначив багаторічну співпрацю з Центром, зокрема роботу Українсько-Вірменського методичного кабінету судової експертизи з питань інтелектуальної власності. А. Овсепян також привітав учасників конференції з початком роботи і побажав знайти на ній надійних друзів і партнерів і відповіді на питання теорії та практики судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності.

Із привітальним словом до учасників V «Крайнєвських читань» звернувся Президент ВГО «Союз експертів України» та другий, після П. Крайнєва, директор Центру Ігор Стародубов, який привітав організаторів і учасників конференції з продовженням традицій проведення конференцій, спрямованих на вивчення наукової спадщини П. Крайнєва та напрацювання позицій щодо проблем і перспектив розвитку судової експертизи з питань інтелектуальної власності. І. Стародубов також проаналізував основні новели законопроєктів про судово-експертну діяльність, які на сьогодні зареєстровані в парламенті, а також вказав на їх проблемні аспекти.

Заступниця директора з науки Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) доктор юридичних наук Наталія Нестор висловила поздоровлення КНДІСЕ колективу Центру з 17 річчям з дня утворення цієї установи і відзначила, що «Крайнєвські читання» на сьогодні відбулися як авторитетна щорічна міжнародна науково практична конференція з проблем теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Ця конференція є своєрідним «звітом» стосовно здобутків науки і судово-експертної практики з цього виду судової експертизи.

Заступник директор Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», доктор юридичних наук Елла Сімакова-Єфримян привітала Центр з продовження гарної традиції вшанування пам’яті фундатора Центру, непересічної постаті в сфері захисту інтелектуальної власності в Україні П. Крайнєва та, по-суті, розвитку київської школи судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, що має відомий вплив в Україні, а на сьогодні вже і поза її межами. Безперечно, «Крайнєвські читання» є не атрибутивним науково-комунікативним заходом в українській судовій експертизі. Вони стали точками зростання Центру, як важливої судово-експертної установи, яка має значний потенціал і залишається важливим і надійним партнером ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». Також було відзначено, що проведення «Крайнєвських читань» стало успіхом нинішнього директора Центру та очолюваного ним колективу.

Заступниця директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Надія Кушакова звернулася з привітальним словом від керівництва та трудового колективу ДніпроНДІСЕ, приєдналась до попередніх поздоровлень Центру та учасників V «Крайнєвських читань», а також відзначила, що безперечним позитивним аспектом діяльності Центру є не лише глибокі, науково обґрунтовані й об’єктивні експертизи і експертні дослідження, а й розвиток теоретико-методологічного підґрунтя цього виду судової експертизи. Про це свідчить і цей успішно організований захід.

Окрім того, Центр із 17-річчям привітали представники Міністерства цифрової трансформації України, Служби безпеки України, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, кандидат юридичних наук і інших державних органів.

Самостійна панель V «Крайнєвських читань» була присвячена спогадам колег і соратників Петра Крайнєва про утвердження та розвиток НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності.

Перед учасниками конференції виступив доктор юридичних наук, професор, Головний редактор найстарішого загальнонаціонального часопису «Право України», радник Голови Верховної Ради України, академік НАПрН України, Заслужений юрист України Олександр Святоцький, який поділився спогадами про заснування Центру та про роль у цьому Петра Крайнєва. Академік О. Святоцький охопив у своєму виступі широке коло питань, пов’язаних не лише із становленням Центру, а й з утвердженням судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в Україні, а також високо відзначив реалізацію ініціативи нинішнього директора Центру проф. В. Федоренка про започаткування «Крайнєвських читань».

Особливу увагу академік О. Святоцький приділив законодавчим ініціативам щодо реформування судово-експертної діяльності, охарактеризував позитивні новели урядового законопроекту № 6284. Як радник Голови Верховної Ради України, О. Святоцький закликав до співпраці учасників конференції в доопрацюванні цього законопроекту до другого читання та пообіцяв створити для цього відкритий майданчик.

На останок О. Святоцький, як Голова Редколегії найбільш давнього та авторитетного загальнонаціонального часопису «Право України», запросив директора Центру В. Федоренка до складу Редколегії цього поважного фахового журналу, який відзначатиме наступного року своє 100-ліття. Директор Центру В. Федоренко подякував за запрошення та дав згоду на участь у Редколегії, відзначивши, що з часописом «Право України» пов’язана вся його чвертьвікова наукова діяльність. У свою чергу, В. Федоренко запросив академіка О. Святоцького до роботи у Редколегії фахового наукового часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

Цікавими спогадами про перші кроки П. Крайнєва на посаді директора Центру поділився й його товариш, доктор економічних наук, професор Олександр Бутнік-Сіверський.

В основній частині V «Крайнєвських читань» були представлені доповіді-презентації судових експертів, науковців, адвокатів і патентних повірених у сфері інтелектуальної власності за наступними питаннями:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • • проблеми реформування судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

На завершення V «Крайнєвських читань» голова Оргкомітету конференції, директор Центру В. Федоренко оголосив проєкт Резолюції конференції та презентував:

  • Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності («Крайнєвські читання»)»;
  • журнал «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», 2021, № 6(18), Спецвипуск з нагоди 17-річчя НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності;
  • офіційний буклет Центру на 2022 рік;
  • оновлену офіційну сторінку в Фейсбуці (ФБ).

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності видав Матеріли V-ої щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)

Напередодні 17 річниці з дня заснування Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) та проведення V-ої щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)» Центр видав матеріали доповідей і виступів учасників цього науково-комунікативного захисту за міжнародної участі.

Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції («Крайнєвські читання») присвячені актуальним проблемам теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Висвітлюються питання теорії, історії та методології судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, проблеми захисту права інтелектуальної власності в Україні та за кордоном, а також особливості окремих видів судової експертизи в сфері інтелектуальної власності й консолідовані з ними судово-економічні, товарознавчі та комп’ютернотехнічні експертні дослідження.

Аналізується вплив наукової спадщини відомого українського вченого, фундатора НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності П.П. Крайнєва (1952-2014), 70-річчя з дня народження якого відзначається наступного року, на розвиток судової експертизи з питань інтелектуальної власності в Україні. Запропоновані матеріали науково-практичної конференції розраховані на судових експертів, суддів, адвокатів, оцінювачів, досвідчених і починаючих науковців-експертологів, представників громадськості, а також на всіх, хто поділяє цінності гарантованості права на об’єкти інтелектуальної власності

На думку Оргкомітету V-ої щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)», традиція видання друкованих матеріалів цієї конференції на день її проведення сприяє оперативному поширенню основних наукових здобутків у сфері судової експертизи з питань інтелектуальної власності в фаховому середовищі.

 

 

Бібліографія видання:

Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності («Крайнєвські читання»): Матер. V Міжнар. наук.-практ. конф. (23 грудня 2021 р. м. Київ); за ред. проф. В. Л. Федоренка / НДЦСЕ судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін`юсту. Київ: Видавництво Ліра-К, 2021. 162 с.

Проблеми теорії та практики судової експертизи_2021

Вийшов 18-й випуск журналу НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності та партнерів «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

Напередодні 17 річниці з дня заснування Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) та проведення V-ої щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання») вийшов 18-й випуск наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», в якому опубліковано низку цікавих і змістовних наукових статей, присвячених проблемам теорії та практики судової експертизи, криміналістики і кримінології, питанням державотворення та правотворення, публічного та приватного права, а також державного управління.

