НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану та повоєнний період»

28 вересня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. Владислав Федоренко, учений секретар Центру к.е.н. Лілія Тимощик, керівники лабораторій Центру Наталія Ковальова, Олена Голікова та Віктор Дідоборщ взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану та повоєнний період», організованій Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз (ОНДІСЕ) та Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України та проведеній під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрія Гайченка.  

У Вітальному слові до учасників і організаторів Всеукраїнської конференції проф. Владислав Федоренко подякував керівництво Мін’юсту за увагу до науково-комунікативних заходів, які проводяться НДУСЕ та підтримку їх проведення, а також організаторів цієї конференції, – керівництво ОНДІСЕ та Львівського НДКЦ МВС України, – за чудово організований та важливий для судово-експертної спільноти в умовах сьогодення науковий форум. Адже на сьогодні судові експерти у своїй діяльності постали перед серйозними, раніше не баченими викликами, пов’язаними із військовою агресією рф проти України, а також із майбутнім повоєнним відродженням України. Не менш важливим викликом для вітчизняної судової експертизи є й процес набуття Україною статусу держави-учасниці ЄС. Усі ці та інші питання, відзначив директор Центру, стануть предметом сьогоднішньої конференції, результати якої дадуть відчутний імпульс щодо розвитку судово-експертної діяльності в Україні в умовах воєнного стану.      

«Фейкові референдуми і спотворене народовладдя – інструменти військової агресії рф проти України і Західної демократії» – ключова публікація № 4(22) часопису «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) з перших днів військової агресії рф проти України, у межах своїх статутних повноважень, здійснює діяльність, спрямовану на встановлення збитків і шкоди, завданих Україні армією держави-агресора. Центр також є науковою платформою для висвітлення питань, пов’язаних із воєнними злочинами рф в Україні. Так, у № 4(22) наукового електронного часопису «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» опубліковано наукову статтю Голови Верховної Ради України Русланом Стефанчуком у співавторстві з іншими ученими-правознавцями на актуальну проблематику: «Фейкові референдуми і спотворене народовладдя – інструменти військової агресії рф проти України і Західної демократії».

Ця наукова стаття присвячена проблематиці використання російською федерацією спотворених цінностей і інститутів демократії для легітимації результатів своєї військової агресії в Україні в 2014-2022 рр. Здійснюється ретроспективний аналіз утвердження цінностей, принципів, інститутів і практик Західної демократії з часів Афінської політії – до становлення й розвитку конституційної демократії в кін. XVIIIст. – XXI ст.

Аналізуються витоки утвердження референдумів у давніх швейцарських кантонах, колоніях Північної Америки і у Франції. Обґрунтовується висновок, що референдуми трансформуються з традицій архаїчного народоправства в інститути конституційної демократії під впливом появи і розвитку доктрини конституціоналізму, конституцій і конституційних практик. При цьому, референдуми із кін. XVIII ст. залишались привабливим політико-правовим інструментом для легалізації диктаторами недемократичних рішень. Про це, зокрема, свідчать наполеонівські та гітлерівські плебісцити, а також інші квазіреферендуми у  державах з  авторитарними режимами.

Тому, на думку авторів публікації, запобіжником проти квазіреферендумів є  конституційні режими референдної демократії, засновані на цінностях, принципах, політико-правовій культурі та традиціях народовладдя, доктринах народовладдя, кращих правотворчих, правозастосовних і  правосудних (юрисдикційних) практиках організації та проведення референдумів з  найбільш важливих питань життя суспільства, територіальних громад і держави.

Аналізується модель спотвореної демократії, що була сформована в рф у останні роки і приклади її застосування на «кримському референдумі» 2014 р., «конституційному референдумі рф» 2020 р. і під час місцевих виборів у рф 11 вересня 2022 р. Доводиться, що оголошення рф про проведення 23-27 вересня 2022 р. фейкових (з англ. fake (feik) – підробляти, фалисифікувати) референдумів у окупованих районах Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей є продовженням спотвореної демократії та інструменти військової агресії рф проти України і цінностей Західної демократії.

Обґрунтовується висновок, що фейкові референдуми рф грубо порушують положення міжнародного права, Конституції та законів України, дискредитують цей прогресивний інститут конституційної демократії та, по-суті, є черговим воєнним злочином рф в Україні.

Бібліографія публікації та її електронна версія:

Стефанчук Р.О., Федоренко В.Л., Янчук А.О. Фейкові референдуми і спотворена демократія – інструменти військової агресії рф проти України і Заходу. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2022. № 4 (22). С. 11-39.

Expert_4_22_стаття_Стефанчук_Федоренко_Янчук

 

Вийшов 22-й випуск часопису НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

У вересні 2022 року Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) опубліковано черговий № 4(22) наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», який видається Центром спільно з МАУП. Цей випуск журналу став першим після оновлення керівництва його Редколегії. Однією з ключових тем номеру стала ґрунтовна правова оцінка Головою Верховної Ради України академіком Русланом Стефанчуком і іншими ученими фейкових референдумів, які всупереч міжнародному праву, Конституції та законам України імітуються на сьогодні рф на території тимчасово окупованих районів Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей України.

Із Вітальним словом це число наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» відкрив новий Головний редактор, директор Центру, проф. Владислав Федоренко, який зазначив наступне:    

«Свобода, незалежність, демократія та повага до людини і її основоположних прав і свобод століттями були і залишаються нашими світоглядними принципами буття, наріжним муром нашої Богом даної державності.

Нині України і її герої, весь Український народ героїчно боронять свою землю та суверенну й незалежну державність від агресивного та кровожерливого ворога, продовжувача найбридкіших традицій російського та радянського імперіалізму. Україна чинить героїчний опір і нас у цьому підтримують наші надійні союзники і партнери – США, Польща та інші держави-члени ЄС, Канада, Австралія, Японія etc. Надання Україні статусу держави-кандидата до вступу до ЄС є визнанням значних потенціалів і перспектив Української держави.

Важлива роль у боротьбі за незалежність України належить і судовим експертам: одні з них стали до лав Збройних Сил України, Територіальної оборони і інших військових формувань, інші самовіддано виконують свої обов’язки фіксуючі збитки і шкоду, завдану ворогом України. Важливим є  й  вклад науковців у  теоретико-методологічне забезпечення правотворчих, управлінських, правосудних процесів в умовах воєнного стану. І цей черговий випуск «Експерта …» переконує, учені та експерти не втомилися працювати і досліджувати в  ім’я перемоги над ворогом і повоєнної розбудови України».

Із привітанням до авторів і читачів звернулася й закордонний член Редколегії часопису, добрий друг українців, Головний редактор поважного польського часопису «Критика права» (Scopus), професор, DrHb Йоланта Яблонська-Бонса. Вона, зокрема, наголосила:

«Знаю, що за свободу борються завжди і кожного дня!

Я пишу ці слова напередодні вашого Дня Незалежності з  Польщі, з  Гдині, великого портового міста, що розбудоване з  нуля на березі моря у вільній міжвоєнній Польщі і залишається символом нашої незалежності, сили та свободи. У Ґдині, де я народилася, маємо нову площу в чудовому місці, прямо біля пляжу, – Площу Вільної України. Прапори незалежної України завжди є на вулицях мого міста, і всюди лунає українська мова. Кожен день ми намагаємося посильно допомагати українцям.

Військова агресія Росії підірвала цивілізаційні принципи вільного світу. Зневага до людського життя та гідності, до культури, до науки, до правових основ вільного світу не залишиться безкарною. Немає жодних підстав щоб виправдати військову агресію проти будь-якої держави. Варварство проти мирного населення України, включно з  дітьми, поставило під загрозу право на незалежний і вільний розвиток вашої суверенної держави. Росія обов’язково відповість за свої воєнні злочини.

Але, у  День Незалежності я хочу побажати всім пані та панам з України перемоги та успіхів у швидкій відбудові країни. Польща обов’язково допоможе Україні. Слава всім полеглим і живим героям, які безстрашно боролися й борються за незалежну Україну!».

Відкриває цей випуск часопису стаття професорів Руслана Стефанчука, Владислава Федоренка та Артема Янчука на гостру тему: «Фейкові референдуми і спотворене народовладдя – інструменти військової агресії рф проти України і Західної демократії». Автори цієї публікації, зокрема, зазначають наступне:

«В Україні, яка має тисячолітні традиції вічевої та козацької демократії, поважну історію національно-визвольної боротьби за власну державність, свободу й народовладдя, а також досвід легітимації національної державності на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991  року та проведення низки місцевих референдумів (більше 200). При цьому, 30 в  Україні відсутня традиція фейкових референдумів, які не можуть бути прийнятними у  будь-якому вільному громадянському суспільстві.

Вітчизняна правнича наука, як зазначалось попередньо, сформувала доктринальні основи референдумів і  референдної демократії, з  урахуванням кращих зарубіжних наукових надбань і  практик. Питання про референдуми, як конституційну форму безпосередньої реалізації народного суверенітету, є  обов’язковою темою підручників і навчальних посібниках, на основі яких університети готують майбутніх правників.

Парламент розробив і  почав втілювати нові законодавчі механізми організації та проведення референдумів в  Україні. Так 26 січня 2021  р. Верховна Рада України новий Закон України «Про всеукраїнський референдум». Парламентом також підготовлено проєкт нового спеціального Закону «Про місцеві референдуми», який напередодні військової агресії рф до України отримав Терміновий спеціальний висновок №  1066/2021 щодо проєкту Закону про місцевий референдум (CDL-PI(2022)001, Страсбург, 10.02.2022). Зазначені обставини дозволяють обґрунтовано сподіватись на відродження конституційного режиму референдної демократії в Україні.

Таким чином, усі основні компоненти референдної демократії в  Україні сформовані або завершуються в  своєму формуванні. Подальша законотворча діяльність Української держави на шляху до вступу до Європейського Союзу іще більше наблизить нашу національну модель референдної демократії до цінностей і принципів ЄС у сфері народовладдя. Натомість, фейкові референдуми, які дискредитують саме слово «референдум», і інші елементи спотвореної демократії, які рф намагається нав’язати на тимчасово окупованих територіях України, є  іще одним інструментом військової агресії не лише проти нашої держави, а  й  проти цінностей та принципів Західної демократії.

Коли рукопис цієї статті був відредагованим, то 20 вересня 2022 року представники окупаційних режимів в  окремих районах Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, у кращих традиціях російської спотвореної демократії заявили про проведення «референдумів» про приєднання до рф, які будуть проведені через 3 дні, упродовж 23-27 вересня цього року. Тобто, упродовж 5 днів (!). Ці ініціативи з проведення рф фейкових референдумів засудили представники більшості демократичних держав світу  – США, держав-членів ЄС, Канади і ін.

Зокрема, Державний секретар США Е. Блінкен у  своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН 20 вересня 2019  року наголосив, що проведення фальшивих «референдумів» і  можлива мобілізація в рф є ознакою невдачі та слабкості Росії. У  свою чергу, Посол США в Україні Б. Брінк наступного дня наголосила, що США ніколи не визнають претензій росії на ніби то анексовану територію України, та заявила наступне: «Фальшиві референдуми та мобілізація є  ознаками слабкості, провалу Росії».

Реагуючи на ініціативи щодо проведення псевдореферендумів, Український Парламент 21 вересня 2022 р. утвердила «Заяву Верховної Ради 31 України у  зв’язку з  черговим етапом ескалації безпекової ситуації в  світі, спровокованим останнім рішенням злочинної влади Російської Федерації» в  якій рішуче засудила організацію та проведення будь-яких незаконних референдумів на тимчасово окупованих територіях України та закликала світову спільноту не визнавати їхні результати, а також дати належну оцінку таким діям рф.

Фейковий характер анонсованих на 23-27 вересня 2022 року «референдумів» є  очевидним, а  розтягування «голосування» на 5 дні – не що інше, як калькуванням механізму спотвореної демократії, що був апробований рф всередині федерації на референдумі 2020 року та на місцевих виборах 2022 року. Ці бутафорські «референдуми» порушують всі цінності, принципи і  положення міжнародного права, Конституції та законів України, спотворюють саму сутність і  зміст референдумів, як важливих інститутів конституційної демократії».

Самостійний блок публікацій цього випуску «Експерта …» традиційно присвячено проблемам судової експертизи та криміналістики. У ньому, зокрема, розміщено статтю працівника Центру, кандидата технічних наук Галини Кривоножко на тему: «Щодо дослідження даних користувача/власника мобільного телефону у частині, що стосується номеру оператора та даних WhatsApp». Так авторкою, за результатами аналізу наявної практики виконання експертних досліджень наводяться узагальнення та висновки, що сприятимуть проведенню об’єктивних та науково-обґрунтованих досліджень щодо питань визначення користувача/власника номеру мобільного телефону за даними месенджерів, на прикладі месенджера WhatsApp.

Становить науковий і практичний інтерес наукова публікація Віри Хомутенко та Алли Хомутенко «Інституційно-організаційне забезпечення експертної діяльності в Україні», проілюстроване змістовними рисунками, таблицями і схемами. За результатами проведеного дослідження вчені дійшли до висновку, що в Україні все ще залишаються не вирішеними низка проблем, серед яких проблеми організаційного характеру судово-експертної діяльності. Так, авторами «встановлена наявність значної кількості уповноважених органів, повноваження яких дублюються. Саме тому пропонується створити єдиний орган  – Державну експертну службу, що підпорядковуватиметься Мінюсту. Це сприятиме також вирішенню проблем, пов’язаних із  методичним та інформаційним забезпеченням експертної діяльності, адже воно формуватиметься централізовано».

Важливою для розвитку судово-експертної діяльності в Україні та практикоорієнтованою видається й публікація відомих експертів-товарознавців працівника Центру, кандидата технічних наук Віталія Архіпова та представниці ДніпроНДІСЕ, кандидата технічних наук Ольги Холодової «Особливості визначення ринкової вартості акцій акціонерного товариства з метою викупу у міноритарних акціонерів під час проведення судової експертизи».

«Методи та способи визначення ринкової вартості акцій для цілей примусового викупу в принципі не повинні відрізнятися від методів визначення ринкової вартості тих самих акцій для інших цілей. Відповідно, і  методичні основи застосування знижок та премій при оцінці акцій (а також кількісні значення премій та знижок) не повинні відрізнятися у  разі примусового викупу та інших цілей оцінки тих самих акцій.

Рекомендується визначати ринкову вартість однієї акції, як ціну однієї акції у складі стовідсоткового пакета, оскільки лише за цих умов може бути визначено єдину ціну для всіх акціонерів без урахування розміру їх міноритарних пакетів акцій. А також при оцінці ринкової вартості акцій з  метою примусового викупу знижки на нестачу контролю не застосовувати. 49 Поправку на неліквідність акцій міноритарних пакетів акцій при розрахунку вартості для зазначених цілей не рекомендовано застосовувати, так як на її термін не впливає фактичний ступінь ліквідності акцій, які оцінюються.

При узгоджені підсумкової величини ринкової вартості запропоновано використовувати відсоткове співвідношення ваг результатів оцінки виконаної за різними методичними підходами».

Змістовною та актуальною є й нова стаття члена Редколегії «експерта …» та постійного автора часопису професора Яна Берназюка на тему: «Застосування принципу верховенства права (правовладдя) для вирішення колізій у законодавстві». За результатами проведеного дослідження, ученими-експертами сформульовано наступні висновки, положення та рекомендації.

У цій статті Я. Берназюком висвітлено суть підходу до вирішення колізій у законодавстві на підставі застосування принципу верховенства права. Визначено нормативно-правове підґрунтя застосування підходу, що ґрунтується на безумовній пріоритетності норм Конституції України над іншими правовими нормами. Охарактеризовано сутність підходу щодо «найбільш сприятливого для особи» способу тлумачення законодавства, яке містить колізійні норми.

На підставі аналізу законодавства та практики Верховного Суду автором доведено, що одним з  базових підходів до подолання колізій у  законодавстві є  застосування принципу верховенства права. Визначено, що такий підхід ґрунтується на безумовній пріоритетності норм Конституції України над нормами інших актів законодавства, що визначено ч. 2 ст. 8 Конституції України. Аргументовано, що при наявності колізій потрібно виходити з підходу про найвищу юридичну силу норм Конституції України, за якими йдуть норми законів, що мають вищу юридичну силу стосовно всіх інших нормативно-правових актів, які, відповідно, вже мають статус підзаконних. Доведено, що застосування підходу «на користь особи та/або суспільних інтересів» або надання пріоритету більш важливому праву особи (при наявності конкуренції між різними правами різних осіб) для подолання колізії у  законодавстві ґрунтується на конституційній засаді верховенства права та пов’язане з обов’язком держави щодо дотримання принципу належного урядування та виконання вимоги щодо «якості закону».

Продовжує проблематику теорії та практики верховенства права, правосуддя, судоустрою та правового статусу суддів ґрунтовна наукова публікація євроінтеграційної спрямованості представників Волинської правничої школи доктора юридичних наук Володимира Кравчука та кандидата юридичних наук Ольги Юхимюк на тему: «Загальні аспекти правового статусу судді Суду Справедливості Європейського Союзу». Автори, зокрема, резюмують у своїй публікації наступне.

«Як процес формування судової влади в  Європейському Союзу, так і розвиток практики судових інстанцій носять динамічний та системний характер. Враховуючи наші євроінтеграційні прагнення, це спонукає до подальшого аналізу та систематизації відповідних рішень судів, напрацьованих європейських стандартів та принципів, а  також формування пропозицій по їх імплементації в  українське законодавство. Досвід інших держав-членів Європейського Союзу показує, що розвиток національної правової системи та впровадження в  неї права Європейського Союзу в  значній мірі залежатиме від рішень судової влади. Якісні зміни в  рамках судової реформи в Україні, спрямовані на імплементацію стандартів Європейського Союзу щодо правового статусу суддів, можна вважати однією з  передумов вступу України до Європейського Союзу».

Цей випуск наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» містить і інші цікаві та змістовні публікації, присвячені актуальним питання правової доктрини, правотворчої, правозастосовної та правосудної діяльності й актуальним проблемам державного управління та місцевого самоврядування.

 

 

 

 

Довідково:

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.

Бібліографія електронного наукового видання та посилання на електронну версію

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 4(22) серпень-вересень.  Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 185 с. Expert_4_22_2022

Закордонна англомовна публікація працівників НДЦСН з питань інтелектуальної власності на тему: «Експертне дослідження торговельної марки, що зображує або імітує зображення державного прапора»

У вересні 2022 року в № 7 часопису Національного бюро експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія «Вірменський журнал судової експертизи і криміналістики» опубліковано англомовну наукову статтю директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та судового експерту Центру Т. Чабанець на тему: «Expert study of the State Flag image or imitation by trademark» («Експертне дослідження торговельної марки, що зображує або імітує зображення державного прапора»). Ця публікація підготовлена в межах апробації НДР Центру, присвяченої Методиці експертного дослідження торговельних марок.

Стаття присвячена дослідженню проблем теорії та практики експертних досліджень зображення чи імітації торговельною маркою державних прапорів, включаючи Державний Прапор України. Узагальнюються та аналізуються питання походження прапорів (знамен, стягів, корогв, штандартів, гонфалонів, транспарантів, вимпелів і ін.), їх класифікації, зв’язків із традиціями та правилами геральдики (кольори прапору та їх поєднання; звичайні та геральдичні фігури прапору тощо), а також інші питання вексилології («прапорознавства»). Визначаються особливості правового статусу державних прапорів і порядку їх використання.