Із виходом цього випуску журналу його авторську та читацьку аудиторію привітала директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Н. Ткаченко. У вітальному слові вона відзначила наступне: «Знаково, що вихід цього випуску нашого часопису передує відзначенню 17 річниці з  дня утворення його засновника – Науково-дослідного центру судової експертизи з  питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. Систематичне видання з  2018  року власного наукового часопису «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» є  важливим індикатором посилення рівня розвитку науково-дослідної діяльності Центру та забезпечення транспарентності фахового дискурсу з проблем теорії та практики судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності на всеукраїнському рівні».

У свою чергу, директор Центру та заступник головного редактора цього фахового журналу В. Федоренко приєднався до привітань шанувальників часопису і зазначив таке: «Вихід цього завершального в 2021 році числа фахового електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» припав на низку важливих свят для українців свят – День Св. Миколая, Новий рік і Різдво Христове, як католицьке, так і православне, й інших. Іще одним важливим святом для Науково-дослідного центру судової експертизи Мін’юсту є  17 річниця з  дня його заснування. Переконані, що радість нашого Дня народження поділяють наші колеги і  друзі, зокрема, автори і  читачі цього видання».

До складу Редакційної колегії фахового електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» рішенням Вченої ради Центру від 22.12.2021 (протокол № 3/2021) було включено доктора юридичних наук, заступника директора з наукової роботи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Заслуженого юриста України Нестор Наталію.

Редколегія часопису оголошує набір наукових статей на № 1, 2022 року. З тематикою фахового електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» і вимогами до статей автори можуть ознайомитись на офіційній веб-сторінці Центру, в розділі, присвяченому цьому виданню: https://intelect.org.ua/activity/research-activities/zhurnal-ekspert-paradygmy-yurydychnyh-nauk-ta-derzhavnogo-upravlinnya/

 

 

 

Довідково:

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.

 

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено чергове засідання Вченої ради

22 грудня 2021 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проведено чергове засідання Вченої ради Центру під головуванням проф. В. Федоренка. На засіданні Вченої ради Центру було обговорено низку питань, пов’язаних із проведенням 23 грудня 2021 р. V «Крайнєвських читань», і прийнято відповідні рішення.

Зокрема, Вчена рада Центру ухвалила наступні рішення:

Про рекомендацію до друку матеріалів V-ої Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)».

Про рекомендацію до друку журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», 2021, № 6 (18).

Про зміни у Редколегії журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

Про затвердження макету буклету Центру на 2022 рік і ін.

Програма V «Крайнєвських читань» та посилання на доступ до конференції у режимі Zoom

Шановні друзі та колеги!

Запрошуємо приєднатись 23 грудня 2021 року о 10.00 (реєстрація – з 09.30) до V-ї щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності».

На розгляд учасників V «Крайнєвських читань» виносяться наступні питання:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • наукова спадщина судового експерта і вченого П.П. Крайнєва (1952-2014 рр.);
  • проблеми реформування судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

Реєстрація учасників розпочнеться з 09.30 за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/81325844721?pwd=cmpoZXVPakxGTHM4L3lzZjgyVWxEZz09.

Ідентифікатор конференції: 813 2584 4721

Код доступу: 971504

Програма конференції ПРОГРАМА_5-КРАЙНЄВСЬКІ_ЧИТАННЯ-2021(21.12.2021)

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі Технічного комітету 192 «Судова експертиза»

20 грудня 2021 р. представники Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), на чолі з директором Центру проф. В. Федоренком (голова Підкомітету № 5 ТК 192), і за участі О. Адлера (члена ТК 192), Л. Тимощик, Г. Кривоножко (заступник голови ПК № 6 ТК 192) та С. Томачинського (керівник секретаріату Підкомітету № 5 ТК 192) взяли активну участь у роботі Технічного комітету (ТК) 192 «Судова експертиза».

Під час обговорення стану справ по створенню ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять», директор Центру В. Федоренко повідомив, що перероблена остаточна редакція проєкту цього ДСТУ передана на погодження до ТК 19 (м. Львів). Також, В. Федоренко доповів про роботи, що ведуться по розробці Інформаційні технології. Методи захисту. Настанови щодо аналізу та інтерпретації цифрового доказу (розроблення національного НД на заміну ДСТУ ISO/IEC 27042:2016 (ISO/IEC 27042:2015, IDT). Роботу підкомітетів 5 та 6 ТК 192 визнано задовільною.

Роботу ТК 192 було успішно організовано та проведено на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під головуванням директора цієї судово-експертної установи О. Рувіна.

Запрошуємо на V Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)

З нагоди 17-ої річниці з дня заснування Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), та з метою вивчення й розвитку наукової спадщини відомого науковця, першого директора Центру Крайнєва Петра Павловича (1952-2014 рр.),  запрошуємо судових експертів, суддів, адвокатів, науковців і представників громадянського суспільства, слідчих органів досудового розслідування та представників ЗМІ та ін. прийняти участь у V Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» (далі – Конференція), що буде проведена в режимі інтернет-стрімінгу.

На розгляд учасників V «Крайнєвських читань» виносяться наступні питання:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • наукова спадщина судового експерта і вченого П.П. Крайнєва (1952-2014 рр.);
  • проблеми реформування судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

Захід «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання») буде проведено 23 грудня 2021 року з 10.00 до 13.00 години на базі Центру у режимі інтернет-стрімінгу «Zoom».

Для участі в V «Крайнєвських читаннях» просимо всіх учасників здійснити попередню реєстрацію 23.12.2021 до 09.30 за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/81325844721?pwd=cmpoZXVPakxGTHM4L3lzZjgyVWxEZz09.

Ідентифікатор конференції: 813 2584 4721

Код доступу: 971504

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності прийняв участь у роботі III Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу»

15 грудня 2021 р. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), на чолі з директором Центру проф. В. Федоренком, і за участі О. Адлера, Л. Тимощик, Н. Ковальової, В. Дідуборща, О. Собіна, О. Голікової, О. Віхляєва, І. Германюк і ін., взяли активну участь у роботі III Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу» (далі – Міжнародна конференція), успішно організованій і проведеній Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, за участі представників із 25 держав світу.

Директор Центру В. Федоренко у привітальному слові висловив подяку керівництву КНДІСЕ та всім організаторам цього заходу, відзначив його взірцевий характер і наголосив, що ця щорічна міжнародна конференція стала важливим дискусійним майданчиком і для науковців та експертів Центру, на якому вони мають можливість відкрито дискутувати з проблем теорії та практики судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності.

Працівники Центру виступили з доповідями та опублікували їх тези у збірці матеріалів Міжнародної конференції (Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу: матеріали IIІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 15 грудня 2021 р.) / за заг. ред. Н. В. Нестор; уклад. О. В. Баулін, О. І. Жеребко, Т. П. Кривак, О. О. Садченко, А. В. Старушкевич, О. В. Юдіна. – К.: Видавництво Ліра-К, 2021.).

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності зміцнює кваліфікацію корпусу судових експертів

14 грудня 2021 року судовий експерт лабораторії права промислової власності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – ЦентрС. Томачинський успішно атестувався на засіданні Кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за судово-експертною спеціальністю 13.4. – «Дослідження, пов’язані з промисловими зразками».

У Центрі заохочується ініціатива судових експертів щодо атестації за кількома судово-експертними спеціальностями, відповідно до наявної вищої освіти. Це дозволяє судовим експертам Центру вирішувати складні питання під час виконання комплексних судових експертиз і експертних досліджень, а керівництву Центру – системно та рівномірно розподіляти експертне навантаження судових експертів Центру, унеможливлювати безпідставне затягування експертиз.

На сьогодні в Центрі працює 29 атестованих судових експертів, які сукупно мають 75 експертних спеціальностей.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності отримав від Міністерства юстиції України істотне фінансування для придбання сучасного криміналістичного обладнання

13 грудня 2021 р. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту (далі – Центр) уперше за 17 років свого існування отримав від Міністерства юстиції України рекордне фінансування для придбання сучасного криміналістичного обладнання для проведення судових експертиз з питань інтелектуальної власності (спец. 13.1.2), комп’ютерно-технічних (спец. 10.9) і телекомунікаційних (спец. 10.7) судових експертиз. Придбання цього обладнання суттєво зміцнить потенціал лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру та зримо розширить технічні можливості розвитку судово-експертної діяльності Центру в цілому. 

У межах фінансування придбання криміналістичного спецобладнання, здійсненого за ініціативи керівництва Міністерства юстиції України, Центром були своєчасно проведені тендерні процедури та за їх результатами укладені договори на постачання спеціалізованого криміналістичного обладнання (програмно-апаратних комплексів) – автоматизованих робочих місць експертів із спеціальним програмним забезпеченням (АРМ СПЗ) на загальну суму близько 1,5 млн. грн.

Використання Центром таких АРМ СПЗ дозволить суттєво зменшити терміни проведення судових експертиз та експертних досліджень за рахунок оптимізації часових витрат на проведення експертних експериментів та інструментальних досліджень та збільшити кількість виконуваних судових експертиз у межах експертних спеціальностей 13.1.2 – «Дослідження, пов’язані з комп’ютерними програмами і компіляціями даних (базами даних)», 10.9 -«Дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів» і 10.17 – «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів».

Наявність у складі АРМ сучасної, потужної робочої станції із великим обсягом сховища даних дозволить обробляти у режимі реального часу значні обсяги інформації різнотипної інформації.

Наявність у складі обладнання захищеного мобільного АРМ дозволить експертам Центру здійснювати експертні дії на виїзді, поза межами службового приміщення.

Зміцнення Міністерством юстиції України матеріально-технічної бази Центру в переддень 17-річчя з дня його заснування дозволяє впевнено дивитись у майбутнє, розвивати судово-експертну діяльність та посилювати професіоналізм корпусу судових експертів установи.

НДЦСЕ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЗЯВ УЧАСТЬ У РОБОТІ ОСІННЬОГО ЗАСІДАННЯ СЕКЦІЇ З ТЕОРЕТИЧНИХ, ЗАГАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ, ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПИТАНЬ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НКМР ПРИ МІН’ЮСТІ

18 листопада 2021 р. керівники Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) директор Центру Федоренко В.Л., в.о. заступник директора Центру Адлер О.Г. і учений секретар Центру Тимощик Л.П. взяли участь у осінньому засіданні секції з теоретичних, загально-методичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи Науково-консультативної та методичної ради при Міністерстві юстиції України (далі – Секція) під головуванням керівника Секції Голікової Т.Д. (КНДІСЕ), за участі членів Секції та запрошених.

На засіданні Секції були розглянуті та обговорені важливі питання щодо розгляду пояснювальних записок, технічних завдань та календарних планів до розробок, виконання яких планується з 2022 року; результатів апробації та впровадження наукових розробок відповідно до планів на 2021 рік, зокрема, в частині розробки тестових завдань для електронної системи проведення автоматизованого тестування осіб, які виявили намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; затвердження плану роботи Секції на 2022 рік і ін. Робота секції була організована на високому професійному рівні за 100% участі усіх членів Секції.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності запрошує до участі в V-их «Крайнєвських читаннях»

23 грудня 2021 року на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (далі – Центр), відбудеться V-та щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»), присвячена вивченню наукової спадщини відомого науковця, першого директора Центру Петра Павловича  Крайнєва (1952-2014 рр.) та формуванню теоретичних і методичних основ розвитку судово-експертної діяльності в сфері інтелектуальної власності.

На розгляд учасників V-их «Крайнєвських читань» виносяться наступні питання:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • наукова спадщина судового експерта і вченого П.П. Крайнєва (1952-2014 рр.);
  • проблеми реформування судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

Запрошуємо судових експертів, суддів, науковців, адвокатів, патентних повірених, представників органів досудового розслідування, докторантів і студентів до участі в V-их «Крайнєвських читаннях».

З метою належної підготовки і проведення V-их «Крайнєвських читань», просимо підтвердити участь у цьому заході до 01 грудня 2021 р. та направити до 01 грудня 2021 р. матеріали доповідей, оформлених відповідно до вимог, наведених у Додатку, із зазначенням контактних даних доповідачів, на електронну адресу Центру: intelect.ndc@gmail.com.

 

Вимоги до оформлення

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Круглому столі «Актуальні питання судової експертизи у сфері інтелектуальної власності», організованому ДНДЕКЦ МВС України

17 листопада 2021 року керівництво та судові експерти і науковці Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) взяли участь у роботі Круглого столу на тему: «Актуальні питання судової експертизи у сфері інтелектуальної власності», який був організований та проведений Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України.

У круглому столі, модератором якого виступив заступник директора ДНДЕКЦ МВС України Ковальов К.М., взяли участь ключові практикуючі судові експерти і науковці з питань інтелектуальної власності. Зокрема, з цікавими і змістовними доповідями виступили директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України Дорошенко О.Ф., адвокат Чорнобай О.В., голова ВГО «Союз експертів України» І.В. Стародубов, представник ДНДЕКЦ МВС України Голова І.Г. та ін.

Із доповідями-презентаціями від Центру виступили:

Федоренко Владислав Леонідович, доктор юридичних наук, професор, директор Центру, Заслужений юрист України.

Тема доповіді: «Судова експертиза з питань інтелектуальної власності в Україні: стан, проблеми, і перспективи розвитку (на прикладі діяльності НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності)».

Тимощик Лілія Павлівна, кандидат економічних наук, учений секретар Центру.

Тема доповіді: «Підходи до оцінки розміру роялті».

Ковальова Наталія Миколаївна, в.о. завідувача лабораторії права промислової власності Центру.

Тема доповіді: «Позначення, що є кольором».

Голікова Олена Валеріївна, завідувач сектору авторського права та суміжних прав лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру.

Тема доповіді: «Веб-сайт як об’єкт авторського права».

Участь у дискусіях взяли в.о. заступника директора Центру О.Г. Адлер, завідувач лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру О.К. Собін, науковий працівник Центру О.Д. Гайдай.

Директор Центру В.Л. Федоренко запросив поважних експертів і науковців до участі в 5-их «Крайнєвських читаннях», які заплановано провести 23 грудня 2021 року.