Розкриваються особливості дослідження судовим експертом питання: «Чи є торговельна марка ХХХ зображенням чи імітацією державного прапора?» у межах спеціальності – «Дослідження, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговими марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями». Обґрунтовується, що дослідження зображувальних позначень, – торговельних марок і державних гербів, – на наявність тотожності або схожості настільки, що їх можна сплутати, зазвичай визначають за двома критеріями: а) графічна (візуальна) схожість та б) смислова (семіотична та семантична).

Зроблено висновок, що зображення торговельною маркою державного прапору є його точним, «дзеркальним» відтворенням, тоді, як імітація – це довільне відтворення державного прапору чи його елементів, без неухильного дотримання смислових (семіотичних і семантичних), геометрично-просторових, колористичних і геральдичних (за їх наявності в прапорі) характеристик.

Бібліографія та текст публікації:

Fedorenko V.L., Chabanets T.M. Expert study of the State Flag image or imitation by trademark. 2022. Армянский журнал судебной экспертизы и криминалистики. № 7. рр. 96-109.

 

АНГЛОМОВНИЙ_ПЕР_СТАТТЯ_ФЕДОРЕНКО_ЧАБАНЕЦЬ_ВІРМЕНІЯ_ПРАПОР_ТМ_2022 tr (1)

Використання альтернативних ознак та «формули Маркуша» при проведенні експертного дослідження винаходу (корисної моделі) в публікації працівників НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

Вийшла друком у матеріалах XXIV Міжнародної науково-практичної публікації «Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку» вийшла публікація директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та судового експерту Центру Т. Чабанець на тему: «Щодо використання альтернативних ознак та «Формули Маркуша» при проведенні експертного дослідження винаходу (корисної моделі)». Ця публікація підготовлена в розрізі виконання НДР Центру «Розробка методики проведення судової експертизи, пов’язаної з винаходами та корисними моделями (удосконаленої)» (VII.1.2-2021/2; 2021-2022 рр.).

У публікації, зокрема, відзначається, що відповідно до положень чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності та сутності й змісту терміну «альтернатива, альтернативний», альтернативна ознака винаходу (корисної моделі) – це суттєва ознака винаходу (корисної моделі), що характеризує його технічну суть і може бути виражена у формулі у вигляді еквівалентних (рівноцінних), по-суті, альтернативних понять.

Як свідчить практика судової експертизи із питань інтелектуальної власності, при виявлення декількох можливих форм здійснення ознаки винаходу (корисної моделі), яка у сукупності з іншими суттєвими ознаками забезпечує одержання одного й того ж технічного результату, вона може бути виражена у вигляді альтернативних понять за допомогою мовних засобів, що служать для передачі альтернативних ознак – крапка з комою, сполучників «або», «чи», «і/або», а також «як…, так і…», словосполучень (фраз): «вибраний з ряду», «вибраний з групи».

Необхідність у використанні альтернативи при формулюванні суттєвих ознак виникає для винаходів (корисних моделей), що стосуються практично всіх об’єктів. Наприклад, альтернативні ознаки використовуються для вираження технічної суті винаходів (корисних моделей) у способі наступним чином. Якщо необхідно скласти формулу винаходу (корисної моделі), в якій були б охарактеризовані всі речовини, що можуть бути застосовані в даному способі, виникає необхідність у використанні альтернативних ознак, котрі вводяться до формули винаходу (корисної моделі) за допомогою сполучника «або» («або А, або В…»).

Сполучник «або» може вживатися в двох значеннях: з’єднувально-розділовому і виключно-розділовому. Цей сполучник («або») має значення з’єднувально-розділового, якщо ознаки, пов’язані цим сполучником, не виключають одна одну, тобто можуть існувати у конкретному об’єкті як окремо одна від одної, так і одночасно. Якщо ж застосування однієї речовини виключає одночасне застосування іншої, то сполучник «або» вживається у виключно-розділовому значенні.

Ця відмінність у значенні сполучника «або» має далеко не формальний характер, оскільки в залежності від того, в якому значенні вживається цей сполучник у формулі, обсяг винаходу (корисної моделі), що виражається відповідною формулою, буде ширшим або вужчим.

Необхідно зазначити, що формула винаходу (корисної моделі), в якій ознаки пов’язані сполучником «або», за обсягом винаходу (корисної моделі) еквівалентна сумі декількох формул, в яких використовується кожна з цих ознак окремо.

Слід також розглянути застосування т.з. «формули Маркуша». Вона утвердилася після розгляду у Сполучених Штатах Америки справи «Ex parte Markush» (Ex parte Markush, 1925 Dec. Comm’r Pat. 126, 127 (1924). Перелік конкретних альтернатив у межах «формули Маркуша» називається «групою Маркуша» або «розрядом Маркуша».

року, що відбулася в Женеві, Комітет обговорив підготовлену Секретаріатом частину ІІІ дослідження про винахідницький рівень, в якому у розділі N було висвітлене питання винахідницького рівня заявлених сполук, представлених за формулою Маркуша.

Формула винаходу, складена з використанням «формули Маркуша», дозволяє включити в одну патентну заявку кілька альтернативних сполук. Тобто, в більшості випадків формула винаходу, складена у такий спосіб, охоплює певний діапазон альтернативних варіантів, з яких слід зробити вибір.

Формула, що визначається групою Маркуша, вимагає вибору із закритої групи, «що складається» з альтернативних членів. Формулювання пунктів формули винаходу, в яких перераховуються альтернативи, не регулюється конкретним використовуваним форматом (наприклад, альтернативи можуть бути зазначені як «матеріал, вибраний із групи, що складається з A, B і C» або «де матеріал являє собою A, B або C»). Формули, в яких викладено список альтернатив, з яких має бути зроблений вибір, зазвичай і називаються «формулами Маркуша.» Винаходи в галузі металургії, вогнетривів, кераміки, хімії, фармакології та біології найчастіше заявляються за «формулою Маркуша».

Авторами публікації зроблено висновок, що альтернативні ознаки і положення «формули Маркуша», включаючи групи Маркуша» є важливим методологічним і методичним інструментарієм при дослідженні судовими експертами з питань інтелектуальної власності, а також спеціалістами винаходів (корисних моделей) на стадії досудового і судового розгляду відповідних спорів

 

Бібліографія та текст публікації:

Федоренко В.Л., Чабанець Т.М. Щодо використання альтернативних ознак та «Формули Маркуша» при проведенні експертного дослідження винаходу (корисної моделі)Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXIV Міжнар. науково-практ. конфер. За ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м. Орхус (Данія): ГО «ВАДНД», 07 вересня 2022 р. С. 437-442.

Cтаття

Запрошуємо до участі в VI Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)

 

З нагоди 18-ої річниці з дня заснування Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), та з метою вивчення й розвитку наукової спадщини відомого науковця, першого директора Центру Крайнєва Петра Павловича (1952-2014 рр.), запрошуємо судових експертів, суддів, адвокатів, слідчих органів досудового розслідування, патентних повірених, науковців і представників громадянського суспільства, та представників ЗМІ та ін. прийняти участь у VI Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» (далі – Конференція), що буде проведена в режимі інтернет-стрімінгу 28 грудня 2022 року.

На розгляд учасників VI-их «Крайнєвських читань» виносяться наступні питання:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • наукова спадщина судового експерта і вченого П.П. Крайнєва (1952-2014 рр.);
  • особливості розвитку судово-експертна діяльність у сфері інтелектуальної власності в період воєнного стану в Україні;
  • трансформація судового експертиза об’єктів інтелектуальної власності в умовах вступу України до Європейського Союзу;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

До початку проведення конференції Центр має намір видати збірку матеріалів VI-их «Крайнєвських читань». Для опублікування виступів і тез у цій збірці просимо завчасно, до 01.12.2022 надіслати на мейл Оргкомітету конференції: intelect.ndc@gmail.com або його членів: fedorenko_2008@ukr.net; ov_golikova@ukr.net, оформлені відповідно до вимог, наведених у Додатку 1

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у нараді керівників Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України

02 вересня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко, який є вченим секретарем Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України (далі – НКР) взяв участь у нараді керівників робочих груп НКР під головуванням заступника голови НКР проф. Н. Кузнєцової. На цій нараді були обговорені питання щодо організації ефективної роботи НКР в частині проведення наукової експертизи євроінтеграційних законопроєктів. 

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено чергове засідання Вченої ради

31 серпня 2022 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проведено чергове засідання Вченої ради під головуванням директора Центру проф. В. Федоренко. 

На засіданні Вченої ради Центру були розглянуті наступні питання:
про стан виконання НДР Центру відповідно до Тематичного плану НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2022 рік;
про схвалення атестаційної справи Центру та направлення її до Міністерства освіти і науки України для проходження чергової атестації в якості науково-дослідної установи;
про забезпечення Центром виконання наказу  Мін’юсту від 16.08.2022 № 1855/7 «Про проведення перевірки діяльності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності» та Плану проведення перевірки діяльності Центру за 2019-2022 рр.;
про уповноваження директора Центру на підписання нової редакції Договору Центру та МАУП про випуск наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»;
про затвердження оновленого складу Редколегії наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»;
Про рекомендацію до друку  наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», 2022  № 4 (22) та ін.

З Днем Незалежності, Україно!

31 рік тому Верховна Рада урочисто прийняла Акт проголошення незалежності України, який був підтриманий 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі 93% громадян України. Уже 2 грудня Україну, як суверенну та незалежну державу, визнали Польща, Канада, а надалі – й інші держави світу. Відтоді Україна відзначає День Незалежності – День народження національної державності, що стала втіленням багато історичного досвіду розбудови демократичної державності за часів Київської Русі, Королівства Галицького, Польсько-Литовського Князівства, феноменальної для всієї Європи Козацької держави, поневолення України у складі Російської та Австро-Угорської імперій, в добу УНР-ЗУНР, включення до складу колишнього СРСР та продовження боротьби за радянською державно-партійною репресивною системою за незалежне існування Українського народу. Свобода, незалежність і демократія століттями були і залишаються нашими світоглядними принципами буття, наріжним муром нашої Богом даної державності.

Нині Україна і її герої, весь Український народ героїчно боронять свою землю та суверенну й незалежну державність від агресивного та кровожерливого ворога, продовжувача найбридкіших традицій російського та радянського імперіалізму. Україна веде справедливу вітчизняну війну і нас у ній підтримують наші надійні союзники і партнери – США, Польща та інші держави-члени ЄС, Канада, Австралія, Японія та ін. Надання Україні статусу держави-кандидата до вступу до ЄС є визнанням значних потенціалів і перспектив Української держави, яка уже пів року мужньо борониться від найбільшої після Другої світової війни загрози – рф.

Важлива роль у боротьбі за незалежність України належить і судовим експертам: одні з них стали до лав Збройних Сил України, Територіальної оборони і інших військових формувань, інші самовіддано виконують свої обов’язки фіксуючи збитки і шкоду, завдану ворогом України.

То ж, користуючись нагодою, трудовий колектив НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності щиро вітає друзів, колег, партнерів і всіх українців по всьому світові з Днем Незалежності України!

Нова публікація працівників НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності: «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Прапора України та інших державних прапорів: проблеми судово-експертної теорії та практики»

Вийшла друком у авторитетному щорічному міжвідомчому науково-методичному збірнику Київського НДІСЕ «Криміналістика і судова експертиза» наукова стаття директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко, провідного наукового працівника Центру, проф., член-кореспондента НАН України В. Коваленка та судового експерту Центру Т. Чабанець на тему: «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Прапора України та інших державних прапорів: проблеми судово-експертної теорії та практики».

Ця стаття присвячена дослідженню проблем теорії та практики експертних досліджень, які стосуються зображення чи імітації торговельною маркою державного прапора України та інших державних прапорів. Узагальнюються та аналізуються питання походження прапорів (знамен, стягів, корогв, штандартів, гонфалонів, вимпелів та ін.) й інші питання вексилології («прапорознавства»), а також особливості правового статусу державних прапорів, включаючи Державний Прапор України. Розкриваються особливості дослідження судовим експертом питання: «Чи є торговельна марка ХХХ зображенням чи імітацією Державного Прапора України?» у межах спеціальності – «Дослідження, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговими марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями»

 

Бібліографія та текст публікації:

Федоренко В.Л., Коваленко В.В., Чабанець Т.М. Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Прапора України та інших державних прапорів: проблеми судово-експертної теорії та практики. Криміналістика і судова експертиза: міжвід. наук.-метод. зб. / Київський НДІ суд. експерт.; редкол.: Д.В. Журавльов (голов. ред.), О.Г. Рувін (заст. гол. ред.) та ін. Київ: Вид-во Ліра-К, 2022. С. 627-647.

Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Прапора України та інших державних прапорів: проблеми судово-експертної теорії та практики

Ґенезис і розвиток судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в незалежній Україні (1991-2022 рр.) у публікаціях науковців НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

07 липня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко, науковий працівник Центру О. Гайдай та судовий експерт Центру В. Шутович взяли участь у он-лайн режимі в XXIII Міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку» та опублікували доповідь на тему: «Ґенезис і розвиток судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в незалежній Україні (1991-2022 рр.)». У ній розкриваються особливості становлення та перспективи розвитку судової експертизи з питань інтелектуальної власності в контексті становлення та трансформації в Україні механізмів правової охорони об’єктів інтелектуальної власності.

 

Бібліографія та текст публікації:

Федоренко В.Л., Гайдай О.Д., Шутович В.В. Ґенезис і розвиток судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в незалежній Україні (1991-2022 рр.). Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXIII Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м. Дікірх (Люксембург): ГО «ВАДНД», 07 серпня 2022 р. С. 327-334. 

Ґенезис і розвиток судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в незалежній Україні (1991-2022 рр.)

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у презентації Моніторингового звіту «Ефективність нормативно-правового регулювання у сфері судово-експертної діяльності»

19 липня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко та учений секретар Центру Л. Тимощик взяли участь у презентації та обговоренні Моніторингового звіту «Ефективність нормативно-правового регулювання у сфері судово-експертної діяльності», підготованого Директоратом правосуддя та кримінального законодавства Міністерства юстиції України, спільно з партнерами (ПРАВО-JUSTICE, Прямуємо РАЗОМ і ін.), з залученням до невідкладного моніторингу НДУСЕ і судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ.   

Зі вступним словом до учасників заходу звернулися Заступник Міністра юстиції України О. Банчук та директор Директорату правосуддя та кримінального законодавства Мін’юсту О. Олійник. Серед питань, які були предметом обговорення на презентації Моніторингового звіту, основна увагу була приділена питанням оптимізації процедури перевірки робочих міст судових експертів і пошукам раціональних механізмів зниження оплати за проходження підготовки (стажування) судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ.

 

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проводить почеркознавчі експертизи і дослідження реквізитів документів

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проводить експертизи і експертні дослідження за спеціальностям:
– 1.1 «Дослідження почерку і підписів»;
– 2.1 «Дослідження реквізитів документів».
Відповідні експертизи та експертні дослідження проводить кваліфікований судовий експерт Центру з досвідом експертної роботи за спец. 1.1 і 2.1 понад 20 років. Великий досвід експертної роботи у галузі судового почеркознавства та ТЕД забезпечує високу якість експертиз та експертних досліджень, а також розумні терміни їх виконання.

І. Об’єктами почеркознавчої експертизи є: підпис та/або почерк (у вигляді рукописних записів, як буквених так і цифрових).
Для почеркознавчої експертизи або експертного дослідження надаються виключно оригінали документів.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені на вирішення судової почеркознавчої експертизи, наведений у «Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», що затверджені Наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5 (далі – Інструкція):

  • Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?
  • Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?
  • Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
  • Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
  • Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

При підготовці порівняльних матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи дуже важливо підібрати зразки почерку та підписів таким чином, щоб у них були із достатньою повнотою відображені ознаки, властиві почерку та підпису особи, яка їх виконала. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів проваджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред’явити їх особі, яка підлягає ідентифікації.
У разі неможливості пред’явити зазначені зразки (смерть виконавця, від’їзд тощо) у якості зразків слід надавати документи, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису.
Для проведення почеркознавчої експертизи (або експертного дослідження) необхідно надати: вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (підпису) певної особи, від імені якої вони значяться (та/або особи, яка виконала підпис від імені іншою особи).
Вільними зразками є рукописні записи, підписи, достовірно виконані певною особою до дати складання досліджуваного документа;
Умовно-вільними є зразки почерку, підпису, виконані певною особою, що виконані після порушення кримінального провадження, але не у зв’язку з підготовкою матеріалів на експертизу (протоколи допитів, пояснення, скарги, клопотання тощо);
Експериментальні зразки почерку, підпису – це такі, що виконані безпосередньо для проведення експертизи (або експертного дослідження).
В якості вільних зразків можуть бути надані тексти, підписи, що належать до службової переписки, автобіографії, особисто заповнені анкети, заяви, листи, підписи в установчих, приватизаційних документах, посвідченнях, договорах, заявах про видачу паспорта, платіжних відомостях, касових ордерах, пенсійних справах, анкетах, щотижневиках, блокнотах та інших документах.

ІІ. Основними завданнями технічної експертиза документів за експертною спеціальність 2.1 «Дослідження реквізитів документів» є:

  • Установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту;
  • Виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабо видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах;
  • Дослідження відбитків печаток та штампів;
  • Установлення цілого за частинами документа;
  • Визначення способу виконання реквізитів документу;
  • Установлення послідовності виконання реквізитів документу;
  • Установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами;
  • Дослідження технічних зображень документів.

Орієнтовний перелік вирішуваних у межах спеціальності 2.1 «Дослідження реквізитів документів»  питань, передбачених Інструкцією:

  • Чи вносились у текст документа зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?
  • Чи була замінена в документі фотокартки, аркуша тощо?
  • Який зміст замаскованого (зафарбованого) тексту?
  • Яким чином виконаний підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові), текст документа (за допомогою технічних засобів чи писальним приладом)?
  • У якій послідовності виконувались реквізити даного документа (підпис, відтиск печатки тощо)?

Погоджено остаточну редакцію ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять», розроблену Підкомітетом № 5 ТК 192 «Судова експертиза»

11 липня 2022 р. ТК-19 «Науково-технічна термінологія» Технічного комітету науково-технічної термінології при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України та Міністерстві освіти і науки України погодив остаточну п’яту редакцію проєкту ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять». Проєкт цього стандарту був напрацьований Підкомітетом (ПК) № 5 ТК 192 «Судова експертиза», який працює на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (голова ПК № 5 – директор Центру проф. Владислав Федоренко, до складу підкомітету входять досвідчені судові експерти з питань інтелектуальної власності).

Метою розробки цього національного стандарту є уніфікація та приведення у відповідність до вимог інших національних стандартів (ДСТУ 3966:2099 Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять і ін.) і правил української мови основних термінів і визначень у сфері судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, які не унормовані в чинному законодавстві, але є найбільш поширеними і вживаними у судово-експертній практиці (літературне запозичення, оригінальність твору, похідний твір, службовий твір (винахід), творчий характер, модуль програмного забезпечення/засобу, об’єктний код, технічний результат, графічна ознака, оманливий знак, реінжинірінг etc). Погоджений проєкт ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять» також містить визначення терміну «об’єкт права інтелектуальної власності (ОПІВ)».