Вийшов друком № 5(17) журналу НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності та наукових партнерів Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

02 листопада 2021 р. вийшов друком черговий № 5(17) випуск електронного наукового видання Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) та наукових партнерів Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

Цей випуск фахового електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» припав на відзначення двох важливого професійного свята – Дня юриста.

«Право має своїм завданням встановити порядок у суспільстві, надати людям можливість спільними зусиллями досягати усіх розумних цілей у житті», писав понад півтора століття тому професор, а з часом і ректор Університету Св. Володимира Микола Ренненкампф.

Очевидно, що в політико-правових реаліях сьогодення для досягнення цілей подальшої розбудови України і розвитку громадянського суспільства надзвичайної ваги набувають питання конституційної реформи. Відповідна проблематика комплексно висвітлюються в статті Голови Верховної Ради України проф. Р. Стефанчука, вміщеній у цьому числі журналу.

Стефанчук Р., Янчук О.

«Інституціоналізація конституційних функцій Верховної Ради України як передумова перезаснування Основного Закону України».

Як пише у вступному слові до цього числа часопису директор Центру В. Федоренко, що «важливе призначення в реалізації цієї місії належить суддям і судовим експертам. Останні, завдяки своїм спеціальним знанням і навичкам, а також титанічній праці, наполегливості та принциповості, сприяють утвердженню верховенства права, захисту основоположних прав і свобод людини і законних інтересів юридичних осіб, а також забезпечують здійснення правосуддя в Україні. У силу цього, серцевиною цього випуску журналу стали статті українських правознавців і експертів, присвячені питанням правосуддя, судочинства і статусу суддів; судової експертизи і криміналістики; судової експертизи з питань інтелектуальної власності».

Так у цьому випуску журналу опубліковані наступні статті праціників Центру:

Федоренко В., Скрипнюк О., Фоя О., Чабанець Т.

«Питання ідентифікації позначень, що використовуються для індивідуалізації товарів, послуг та учасників цивільного обороту, та які є об’єктами порівняння при проведенні експертного дослідження торговельних марок»;

Заікіна Т., Кривоножко Г.

«Значення даних опитувальних аркушів під час виконання експертних досліджень та проведення розрахунків трудомісткості створення програмних продуктів на основі моделі COCOMO II»;

Томачинський С., Ковальова Н., Адлер О.

«Штучний інтелект, як винахідник: стан, проблеми, перспективи розвитку»;

Архіпов В., Артюх Т., Ягелюк С.

«Електроенергія як специфічний товар у судовій товарознавчій експертизі».

У № 5(17) випуску електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» також розміщено цікаві та змістовні публікації, присвячені проблемам теорії та практики публічного управління, які репрезентують конструктивні управлінські та правові підходи до розв’язання проблем державотворення та публічного управління.

 

«Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» 5(17)

НА БАЗІ НДЦСЕ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПРОВЕДЕНО ОСІННЯ ЗАСІДАННЯ СЕКЦІЇ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

29 жовтня 2021 р. на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) успішно проведене чергове осіннє засідання Секції судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності Науково-консультативної та методичної ради при Міністерстві юстиції України (далі – Секція) під головуванням директора Центру проф. В. Федоренка, за участі членів Секції та запрошених. Зокрема, директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України О. Дорошенка, представників Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і ін.

На засіданні Секції були розглянуті та обговорені наступні питання:

  • Про розгляд технічних завдань до тем науково-дослідних робіт (НДР), що плануються для включення у тематичний план НДР НДУСЕ Мінюсту на 2022 рік. Під час розгляду цього питання були представлені на обговорення пояснювальні записки щодо трьох наступних тем НДР:
  • «Методика визначення ліцензійних платежів та авторської винагороди» (НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності, кер. Тимощик Л.);
  • «Методичні рекомендації з дослідження творів образотворчого мистецтва як об’єктів авторського права» (ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», Львівський НДІСЕ, кер. Копитько А.);
  • «Методика проведення експертних досліджень, пов’язаних з компіляціями даних (базами даних) та системами управління (керування) базами даних» (НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності, кер. Собін О.).
  • Про стан виконання наукової та методичної роботи НДІСЕ з судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності.
  • Про результати рецензування висновків судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності. Було розглянуто питання про допустимість проведення повторної судової експертизи на експертне дослідження, проведення на замовлення учасника справи.
  • Про результати апробації та впровадження НДР, відповідно до планів апробації та впровадження Мін’юсту на 2022 рік.
  • Про розробку та обговорення Плану роботи секції на 2022 рік.
  • Різне. Зокрема, розглянуто питання про результати доопрацювання тестів і тестових завдань для осіб, які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судових експертів за спеціальностями 13.1.1-13.9.

У зв’язку з карантинними обмеженнями засідання Секції було проведено в режимі інтернет-стримінгу, з використанням програмного продукту «Скайп».

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено чергове засідання Вченої ради

28 жовтня 2021 року в Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) відбулися чергове засідання оновленої Вченої ради Центру під головуванням директора Центру проф. В. Федоренка.

На засіданні Вченої ради Центру було розглянуто низку питань, пов’язаних із підготовкою до проведення чергової осінньої секції експертиз об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Міністерстві юстиції України, зокрема:

про стан підготовки до осінньої секції судової експертиз об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Міністерстві юстиції України;

про розгляд технічного завдання до теми НДР «Методика проведення експертних досліджень, пов’язаних з компіляціями даних (базами даних) та системами управління (керування) базами даних», що планується для включення у тематичний план НДР НДУСЕ Мін’юсту на 2022 рік;

про розгляд технічного завдання до теми НДР «Методика визначення ліцензійних платежів та авторської винагороди», що планується для включення у тематичний план НДР НДУСЕ Мін’юсту на 2022 рік;

про затвердження анотованого звіту про стан розробки Методики дослідження торговельних марок (знаків для товарів і послуг) за ІІІ квартал 2021 року;

про затвердження анотованого звіту про стан розробки Методики розрахунку трудомісткості розробки програмних продуктів основі  СОСОМО ІІ (при одночасному застосуванні моделі  раннього проектування на пост-архітектурної моделі) за ІІІ квартал 2021 року;

про затвердження анотованого звіту про стан розробки Методики визначення матеріальної шкоди, яка завдана правовласнику внаслідок неправомірного використання об’єктів інтелектуальної власності за ІІІ квартал 2021 року;

про затвердження анотованого звіту про стан розробки Методики експертного дослідження промислових зразків за ІІІ квартал 2021 року.;

про затвердження анотованого звіту про стан розробки Методики проведення  судової експертизи, пов’язаної з винаходами та корисними моделями (удосконалена) за ІІІ квартал 2021 року.

про затвердження анотованого звіту про стан розробки тестових завдань для електронної системи проведення автоматизованого тестування осіб, які виявили бажання отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта за ІІІ квартал 2021 року;

про рекомендацію до друку  журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», № 5 (17) за 2021.

про внесення змін до Редколегії журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» та інші.

Шановні друзі та колеги, щиро вітаємо вас з Днем юриста!

Нині в Україні відзначається важливе професійне свято всіх правників – День юриста. У цей день не лише правники за освітою та роботою, а й усі люди в Україні переосмислюють цінність і призначення права у суспільстві та державі.

«Право має своїм завданням встановити порядок у суспільстві, надати людям можливість спільними зусиллями досягати усіх розумних цілей у житті», писав понад півтора століття тому професор, а з часом і ректор Університету Св. Володимира Микола Ренненкампф.

Важливе призначення в реалізації цієї місії належить судовим експертам. Саме вони, завдяки своїм спеціальним знанням і навичкам, а також титанічній праці, наполегливості та принциповості, сприяють утвердженню верховенства права, захисту основоположних прав і свобод людини і законних інтересів юридичних осіб, а також забезпечують здійснення правосуддя в Україні.

То ж у цей світлий день, щиро вітаємо усіх колег-судових експертів, а також наших надійних партнерів – Міністерство юстиції України, суди, адвокатів, патентних повірених, науковців та експертів у сфері судово-експертної діяльності з Днем юриста.

Сердечно зичимо щастя, здоров’я, невичерпної енергії, плідної праці, успіхів у благородній справі утвердження ідей справедливості, гуманізму та добра, шановні друзі та колеги!

 

Трудовий колектив

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності обрану новий склад Вченої ради і проведено її установче засідання

07 жовтня 2021 року в Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) відбулися чергові загальні збори трудового колективу Центру за результатами якого було обрано новий склад Вченої ради Центру та проведено її перше, установче засідання під головуванням директора Центру проф. В. Федоренка.

На загальних зборах трудового колективу голова Вченої ради Центру В. Федоренко та секретар Вченої ради Центру Л. Тимощик прозвітували працівникам Центру про підсумки роботи Вченої ради Центру в 2016-2021 роках. Зокрема, було відзначено, що робота Вченої ради Центру, термін повноваження якої спливає 12.10.2021, діяла на підставі Положення про Вчену раду Центру, та провела в 2016-2021 роках 29 засідань, розглянувши понад 100 актуальних питань життєдіяльності Центру. Значна частина рішень Вченої ради Центру стосувалась забезпечення діяльності секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Мін’юсті, а з 2018 року й утвердженню, реєстрації та випуску фахового електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління». Звіт роботи Вченої ради Центру попередньої каденції був схвалений трудовим колективом Центру.

Після звіту про діяльність Вченої ради Центру 2016-2021 років відбулося висування трудовим колективом кандидатів до складу нової Вченої ради Центру, обрання лічильної комісії та проведення таємного голосування й встановлення його результатів. Було обрано 9 членів Вченої ради, як це передбачає Статут Центру.

Відразу після завершення загальних зборів трудового колективу Центру новий склад Вченої ради Центру провів свої перші (установчі) збори, на яких було обрано голову Вченої ради Центру (д.ю.н., проф. В.Л. Федоренка), заступника голови Вченої ради Центру (к.т.н. О.Г. Адлера) та секретаря вченої ради Центру (Тимощик Л.П.). Після цього Вчена рада розглянула низку нагальних питань.

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведені загальні збори трудового колективу

07 жовтня 2021 року в Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) відбулися чергові загальні збори трудового колективу Центру (далі – загальні збори).

На загальних зборах Центру проведене урочисте нагородження працівників Центру (Ковальова Н.М., Головко О.М.) Почесними грамотами Міністерства юстиції України із нагоди Дня юриста.

Директор Центру також урочисто вручив посвідчення судовим експертам Центру, які 23.09.2021 успішно підтвердили кваліфікацію судових експертів на засіданні Кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

Керівництвом і працівниками центру також було обговорено низку важливих питань життєдіяльності Центру, зокрема, щодо:

  • підсумків роботи Центру за 3-и квартали 2021 року та про пріоритети діяльності Центру на 4 квартал 2021 року (доповідачі – Федоренко В.Л., Тимощик Л.П. керівники підрозділів Центру).
  • про завершення каденції Вченої ради Центру, утвореної в 2016 році та формування нової Вченої ради Центру та обрання її персонального складу (доповідачі – Федоренко В.Л., Тимощик Л.П.).
  • про запровадження в Центрі системи електронного документообігу та протоколи роботи у СЕД АСКОД (доповідачі – Федоренко В.Л., Юриліна Н.А., Федорів Н.М., Карнаух І.В. і ін.).
  • про заходи щодо протидії пандемії коронавірусу COVID-19 у Центрі (доповідачі – Федоренко В.Л., Головко О.М.).

На підставі подань підрозділів Центру, шляхом таємного голосування, з обраних представників Центру було сформовано нову Вчену раду.

Відразу після завершення загальних зборів новий склад Вченої ради Центру провів свої перші (установчі) збори, на яких було обрано голову Вченої ради Центру (д.ю.н., проф. В.Л. Федоренка), заступника голови Вченої ради Центру (к.т.н. О.Г. Адлера) та секретаря вченої ради Центру (Тимощик Л.П.). Після цього Вчена рада розглянула низку нагальних питань.

Учений секретар НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності Тимощик Л.П. взяла участь у роботі осіннього засідання Секції судово-економічної експертизи НКМР

06 жовтня 2021 року учений секретар Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Тимощик Л.П. взяла участь у роботі секції судово-економічної експертизи НКМР з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України (далі – секція), проведеній на базі базі Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз у режимі телеконференції, в якості секретаря секції.   

На засіданні секції були розглянуті такі питання:

  1. Розгляд пояснювальних записок, технічних завдань та календарних планів на НДР, що плануються для включення до Тематичного плану на 2022 рік.
  2. Обговорення стану виконання наукової та методичної роботи НДІСЕ з судово-економічних досліджень.
  3. Обговорення результатів рецензування висновків судово-економічних експертиз.
  4. Розгляд результатів апробації та впровадження НДР, відповідно до планів апробації та впровадження Мін’юсту на 2021 рік.
  5. Розробка та обговорення плану роботи секції на 2022 рік.
  6. Різне.

У питанні «Різне»  були обговорені наступні питання:

  1. Обговорення результатів розробки тестових завдань з урахуванням зауважень тестолога за експертними спеціальностями 11.1; 11.2; 11.3.
  2. Перегляд Реєстру методик проведення судових експертиз щодо актуальності діючих методик проведення економічних експертиз.
  3. Обговорення доцільності проведення планового рецензування висновків судових експертів НДУСЕ Міністерства юстиції України.

Чергове  засідання Секції пройшло на високому організаційному рівні, що вкотре продемонструвало результативність співпраці судових експертів і науковців у сфері судової економічної експертизи.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності провів чергове засідання міжнародного Українсько-Вірменського науково-методичного кабінету судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності

05 жовтня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та учений секретар Центру к.е.н. Л. Тимощик, спільно з колегами із Бюро експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія (далі – Бюро), провели в режимі інтернет-стримінгу чергове засідання міжнародного Українсько-Вірменського науково-методичного кабінету судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності, присвячена питанням взаємодії Центру та Бюро в сфері наукової, методичної та науково-організаційної діяльності.

Так, із поміж іншого, були розглянуті питання про участь представників Бюро в осінньому засіданні секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР, проведення якого заплановане на базі Центру 29.10.2921; організація та проведення чергового засідання міжнародного Українсько-Вірменського науково-методичного кабінету судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності, присвяченого методичним аспектам експертних досліджень торговельних марок в Україні та Вірменії; залучення керівництва та судових експертів Бюро до організації та участі в V «Крайнєвських читаннях» в грудні поточного року та ін.