Запровадження цього національного стандарту сприятиме однаковому розумінню та застосуванню учасниками судових проваджень, а також суб’єктами адміністративних процедур, де використовуються результати судових експертиз і експертних досліджень об’єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ), основних термінів і визначень цього виду судової експертизи (спец. 13.1.1-13.9). Відповідний ДСТУ також унеможливить тривалі, нерідко схоластичні дискусії учасників судового процесу щодо термінів і визначень, вжитих судовим експертом при дослідження ОПІВ. Відтак, це скоротить терміни судового розгляду відповідних категорій справ, оптимізує адміністративні процедури, де застосовуються висновки експертних досліджень з питань інтелектуальної власності (публічні закупівлі та ін).

З текстом проєкту ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять» можна ознайомитись у Додатку 2 нещодавно презентованого Центром науково-методичного видання:

Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні: навч.-метод. вид.; В.Л. Федоренко (кер.), О.Г. Адлер, Л.П. Тимощик, Н.М. Ковальова, О.В. Голікова, Т.М. Чабанець та ін.; за ред. проф. В.Л. Федоренка, вид. 2-ге, розшир. і доп. / НДЦСЕ судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту. Київ: Видавництво Ліра-К, 2022. С. 168-178.

На разі технічним секретаріатом ПК № 5 ТК 192 (керівник – судовий експерт Центру Т. Юзишина) здійснюються заходи щодо реєстрації вище згаданого національного стандарту. Після набуття чинності ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять» передбачено його презентацію широкому колу зацікавлених суб’єктів – судовим експертам з інтелектуальної власності, суддям, адвокатам, патентним повіреним, ученим-експертологам, представникам громадськості та ЗМІ.

Проведено загальні збори трудового колективу НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

14 липня 2022 року проведено загальні збори трудового колективу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), основним питанням розгляду яких стало заслуховування, обговорення та затвердження Звіту роботи Центру за I півріччя 2022 року та визначення пріоритетів судово-експертної, науково-дослідної, організаційно-управлінської, фінансово-економічної та іншої роботи Центру у II півріччі 2022 року.

Директор Центру В. Федоренку, зокрема, детально проаналізував результати проведення експертиз і експертних досліджень у Центрі в I півріччі 2022 року; відзначив, що військова агресія РФ проти України негативно позначилась на показниках судово-експертної діяльності. Насамперед, через послаблення експертного корпусу Центру у зв’язку з мобілізацією судових експертів Центру до Збройних Сил України, виїзд за кордон і відпустки без збереження заробітної плати тощо. Тому, пріоритетом судово-експертної діяльності Центру на II півріччя поточного року є посилення корпусу судових експертів Центру за традиційними для установи видами судової експертизи, у першу чергу, за спец. 13.1.2, 13.9, 10.9, 10.17, а також за новими судово-експертними спеціальностями. Так, Центр уже запровадив і проводить почеркознавчі експертизи, відбувається стажування судових експертів Центру за спец. 15.1 – мистецтвознавчі дослідження. Більш широко, для поповнення спеціального фонду, передбачено використання потенціалу оціночної діяльності Центру.

На загальних зборах трудового колективу Центру також були розглянуті та обговорені питання щодо виконавської та трудової дисципліни працівників Центру, а також щодо дотримання вимог цивільного захисту працівниками Центру під час воєнного стану. Зокрема, спеціаліст із кадрової роботи О. Головко повторно довів наказ про необхідність укриття працівників Центру під час повітряної тривоги у підвалі приміщення, де розташований Центр або в приміщенні станції метро «Печерська».

Також трудовому колективу були представлені нові працівники Центру.

Вийшов 21-й випуск часопису НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), в умовах воєнного стану, після схвалення Вченою радою Центру (протокол № 8/2022 від 29.06.2022), було опубліковано третє число наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» за поточний рік (21-е з часу заснування), який видається спільно з науковими партнерами Центру. Цей випуск часопису припав на День Конституції України і День судового експерта, що зумовило тематику багатьох публікацій. При цьому, більшість наукових статей цього номеру журналу пов’язані з самовідданою обороною України від збройної агресії РФ та перспективним напрямкам відродження України.

У вступному слові до № 3 електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член Редколегії нашого часопису, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк відзначив:

«26-а річниця з  Дня прийняття Конституції України набула на сьогодні нового сенсу та звучання, привнесеного в наше життя героїчною обороною нашої держави від збройної агресії російської федерації. В умовах воєнного стану ми глибоко переосмислюємо цінності та принципи національного конституціоналізму, державотворення та правотворення, закладені в нашому Основному Законі».

Директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України Наталія Ткаченко зазначила у вступному слові наступне:

«Вихід цього числа фахового електронного наукового видання НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» припав на час відзначення професійного свята – Дня судового експерта. То ж, користуючись нагодою, хотілось би привітати усіх судових експертів України з цим святом та подякувати кожного з вас за професіоналізм, відданість роботі, повсякденну кропітку працю та цінний досвід нашої співпраці. Ваша сумлінна та відповідальна робота є важливим чинником успішної оборони України».

Директор Центру та заступник головного редактора «Експерта …» професор Владислав Федоренко відзначив,

«28 червня українці відзначають шановане державне свято – День Конституції України. Цьогоріч це свято затьмарене військовою агресією РФ проти України, а також жахливими воєнними злочинами російської армії в  Україні. Водночас, Конституція України залишається символом національної державності для мільйонів наших громадян, які героїчно боронять свою Вітчизну на фронті та в  тилу. Нині, завдяки зусиллям вищого керівництва держави і кожного пересічного українця, а  також допомозі наших міжнародних партнерів, Україною впевнено реалізується національний євроінтеграційний і  євроатлантичний потенціал: нещодавно ми стали державою-кандидатом до вступу в  ЄС. Звитяга наших воїнів і  їх вправність з використанням найновітнішої у світі зброї викликала повагу з боку партнерів по НАТО. То ж, Конституція України була і залишається системою світоглядних цінностей та принципів, шкалою координат для національного державотворення та правотворення на сьогодні та на майбутнє».

Цей випуск наукового електронного видання «Експерт …» відкриває знакова стаття відомої ученої-конституціоналістки, доктора юридичних наук, професора А. Крусян «Сучасний український конституціоналізм в умовах воєнного стану». У ній пані професорка обґрунтовує наступний важливий висновок: «Сучасний український конституціоналізм в  умовах воєнного стану набуває певних модифікацій. Так, об’єктивні воєнні загрози обумовлюють такі зміни його практичної парадигми. По-перше, це зміна нормативної основи системи конституціоналізму при незмінності Конституції України. По-друге, це зміни функціонального механізму конституціоналізму, а саме: зміни у системі, компетенції та функціональної спрямованості органів публічної влади; тимчасове обмеження прав і свобод людини і громадянина, при визначенні переліку основоположних (конституційних) прав і свобод людини, що не можуть бути обмежені; застосування особливих (надзвичайних) організаційно-правових засобів для забезпечення, захисту та охорони прав людини в умовах війни. По-третє, це необхідність удосконалення ідеологічної складової змісту конституціоналізму – конституційної правосвідомості у  бік піднесення національної ідеї, національної ідентичності та утвердження національної стійкості українців» (с. 20 часопису).

Знаковою, з огляду на відзначення в Україні Дня судового експерта, вбачається й ґрунтовна публікація професорів В. Федоренка, В. Коваленка та В. Кравчука на тему: «Ґенезис і розвиток судової експертизи в Україні: від Руської Правди – до військової агресії РФ». Автори визначили метою свого дослідження «формування теоретико-методологічних основ ґенезису та розвитку судової експертизи, включаючи і  судову експертизу об’єктів права інтелектуальної власності в  Україні з  часів Руської правди  – до військової агресії РФ, розпочатої 24 лютого 2022  року, а  також виокремленні та характеристиці основних періодів вітчизняної історії законодавства, науки і практики у сфері судово-експертної діяльності» (с. 28 часопису).

У висновках цієї публікації вчені-правознавці визначили, що «основними періодами ґенезису та розвитку судової експертизи в Україні є: 1) XI-XIX ст. – період ґенезису окремих видів експертизи у  кримінальному судочинстві від часів «Руської правди» – до Козацької доби; 2) XIX ст. – поч. XX ст. – виокремлення та закріплення в  законодавстві статусу «освічених людей» (експертів), як самостійних суб’єктів кримінального, цивільного та торговельного процесу та утворення перших судово-експертних установ України у м. Києві та Одесі; 3) 1917 – 1922 рр. – розвиток і інституалізація судово-експертної діяльності за часів національно-визвольних змагань в Українській державі; 4) 1922 – 1991 рр. – судово-експертна діяльність за радянської доби; 5) 1991  – до сьогодні  – розвиток і  удосконалення судової експертизи у  незалежній Україні, утвердження приватних судових експертів і реформування Міністерством юстиції України судово-експертної діяльності, а також експертне забезпечення судових доказів для відповідальності за воєнні злочини РФ, скоєні в 2022 році в Україні.

На час завершення цієї статті Україна отримала 23 червня 2022 р. на саміті Європейської Ради у Брюсселі 43 статус держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу. При цьому, ЄС поставив вимогу щодо проведення Україною масштабних реформ у сфері утвердження верховенства права та протидії корупції. Ефективне завершення цих реформ вбачається неможливим без модернізації судово-експертної діяльності» (с. 42-43 часопису).

Актуальною та своєчасною видається й стаття, підготовлена колективом відомих правників (Бєлкін Л., Юринець Ю. Леонідівна, Сопілко І. та Бєлкін Марк Л.) на тему: «Проблеми відповідальності в сучасній Україні за колабораційну діяльність». Автори відзначають, що «широкомасштабне збройне вторгнення Російської Федерації в Україну, у ході якої (війни) велика ставка зроблена на схиляння громадян України до колабораційної змови із  загарбником, сприяла прискореному прийняттю вказаних законів. У статті здійснено кримінально-правовий аналіз (у форматі науково-практичного коментаря) складів правопорушень, передбачених ст. 111-1 КК «Колабораційна діяльність», що набрала чинності 15.03.2022. Разом із тим, після виходу у світ цієї статті законотворча діяльність Верховної Ради України у цій сфері була продовжена. Крім того, з’явилися певні практичні напрацювання у цій сфері» (с. 54 часопису). Відповідні законодавчі новели та практичні напрацювання отримали своє комплексне дослідження в цій змістовній статті.

Цікаві наукові статті цього випуску «Експерта …» присвячені проблема судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності в Україні та за кордоном. Відкриває цю рубрику публікація вірменських колег із Бюро судових експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія Арутюнян А., Габріелян О. і Мовсісян Ш. на тему: «Особливості застосування законодавчих положень про авторське та суміжні права при проведенні судових експертиз у Республіці Вірменія». Учені та експерти із Вірменії поділилися успіхами у впровадженні судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Зокрема, у березні 2022 року перелік експертиз відділу судово-товарознавчих експертиз Бюро судових експертиз НАН Республіки Вірменія поповнилася наступними 5 новими підвидами:

  • 29-01: Експертиза у сфері суміжного права,
  • 29-02: Експертиза в галузі винаходів,
  • 29-03: Експертиза у галузі патентів,
  • 29-04: Експертиза в галузі корисних моделей,
  • 29-05: Навички розробки дизайн-проектів» (с. 111 часопису).

Заслуговує на увагу фахівців з питань інтелектуальної власності й стаття керівника лабораторії права промислової власності Центру Ковальової Н. «Незареєстрований промисловий зразок як об’єкт експертного дослідження: питання судово-експертної теорії та практики», присвячену питанням новелізації законодавства про охорону промислових зв’язків та особливостям проведення експертних досліджень незареєстрованих промислових зв’язків.

У цьому випуску журналу «Експерт …» містяться й інші публікації наукових працівників і судових експертів Центру, як індивідуальні, так і в співавторстві. Це стаття І. Германюк «Актуальність та проблематика судово-економічної експертизи у справах про банкрутство» та стаття В. Архіпова, у співавторстві з О. Холодовою, «Особливості дослідження якості меблевого гарнітуру при проведені судової товарознавчої експертизи».

Уже усталеною для журналу стала рубрика, присвячена питанням судоустрою та судочинства. Цього разу в ній репрезентована наукова розвідка професора Я. Берназюка «Принцип процесуальної економії як складова ефективності адміністративного судочинства». У цій публікації учений обґрунтував висновок про таке: «Вимога ефективності судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, яка закріплена у Конституції та законах України, міжнародних актах, є  складовою принципу верховенства права, елементом демократичної держави, необхідною умовою підвищення довіри до суду та охоплює, зокрема, такі складові: 1) ефективно організований судовий процес (забезпечення принципу процесуальної економії; одноособове вирішення суддею, де це можливо, процесуальних питань; забезпечення добросовісного використання сторонами своїх процесуальних прав та виконання обов’язків); 2) ефективний розгляд та вирішення справи (справедливе, публічне та оперативне провадження)» (с. 138 часопису).

Важливі державно-управлінські аспекти надають цьому випускові «Експерта …» дві змістовні статті науковців Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка Я. Беня «Методологія дослідження механізмів реалізації демократії участі в умовах воєнного стану в Україні» та В. Іванової «Моделювання та програмування розвитку системи діяльності органів публічної влади у сфері зовнішньоекономічної безпеки України».

Випуск № 3 (21) електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» за 2022 рік містить і інші цікаві публікації, які знайдуть своїх читачів і гідних суперників для наукових дискурсів.

 

Довідково:

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.

Бібліографія електронного наукового видання:

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 2(20). квітень-травень.  Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 188 с.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України

11 липня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України проф. В. Федоренко взяв участь у роботі Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України (НКР) під головуванням спікера Українського Парламенту Руслана Стефанчука. Учасники засідання НКР обговорили питання подальшої роботи. Голова Верховної Ради України Р. Стефанчук визначив пріоритетним напрямок діяльності НКР науково-методичне та експертне забезпечення процесу адаптації законодавства України до директив Європейського Союзу в контексті набуття Україною статусу держави-кандидата для вступу до ЄС.   

 

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності провів Онлайн-презентацію 2-го видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні»

07 липня 2022 р. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) успішно провів Онлайн-презентацію 2-го видання науково-методичного посібника «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» (далі – Онлайн-презентація), підготовленого працівниками Центру, за міжнародної участі. У заході прийняли участь керівники і представники Міністерства юстиції України, НДУСЕ Мін’юсту, ДНДЕКЦ МВС України, Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, Інституту права та післядипломної освіти Мін’юсту, Національної академії СБ України, Національної асоціації патентних повірених, а також зарубіжні гості з Вірменії та Польщі. Спеціальним гостем заходу став В. Зарицький – керівник Видавництва «Ліра», що опублікувало презентований посібник.

У Онлайн-презентації з доповідями виступили автори науково-методичного видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні»: директор Центру та співавтор і редактор видання проф. В. Федоренко, учений секретар Центру к.е.н. Л. Тимощик, а також інші судові експерти і наукові працівники Центру: О. Голікова, В. Дідоборщ, Т. Чабанець, О. Гайдай, Т. Юзишина, а також завідувач навчально-методичного кабінету навчальних курсів Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, провідний науковий співробітник відділення–Бюро в м. Києві Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, канд. сільськогосп. наук, ст. наук. співробітник, судовий експерт Н. Кісіль.

Під час обговорення науково-методичного видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» до учасників заходу звернувся заступника директора Бюро судових експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія П. Восканян, який відзначив, що співробітництво, що розпочалося декілька років тому зі створення відкритого Українсько-Вірменського методичного кабінету судової експертизи з питань інтелектуальної власності, має нині гарні наслідки у наших державах, сприяє розвитку охороні прав на об’єкти інтелектуальної власності. Приємно вражає така сумлінність і працелюбство працівників Центру, які підготували таке чудове науково-методичне видання, яке, як і попереднє, буде «зачитуватися до дірок» усіма, хто пране здобути кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності.

Директор ДніпроНДІСЕ, доктор економ. наук., професор О. Коваленко поздоровила Центр з виходом у світ такого витребуваного навчально-методичного видання та із вдалістю самого формату Онлайн-презентації, що заслуговує на визнання та використання іншими НДУСЕ при представленні подібних науково-методичних розробок. 2-е видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні», безперечно, буде цікаве ДніпроНДІСЕ, оскільки на сьогодні працівники установи проходять стажування для отримання кваліфікації судових експертів з питань інтелектуальної власності.

Голова Національної асоціації патентних повірених, кандидат юридичних наук, приватний судовий експерт з питань інтелектуальної власності К. Сопова відзначила своєчасність і важливість для розвитку судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності представленого посібника та привітала транспарентний формат його презентації, що дозволяє почути від авторів їх бачення особливостей проведення різних видів експертних досліджень за спец. 13.1.1-13.9. Очевидно, що це видання буде цікаве не лише судовим експертам, а й адвокатам та патентним повіреним. У наступних виданнях К. Сопова запропонувала співпрацю з метою створення підрозділу, присвяченого діяльності патентних повірених, яка передує призначенню (замовленню) судової експертизи щодо порушення прав на об’єкти промислової власності. Директор Центру В. Федоренко підтримав необхідність співпраці з Національною асоціацією патентних повірених і патентними повіреними загалом.

У подальших дискусіях семінару взяли участь судові експерти НДУСЕ Мін’юсту, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України О. Дорошенко, завідувачка кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового гуманітарного інституту НА СБ України. доктор юридичних наук, професор, заслужений працівник освіти України Л. Стрельбицька, доктор наук правничих (DrHb), завідувач кафедри кримінального права, кримінології та криміналістики Університету Яна Кохановського в Кельцах, екс-директор Інституту судових експертиз ім. проф. Я. Зегна в Кракові (Республіка Польща) Л. Вєчорек, а також А. Шевчeк, магістр Докторської школи Університету Яна Кохановського в м. Кельце (Республіка Польща).

Підводячи підсумки, директор Центру В. Федоренко згадав післямову «Слово до ласкавого чительника» в першій вітчизняній друкованій книзі І. Федорова «Апостол» (1574 р.), в які друкар, з поміж іншого, просив читачів не сваритись на можливі недоліки видання. Автори і видавці посібника «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» дуже старалися, хоча ніхто не може уникнути недоліків у книзі. Для їх виправлення, висловив переконання директор Центру, будуть наступні видання цієї важливої для Центру книги.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності запрошує колег на Онлайн-презентацію 2-го видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні»

07 липня 2022 р. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) організовує та проводить, за міжнародної участі, онлайн-презентацію 2-го видання науково-методичного посібника «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» (далі – Онлайн-презентація), підготовленого працівниками Центру.  

Шановні колеги, набуття Україною статусу держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу передбачає імплементацію європейських стандартів у всіх сферах життєдіяльності суспільства та держави. Очевидно, що важлива роль у подальшій повоєнній розбудові України і розвитку її інноваційної економіки належить інтелектуальному капіталу – об’єктам інтелектуальної власності. Їх охорона буде ефективною через залучення потенціалу судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Цей вид судової експертизи є наукоємким і потребує свого належного теоретико-методологічного і методичного обґрунтування, а також якісної професійної підготовки осіб, які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності.

Запрошуємо до участі в Онлайн-презентації судових експертів, суддів, представників правоохоронних органів, адвокатів, патентних повірених, учених і всіх, хто пов’язує свій розвиток із охороною об’єктів інтелектуальної власності в Україні. Автори видання презентують свої бачення про історію, досвід, сучасні проблеми і перспективи розвитку судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Модератор Онлайн-презентації – директор Центру, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Владислав Федоренко.

Очікується участь у заході видавця презентованого посібника – керівника Видавництва «Ліра».

Початок Онлайн-презентації 07.07.2022 об 11.00, за посиланням на інтернет-платформу Zoom:

https://us02web.zoom.us/j/89116662957?pwd=Z3VFanZ4bTBIL21KZ3NHS0M1UzJwZz09

Ідентифікатор заходу: 891 1666 2957. Код доступу: 162584.

Контактна особа Оргкомітету Онлайн-презентації: Голікова Олена, в.о. завідувача лабораторії авторського права та ІТ Центру: мейл: ov_golikova@ukr.net; тел.: +38 (095) 3261777.

З Днем судового експерта, шановні колеги!

04 липня в Україні відзначається професійне свято судових експертів і учених-експертологів – День судового експерта. Нині частина судових експертів стали на захист Вітчизни зі зброєю в руках у лавах Збройних Сил України, Територіальної оборони і правоохоронних органів, інші ж продовжують сумлінно виконувати свої професійні обов’язки на робочих місцях, формуючи якісно бездоганну доказову базу про воєнні злочини агресора для міжнародних і національних судів, а також встановлюючи збитки і шкоду, завдані нашим громадянам, територіальним громадам і Українській державі рф.

З цієї нагоди трудовий колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України щиро вітає судових експертів з цим професійним святом. Шановні друзі й колеги, зичимо нових успіхів і натхнення в нелегкій, але надважливій для суспільства та держави праці, міцного здоров’я та якнайшвидшої перемоги і повернення до мирного життя та відбудови нашої Вітчизни!

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності підготував 2-е видання «СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА ОБ’ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ»

30 червня 2022 р., напередодні Дня судового експерта, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) підготував і видав 2-е, доповнене та розширене науково-методичне видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні».

У Передмові до цього видання директор Центру проф. В. Федоренко зазначив наступне.

«Запропонований вашій увазі посібник «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» підготували судові експерти і науковці Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр). Це вже 2-ге, доопрацьоване і доповнене науково-методичне видання з урахуванням реформування чинного законодавства з питань судової експертизи та охорони права на об’єкти інтелектуальної власності в Україні, судово-експертної практики з питань інтелектуальної власності та особливості підготовки осіб, які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта за спец. 13.1.1–13.9 на Центральній експертно-кваліфікаційній комісії при Міністерстві юстиції України. Видання удосконалене, покликане змінити першу редакцію посібника «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» (2019)1 , що позитивно зарекомендувала себе за три попередні роки серед експертів і тих, хто прагнув здобути цей фах і кваліфікацію.

Основною метою науково-методичного видання є змістовне, але максимально лаконічне висвітлення основних питань теорії, історії, методології та узагальненої практики проведення судової експертизи з питань інтелектуальної власності для широкого кола суб’єктів господарського, цивільного, кримінального й адміністративного процесу. Визначено предмет, ключові терміни (визначення), об’єкти, основні завдання, типові питання, які вирішує судовий експерт, особливості призначення та матеріали, необхідні для проведення судової експертизи за спец. 13.1.1-13.9, а також рекомендовані для здійснення відповідних експертиз і експертних досліджень нормативно-правові, методичні та наукові джерела. Приділено увагу особливостям призначення та проведення судових експертиз об’єктів інтелектуальної власності у цивільному, господарському і кримінальному судочинстві в Україні.

Важливою місією цього видання є методичне забезпечення підготовки на базі Центру та інших науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) до атестації осіб, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судових експертів у сфері інтелектуальної власності у Центральній експертно-кваліфікаційній комісії при Міністерстві юстиції України. На сьогодні Центром, за допомогою інших НДУСЕ і судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ, у межах діяльності секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Мін’юсті, розроблено нові програми підготовки, а також тести і тестові завдання для складання відповідного кваліфікаційного іспиту».

У 2-у виданні науково-методичного посібника розкриваються наукові основи сутності, змісту, генезису та системи судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в Україні. Здійснюється характеристика основних видів судово-експертної діяльності з питань інтелектуальної власності. Зокрема, визначаються предмет, основні терміни (визначення), об’єкти, основні завдання, типові питання, які ставляться на вирішення судового експерта, особливості призначення та матеріали, необхідні для проведення судової експертизи за спец. 13.1.1-13.9.

Наводяться рекомендовані для використання при проведенні кожного із зазначених видів експертизи об’єктів права інтелектуальної власності нормативно-правові акти, методики і науково-методичні джерела. Характеризуються особливості призначення та проведення судових експертиз об’єктів інтелектуальної власності в цивільному та господарському судочинстві. Це науково-методичне видання стане в нагоді для майбутніх і атестованих судових експертів з питань інтелектуальної власності, суддів, адвокатів, досвідчених і починаючих науковців, представників громадськості, оцінювачів, а також на всіх, хто поділяє цінності непорушності та ефективного захисту права на об’єкти інтелектуальної власності.

Центр запланував на 07.07.2022 офіційну презентацію науково-методичне видання «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні», з використанням інтернет-платформи Zoom.

 

Бібліографія видання:

Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні: навч.-метод. вид.; В.Л. Федоренко (кер.), О.Г. Адлер, Л.П. Тимощик, Н.М. Ковальова, О.В. Голікова, Т.М. Чабанець та ін.; за ред. проф. В.Л. Федоренка, вид. 2-ге, розшир. і доп. / НДЦСЕ судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту. Київ : Видавництво Ліра-К, 2022, 196 с. (ISBN 978-617-520-310-1). Судова експертиза об’єктів_2_версія_сайт (фрагмент для ознайомлення)

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено Міжнародний науково-методичний семінар на тему: «Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в Україні під час реформування правового захисту об’єктів інтелектуальної власності?»

30 червня 2022 року на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), за участі міжнародних партнерів Центру – Бюро судових експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія, Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту, Національної асоціації патентних повірених і Національної академії СБ України, був успішно проведений Міжнародний науково-методичний семінар на тему: «Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в Україні під час реформування правового захисту об’єктів інтелектуальної власності?» (далі – семінар). Модератором заходу виступив директор Центру, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, судовий експерт В. Федоренко.

Метою семінару було визначено формування, за участі зацікавлених сторін, ключових теоретико-методологічних і практично-прикладних положень Методики дослідження промислових зразків, в контексті новацій, внесених до Закону України «Про правову охорону на промислові зразки» та інших нормативно-правових актів у процесі реформування правової охорони об’єктів інтелектуальної власності.

На розгляд учасників семінару було винесено наступні питання:

  1. Новели Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» та інші нормативно-правові акти та методичні основи експертного дослідження промислових зразків: як це працює сьогодні?
  2. Визначення обсягу правової охорони зареєстрованого промислового зразка в процесі експертного дослідження.
  3. Визначення новизни та індивідуального характеру промислового зразка в процесі експертного дослідження.
  4. Особливості експертного дослідження незареєстрованого промислового зразка.
  5. Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в умовах реформування у сфері інтелектуальної власності?

Зі вступним словом виступив директор Центру В. Федоренко, який звернувся до учасників семінару та відзначив, що новелізація у 2020 році чинного законодавства України у сфері охорони об’єктів інтелектуальної власності, з одного боку, удосконалила відповідні законодавчі механізми, а з іншого боку, зумовила проблемні питання, пов’язані з правозастосовною практикою, в тому числі й у галузі судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності. Це, зокрема, стосується експертних досліджень промислових зразків за оновленим законодавством України.

На сьогодні Центр, відповідно до Тематичного плану науково-дослідних робіт НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2022 рік завершує підготовку остаточного звіту за НДР VII.1.1-2021/2 «Розробка методики експертного дослідження промислових зразків» (2021-2022 рр.). Результати цього звіту НДР будуть покладені в основу Методики експертного дослідження промислових зразків, оскільки методика з цього виду судової експертизи за спец. 13.4 в Україні відсутня. Можемо констатувати наявність в Україні певної кількості ґрунтовних наукових розробок щодо промислових зразків, як об’єктів інтелектуальної власності, в тому числі й щодо їх експертного дослідження (відповідний НДР проводився в КНДІСЕ багато років тому), а з іншого боку – відсутність достатньої емпіричної бази, досвіду проведення судових експертиз промислових зв’язків за оновленим чинним законодавством України. Важлива і офіційна позиції УкрПАТЕНТУ, на який покладена функція НОІВ, а також повноваження щодо реєстрації промислових зразків за новим законодавством в Україні.

Тому, Центр, дотримуючись принципів транспарентності своєї науково-дослідної роботи, поважаючи свободу наукової думки, та маючи на меті отримати досконалу, практично придатну Методику експертного дослідження промислових зразків, проводить цей захід, маючи на меті вислухати і почути думку основних «активних гравців» на полі судової експертизи за спец. 13.4 як в державному, так і в приватному секторі, проводить цей семінар.

Ми також раді вітати на ньому семінарі наших колег з Бюро судових експертиз НАН Республіки Вірменія – заступника директора Бюро П. Восканяна і його колег-експертів А. Арутюнян і Ш. Мовсісян, з якими Центр пов’язує багаторічна співпраця в межах відкритого Українсько-Вірменського методичного кабінету судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності. Плодами цієї співпраці є спільні науково-комунікативні заходи і публікації та, найголовніше, започаткування в Республіці Вірменія різних видів судової експертизи з питань інтелектуальної власності. У цьому сенсі нам цікаві бачення відповідної проблематики наших вірменських колег.

З доповіддю про стан і проблемні питання Методики експертного дослідження промислових зразків висупила керівниця лабораторії права промислової власності Центру, керівниця НДР «Розробка методики експертного дослідження промислових зразків» Н. Ковальова. У своїй доповіді вона системно виклала проблемні питання експертного дослідження зареєстрованих і незареєстрованих промислових зразків в Україні та позиції авторського колективу НДР щодо їх вирішення.

Зі змістовною доповіддю щодо особливостей дослідження промислових зразків за оновленим законодавством виступив директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, кандидат юридичних наук і один із фундаторів судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності в Україні О. Дорошенко. У своїй доповіді він зазначив про розробку очолюваної ним установи методики і готовність поділитись із Центром своїми напрацюваннями. Також О. Дорошенко відзначив, що в більшості випадків при експертному дослідженні промислових зразків діють уже усталені в судовій експертизі підходи. У той же час, надмірна формалізація в новій методиці критеріїв оцінювання ознак промислових зразків може мати зворотній від очікуваного ефект.

З доповіддю-презентацією щодо експертного дослідження промислових зразків виступила очільниця Національної асоціації патентних повірених, кандидат юридичних наук, досвідчений судовий експерт з питань інтелектуальної власності К. Сопова. У своїй доповіді К. Сопова, з поміж іншого, презентувала європейську практику охорони промислових зразків і залучення до цього процесу судових експертів. Доповідачка надала дозвіл на використання своєї доповіді в наукових і навчальних цілях та висловила готовність до подальшої співпраці в напрацюванні Методики експертного дослідження промислових зразків, яка б враховувала відповідні позитивні практики ЄС.

Отримав позитивні оцінки учасників семінару й виступ судового експерта Центру Т. Чабанець, яка уже успішно проводила низку експертних досліджень промислових зразків, зареєстрованих за новими вимогами. Доповідачка поділилась своїм досвідом експертиз промислових зразків і узагальненнями щодо особливості їх проведення Центром. Водночас, Т. Чабанець заперечила що в Методиці не можна визначити чіткі критерії оцінки промислових зразків при їх експертному дослідженні. Такі критерії можна виявити і обґрунтувати. До того ж, сама форма документу «методика» допускає інваріативність, але не довільність проведення експертного дослідження.

У подальших дискусіях семінару взяли участь судові експерти НДУСЕ Мін’юсту Н. Климова (КНДІСЕ), Т. Заніна (ННЦ «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса», О. Струк і Т. Лушникова (ЛНДІСЕ), а також завідувачка кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового гуманітарного інституту НА СБ України. доктор юридичних наук, професор, заслужений працівник освіти України Л. Стрельбицька.

Підводячи підсумки, директор Центру В. Федоренко подякував учасникам семінару за плідну фахову дискусію та надані Центру для роботи матеріали. Усі позиції доповідачів будуть враховані при завершенні звіту НДР щодо Методики експертного дослідження промислових зразків. Також В. Федоренко запропонував зустрітися за два місяці й обговорити у такому ж фаховому середовищі напрацювання Центру за результатами цього семінару, з залученням УкрПАТЕНТУ. Директор Центру проф. В. Федоренко також привітав усіх присутніх з наступаючим Днем судового експерта.

 

Промислові_зразки_судові експертизи

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі Міжнародному круглому столі на тему: «Сучасний конституціоналізм: нові виклики, цінності та євроінтеграційні перспективи», з нагоди Дня Конституції

30 червня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко взяв участь з вітальним словом і доповіддю-презентацією у роботі Міжнародного круглого столу на тему: «Сучасний конституціоналізм: нові виклики, цінності та євроінтеграційні перспективи», організованому Навчально-науковим інститутом права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка з нагоди Дня Конституції.

Відкрили Міжнародний круглий стіл з привітальними словами директор Навчально-науковим інститутом права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України О. Орлюк, яка відзначила важливість теоретико-методологічного забезпечення реалізації та охорони Конституції України в умовах воєнного стану.

З привітальним словом до учасників заходу звернулася народний депутат України, Постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді України, доктор юридичних наук, професор, вихованець кафедри конституційного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка О. Совгиря. У своєму виступі вона звернула увагу на особливості парламентської діяльності, у першу чергу законодавчої роботи в умовах воєнного стану в Україні, а також звернула увагу на активізацію роботи Конституційного Суду України у частині розгляду конституційних скарг.

Модератор Міжнародного круглого столу, завідувачка кафедри конституційного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор О. Васильченко привітала учасників заходу – учених-конституціоналістів із Києва, Харкова, Львова, Ужгороду та із-за кордону (Канада, Польща та ін.) з днем Конституції України. Нею було відзначено, що воєнний стан став випробуванням для суспільства, держави і Конституції України на витривалість і відданість цінностям патріотизму та демократії. У цьому сенсі заслуговує на повагу прагнення молодих і досвідчених учених здійснювати своєчасне обґрунтування вирішення складних питань реалізації та захисту конституційних цінностей під час військової агресії в РФ.

Директор Центру доктор юридичних наук, професор В. Федоренко привітав присутніх із Днем Конституції та відзначив, що цього року, навіть без традиційних урочистостей, у силу воєнного стану та жахливого терористичного акту рф в Кременчуці, свято Основного Закону є свідченням стійкості й незламності Українського народу, від імені якого вітчизняний Парламент 26 років тому прийняв Конституцію. На сьогодні цінності та принципи, закладені в Конституції України, по-суті, є тією національною ідеєю, що надихає мільйони українців на фронті та в тилу боронити нашу Вітчизну.

Безперечно, воєнний стан надав нового звучання багатьом конституційним механізмам і процесам, відзначив у своїй доповіді-презентації на тему: «Судова експертиза в механізмі захисту конституційних прав і свобод людини під час військової агресії РФ в Україні» проф. В. Федоренко. Водночас, незмінними є цінності верховенства права та справедливості, непорушності та захищеності прав людини. Хоча, існуючий попередньо механізм судового та позасудового захисту прав і свобод людини значною мірою трансформувався. Воєнні злочини, скоєні рф на суверенній території України вимагають свого справедливого політичного осуду та кримінального покарання. Й нині у механізмі захисту прав і свобод людини важливу роль відіграють українські та зарубіжні судові експерти, які формують якісну доказову базу для розгляду справ про воєнні злочини у Міжнародному кримінальному трибуналі та національних судах. Не менш важливою є місія судових експертів і в частині встановлення збитків, завданих ворогом фізичним чи юридичним особам для їх майбутнього справедливого відшкодування державою агресором.

Доповідь-презентація директора Центру В. Федоренка розміщена нижче.

Подальша робота Міжнародного круглого столу отримала своє продовження в цікавих і змістовних доповідях інших її учасників.

 

Федоренко_ПРЕЗЕНТАЦІЯ_СУДОВА_ЕКСПЕРТИЗА_КНУppt

Програмка_Круглого_столу_30_06_2022

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у функціональному навчанні з питань цивільного захисту в Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності м. Києва.

З 21 по 24 червня 2022 року спеціаліст з питань кадрової роботи Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) О. Головко, як посадова  особа, на яку покладені обов’язки посадової особи з питань цивільного захисту, успішно пройшов функціональне навчання з питань цивільного захисту в Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності міста Києва.

Під час навчання О. Головко пройшов курс лекцій відповідно до програми загальної підготовки працюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях, а також розглянув і обговорив низьку питань, зокрема, про:

  • основні способи захисту в умовах загрози та виникнення надзвичайного стану (НС);
  • правила поведінки працівників під час НС природного характеру;
  • безпеку працівників під час радіаційних аварій і радіаційного забруднення місцевості. Режими радіаційного захисту;
  • правила поведінки працівників при аваріях з викидом небезпечних хімічних речовин;
  • вибухо- та пожежонебезпеку на виробництві. Рекомендації щодо дій під час виникнення пожежі;
  • правила поведінки і дії в умовах масового скупчення людей та в осередках інфекційних захворювань та ін.

Після успішного закінчення повного курсу за програмами функціонального навчання у сфері цивільного захисту О. Головку було вручено посвідчення встановленого зразка.

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України проводить Міжнародний науково-методичний семінар на тему: Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в Україні під час реформування правового захисту об’єктів інтелектуальної власності?

30 червня 2022 року на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проводиться Міжнародний науково-методичний семінар на тему: Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в Україні під час реформування правового захисту об’єктів інтелектуальної власності?

Метою науково-практичного семінару є формування, за участі зацікавлених сторін, ключових теоретико-методологічних і практично-прикладних положень Методики дослідження промислових зразків, в контексті новацій, внесених до Закону України «Про правову охорону на промислові зразки» та інших нормативно-правових актів у процесі реформування правової охорони об’єктів інтелектуальної власності. 

На розгляд учасників семінару виносяться наступні питання:

 1. Новели Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» та інші нормативно-правові акти та методичні основи експертного дослідження промислових зразків: як це працює сьогодні?

2. Визначення обсягу правової охорони зареєстрованого промислового зразка в процесі експертного дослідження.

3. Визначення новизни та індивідуального характеру промислового зразка в процесі експертного дослідження.

4. Особливості експертного дослідження незареєстрованого промислового зразка.

5. Якою має бути Методика експертного дослідження промислових зразків в умовах реформування у сфері інтелектуальної власності?

 Модератор: ФЕДОРЕНКО Владислав, директор Центру, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, судовий експерт.

Час проведення: 30 червня 2022 року 12:00 – 13:30

З Днем Конституції України!

28 червня відзначається шановане державне свято – День Конституції України. Цьогоріч це свято затьмарене військовою агресією РФ проти України, а також жахливими воєнними злочинами російської армії в Україні. Водночас, Конституція України залишається символом національної державності для мільйонів наших громадян, які героїчно боронять свою Вітчизну на фронті та в тилу. Нині, завдяки зусиллям вищого керівництва держави і кожного пересічного українця, а також наших міжнародних партнерів, впевнено реалізується євроінтеграційний і євроатлантичний потенціал: нещодавно Україна стала державою-кандидатом до вступу в ЄС, звитяга наших воїнів і їх вправність з використанням найновітнішої у світі зброї викликала повагу з боку партнерів по НАТО. То ж, Конституція України була і залишається шкалою координат для національного державотворення та правотворення.