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності успішно пройшли підтвердження кваліфікації 8 судових експертів за 11 судово-експертними спеціальностями

23 вересня 2021 р. 8 судових експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) на чолі з директором Центру проф. В. Федоренко, відповідно до вимог Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, успішно пройшли підтвердження кваліфікації за судово-експертними спеціальностями 13.1.1, 13.4, 13.6, 13.8, 13.9, 11.1, 11.2.

Судові експерти Центру, які підтвердили свою кваліфікацію на ЦЕКК:

  1. Адер Олександр Григорович (спеціальність 13.9);
  2. Богданова Яна Олегівна (спеціальності 11.2, 11.3);
  3. Кривоножко Галина Євгенівна (спеціальність 13.8);
  4. Попова Світлана Олександрівна (спеціальності 11.2, 11.3);
  5. Собін Олексій Костянтинович (спеціальність 13.8);
  6. Тимощик Лілія Павлівна(спеціальність 13.9);
  7. Федоренко Владислав Леонідович (спеціальності 13.1.1, 13.6);
  8. Чабанець Тетяна Миколаївна (спеціальність 13.4).

У науковому виданні НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» опубліковано статтю

На початку вересня 2021 р. у черговому номері наукового електронного видання Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» вийшла наукова стаття директора Центру проф. В. Федоренка та судових експертів Центру О. Фої та Т. Чабанець на тему: «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України та інших гербів: поняття, об’єкти і їх ознаки, питання, стадії експертного дослідження та їх зміст».

Ця стаття підготована в межах завершення виконання НДР VII.1.1-2020/2 «Розробка методики дослідження торгівельних марок (знаків для товарів та послуг)», яка є логічним продовженням загальної «Методики проведення експертних досліджень, пов’язаних із засобами індивідуалізації» (реєстр. № 13.06.01 від 28 23.03.2018).

Як зазначається в анотації цієї статті, «Публікація присвячена актуальній проблемі судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, пов’язаних з зображенням чи імітацією державних символів, насамперед, Державного Гербу України. Визначаються основні етапи становлення та розвитку геральдики і утвердження державних гербів у Західній Європі та Україні з часу появи перших достовірно відомих гербів у XII ст. – до сьогодення. Наголошується, що українські геральдичні традиції почали формуватися з кін. XVI ст., у контексті утвердження феномену Козацької держави. А Державний Герб України, – «Знак Княжої Держави Володимира Великого» – Тризуб, – уперше був затверджений за доби УНР в 1918 р. та відроджений після проголошення Незалежності України в 1991 р. Обґрунтовується висновок про те, що герб (з польск. herb – «спадщина») – це історично сформоване, згідно з правилами і вимогами геральдики, лінійне, об’ємне або площинне зображення, яке втілює політико-правові, військові, етнографічні, соціокультурні, економічні, географічні, станові чи родові особливості незалежного статусу його власника (держави, міста чи регіону, корпорації або особи чи роду), яка проголошується або надається (дарується) у легітимний спосіб у конституціях, спеціальних законах, інших правових актах (грамотах, указах, хартіях) і ін. та передається в порядку правонаступництва держави, юридичних і фізичних осіб.

Робиться висновок, що історично сформована система гербів в Україні репрезентована: державним 26 гербом; гербами земель (областей, регіонів); гербами міст; церковними, університетськими, цеховими і іншими корпоративними гербами; приватними гербами. Досліджуються питання внутрішньої побудови гербів і геральдичних фігур, геометрично-просторове розміщення та колористика гербів.

Розглядаються питання теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності щодо зображення чи імітації торговельною маркою Державного Гербу України і державних гербів зарубіжних країн у межах спеціальності 13.6 – «Дослідження, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговими марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями».

Звертається увага на особливості експертного дослідження геральдичних фігур, символів і знаків, у тому числі, вміщених у державних гербах. Обґрунтовуються підстави для винесення на розгляд судового експерта питання: «Чи є торговельна марка ХХХ зображенням чи імітацією Державного Герба України?». Визначаються основні етапи такого експертного дослідження, особливості його проведення судовими експертами, а також встановлюються основні ознаки об’єктів відповідного експертного дослідження».

Наукова публікація В. Федоренка, О. Фої та Т. Чабанець «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України та інших гербів: поняття, об’єкти і їх ознаки, питання, стадії експертного дослідження та їх зміст» є не догмою, а запрошенням до подальших наукових дискусій щодо піднятої проблематики з боку науковців, судових експертів, суддів, патентних повірених, адвокатів і інших фахівців.

 

Бібліографія публікації:

Федоренко В.Л., Фоя О.А., Чабанець Т.М. Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України та інших гербів: поняття, об’єкти і їх ознаки, питання, стадії експертного дослідження та їх зміст. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2021. № 4(16). С. 25-46. (URL: https://intelect.org.ua/wp-content/uploads/2021/09/ekspert_4_16_2021_final.pdf).

У діяльність НДЦСЕ з питань інтелектуальної запроваджено систему IP-телефонії

Із 20 вересня 2021 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) в плановому порядку запроваджено IP-телефонію, яка надає можливість гнучкого контролю над сценаріями дзвінків до/з Центру, а також забезпечує багатоканальний зв’язок між працівниками центру, дозволяє проводити переговори у режимі конференц-зв’язку тощо.

Новими телефонами приймальної Центру від сьогодні є телефони: 044 2211245; 044 2211246.

Разом із тим, з метою забезпечення поступальності змін та безперервності роботи з фізичними і юридичними особами, судами і органами досудового розслідування, в Центрі продовжують діяти упродовж місяця попередні телефони приймальної: 044 2856474; 044 2724415.  

За потреби, встановлена в Центрі система IP-телефонії дозволяє здійснювати запис розмов із громадянами, які звертаються до Центру, з метою контролю за якістю надання передбаченої чинним законодавством інформації. Також ця телефонна система має власний API для інтеграції з іншими системами і сервісами електронного документообігу. Запровадження IP-телефонії в Центрі, поряд із переходом на електронний документообіг, є важливою складовою діджиталізації роботи Центру.

Вийшов черговий випуск наукового електронного видання НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності та наукових партнерів «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

У кінці серпня вийшов друком черговий висновок журналу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) та наукових партнерів Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

Цей випуск фахового електронного наукового часопису «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління», відзначив у вступному слові директор Центру, заступник Головного редактора журналу проф. В. Федоренко, вийшов одночасно з  відзначенням ювілейного Дня народження нашої країни – у  День незалежності України.

Саме 30 років тому Верховна Рада України урочисто прийняла Акт проголошення незалежності України, який уже 1 грудня 1991 року громадяни переконливо підтримали на всеукраїнському референдумі. За 30 років незалежна Україна подолала складний шлях національного державотворення та правотворення, стала авторитетним суб’єктом міжнародного права та залишається Батьківщиною для десятків мільйонів українців, як у  середині держави, так і за її кордонами. Україна, спільно з міжнародними партнерами, впевнено відстоює свій державний суверенітет і територіальну цілісність, відбудовує економіку, розвиває науку, культуру та спорт.

У житті кожної професійної спільноти, включаючи судових експертів з питань інтелектуальної власності, за 30 років незалежності України відбулося чимало подій. 20 років тому з’явилась судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності, 17 років тому було засновано Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, а 3 роки тому світ побачили перші випуски часопису «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління». Очевидно, що без незалежності України ці успіхи були б малоймовірними.