Як відомо, на сьогодні у світі діє понад 180 конституцій, а також існує більше 300 конституцій суб’єктів федерацій і автономних утворень. Конституції стали найважливішим здобутком національної політико-правової думки, втілили найкращі здобутки державотворення, а у ряді країн нормативно закріпили перемоги у революціях, війнах за незалежність тощо. Недаремно для більш ніж 40 держав світу, включно з Україною, день прийняття конституції став найважливішим загальнонаціональним святом.

День конституції є важливим загальнонаціональним святом для поляків, словаків, японців і інших націй. У США це свято було офіційно визнане лише 15 років тому, хоча за фактом американці відзначають цей день більше як пів століття.

У багатьох державах світу конституції та дата їх прийняття нерідко втілюються в матеріальних об’єктах культури. Так у столиці Іспанії місті Мадриді зведено монумент у формі порожнистого кубу, як найбільш досконалої геометричної фігури, з надписом на ньому «Народ Мадриду – Конституції 1978 року». Іншим прикладом є Пагорб Конституції у місті Йоґанесбурзі (ПАР), де поряд зі спорудою в’язниці, де свого часу утримувалися жертви апартеїду та політичних репресій, було зведено офіційну резиденцію Конституційного Суду цієї держави. У світі є й безліч інших прикладів увіковічення цінності конституцій у національному державотворенні та правотворенні.

Водночас, іще у кін. XIX ст. професор Університету Дж. Гопкинса, у майбутньому – 28 Президент США, Вудро Вільсон писав:

«Конституція, сама по собі, не надає завершеної системи управління; вона надає лише первинні вказівки для організації. Вона обґрунтовує основні принципи і лише небагато розвиває їх. Вона, за можливості накоротко, встановлює порядок системи управління в її різноманітних проявах: в сфері влад виконавчої, законодавчої та судової».

То ж, маємо щоденно втілювати і захищати цінності та принципи Конституції України під час воєнного стану, а також реалізовувати її наріжні позиції щодо верховенства права, правової держави, свободи і демократії, поваги до прав і свобод людини під час майбутньої повоєнної відбудови України.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі Круглого столу «Конституція України: правове регулювання у державі в умовах воєнного стану (до 26-ї річниці Конституції України)»

23 червня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко взяв участь, на запрошення директора Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України акад. НАПрН України О. Скрипнюка, у роботі Круглого столу на тему: «Конституція України: правове регулювання у державі в умовах воєнного стану (до 26-ї річниці Конституції України)», за участі Віце-президента НАН України акад. С. Пирожкова.

У своєму вітальному слові директор Центру В. Федоренко привітав учасників Круглого столу з черговою річницею Конституції України, яка і під час збройної агресії РФ залишається уособленням цінностей національного державотворення та правотворення та надійним і ефективним регулятором захисту основоположних прав і свобод людини, діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування. Нині, відзначив проф. В. Федоренко, Основний Закон вкотре демонструє не лише свою усталеність, фундаментальність, а й важливість закладених у ній цілепокладень. Зокрема, уже нині, завдяки самовідданій роботі політичного керівництва держави та широкого кола фахівців і експертів, а також через сприяння міжнародних партнерів нашої держави, Україна реалізувала положення про євроінтеграцію, отримавши статус держави-кандидата на вступ до ЕС.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі XIII Міжнародної конференції «Актуальні проблеми правового розвитку в умовах війни то повоєнної відбудови держави»

23 червня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко взяв участь у роботі XIII Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми правового розвитку в умовах війни то повоєнної відбудови держави» (далі – конференція), організованої та проведеної Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

У своєму вітальному слові та доповіді директор Центру В. Федоренко привітав учасників конференції та відзначив, що заголовна тема конференції є надзвичайно важлива для судово-експертної спільноти, яка із 24 лютого 2022 р. зіштовхнулася з серйозними викликами і завданнями, що постали перед судовими експертами НДУСЕ Мін’юсту та іншими державними НДУСЕ у зв’язку з необхідністю встановлення фактів і формування доказової бази до притягнення РФ до відповідальності за численні жорстокі воєнні злочини, скоєні в Україні. При цьому, відповідна судово-експертна діяльність здійснюється в системній взаємодії не лише з Офісом Генерального Прокурора, а й із міжнародними партнерами України – з Міжнародним кримінальним судом, зарубіжними судовими експертами і ін. Таким чином, положення чинного законодавства України про міжнародну співпрацю судових експертів стають повсякденністю, що зумовлює напрацювання нових механізмів цієї співпраці, заснованих, з одного боку, на цінностях верховенства права, а з іншого – на неухильному дотриманні експертами жорстких процесуальних і процедурних вимог.

Іще одним важливим фронтом робіт для судової експертизи є визначення збитків і шкоди, завданих агресією РФ державній, комунальній і приватній власності. Очевидно, що для відродження повоєнного гасала Об’єднаної Європи «Ніколи знову!» ворог має понести не лише політичний осуд міжнародної спільноти і кримінальну відповідальність за брутальні порушення міжнародних законів і звичаїв ведення війни, а й відшкодувати усі завданні Україні та українцям матеріальні та моральні збитки. І це завдання є надзвичайно важливим для судових експертів України.

Проф. В. Федоренко також зазначав, що судово-експертна діяльність у цьому напрямку об’єктивно потребує свого глибокого і комплексного теоретико-методологічного та методичного обґрунтування. У цьому сенсі допомога академічної науки, флагманом якої виступає Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України буде неоціненною.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Міжнародному круглому столі до Дня державної служби

22 червня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань державної служби Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. Владислав Федоренко взяв участь, на запрошення Національного агентства України з питань державної служби (НАДС), у Міжнародному круглому столі до Дня державної служби з теми «Інтернаціоналізація навчання з питань публічного управління та адміністрування з транснаціональною перспективою», організованому НАДС, Школою соціальних наук Університету Седерторна (Швеція), Українською школою урядування (УШУ) та Центром оцінювання кандидатів на зайняття посад державної служби.

Мета круглого столу стало обговорення проблемних питань професійного розвитку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в умовах воєнного стану та повоєнній відбудові України, зокрема інтернаціоналізації навчання з питань публічного управління та адміністрування з транснаціональною перспективою.

У вітальному слові та виступі директор Центру В. Федоренко відзначав важливий вклад корпусу державних службовців у обороні України від військової агресії РФ, а також ефективність НАДС в управління державною службою, що виявилось в її усталеності та, водночас, гнучкості, готовності спочатку до карантину, а надалі, з 24 лютого 2022 р. і до воєнного стану. Одночасно з цим, НАДМ і УШУ залишаються визнаними лідерами у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації публічних службовців. Значна кількість відповідних вдалих кейсів, насамперед, розроблених спільно з міжнародними партнерами України, вбачаються корисними і для удосконалення управлінських процесів у науково-дослідних установах судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту, зокрема в Центрі. Зазначене спонукає до більш тісної співпраці й під час воєнного стану та на майбутнє, після Перемоги України.

Програма Круглого столу

 

 

Заступник Міністра юстиції України А. Гайченко: «Вже 18 років працює Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Зараз він надає послуги із надання консультацій та проведення експертиз і експертних досліджень, пов’язаних із встановленням шкоди та розмірів збитків, завданих збройною агресією РФ проти України»

20 червня 2022 року Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко дав розширене інтерв’ю авторитетному вітчизняному інтернет-виданню «LB.UA. Дорослий погляд на світ» на тему: «Українці обов’язково отримають компенсації за втрачене майно» (https://lb.ua/news/2022/06/20/520575_ukraintsi_obovyazkovo_otrimayut.html). У своєму інтерв’ю А. Гайченко висвітлив актуальні та важливі для більшості українців проблеми відшкодування втраченого майна та оперативного й фахового надання науково-дослідними установами судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту послуг з визначення шкоди і збитків, завданих військовою агресією в Україні.

Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченко відзначив, що внаслідок збройної агресії російської армії на територію суверенної України від 24 лютого 2022 р. на сьогодні в нашій державі уже зруйновано 116 тис. будинків, у яких мешкали 3,5 млн. людей. Загальні збитки, заподіяні РФ житловому фонду України за попередніми даними уже перевищили 100 млрд. грн.

Як бути громадянам, які втратили через загарбників своє майно. А. Гайченко зазначає, що «Наразі не існує єдиного механізму, тому постраждалі громадяни мають діяти усіма наявними способами. По-перше, звернутися до поліції, яка зафіксує всі факти руйнувань та внесе справу в ЄРДР. По-друге, з відповідною заявою до місцевої адміністрації. Звісно, треба внести максимальну інформацію з фото та відео в «Дію». Ще один варіант та гарантія на випадок майбутніх судових суперечок – це замовлення експертизи в спеціальних інститутах при Міністерстві юстиції».

На разі в системі Мін’юсту діє 6 НДУСЕ, які уже нині надають фізичним і юридичним особам консультації та послуги  щодо встановлення збитків і шкоди їх майну під час бойових дій і внаслідок тимчасової окупації в період з 24 лютого ц.р. Серед них А. Гайченко назвав і Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту, який на сьогодні здійснює не лише експертизи з питань інтелектуальної власності, а й економічні, товарознавчі, комп’ютерно-технічні, телекомунікаційні, почеркознавчі та інші експертизи. Такі рекомендації з боку керівництва Міністерства юстиції України надихають трудовий колектив НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності на повну реалізацію свого судового-експертного потенціалу.

До того ж, Центр переконаний, що в нагоді для фізичних і юридичних осіб, які постраждали від збройного вторгнення РФ в Україну стануть і послуги у сфері судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності. Зокрема, багато торговельних марок на сьогодні втрачають свою вартість через неможливість виробляти товари і надавати послуги їх правовласниками. Впевнені, що такі збитки теж зобов’язана компенсувати держава-агресорка.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Другому Всеукраїнському форумі судових експертів

17 червня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та керівники лабораторій Центру (О. Голікова, В. Дідоборщ – в онлайн режимі) взяли участь у Другому Всеукраїнському форумі (далі – Форум) судових експертів, проведеному у м. Львові під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченка. Організатором Форуму виступив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України.

Учасники Форуму – директори і працівники державних науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ), судові експерти, які не є працівниками НДУСЕ, учені-експертологи, судді, представники правоохоронних органів, представники громадськості, загалом понад 100 колективних і індивідуальних учасників форуму, – обговорили низку методологічних і практично-прикладних питань, пов’язаних із організацією та проведенням судової експертизи для формування доказової бази воєнних злочинів, скоєних РФ в Україні. Заступник Міністра юстиції України А. Гайченко, відкриваючи Форум, відзначив високий професіоналізм, відвагу та результативність роботи судових експертів НДУСЕ Мін’юсту і Міністерства внутрішніх справ, судових експертів-медиків, а також зарубіжних експертів із держав-учасниць ЄС.

Учасники Форуму активно обговорювали питання щодо особливостей проведення судових експертиз та експертних досліджень, пов’язаних з встановленням збитків і шкоди, завданих  збройною агресією Російської Федерації проти України.

З привітальним словом виступив і директор Центру В. Федоренко, який привітав учасників Форуму з його проведенням під час воєнного стану. Було наголошено, що війни є ровесниками людства, але уже з XVII ст., під впливом роботи Г. Ґроція починає формуватися міжнародне гуманітарне право та міжнародні закони і звичаї війни, які пізніше закріпились у Женевській і Гаазькій конвенції, Статуті ООН та інших міжнародних документах. На жаль, на сьогодні РФ брутально порушує міжнародні закони і правила ведення війни і серійно та систематично скоює жахливі воєнні злочини. Повоєнне гасло Європи «Ніколи знову!» затьмарилось і вимагає відновлення своєї дієвості, що можливе лише після притягнення воєнних злочинців на міжнародному та національному рівні. Це буде можливим лише за наявності в Україні надійної та професійно сформованої доказової бази. І корпус вітчизняних судових експертів переконливо демонструє, що може і прагне стати «науковими суддями» для воєнних злочинців із РФ.

То ж, резюмував В. Федоренко, важливим компонентом міжнародного та національного механізмів притягнення РФ до кримінальної відповідальності в Україні є ефективна діяльність корпусу судових експертів в Україні, що передбачає:

забезпечення ефективної координації залучення судових експертів і їх груп при збиранні фактів і доказів воєнних злочинів;

напрацювання кейсів міжнародної взаємодії в судово-експертній діяльності;

посилення кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення НДУСЕ та ін.

Таку роботу на сьогодні, на переконання директора Центру В. Федоренка, успішно організовує та проводить Міністерство юстиції України.

 

Федоренко_ПРЕЗЕНТАЦІЯ_ФОРУМ_СУДОВИХ_ЕКСПЕРТІВ_12_05_2022

 

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у онлайн-консультуванні на тему «Обговорення питань невідкладного моніторингу у сфері експертної діяльності»

14 червня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко, учений секретар Центру Л. Тимощик та керівники лабораторій Центру (О. Голікова, В. Дідоборщ) взяли участь у онлайн-консультуванні на тему «Обговорення питань невідкладного моніторингу у сфері експертної діяльності», організованому Директоратом правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України.

Під час онлайн-консультування, у якому взяли участь керівники науково-дослідних установ судової експертизи Міністерства юстиції України (далі – НДУСЕ) та судові експерти, які не є працівниками НДУСЕ, були обговорені такі важливі питання як «Необхідність зупинення перевірок судових експертів до припинення чи скасування воєнного стану (чи можливо та доцільно проведення перевірки, в тому числі відповідності робочого місця, за запитом експерта)» та «Необхідність продовження строку дії свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта до припинення чи скасування воєнного стану. Та можливість скасування/зменшення/розстрочення плати за навчання/стажування для підтвердження кваліфікації у зв’язку із воєнним станом».

Директор Центру Владислав Федоренко також висловив свою думку з вищезазначених питань та наголосив, що відповідно до Постанови №804 від 27 липня 2011 р. проведення навчання (стажування) фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта у порядку, встановленому Законом України “Про судову експертизу” є платною послугою. В той самий час питання розстрочки оплати є хоч і спірним, але вирішуваним. Єдиною умовою є повна оплата до завершення стажування.

 

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ ПРОВОДИТЬ ЕКСПЕРТИЗИ І ЕКСПЕРТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, А ТАКОЖ ЗДІЙСНЮЄ ОЦІНКУ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ЗБИТКІВ, ЗАВДАНИХ ЗБРОЙНОЮ АГРЕСІЄЮ РФ В УКРАЇНІ

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), що працює в Україні 18 років, надає послуги із надання консультацій та проведення експертиз і експертних досліджень, пов’язаних із встановленням шкоди та розмірів збитків, завданих збройною агресією РФ проти України, шляхом проведення:

  • ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;

із можливістю проведення комплексних експертиз і залучення до них атестованих експертів Центру у сфері:  

  • ЕКСПЕРТИЗИ ОБЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ;
  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • КОМПЮТЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • ПОЧЕРКОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.

Центр також є досвідченим суб’єктом оціночної діяльності (СОД).

Наші контакти:
https://intelect.org.ua/
Тел. роб.: +38(044) 2211245;
+38(044) 2211246.
Роб. мейл: intelect.ndc@gmail.com

Керівник лабораторії економічних досліджень
Віктор Дідоборщ
Тел. моб.: +38(095) 9364760

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі II Міжнародного Конгресу Пенітенціаріїв у м. Кельце (Польща)

06 червня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф, DrHb В. Федоренко, учений секретар Центру Л. Тимощик, керівники лабораторій Центру (О. Голікова, Н. Ковальова, В. Дідоборщ), а також наукові працівники (В. Коваленко, О. Гайдай) і судові експерти (В. Мотузка, В. Сарнавський, С.Попова) Центру взяли участь, на запрошення завідувача кафедри кримінального права, криміналістики і кримінології Університету ім. Яна Кохановського в Кельце, Наукового керівника заходу, проф Лєшика Вєчорека, у роботі II Міжнародного Конгресу Пенітенціаріїв.

Директор Центру В. Федоренко виступив польською мовою зі вступною доповіддю-презентацією на тему: «Міжнародні та національні механізми притягнення до суду за воєнні злочини РФ в Україні в 2022 році»Międzynarodowe i krajowe mechanizmy postawienia przed sądem za zbrodni wojenne Federacji Rosyjskiej w Ukrainie w 2022 r.»). Особлива увага в цій доповіді була акцентована на місії судових експертів з України і таких держав, як Франція, Нідерланди, Польща, Словаччина і ін. у збиранні доказів і встановленні фактів вчинення російською армією воєнних злочинів в Україні, з їх наступним переданням до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

Програма II Міжнародного Конгресу Пенітенціаріїв та доповідь-презентація проф. В. Федоренка розміщені нижче, самостійними додатками до цієї новини Центру.

Програма Конгресу

Презентація В. Федоренка

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі весняного засідання секції загальнотеоретичних, загальнометодичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України

02 червня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко, заступник керівника Центру О. Адлер і учений секретар Центру Л. Тимощик взяли участь у роботі весняного засідання Секції загальнотеоретичних, загальнометодичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України (далі – Секція), проведеної на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під головуванням завідуючої лабораторії організації експертної діяльності Т. Голікової.

На засіданні Секції були розглянуті питання, пов’язані з результатами апробації завершених і виконанням поточних науково-дослідних робіт (НДР), а також проблемні питання судово-експертної практики. Зокрема, щодо юридичної природи висновків спеціалістів, які виконуються судовими експертами НДУСЕ та ін.

Секція відбулася за участі всіх без винятку її членів, а також представниці Міністерства юстиції України. Слід відзначити високий методичний і організаційний рівень проведення цього заходу.

 

Корпус оцінювачів НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності посилився

25 травня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. Владислав Федоренко отримав, за результатами успішного складення кваліфікаційного іспиту, в Фонді державного майна Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 27 за спеціалізацією 1.6 – «Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність».

Довідково:

Центр є суб’єктом оціночної діяльності (СОД) (Сертифікат Фонду державного майна № 771/20 від 31.08.2020)

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності розширює судово-експертні компетенції

24 травня 2022 року судовий експерт сектору судової економічної експертизи лабораторії економічних досліджень Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Юзишина Тетяна на засіданні Кваліфікаційної палати ЦЕКК успішно склала іспит і отримала кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 1.1 – «Дослідження почерку і підписів» та 2.1 – «Дослідження реквізитів документів».

Щиро вітаємо колег і партнерів із Днем науки і Днем Європи!

21 травня 2022 року Україна відзначає відразу два прогресивних свята – День науки і День Європи, професійні свята науковців, дипломатів і всіх, хто прикладає зусилля до розвитку вітчизняної науки і євроінтеграції України. Цього дня Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до українців зазначив: «Сьогоднішній день у нашій державі має подвійне значення. Це День науки. І День Європи. Я вітаю наших науковців, які попри всі труднощі однак працюють заради того, щоб Україна зберегла й розвинула свій науковий потенціалА також хочу сказати слова подяки всім, хто докладає зусиль, щоб Україна нарешті стала частиною обʼєднаної Європи. Всім нашим дипломатам, усім нашим державним службовцям, які зараз мають за лічені тижні виконати завдання, яке інші держави долали роками, коли йшли до Євросоюзу».

Колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) приєднується до цих слів Глави держави і щиро вітає колег – наукові колективи НДУСЕ, інших науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів, які є давніми партнерами Центру, з Днем науки. Зичимо нових наукових здобутків, подальших успіхів у теоретико-методологічному забезпеченні судової експертизи в Україні та в розвитку експертології, відповідно до кращих практик ЄС!

 

З повагою,

Трудовий колектив

НДУСЕ з питань інтелектуальної власності

Колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту вітає колег, друзів і партнерів із Всесвітнім Днем вишиванки!

Вже шістнадцятий рік поспіль Україна відзначає важливе національне свято всіх українців – Всесвітній День вишиванки. Вишиванка для українців стала не просто вбранням, це елемент «генетичного коду нації» в якому художньо втілено такі цінності, як любов до Батьківщини і власної автентичної культури, прагнення до свободи і гідності, незламність і сміливість Українського народу. У часи героїчної оборони України від військової агресії РФ вишита сорочка несе у собі іще більший об’єднавчий потенціал для всіх, хто не боїться бути Українцем, незалежно від етнічного походження.

Колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, у знак солідарності з усіма українцями та на підтримку вітчизняної духовності та культури, приєднується до цього прекрасного свята й щиро вітає з Всесвітнім Днем Вишиванки усіх колег, друзів і партнерів.

У цей особливий для українців день хочемо приєднатись до слів Президента України Володимира Зеленського: «Бажаю здоров’я, сильна, смілива, незламна та вільна. З Днем вишиванки, Україно!»

 

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ПРАЦЮЄ ТА ЗАПРОШУЄ ДО СПІВПРОБІТНИЦТВА!

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), що працює в Україні 18 років, запрошує до співпраці суб’єктів господарської діяльності, адвокатів, патентних повірених, суддів, органи досудового розслідування та інших.

Центр проводить експертні дослідження в сфері:

  • СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ;
  • СУДОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ;
  • КОМПЮТЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.

Центр є досвідченим суб’єктом оціночної діяльності (СОД).

Здійснюємо підготовку осіб, які мають намір здобути (підтвердити) кваліфікацію судового експерта на ЦЕКК.

 

Наші контакти:

https://intelect.org.ua/

Тел. роб.: +38(044) 2211245;

+38(044) 2211246.

Роб. мейл: intelect.ndc@gmail.com

 

«Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» рекомендує публікацію: «ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ РУХОМОГО МАЙНА, ЩО ПОСТРАЖДАЛО АБО БУЛО ЗНИЩЕНО ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ АБО ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ ПРИ ПРОВЕДЕНІ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ»

У науковому електронному часописі Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» вийшла ґрунтовна стаття Віктора АРХІПОВА, Ольги ХОЛОДОВОЇ та Тетяни АРТЮХ на тему: «Особливості визначення вартості рухомого майна, що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів при проведені судової товарознавчої експертизи».

«З початком збройної агресії Російської Федерації 24 лютого 2022 р. на території України рухоме майно різних видів та форм власності (фізичних та юридичних осіб, а також державне майно) зазнало пошкодження або знищення. Оскільки на теперішній час, відповідно до змісту Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326, відсутні методики щодо визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації за різними напрямками, а судово-експертна діяльність в галузі товарознавчої експертизи вже стикається з необхідністю проведення експертиз щодо встановлення розміру матеріальної шкоди, нанесеної внаслідок пошкодження або знищення рухомого майна через воєнні дії на території України, виникла необхідність в розробці роз’яснень та рекомендації стосовно зазначеної проблематики. Це складає важливу методологічну проблему сучасної судової товарознавчої експертизи на теперішній час. Так як на території України з часу набуття незалежності масштабних військових дій не відбувалося за винятком проведення антитерористичної операції на Донбасі, питання визначення вартості пошкодженого або знищеного рухомого майна внаслідок військових дій не досліджувалися та відсутні будь які наукові публікації у вітчизняних наукових виданнях.

Зараз роз’яснення та рекомендації з  визначення вартості рухомого майна(товарів, обладнання і т.п.) надаються шляхом складання Звітів про науково-дослідну роботу результатами яких є методики судової експертизи або методичні рекомендації. Це як правило тривалий процес, але обставини що сталися зараз вимагають негайно надати судовим експертам товарознавцям рекомендації щодо розрахунку матеріальної шкоди, нанесеної рухомому майну внаслідок військових дій та терористичних актів.

Встановлено, що матеріальні збитки рухомому майну військовими діями або терористичними актами – це прояв надзвичайної ситуації, аналогічний стихійному природному лиху або техногенній аварії. Обґрунтовано необхідність підготовки для судових експертів товарознавців методичного листа із  роз’ясненнями та алгоритмом визначення вартості рухомого майна що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів. Запропоновано алгоритм визначення вартості рухомого майна, що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів при проведені судової товарознавчої експертизи» – йдеться у анотації статті Віктора АРХІПОВА, Ольги ХОЛОДОВОЇ та Тетяни АРТЮХ.

 

«Особливості визначення вартості рухомого майна, що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів при проведені судової товарознавчої експертизи»

Керівник лабораторії економічних досліджень НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності Віктор ДІДОБОРЩ: «ВИЗНАЧЕННЯ ЗБИТКІВ ЗАВДАНИХ УКРАЇНІ ВНАСЛІДОК АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ В РОЗРІЗІ КОМПІТЕНЦІЇ ЕКСПЕРТА ЕКОНОМІСТА»

У науковому електронному часописі Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» вийшла наукова публікація керівника лабораторії економічних досліджень Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Віктора Дідоборща на актуальну тему: «Визначення збитків завданих Україні внаслідок агресії Російської Федерації в розрізі компетенції експерта економіста».  

«У зв’язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану, на підставі Закону України від 24 лютого 2022  року №  2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», та веденням оборони Батьківщини багато підприємств різних форм власності призупинили свою діяльність, є підприємства що були зруйновані (або частково зазнали руйнування), також зазнала руйнування: інфраструктура та будівлі в різних містах та селищ України, знищено або пошкоджено різну техніку та майно, заміновано територію країни. Також держава Україна ініціювала: виплату фінансової допомоги в розмірі 6 500 гривень підприємцям та найманим працівникам з територій, де ведуться активні бойові дії; допомогу переселенцям; кожна сім’я, яка надала притулок вимушеним переселенцям, щомісяця отримуватиме 450 грн. компенсації на оплату комунальних послуг (за кожного, кому надано притулок). Також Україна збільшила військовий бюджет, збільшила виплати військовим, правоохоронним органам та іншим. При цьому держава також зазнала втрат людського ресурсу, недоотримала валового внутрішнього продукту (ВВП), зменшено надходження до бюджету України. Вище зазначене є збитками держави, підприємств, громадян у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Постановою Кабінету міністрів України № 326 від 20 березня 2022 року затверджено «Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (далі – постанова № 326 від 20 березня 2022 року). Даною постановою поставлено перед відповідними міністерствами і органами виконавчої влади у шестимісячний строк завдання розроблення та затвердження методик, передбачених вказаним Порядком. В даній статті наведено основні методи та методики за якими на думку автора повинні розраховуватися збитки які завдані бюджету країни, підприємствам та громадянам. Також в статті виділені категорії збитків розрахунок яких відносяться до завдань судового експерта економіста в розрізі постанови № 326 від 20 березня 2022 року» – йдеться у анотації до статті В. Дідоборща.

 

В. Дідоборщ «Визначення збитків завданих Україні внаслідок агресії Російської Федерації в розрізі компетенції експерта економіста»

 

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у щотижневій робочій нараді керівників НДУСЕ при керівництві Мін’юсту

16 травня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді керівників НДУСЕ під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко. Під час наради було обговорено питання, пов’язаних із організацією та діяльністю НДУСЕ Мін’юсту в умовах воєнного стану в Україні.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності прийняв участь у засіданні секції судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи НКМР

12 травня 2022 року завідувач сектору авторського права та суміжних прав лабораторії авторського права та ІТ Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Олена ГОЛІКОВА взяла участь у роботі весняного засідання секції судової комп’ютерно-технічної та телекомунікаційної  експертизи НКМР, проведеного на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України під головуванням завідувач відділу фоноскопічних, комп’ютерних досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень КНДІСЕ Євгена ТИМКА.

У роботі секції брали участь судові експерти Харківського ННЦ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, Київського НДІСЕ, Одеського НДІСЕ та інші. Від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), у якості запрошеної, взяла участь завідувач сектору авторського права та суміжних прав лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру Олена Голікова.

На засіданні секції відбулося обговорення питань за порядком денним, а саме: заслуховування доповідей про завершені науково-дослідні роботи; огляд стану виконання науково-дослідних робіт, які виконуються за тематичним планом НДР Міністерства юстиції України на 2022 рік; анотовані звіти НДР,  хід виконання НДР, що завершуються у поточному році; питання вдосконалення методик.

Засідання пройшло на високому організаційному рівні.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності провів відкриту лекцію-презентацію в Польщі щодо відповідальності РФ за воєнні злочини в Україні

12 травня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф., DrHb (Польська академія наук) Владислав Федоренко провів відкриту лекцію-презентацію у Академії Леона Козьмінського (м. Варшава, Республіка Польща), на запрошення ректора цього вищого навчального закладу проф., DrHb Бартоломея Новака. Тема лекції-презентації: «Naruszenie międzynarodowych praw i zwyczajów wojny podczas militarnej agresji Federacji Rosyjskiej na Ukrainę w 2022 roku» («Порушення міжнародних законів і звичаїв ведення війни під час військової агресії РФ в Україні»). 

У свій лекції-презентації проф. В. Федоренко розкрив історичну тенденцію до гуманізації війн, починаючи з епохи Відродження і до сьогодення. Це, зокрема відобразилось у доктрині права війни, обґрунтованої Г. Гроцієм, а також у формування міжнародного гуманітарного права та утвердження, починаючи із другої пол. XIX ст., міжнародних законів і звичаїв війни. Вони, зокрема, були втілені в Женевській конвенції 1864 р. і Гаазькій конвенції 1907 р. Після II світової війни було сформовано міжнародний механізм забезпечення миру та безпеки, важливими складовими яких став Статут ООН, Загальна декларація прав людини 1948 р., Женевська конвенція 1949 р. і ін. міжнародні договори, конвенції та документи, а також органи ООН – Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки ООН і Міжнародний суд справедливості ООН. У 2002 р., на тлі розслідувань актів геноциду в колишній Югославії та в Руанді, після підписання Римського статуту 1998 р., починаючи із 2002 р. дієво працює Міжнародний кримінальний суд у м. Гаага.

Військова агресія, а по-суті, неоголошена та несправедлива загарбницька війна РФ, яка почалася 24 лютого 2022 р. із масованого вторгнення російської армії на землі, в повітрі та на небі, ознаменувалась численними воєнними злочинами (позасудові страти, катування та тортури, зґвалтування жінок і дітей, примусова депортація та ін.) на тимчасово окупованих територія України і в районах бойових дій. Одночасно з цим, міжнародні механізми запобігання військовій агресії продемонстрували свою неефективність у ситуації вторгнення РФ в Україну. Зґуртованість вищого керівництва Української держави, мужність Збройних Сил Україні і інших військових формувань і допомога держав-союзників України (США, Великої Британії, Польщі, Канади, Литви і іще понад 40 держав світу) стали тим основними рушійними силами героїчної оборони України.

Разом із тим, жахливі воєнні злочини РФ вимагають невідворотності їх покарання на міжнародному та національному рівні, повернення справжнього змісту гасла «Ніколи знову!». У цьому контексті було презентовано існуючі (Міжнародний кримінальний суд і ін.) та перспективні (створення Спеціального воєнного трибуналу в Україні за підтримки держав-союзниць України) механізмі притягнення комбатантів за військові злочини проти України. У лекції також висвітлено місію судових експертів України, які нині співпрацюють із судовими експертами Франції, Нідерландів, Словаччини і ін. щодо збирання доказів відповідних воєнних злочинів для Міжнародного кримінального суду.

В основу лекції були покладені попередні публікації проф. В. Федоренка (у співавторстві):

  • Fedorenko V., Fedorenko M. Russia’s Military Invasion of Ukraine in 2022: Aim, Reasons, and Implications. Krytyka PrawaNiezależne studia nad prawem.tom 14, nr 1/202 S. 7-42.
  • Федоренко В.Л., Юхимюк О.М., Адлер О.Г. Порушення основоположних прав людини внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у 2022 року та механізми притягнення військових злочинців до юридичної відповідальності. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2022. № 2 (20). С. 15-29.

Лекція-презентація була проведена директором Центру проф. В. Федоренком через застосунок TimeMicrosoft польською мовою.

Презентація      «Naruszenie międzynarodowych praw i zwyczajów wojny podczas militarnej agresji Federacji Rosyjskiej na Ukrainę w 2022 roku» додається та є вільною в доступі та використанні при умові дотримання законодавства про авторське право.

Питання військової агресії РФ проти України у публікації директора НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності в статті польського правничого часопису «Критика права»

На початку травня 2022 року у фаховому правничому часописі «Критика права. Незалежні студії права» («Krytyka Prawa. Niezależne studia nad prawem») (Республіка Польща) видано англомовну статтю директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) професора Владислава Федоренка на тему: «Військова агресія та ведення війни Російської Федерації проти України 2022 року: мета, причини, підстави і наслідки» («Russias Military Invasion of Ukraine in 2022: Aim, Reasons, and Implications»).

Стаття була підготовлена на запрошення Головного редактора часопису «Krytyka Prawa. Niezależne studia nad prawem» (індексується в науковометричній базі Scopus) професора, DrHb Й. Яблонської-Бонса для висвітлення питань героїчної оборони України від агресії РФ, порушень права війни і міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованих територіях України і в районах активних бойових дій, а також перспектив відповідальності держави-агресора і воєнних злочинців.

У анотації цієї статті відзначається наступне:

«Війни супроводжують всю історію людства, але починаючи із XVII ст. формуються теоретичні основи права війни, які з XIX ст. закріплюються в міжнародних законах і звичаях ведення війн (Женевські конвенції, Гаазька конвенція та ін.) та утворюють міжнародне гуманітарне праве. Порушення воюючою стороною положень міжнародного гуманітарного права розцінюється світовою спільнотою після Другої світової війни не менш жорстко, ніж сам факт розв’язання війни. Аналізуються мета, причини, підстави і проміжні наслідки війни РФ проти України. Доводиться, що військова агресія та вторгнення РФ 24 лютого 2004 р. стала початком ведення війни, офіційне визначення якої керівництвом РФ як «спеціальної військової операції» стало спробою уникнути юридичної відповідальності за воєнні злочини в Україні. Обґрунтовано агресивний, загарбницький і характер цієї війни з боку РФ, а також аналізуються та систематизуються численні порушення армією РФ міжнародного права та звичаїв ведення війни під час військового вторгнення та тимчасової окупації територій в Україні. Підкреслюється, що право війни завжди змінюється правом миру і підписанням відповідних міжнародних договорів, але це не виключає незворотність сурової політичної, економічної та юридичної відповідальності держави-порушниці міжнародного гуманітарного права. Визначаються ключові інститути і механізми притягнення до відповідальності РФ за військові злочини в Україні.   

Отже, на сьогодні Президентові України, Верховній Раді України і Кабінетові Міністрів України вдалося задіяти легітимні міжнародно-правові механізми, у першу чергу, Міжнародний кримінальний суд і Раду Безпеки ООН, для притягнення РФ за порушення міжнародного гуманітарного права та скоєння військових злочинів в Україні. При цьому, на територіях України, звільнених із під окупації російської армії (Буча, Гостомель, Ірпінь і ін.), уже сьогодні вдається реалізовувати спеціальний механізм правосуддя, що полягає в спільній роботі національних та міжнародних фахівців: експертів, слідчих, прокурорів та суддів зі збору об’єктивних і неупереджених доказів грубого порушення міжнародних законів і звичаїв ведення РФ війни в Україні. 

Очевидно, що для України на сьогодні важлива як перемога у війні з РФ, так і справедливе покарання для всіх, хто здійснив і продовжує здійснювати військові злочини на її території. Підсумки Другої світової війни «Ніколи знову» вимагають нині, як ніколи попередньо, свого ефективного гарантування та захисту».

 

Бібліографія публікації та її URL:

Fedorenko V., Fedorenko M. Russia’s Military Invasion of Ukraine in 2022: Aim, Reasons, and Implications. Krytyka PrawaNiezależne studia nad prawem. tom 14, nr 1/2022. S. 7-42. (https://journals.kozminski.edu.pl/pub/6995)

 

«Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»: Порушення основоположних прав і свобод людини внаслідок військової агресії РФ та притягнення до відповідальності воєнних злочинців

На початку травня 2022 року у часописі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» опублікована стаття директора Центру проф. В. Федоренка, заступника керівника Центру, ст. наук. спів. О. Адлера та доцента Волинського національного університету імені Лесі Українки О. Юхимюк «Порушення основоположних прав людини внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у 2022 року та механізми притягнення військових злочинців до юридичної відповідальності».

У публікації висвітлюються питання щодо порушення основоположних прав і свобод людини в Україні внаслідок військової агресії Російської Федерації, розпочатої 24 лютого 2022 року, а також досліджуються механізми притягнення воєнних злочинців до юридичної відповідальності. Відзначається, що війни є ровесниками людства. Про це, зокрема, свідчать легенди і міфи народів світу, невід’ємним ландшафтом яких є війни. Одні з відомих нам війн мали справедливий характер, вели до самовизначення народів і формування політичних націй, виходу їх із під колоніальної залежності імперій і розбудови національних держав. Інші ж війни утверджували чи укріплювали авторитарні режими, ставали прологом до загибелі не тільки держав і народів, а й цілих цивілізацій. Разом із тим, в усі часи війни здійснювали тотальний негативний вплив на людину та її основоположні права, починаючи із права на життя, свободу та гідність, і завершуючи новітніми групами прав і свобод людини – інформаційними, екологічними, гендерними і ін.

У давнину війни оголошувались не лише ворожій державі або місту-полісу та їх озброєному ополченню, а й усім жителям. Починаючи із епохи Відродження й до XIXст. помітною стає тенденція до гуманізації війн, коли держави починають воювати із державами, а не населенням. Під впливом доктрини Г. Гроція про право війни отримують свій розвиток в міжнародному праві закони і звичаї війни, які передбачають гуманне поводження з військовополоненими, заборону на вбивства, катування та посягання на честь і гідність цивільного населення, недопустимість руйнування цивільної інфраструктури і т.д. Відповідні міжнародні звичаї та правила війни були закріплені у кін. XIX ст. – на поч. XX ст. у Женевських конвенціях і Гаазьких конвенціях.

Жахіття Першої та Другої світових війн змусили переосмислити надійність міжнародного гуманітарного права та посилити його у Статуті ООН, Загальній декларації прав людини і Женевській конвенції 1949 р. Разом із тим, вторгнення РФ до України у 2022 році та масове і жорстоке порушення державою-агресором міжнародного гуманітарного права та основоположних прав і свобод людини продемонструвало декоративність міжнародних конвенційних і інституційних механізмів захисту повоєнного світового правопорядку.

Аналізуються та систематизуються основні порушення міжнародних законів і звичаїв ведення війни російською армією на тимчасово окупованих територіях і в районах ведення бойових дій, які грубо порушують права мирних громадян України на життя, честь і гідність, свободу пересування та ін., а також права українських військовополнених.

Авторами публікації наголошується, що важливим шляхом для реставрації та посилення міжнародних гарантій основоположних прав і свобод людини під час війн є притягнення до юридичної відповідальності всіх осіб, які вчинили воєнні злочини на території України під час військової агресії РФ в Україні. Обґрунтовуються перспективні інституційні моделі невідворотного покарання за ці злочини. Наголошується на важливості судових експертів у механізмі формування доказової бази, яка буде використана в міжнародних судах проти воєнних злочинців.

Бібліографія та текст статті:

Федоренко В.Л., Юхимюк О.М., Адлер О.Г. Порушення основоположних прав людини внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у 2022 року та механізми притягнення військових злочинців до юридичної відповідальності. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2022. № 2 (20). С. 15-29.

У часописі «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» вийшла стаття проф. Й. Яблонської-Бонси «Польський Закон від 12 березня 2022 року «ПРО ДОПОМОГУ ГРОМАДЯНАМ УКРАЇНИ У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ ЗБРОЙНИМ КОНФЛІКТОМ НА ТЕРИТОРІЇ ЦІЄЇ ДЕРЖАВИ». ПЕРВИННИЙ АНАЛІЗ»

У науковому електронному часописі Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» вийшла цікава наукова стаття Йоланти Яблонської-Бонси, професора, DrHb, члена Редколегії журналу «Експерт …» та Головного редактора фахового польського юридичного часопису «Критика права. Незалежні правові студії» («Krytyka PrawaNiezależne Studia nad Prawem») на тему: «Польський Закон від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави». Первинний аналіз» відкриває наукові публікації цього числа журналу. Ця стаття буде важлива і корисна для всіх понад 3 млн. наших співгромадян, які були змушені втікати від військової агресії РФ та жахіть цієї агресивної війни.  

У анотації статті пані професор зазначає наступне:

«Вранці 24 лютого 2022 року мені потрапила на очі заява Міністерства закордонних справ Польщі щодо збройної агресії Росії проти України, яка проголосила: «Міністерство закордонних справ Польщі рішуче засуджує безпрецедентний збройний напад на Україну. Російська Федерація свідомо вирішила зруйнувати основи існуючої архітектури безпеки і спробувати силою змінити межі, що не може бути прийнято в 21 столітті. Польща, в співпраці зі своїми союзниками розпочне всі передбачені міжнародним правом дії, щоб підтримати Україну та зупинити російську агресію».

Понад 2,23 мільйона біженців із України перетнули польсько-український кордон за один місяць (з 24 лютого по 24 березня 2022 року) внаслідок жорстокого та незаконного військового нападу Росії на Україну. Я не знаю, скільки громадян України вирішили залишитися в Польщі і скільки з них мають намір залишитися на більш тривалий термін, скільки з них вирушили далі – в інші держави, і скільки з них вирішили повернутися на Батьківщину за кілька днів – незважаючи на бурхливу війну.

Швидка організація урядових, самоврядних, неурядових ініціатив допомоги та ініціатив «знизу вгору», започаткованих звичайними громадянами для допомоги та підтримки такої кількості українських громадян у Польщі, є дуже складним процесом як з юридичного, організаційного, так і з технічного погляду.

Мета цієї статті, зосередитись і висвітлити лише один, нормативний аспект дій, невідкладно вжитих владою Польщі. Важко сказати, як працюватимуть ці нормативні рішення, прийняті так швидко, та які з них вимагатимуть доопрацювання та вдосконалення. Тому, нами не пропонуються жодні оцінки і висновки соціально-правового чи психолого-правового характеру, оскільки відповідних досліджень іще ще немає. Ми не заглиблюємось в аксіологію прийнятих рішень. Це лише опис загальної картини правових уявлень Польського Уряду та Парламенту про «невідкладну допомогу» Польщі українцям, закладеній у спеціальному законі. Йдеться про законопроєкт, який був внесений до Сейму 7 березня 2022 року, на тринадцятий день війни РФ проти України.

Він був розглянутий у трьох читаннях на засіданнях Сейму, та тричі обговорювався в Комітеті парламентського управління та внутрішнього справ, а після третього читання був проголосований. У Сеймі Республіки Польща 460 депутатів. Присутніми на засіданні були 454 з них. Результати голосування були наступні: 439 голосів – «за», 12 голосів – «проти», 3 голоси – «утрималися». Після голосування відбулося рішення Сенату. 12 березня 2022 року Сейм Польщі офіційно прийняв Законопроєкт. Президент Республіки Польща невідкладно підписав закон, який був терміново опублікований. Згідно статті 116, цей Закон набрав чинності в день його промульгації 12 березня 2022 року, і вступив у силу з 24 лютого 2022 року – з дня початку військової агресії РФ в Україну.

З 24  лютого 2022  року громадяни України, які прибули до Польщі у  зв’язку зі збройним конфліктом в Україні, визнаються як особи, які користуються тимчасовим захистом у Польщі, відповідно до Закону Польщі від 13 червня 2003 року «Про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща». Закон Польщі «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території України» («О pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa») від 12  березня 2022  року регулює правила легалізації перебування громадян України і їх родичів, які не є громадянами України, що прибули до Польщі: а) безпосередньо з території України, або б) через інші держави, у зв’язках з бойовими діями, що відбуваються на території України, і в) громадян України, які мають Карту поляка та які прибули на територію Польщі разом зі своїми найближчими родичами, у зв’язках із бойовими діями.

Принцип тимчасового захисту полягає в наступному: якщо громадяни України а) законно в’їхали на територію Польщі в період з 24 лютого 2022 року до дати, зазначеної в Постанові Ради Міністрів Польщі, і б) заявляють про наміри залишатися в Польщі, то їх перебування вважається законним упродовж вісімнадцяти місяців, рахуючи з 24 лютого 2022 року.

Громадянин України, який має намір залишитися на території Польщі, зобов’язаний зареєструвати (підтвердити) своє перебування. Акт в’їзду реєструється Прикордонною службою Польщі під час прикордонного контролю. Якщо хтось не зареєструвався на кордоні, що відбувається в багатьох випадках (наприклад, із-за втрати документів), такій особі необхідно подати заяву на тимчасове проживання в органи місцевого управління Польщі, надавши відповідні документи, не пізніше 60 днів з дати в’їзду до Польщі.

У цьому випадку польські органи місцевого управління не тільки реєструють перебування особи у Польщі, але й присвоюють їй за спрощеною процедурою номер PESEL (польського національного ідентифікаційного номера). Однак, слід чітко підкреслити, що PESEL не є необхідною умовою для легального проживання в Польщі. Тому, українці, які втікали від війни, мають право легально перебувати без номерів PESEL упродовж 18 місяців із 24 лютого 2022 року.

Тим не менше, отримання номерів PESEL є необхідною умовою для того, щоб використовувати права та державні послуги на тих, чи аналогічних умовах, які надаються польським громадянам. Наприклад, PESEL – це «квиток» на безкоштовне медичне обслуговування та необхідні умови для найму на роботу або відкриття власного бізнесу. Номер PESEL також необхідний для доступу на польський ринок праці та для участі в економічній діяльності в Польщі на тих же умовах, що й польські громадяни.

Громадянин України також має право на отримання: 1) сімейних (родинних) виплат і 2) виплат на утримання дитини, якщо вона проживає в Польщі разом зі своїми батьками. Сімейні виплати включають: виплати на сім’ю та доплати до неї; виплати по догляду за дітьми, виплати та надбавки, включаючи виплати при народженні дитини, та виплати, включно з виплатами для батьків на утримання дитини («батьківські виплати»), які виплачуються муніципалітетами.

Батьківська виплата – це так звані «Сім’я 500 плюс», яку складає 500 злотих, що виплачуються на кожну дитину в сім’ї на місяць. Для отримання виплати за програмою «Сім’я 500 Плюс» як українці, що легально проживають в Польщі, так і поляки повинні надати відповідні документи. Виплата надається кожній дитині в сім’ї до досягнення нею 18 років, якщо дитина проживає з батьками і знаходиться на їх утриманні. Статті 29 і 30 зазначеного Закону дають право українцям у Польщі використовувати пільги соціальної допомоги, як у фінансовій, так і в натуральній формі.

Для отримання медичної допомоги українцям у  Польщі не обов’язково мати PESEL. Достатньо використовувати інший документ, підтверджуючий особистість, і документ, що підтверджує дату в’їзду до Польщі. Громадянин України має право на отримання медичної допомоги, що надається в Республіці Польща та включає медичні послуги, надані на тих же умовах і в тому ж обсязі, що і для кожної особи, яка має медичну страховку в Польщі за обов’язковим або добровільним медичним страхуванням. Національний фонд охорони здоров’я Польщі оплатить будь-яку медичну послугу, надану громадянину України у межах державної системи охорони здоров’я.

Встановлено безліч різних форм допомоги, наданої українцям, які навчаються в Польщі. На вибір пропонується дві моделі освіти: модель інтеграції українських учнів до польської системи освіти та модель продовження дистанційного навчання в Україні (настільки це можливо). Рішення про форму навчання приймають батьки або опікуни дитини.

Цей Закон також продовжив термін дії віз для громадян України. Якщо в національній (польській) візі для громадян України зазначено, що останній день терміну його перебування в Польщі припадає на період після 24 лютого 2022 року, то термін дії такої візи продовжується до 31 грудня 2022 року в силу закону (ex lege).

Війна продовжується. Кордони Польщі все ще продовжують перетинати зневірені та розорені українські громадяни. Не можемо сказати, що буде з українськими громадянами, які зараз знаходяться в  Польщі… Скільки із  них повернеться на Батьківщину, коли закінчиться війна? Скільки із них вирішить залишитися в Польщі? Але, впевнена, що рішення, прийняті в рамках проаналізованого у цій публікації Закону, будуть іще удосконалені та змінені на користь українських громадян».

 

«Польський Закон від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави»

Вийшов 20-й ювілейний випуск часопису НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

На початку травня 2022 року Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), в умовах воєнного стану, після схвалення Вченою радою Центру (протокол № 7/2022 від 29.04.2022), було опубліковано друге число наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», який видається спільно з науковими партнерами Центру. Цей випуск журналу став ювілейним – 20-м, а його випуск припав на відзначення Міжнародного дня інтелектуальної власності.

У вступному слові до № 2(20) журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» за 2022 рік авторів і читачів журналу привітала директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України Наталія Ткаченко. У вступному слові вона, зокрема, відзначила наступне:

«Квітневий випуск фахового електронного видання НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і  державного управління» підготовлений у  час, коли християни православного обряду відзначають Великодень з  надіями на перемогу в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України від вторгнення РФ та повернення до мирного життя, відновлення та розвитку економічного, науково-технічного, безпекового, соціального та культурного потенціалу нашої Батьківщини.

26 квітня весь цивілізований світ щорічно, починаючи із 2022 року, відзначає Міжнародний День інтелектуальної власності, запроваджений WIPO. Повага до права на об’єкти інтелектуальної власності та їх ефективне гарантування, а також використання інтелектуального капіталу для інноваційного розвитку є характерною ознакою демократичних і економічно розвинених держав світу, таких як США, держави-учасниці ЄС, Канада, Японія та ін.».

До українських колег, науковців і судових експертів, звернувся член Редколегії часопису «Експерт …», професор, DrHb, екс-директор Інституту судових експертиз ім. проф. Я. Сехна Міністерства справедливості Республіки Польща в Кракові Лєшик Вєчорек, який відзначив наступне:

«Маю честь звернутися до авторів і читачів часопису «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», до складу Редколегії якого я маю честь входити. Цей Часопис донині, незважаючи на загальне і всесвітнє засудження російського агресора, продовжує формуватися й видаватися в м. Києві під ракетні обстріли.

Із сумом пригадую мій виступ у м. Києві 23 грудня 2021 року, в  рамках V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності «Крайнєвські читання». Він був присвячений Катинським архівам д-р Ян Робла у контексті діяльності Польського Червоного Хреста.

«Із сумом», бо ця промова, у певному сенсі, на жаль, стала «пророчою», бо нині в Україні історія «пройшла повне коло». Як і під час Другої світової війни, так і  після неї, «совєти» намагалися приховати факт і  спосіб вчинення т. зв. «Катинської різанини», а нині росія намагається приховати факт і спосіб варварських злочинів, скоєних окупантами у Бучі, Ірпені, Бородянці, Маріуполі, Тростянці та інших містах України».

Директор Центру та заступник головного редактора «Експерта …» професор Владислав Федоренко відзначив,

«Репрезентоване вашій увазі 2-е число часопису «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», яке є ювілейним – 20-м, із часу першого видання, що побачило світ у  2018 році, містить цікаві та змістовні наукові статті, присвячені не лише питанням судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, а й проблемам відповідальності за порушення прав і свобод людини внаслідок тимчасової окупації РФ територій України; методичним засадам визначення вартості рухомого майна, що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів при проведені судової товарознавчої експертизи; особливостям правового статусу суддів у  період воєнного часу та ін.

Надзвичайно актуальною вбачається стаття закордонного члена нашої Редколегії, пані професор Й. Яблонської-Бонси, завідувача кафедри теорії, філософії та історії права Академії Леона Козьмінського у  Варшаві, присвячена ґрунтовному аналізу Закону Польщі від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у  зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави».

Зважаючи на те, що нині дружня Польща дала прихисток і турботу понад 3 млн. громадян України, ця публікація є юридичним дороговказом для реалізації українцями їх права на охорону здоров’я, правову допомогу, роботу, освіту та науку в Речі Посполитій на час воєнного стану в Україні».

Згадана проф. В. Федоренком стаття Йоланти Яблонської-Бонси, професора, DrHb, члена Редколегії журналу «Експерт …» та Головного редактора фахового польського юридичного часопису «Критика права. Незалежні правові студії» («Krytyka PrawaNiezależne Studia nad Prawem»), який індексується в міжнародній науковометричній базі Scopus, на тему «Польський Закон від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави». Первинний аналіз» відкриває наукові публікації цього числа журналу. У анотації до цієї статті відзначається:

«Понад 2,23 мільйона біженців із України перетнули польсько-український кордон за один місяць (з 24 лютого по 24 березня 2022 року) внаслідок жорстокого та незаконного військового нападу Росії на Україну. Я не знаю, скільки громадян України вирішили залишитися в Польщі і скільки з них мають намір залишитися на більш тривалий термін, скільки з них вирушили далі – в інші держави, і скільки з них вирішили повернутися на Батьківщину за кілька днів – незважаючи на бурхливу війну.

Швидка організація урядових, самоврядних, неурядових ініціатив допомоги та ініціатив «знизу вгору», започаткованих звичайними громадянами для допомоги та підтримки такої кількості українських громадян у Польщі, є дуже складним процесом як з юридичного, організаційного, так і з технічного погляду.

Мета цієї статті, зосередитись і висвітлити лише один, нормативний аспект дій, невідкладно вжитих владою Польщі. Важко сказати, як працюватимуть ці нормативні рішення, прийняті так швидко, та які з них вимагатимуть доопрацювання та вдосконалення. Тому, нами не пропонуються жодні оцінки і висновки соціально-правового чи психолого-правового характеру, оскільки відповідних досліджень іще ще немає. Ми не заглиблюємось в аксіологію прийнятих рішень. Це лише опис загальної картини правових уявлень Польського Уряду та Парламенту про «невідкладну допомогу» Польщі українцям, закладеній у спеціальному законі. Йдеться про законопроєкт, який був внесений до Сейму 7 березня 2022 року, на тринадцятий день війни РФ проти України».

Метою цього дослідження Йоланти Яблонської-Бонси стало висвітлення основних положень Закону Польщі «Про допомогу громадянам України у  зв’язку зі збройним конфліктом на території України» («О pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa») від 12  березня 2022  року та його потенціалу для громадян України, які перетнули державний кордон Польщі, рятуючись від військової агресії РФ в Україні, у першу чергу, з практичної точки зору. Очевидно, що ця стаття буде важливою для всіх українців (на час виходу статті їх уже більше 3 млн.), яких прихистила Польща.

Ювілейний номер «Експерта …» містить низку інших важливих і змістовних наукових статей, значна частина яких присвячена військовій агресії РФ проти України, а також визначенню шкоди і збитків від її наслідків, проблемам теорії та практики судової експертизи, основам судоустрою та судочинства, а також питанням механізмів державного управління.

Зокрема, опублікована стаття В. Федоренка, О. Юхимюк і О. Адлера «Порушення основоположних прав людини внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у 2022 року та механізми притягнення військових злочинців до юридичної відповідальності».

Заслуговує на увагу судових експертів, оцінювачів, адвокатів і всіх зацікавлених стаття В. Архіпова, О. Холодової та Т. Артюх «Особливості визначення вартості рухомого майна, що постраждало або було знищено під час воєнних дій або терористичних актів при проведені судової товарознавчої експертизи».

Також необхідно відзначити актуальність наукової розвідки в.о. лабораторії економічних досліджень В. Дідоборща на тему: «Визначення збитків завданих Україні внаслідок агресії Російської Федерації в розрізі компетенції експерта-економіста».

У журналі традиційно розміщені статті, присвячені питанням теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Так, у цій рубриці розміщено статтю заступника директора з наукової роботи Київського НДІСЕ, доктора юридичних наук, Заслуженого юриста України, а також члена Редколегії журналу «Експерт …» Наталії Нестор, у співавторстві з кандидатом юридичних наук, завідувачем відділу нормативно-методичної діяльності та стандартизації лабораторії організації наукової, методичної діяльності, нормативного забезпечення та міжнародного співробітництва Олександром Жеребко, на тему: «Експертиза літературних і художніх творів».

Журнал містить і наукові публікації працівників Центру, присвячені судовій експертизі з питань інтелектуальної власності. Вони підготовані практикуючими судовими експертами і, на наш погляд, мають значення для удосконалення судово-експертної діяльності щодо дослідження об’єктів права інтелектуальної власності в Україні. Це, зокрема, наступні публікації:

Голікова О., Заікіна Т. «Особливості баз даних як об’єктів авторського права»;

Мотузка К. «Особливості дослідження використання зображення, як об’єкту авторського права, в мережі Інтернет»;

Томачинський С. «Визначення відповідності винаходів, що стосуються композицій відомих речовин, умові патентоздатності «винахідницький рівень».

Вбачаються такими, що зацікавлять широке коло учених і правників-практиків наукові статті, присвячені судочинству та правовому статусу суддів. Ідеться про наступні статті.

Берназюк Я. «Практики Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини щодо ефективності правосуддя».

Кравчук В. «Права суддів в умовах правового режиму воєнного стану: актуальні питання обмеження та реалізації».

Мосійчук Л. «Правове регулювання порядку призначення на посаду судді».

Щодо вище названих наукових статей, хотілось би відзначити, що доктор юридичних наук, професор Я. Берназюк і доктор юридичних наук В. Кравчук є членами редколегії «Експерту …» та активними авторами нашого часопису, які систематично готують змістовні та фахові статті з питань, судоустрою, судочинства та правового статусу суддів.

На переконання Редколегії, цей ювілейний, 20-й випуск журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» переконує, що навіть в умовах воєнного стану, ми продовжуємо працювати, науково обґрунтовувати питання національного опору військовій агресії та притягнення РФ до відповідальності за воєнні злочини, а також відродження України після нашої перемоги.