У черговому номері електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» опубліковані наукові статті працівників Центру, а саме:

Федоренко В.Л., Фоя О.А., Чабанець Т.М. «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України та інших гербів: поняття, об’єкти і їх ознаки, питання, стадії експертного дослідження та їх зміст».

Тимощик Л.П. «Теоретичні основи визначення ринкової вартості об’єктів інтелектуальної власності в судовій експертизі».

Архіпов В.В., Артюх Т. М. «Сучасні проблеми судової експертизи по визначенню вартості цінних паперів».

У цьому числі журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» опубліковано також низку інших змістовних і цікавих статей з питань державотворення та правотворення, міжнародного права, публічного управління та місцевого самоврядування. Зокрема, стаття доктора філософії в галузі політичних наук Я. Робеля (Республіка Польща), присвячену актуальній проблемі впливу пандемії Сovid-19 на діяльність місцевих і регіональних урядів ЄС: «The impact of the Covid-19 pandemic on local and regional governments in the European Union».

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління №4 (16) серпень 2021

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у щотижневій нараді керівників НДУСЕ

07 вересня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у щотижневій нараді керівництва науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені питання щодо стану реалізації доручення керівництва Мін’юсту про запровадження в  діяльність НДУСЕ Мін’юсту СЕВ АСКОД (інших СЕД), із генеруванням цифрового підпису і номеру електронних документів.

Керівники НДУСЕ, включаючи директора Центру В. Федоренка, відзначили корисність проведеного 16.08.2021 семінару-навчання підрозділів і посадових та службових осіб НДУСЕ, відповідальних за організацію діловодства та електронного документообігу, та виступили з ініціативою щодо організації Мін’юстом нового семінару.

Під час наради було також розглянуто низку інших питань, пов’язаних із діяльністю НДУСЕ Міністерства юстиції України та ін.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у міжнародній науково-практичній конференції «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТА КРИМІНАЛІСТИКИ», організованій Одеським НДІСЕ

03 вересня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та завідувач лабораторії авторського права та IT-технологій Центру О. Собін взяли участь, на запрошення Оргкомітету – Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, у міжнародній науково-практичній конференції на тему «Актуальні питання та перспективи розвитку судової експертизи і криміналістики», присвяченій пам’яті одного із засновників та першого керівника Одеського Кабінету науково-судової експертизи М. Макаренка.

З привітальним словом до учасників поважної міжнародної конференції звернулися Міністр освіти і науки України С. Шкарлет, Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченко, Державний секретар Міністра юстиції України О. Богачова, президент національного університету «Одеська юридична академія» С. Ківалов, Перший заступник глави Одеської обласної державної адміністрації Б. Волошенков, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Н. Блажівська, директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністра юстиції України Н. Ткаченко, керівники НДУСЕ з України і зарубіжних держав (Білорусі, Вірменії, Казахстану та Молдови).

Директор Центру В. Федоренко виступив із вітальним словом і доповіддю-презентацією на тему: «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України, як об’єкт судової експертизи з питань інтелектуальної власності».  

Дистанційно участь у міжнародній конференції прийняли судові експерти лабораторії права промислової власності Центру О. Фоя та Т. Чабанець.

 

Доповідь-презентація на тему: «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України, як об’єкт судової експертизи з питань інтелектуальної власності» 1-ФЕДОРЕНКО_ЦЕНТР_ПРЕЗЕНТАЦІЯ_ІМІТАЦІЯ_ДЕРЖАВНОГО_ГЕРБУ-2021

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у нараді керівників НДУСЕ з питань організації та проведення підготовки судових експертів

31 серпня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у щотижневій нараді керівництва науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченка, за участі директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені питання щодо стану діджиталізації документообігу в науково-дослідних установах судової експертизи (НДУСЕ), удосконалення підготованих тестів і завдань для атестації осіб, які здобувають кваліфікацію судового експерта, а також низку інших питань діяльності НДУСЕ.  Нарада відбулася в режимі інтернет-стрімінгу.

Працівникам НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності урочисто вручені відомчі нагороди Мін’юсту з нагоди Дня незалежності України

25 серпня 2021 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) на оперативній нараді при директорові Центру судовим експертам установи були урочисто вручені відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства юстиції України.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2021 № 1950/к «за особисті досягнення у професійній діяльності, зразкове виконання обов’язків та з нагоди відзначення державного свята – Дня Незалежності України», Почесними грамотами Міністерства юстиції України нагороджені судові експерти Центру І.В. Голець і Т.В. Заікіна, які тривалий час здійснюють в Центрі судово-експертну діяльність.

Директор Центру В.Л. Федоренко також урочисто вручив посвідчення судового експерта завідувачці сектором Центру О.В. Голікової за результатами рішення ЦЕКК про підтвердження кваліфікації судового експерта за спец. 13.6.

Щиро вітаємо з Днем незалежності України!

Шановні друзі та колеги, нині наша держава святкує свій ювілейний День народження – День незалежності України. Саме 30 років тому Верховна Рада України урочисто прийняла Акт проголошення незалежності України, який уже 1 грудня 1991 року громадяни переконливо підтримали на всеукраїнському референдумі.

За 30 років незалежна Україна подолала складний шлях національного державотворення та правотворення, стала авторитетним субєктом міжнародного права та залишається Батьківщиною для десятків мільйонів українців, як у середині держави, так і за її кордонами. Україна, спільно з міжнародними партнерами, впевнено відстоює свій державний суверенітет і територіальну цілісність, відбудовує економіку, розвиває науку, культуру та спорт.

У житті кожної професійної спільноти, включаючи і судових експертів з питань інтелектуальної власності, за 30 років незалежності України відбулося чимало важливих подій. Так, 20 років тому утвердилась судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності, 17 років тому було засновано Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, зросла плеяда високопрофесійних судових експертів і науковців-експертологів, щороку зміцнюються партнерські відносини із зарубіжними партнерами. Очевидно, що без проголошення незалежності України ці та інші успіхи були б малоймовірними.

То ж, принагідно вітаємо всіх колег і друзів з Днем незалежності України! Зичимо нових перемог і здобутків у професії, натхнення і поваги суспільства, плідної співпраці на засадах спільних цінностей.

 

Трудовий колектив НДЦСЕ

з питань інтелектуальної власності

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності успішно проведено чергове засідання Вченої ради

12 серпня 2021 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проведено чергове засідання Вченої ради Центру під головуванням директора Центру проф. В. Федоренко. Вчена рада Центру розглянула низку актуальних питань статутної діяльності Центру.

Так Вчена рада Центру розглянула питання оптимізації організації підготовки осіб, які мають намір отримати чи підтвердити кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності. Вчена рада Центру підтвердила рішення про поквартальну організацію відповідних стажувань (з першого числа початку кожного кварталу), що дозволить раціонально планувати і організовувати всі види статутної діяльності Центру – науково-дослідну, судово-експертну та ін. Також було обговорено питання щодо визначення відповідності вищої освіти претендентів на отримання кваліфікації судового експерта та прийнято рішення про винесення цього питання на розгляд чергового осіннього засідання профільної секції 29 жовтня поточного року.

Вчена рада Центру також підтримала ініціативу директора Центру про видання Центром текстів методик дослідження об’єктів інтелектуальної власності, які вже затверджені Координаційною радою з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України і внесені до Реєстру методик проведення судових експертиз, для службового користування поліграфічним способом. Це дозволить уникнути різночитань судовими експертами існуючих методик через можливе використання їх не кінцевих електронних версій, спростить використання діючих методів при підготовці судових експертів. При цьому, в передмові до відповідних методик, не порушуючи цілісність самого їх тексту, доцільно зазначати можливі зміни у чинному законодавстві та правозастосовній практиці, що дозволить актуалізувати ці методики, наблизити їх до потреб практики.

У контексті реалізації цієї ініціативи Вчена рада Центру розглянула та рекомендувала до друку дві методики: «Методику проведення судової експертизи, комерційної таємниці та ноу-хау» (реєстр. код 13.8.02; 2009 р.) і «Методику проведення судових експертиз, пов’язаних з кресленнями – об’єктами авторського права» (реєстр. код 13.1.1.02; 2012 р.).

Вчена рада Центру також оновила склад Редакційної колегії наукового електронного видання Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», а також рекомендувала до друку черговий № 4(16) цього видання.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у нараді керівників НДУСЕ з питань запровадження СЕВ

10 серпня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у щотижневій нараді керівництва науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені питання щодо стану та строків запровадження в  НДУСЕ Мін’юсту СЕВ ЦОВВ та проведення 16.08.2021 семінару-навчання підрозділів і посадових та службових осіб НДУСЕ, відповідальних за організацію діловодства та документообігу. Було розглянуто низку інших питань, пов’язаних із завершенням роботи над доопрацюванням тестів і тестових завдань для атестації осіб, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта на ЦЕКК при Міністерстві юстиції України та ін.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у нараді керівників НДУСЕ з питань організації та проведення підготовки судових експертів

05 серпня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у нараді керівництва науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені питання щодо оптимізації організації проведення стажування на базі НДУСЕ Мін’юсту осіб, як мають намір отримати чи підтвердити кваліфікацію судового експерта на ЦЕКК при Мін’юсті. Було прийнято рішення про визначення посадових осіб НДУСЕ, які відповідають за цей напрямок робити. Перелік цих посадових осіб буде доведено листом Мін’юсту до НДУСЕ, що дозволить у найкоротші терміни з’ясовувати і вирішувати всі проблемні питання щодо організації та проведення судових експертів.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Всеукраїнському конгресі судових експертів

30 липня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та заступник керівника Центру О. Адлер взяли участь у Всеукраїнському конгресі судових експертів, на запрошення оргкомітету заходу. У відкритті конгресу взяв участь Міністр юстиції України Д. Малюська, Заступник Голови Верховного Суду Голова Касаційного господарського суду Б. Львов, Президент Союзу експертів України І. Стародубов, директор Незалежного інституту судових експертиз Г. Пампуха, Заступник Міністра юстиції України О. Банчук і ін.

На Всеукраїнському конгресі судових експертів обговорювалися питання подальшого розвитку судово-експертної діяльності в Україні, перспектив прийняття нового Закону про судово-експертну діяльність і запровадження самоврядування судових експертів, проблеми підготовки і атестації судових експертів і ін.

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено другий етап організованої вакцинації працівників проти пандемії коронавірусу COVID-19

28 липня 2021 р. на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проведено другий етап організованої вакцинації працівників Центру у межах заходів з протидії пандемії коронавірусу COVID-19. Повторні щеплення для працівників Центру, що були первинно вакциновані 30 червня 2021 р., та первинні щеплення для працівників Центру, які перебували під час первинного щеплення в відпустках і на лікарняному, вакциною PfizerBioNTech проти коронавірусу COVID-19 були проведені на високому організаційному рівні Деснянським Центром первинної медико-санітарної допомоги.

Довідково:

Україні надано доступ до 117 тис. доз вакцин PfizerBioNTech проти COVID-19  через механізм COVAX (глобальний механізм із вакцинації «Ініціативи з прискорення доступу до засобів для боротьби із COVID-19 (АСТ)».

Судові експерти НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності з нагоди Дня судового експерта

26 липня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко урочисто вручив нові посвідчення судових експертів, виготовлених відповідно до рішення кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі – ЦЕКК) від 15.07.2021, керівникові лабораторії права промислової власності Центру Н. Ковальовій (13.1.1, 13.4, 13.6) та судовим експертам Центру Т. Чабанець (13.3) і О. Фої (13.4). 

Нова публікація директора НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності в журналі, внесеному до науковометричної бази Web of Science

У липні 2021 р. у науковометричній базі Web of Science проіндексована нова наукова стаття директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), доктора юридичних наук, професора В. Федоренка (у співавторстві) на тему: «Підприємницька діяльність ІТ-сектора в умовах пандемії COVID-19 та в посткарантинний період», що вийшла в журналі «Проблеми підприємництва та захисту». У статті досліджуються проблемні питання функціонування ринку ІТ-послуг в умовах протидії пандемії коронавірусу та аналізуються перспективи трансформації цього ринку в середньостроковій перспективі.

Бібліографія публікації:

Fedorenko, V., Filipenko, N., Shumilo, I., Nesterovych, V., & Nischymna, S. (2021). Entrepreneurial activity of the IT sector in the conditions of the COVID-19 pandemic and in the post-quarantine period. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 8(4), pp. 697-712

Нагородження працівників НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності з нагоди Дня судового експерта

05 липня 2021 р. відбулось офіційне нагородження Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) з нагоди відзначення в Україні Дня судового експерта. З привітальним словом до колективу Центру виступила заступник директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України К. Ковальова, яка відзначила професіоналізм судових експертів Центру та їх авторитет у судово-експертному середовищі, який з кожним роком має тільки зростати і примножуватись.

Також К. Ковальова довела до працівників Центру Наказ міністерства юстиції України від 29.06.2021 № 1372/к, яким заступника керівника Центру О. Адлеру та старшого судового експерта Центру Т. Чабанець, за сумлінну працю у галузі судової експертизи, зразкове виконання обов’язків, нагороджено відомчою відзнакою – Почесна грамота Міністерства юстиції України.

Директор Центру В. Федоренко подякував представницю Міністерства юстиції України за високу відзнаку працівників Центру та привітав судових експертів, наукових і інших працівників Центру з Днем юриста, побажав нових перемог і здобутків у професії, а також доброї вдачі, міцного здоров’я, родинного добробуту та щоденного задоволення від обраної професії.

Щиро вітаємо з Днем судового експерта, шановні колеги!

Щиро вітаємо всіх судових експертів і науковців-експертологів з Днем судового експерта України!

Починаючи із 2009 року, коли в Україні було запроваджене це професійне свято, День судового експерта став підставою переосмислення судово-експертною спільнотою досягнутого та складання планів і проектів на майбутнє. А іще, для того, щоб ми із вами іще раз обєднали наші зусилля для захисту свої прав і посилення престижу обраної професії.   

То ж, шановні колеги і друзі, зичимо наснаги, подальших здобутків і перемог у професії, наполегливості в експертному забезпеченні правосуддя, відданості ідеалам, цінностям і принципам судової експертизи, а також поваги і шани від держави і суспільства за повсякденну складну і відповідальну працю!