 

Довідково:

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.

Бібліографія електронного наукового видання:

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 2(20). квітень-травень.  Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 188 с.

Експерт №2 (20)

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у щотижневій робочій нараді керівників НДУСЕ при керівництві Міністерства юстиції України

10 травня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у робочій нараді директорів НДУСЕ під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрія Гайченка та директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко.

Учасники наради обговорили питання, пов’язаних із організацією та діяльністю НДУСЕ в умовах воєнного стану в Україні. Зокрема, були розглянуті питання щодо роботи судових експертів НДУСЕ, залучених до встановлення доказів і фактів воєнних злочинів в Україні.

 

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у щотижневій робочій нараді керівників НДУСЕ при керівництві Міністерства юстиції України

03 травня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у робочій нараді директорів НДУСЕ під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрія Гайченка та директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко.

Учасники наради обговорили питання, пов’язаних із організацією та діяльністю НДУСЕ в умовах воєнного стану в Україні. Зокрема, були розглянуті питання щодо залучення допомоги у вирішенні соціально-побутових питань судовими експертами, які виїхали із районів бойових дій на інші території України, де діють НДУСЕ і їх відділення.

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності відбулося засідання Вченої ради

29 квітня 2022 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) відбулося чергове засідання Вченої ради. На ньому було обговорено та затверджено нове Положення про наукову атестацію працівників Центру (далі – Положення) з додатком – Атестаційною формою наукового працівника Центру.

Також Вчена рада Центру, відповідно до п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» попередньо схваленого Положення про наукову атестацію працівників Центру та у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на підставі Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» воєнного стану та його продовженням наступними відповідними указами Президента України, затвердженими законами України, планова атестація наукових працівників Центру призупиняється до завершення воєнного стану в Україні та/або окремого розпорядження.

На засіданні Вченої ради Центру також було розглянуто інші питання. Зокрема, щодо активізації судово-експертної діяльності Центру та відновлення планових стажувань на базі Центру осіб, які мають намір присвоїти (підтвердити) кваліфікацію судового експерта, насамперед із числа судових експертів Центру.

Судові експерти НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності Підтверджують кваліфікацію на ЦЕКК при Мін’юсті

27 квітня 2022 року, одразу ж після поновлення роботи Кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі – ЦЕКК) у режимі планових засідань, завідувач сектору авторського права та суміжних прав лабораторії авторського права та інформаційних технологій Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) О. Голікова успішно підтвердила кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.9. – «Дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів».

Участь у засіданні Кваліфікаційної палати ЦЕКК, у дистанційному режимі, взяла також судовий експерт сектору інформаційних технологій лабораторії авторського права та інформаційних технологій Г. Кривоножко, атестована за експертними спеціальностями 10.9 – «Дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів», 10.17 – «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів» та 13.1.2 – «Дослідження, пов’язані з комп’ютерними програмами і компіляціями даних (базами даних)».

Таким чином, судові експерти Центру готові до проведення широко спектру експертних досліджень з питань інтелектуальної власності, а також судово-економічних, товарознавчих, комп’ютерно-технічних і телекомунікаційних експертиз в умовах воєнного стану.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Міжнародному круглому столі на тему: «Судово-експертна діяльність: виклики війни».

26 квітня 2022 року директор Науково-дослідного Центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) професор В. Федоренко та інші працівники Центру О. Адлер, В. Дідоборщ та О. Голікова взяли участь у роботі Міжнародного круглого столу на тему: «Судово-експертна діяльність: виклики війни» (далі – Міжнародний круглий стіл), організованого Міністерством юстиції України, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України та Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» та проведеному за з використанням он-лайн платформи Zoom.

До учасників засідання звернулися заступник Міністра юстиції України із питань виконавчої служби Андрій Гайченко, який високо оцінив роботу українських судових експертів щодо встановлення шкоди і збитків, завданих агресією РФ проти України і міжнародну допомогу в частині посилення судово-експертної діяльності по збору доказів військових злочинів РФ в Україні з боку Франції та інших зарубіжних партнерів України і міжнародних організацій.

З привітальними словами також виступили заступник Міністра охорони здоров’я, Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін; директорка Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Наталія Ткаченко; директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін; заступник директора з експертної роботи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Ігор Богданюк; керівник ДСУ “Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України” Тамара Личман; начальник Київського обласного бюро судово-медичної експертизи Костянтин Ворошилов; начальник управління організаційного, правового та технічного забезпечення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, полковник поліції Євгеній Паніотов та інші представники української спільноти сфери діяльності експертних установ.

Із доповіддю перед учасниками Міжнародного круглого столу виступив також директор Центру проф. В. Федоренко, який привітав учасників заходу з Міжнародним Днем інтелектуальної власності та звернув увагу, що Центр на сьогодні займається проведенням експертних досліджень не лише об’єктів права інтелектуальної власності, а й судових експертиз з економічних, товарознавчих, комп’ютерно-технічних та телекомунікаційних видів досліджень. Очевидно, що це ті види судової експертизи, які теж будуть потрібні для встановлення шкоди і збитків від військової агресії в Україні. Тому, методична допомога від зарубіжних колег і партнерів через Міністерство юстиції України, а також у формі участі в таких цікавих науково-комунікативних заходах, як цей чудовий та змістовний Міжнародний круглий стіл, вбачається важливою та своєчасною.

Свої доповіді на Міжнародному круглому столі презентували представники судово-експертних установ зарубіжних країн. Зокрема, з доповідями та презентаціями виступили: представник Інституту судово-медичної експертизи Федерального управління кримінальної поліції Німеччини, керівник підрозділу KT 4, заступник директора, постійний представник ENFSI та член правління 25-го ENFSI доктор Беккер Стефан; директор Інституту судових експертиз ім. проф. Я. Зегна у Кракові Даріуш Зуба; координатор проєкту, представник відділу злочинів проти людства та військових злочинів Міністерства юстиції Канади Сідні Лінк-Мельник; начальник центрального підрозділу оперативної координації, суперінтендант Головного штабу судової поліції Іспанії Сільвія Перес Павія; старший радник з міжнародних судових експертиз/координатор наукової підтримки Інституту судових експертиз Нідерландів Доріс Ерхарт; директор Національного бюро експертиз Вірменії, кандидат медичних наук Аргам Овсепян; директор Криміналістичного центру Чорногорії професор, доктор Александр Іванович; криміналіст поліції Ізраїлю по центральному округу, аспірант МАУП Роман Перцев та інші.

Таким чином, українська судово-експертна спільнота отримала важливу методичну допомогу від зарубіжних колег та заручилась допомогою на майбутнє.

Захід пройшов на високому організаційному та методичному рівні. Модератором заходу виступила заступник директора з наукової роботи КНДІСЕ доктор юридичних наук Н. Нестор.

У роботі Міжнародного круглого столу взяли участь більш ніж 150 учасників, серед яких представники судово-експертних установ України та 25 зарубіжних держав.

Вітаємо з Міжнародним Днем інтелектуальної власності!

26 квітня 2000 року Генеральна асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІС) запровадила Міжнародний День інтелектуальної власності. Щорічне відзначення цього професійного свята дозволяє підвести підсумки розвитку та охорони права на об’єкти інтелектуальної власності в усьому.

Цього року відзначення Дня інтелектуальної власності відбувається в складних умовах військової агресії РФ проти України і героїчної оборони Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями кожного міста, селища та села в нашій державі. У своєму зверненні від 22 квітня 2022 року напередодні свята Великодня Президент України відзначив: «Збройні Сили України блискуче виконують свої завдання. Розвідка, Національна гвардія, тероборона, поліція, прикордонники – всі на сто відсотків працюють на перемогу. Але на перемогу також має працювати й кожен громадянин – у тому, чим займається, і там, де перебуває».

Нині судові експерти з питань інтелектуальної власності служать у лавах Збройних Сил України і Територіальної оборони України, займаються волонтерською роботою та продовжують здійснювати судово-експертну та науково-дослідну діяльність. Переконані, що захист права на об’єкти інтелектуальної власності є важливим і нині, і після перемоги України, у період відновлення економічного потенціалу нашої держави. Адже успішна економіка у XXI ст. – це, у першу чергу, інноваційна економіка, заснована на повазі до об’єктів інтелектуальної власності.

Принагідно, зичимо перемоги у протидії російській агресії, повернення до мирного життя й розбудови Української держави, а також успіхів і звершень у щоденній судово-експертній діяльності з питань інтелектуальної власності!

 

Трудовий колектив

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у міжвідомчій онлайн-нараді

20 квітня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України взяв участь у онлайн-нараді, організованої Офісом Генерального прокурора та Міністерством юстиції України, з метою спільного обговорення організаційних питань та переліку необхідних іноземних експертів, в залученні яких є потреба для розслідування злочинів, внаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації.

 

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у щотижневій робочій нараді керівників НДУСЕ при керівництві Мін’юсту

19 квітня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді керівників НДУСЕ під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко.

Під час наради було обговорено питання, пов’язаних із організацією та діяльністю НДУСЕ Мін’юсту в умовах воєнного стану в Україні. Також були підняті питання щодо проведення в останній декаді квітня міжнародної конференції, присвяченої взаємодії українських і зарубіжних судових експертів судово-експертних установ у проведенні судових експертиз воєнних злочинів, спричинених агресією РФ в Україні.

На базі НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності успішно проведено весняне засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР

15 квітня 2022 р., на виконання Графіку засідання весняних секцій науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи Міністерства юстиції України у 2022 році, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) організував і провів 15.04.2022 весняне засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР Міністерства юстиції України (далі – Секція) під головуванням директора Центру та голови Секції проф. В. Федоренка.

На розгляд Секції були винесені наступні питання порядку денного:

  1. Обговорення звітів науково-дослідних робіт (НДР), що завершені у 2021 році:
  • «Методика визначення матеріальної шкоди, яка завдана правовласнику внаслідок неправомірного використання об’єктів інтелектуальної власності»;
  • «Методика дослідження торговельних марок (знаків для товарів і послуг): (заключний)»;
  • «Методика розрахунку трудомісткості розробки програмних продуктів на основі СОСОМО II (при одночасному застосуванні моделі раннього проектування та постархітектурної моделі)»;
  • «Методичні рекомендації з дослідження об’єктів авторського права, створених у цифровій формі».
  1. Розгляд стану виконання НДР, які виконуються відповідно до тематичного плану НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2022 рік, зокрема:
  • «Розробка методики експертного дослідження промислових зразків»;
  • «Розробка методики проведення судової експертизи, пов’язаної з винаходами та корисними моделями (удосконаленої)»;
  • «Розробка тестових завдань для електронної системи проведення автоматизованого тестування осіб, які виявили бажання отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта» і ін.
  1. Розгляд пояснювальних записок до тем НДР, що плануються для включення у тематичний план НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2023 рік:
  • «Енциклопедія судової експертизи з питань інтелектуальної власності»;
  • «Методичні рекомендації для проведення експертних досліджень, пов’язаних з об’єктами суміжних прав»;
  • «Методичні рекомендації щодо використання загально доступних відомостей про формули хімічних сполук під час експертних досліджень за спеціальністю 13.3 – «Дослідження, пов’язані з винаходами та корисними моделями».
  1. Розгляд спірних питань експертної практики та обговорення актуальних проблем судово-економічної експертизи.
  2. Різне.

У роботі Секції прийняли активну участь запрошені представники Міністерства юстиції України (О. Мотузка), Центру (О. Голікова та Т. Чабанець), Київського НДІСЕ (Н. Нестор) та Львівського НДІСЕ (К. Рубець)

Робота Секції, з врахуванням запровадження в Україні режиму воєнного стану, була проведена в дистанційному режимі, з використанням онлайн платформи для проведення відео-конференцій Zoom. Технічне забезпечення заходу здійснено в.о. лабораторії авторського права та ІТ Центру О. Голіковою.

 

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено чергове засідання Вченої ради

12 квітня 2022 року Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) було успішно проведено чергове засідання Вченої ради Центру під керівництвом директора Центру проф. В. Федоренка, на якій було розглянуто низку важливих питань науково-дослідної діяльності Центру, у першу чергу, пов’язаних із організацією та проведенням чергового весняного засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР.

На засіданні Вченої ради Центру були розглянуті наступні питання:

  • про підготовку до весняної секції судової експертиз об’єктів інтелектуальної власності НКМР.
  • про пропозицій від Центру для включення до Тематичного плану науково-дослідних робіт науково-дослідних установ Міністерства юстиції України на 2023 рік;
  • про рекомендацію до друку:

– № 2(20) за 2022 рік наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

– «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні» 2-е вид. (2022 р.) та ін.

Представник НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі секції судової товарознавчої експертизи

12 квітня 2022 р. науковий працівник Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України кандидат юридичних наук В. Архіпов узяв участь у роботі секції судової товарознавчої експертизи НКМР Мін’юсту, проведеного у режимі телеконференції на базі Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Під час проведення засідання секції були розглянуті пояснювальні записки щодо нових тем, які плануються до включення до Тематичного плану НДР НДУСЕ Мін’юсту на 2023 рік; розглянуто остаточні звіти НДР з товарознавства, а також анотовані звіти за темами НДР, що виконуються. Членами секції запропоновано розробити методичний лист з алгоритмом виконання судових товарознавчих експертиз щодо пошкодженого та знищеного рухомого майна під час воєнних та терористичних дій та визначено термін його складання.

Керівник НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у щотижневій робочій нараді директорів НДУСЕ при керівництві Міністерства юстиції України

12 квітня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді директорів НДУСЕ під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко.

Учасники наради обговорили питання, пов’язані з організацією та діяльністю НДУСЕ Мін’юсту в умовах воєнного стану в Україні. Зокрема, були розглянуті питання, пов’язані з функціонуванням реєстру атестованих судових експертів в умовах воєнного стану, поновлення роботи ЦЕКК, а також внесення змін до Постанови Кабміну № 804 та інші.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проводить чергове весняне засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Мін’юсті

На виконання Графіку засідання весняних секцій науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи Міністерства юстиції України у 2022 році, сформованого за пропозиціями установ і затвердженого листом Департаменту експертного забезпечення Міністерства юстиції України від 15.02.2022 № № 19397/6.2/27-22, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) організовує та проводить 15.04.2022 о 10.00 весняне засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Міністерстві юстиції України (далі – Секція).

Порядок денний Секції:

  1. Обговорення звітів НДР, що завершені у 2021 році.
  2. Розгляд стану виконання НДР, які виконуються відповідно до тематичного плану НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2022 рік.
  3. Розгляд пояснювальних записок до тем НДР, що плануються для включення у тематичний план НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2023 рік.
  4. Розгляд спірних питань експертної практики та обговорення актуальних проблем судово-економічної експертизи.
  5. Різне.

Робота Секції відбудеться з використанням онлайн платформи для проведення відео-конференцій Zoom.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у щотижневій робочій нараді керівників НДУСЕ при керівництві Міністерства юстиції України

05 квітня 2022 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді директорів НДУСЕ під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрія Гайченка та директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко.

Учасники наради обговорили питання, пов’язані із організацією та діяльністю НДУСЕ в умовах воєнного стану в Україні. Зокрема, були обговорені питання, пов’язані з залученням судових експертів та спеціалістів НДУСЕ до розслідувань військових злочинів в Україні. Також було прийнято спільне рішення про вжиття директорами НДУСЕ і головами секцій всіх необхідних зусиль і заходів для проведення весняних засідань усіх 24 секцій судової експертизи НКМР.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у щотижневій робочій нараді керівників НДУСЕ при керівництві Міністерства юстиції України

29 березня 2022 року керівник Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді директорів НДУСЕ під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрія Гайченка та директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко.

На нараді були розглянуті питання, пов’язані із організацією та діяльністю НДУСЕ в умовах воєнного стану в Україні. Зокрема, були обговорені питання, пов’язані з організацією судово-експертної, науково-дослідної та іншої роботи НДУСЕ, особливості організації дистанційної роботи зі співробітниками, які евакуювались із зон активних бойових дій, своєчасності виплати заробітної плати працівникам НДУСЕ Мін’юсту та ін.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у робочій нараді керівників НДУСЕ при керівництві Мін’юсту

22 березня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді директорів НДУСЕ під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко.

На нараді було розглянуто низку актуальних питань, пов’язаних із організацією та діяльністю НДУСЕ в умовах воєнного стану в Україні. Зокрема, були обговорені питання, пов’язані з особливостями судово-експертної та іншої роботи НДУСЕ у дистанційному та змішаному режимах на час воєнного стану в Україні. У першу чергу, це стосується формування висновків експертів за завершеними експертизами і експертними дослідженнями, як електронних документів, із накладенням на них електронних підписів судових експертів-виконавців.

Головуючою наради Н. Ткаченко було відзначено, що можливість застосування електронних цифрових підписів судових експертів на висновках, так само, як і на інших документах (клопотаннях і ін.), передбачена процесуальним законодавством, Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі – Інструкція), Інструкцією з діловодства у науково-експертних установах судових експертиз Мін’юсту від 05.03.2021 № 870/5 і ін. нормативно-правовими актами.

Нині питання про застосування електронного цифрового підпису гостро постало в умовах воєнного стану. Але, й після перемоги буде певний перехідний період, коли судові експерти повертатимуться до роботи, у тому числі й із місць евакуації, коли без електронного цифрового підпису судових експертів НДУСЕ не зможуть працювати. Разом із тим, цей важливий інструментарій оформлення висновків судових експертів потребує вивчення й апробації в усіх його аспектах. За потреби, у випадку можливих колізій, спірні питання можуть бути унормовані шляхом внесення змін до Інструкції, чи інших відомчих актів із питань організації та проведення судової експертизи.

Звернення професора, DrHb Лєшика ВЄЧОРЕКА з Республіки Польща до судових експертів і всіх українців.

Завдяки директорові Науково-дослідного центру судової експертизи Міністерства юстиції України і керівникові Редколегії цього поважного фахового часопису проф. Владиславу Федоренку, моєму давньому українському другові, я маю можливість звернутись із словами привітання та підтримки до авторів і читачів цього номеру журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», сформованого в Києві під вогнем російських обстрілів. Колись би я сказав, що це приємно, але в умовах війни в Україні це – велика честь!

Ці слова адресовані не лише постійним читачам і авторам цього поважного фахового електронного часопису, до складу Редколегії якого я входжу вже кілька років поспіль, але, і навіть особливо, моїм Українським друзям з Києва, Харкова, Одеси, Львова та інших чудових та героїчних українських міст.

Моїми друзями називаю насамперед пані та панів із Міністерства юстиції України та зі всіх Українських Інститутів Судових Експертиз, з якими, як директор Інституту судових експертиз, ім. проф. Яна Сехна у Кракові та професор Університету Яна Кохановського в Кельце, раніше та нині, мав честь співпрацювати та зустрічатися як із колегами, чудовими професіоналами і добрими друзями.

Водночас, ці слова звернені до всієї України. До всього Українського народу, який є для мене, не тільки із зазначених вище причин, але також і через добрі спогади, пов’язані з зустрічами і спілкуваннями з багатьма Людьми в Україні. Багато із місць цих зустрічей нині уже може бути знищеними. Але, України – це не лише прекрасні місця, а насамперед чудові Люди, які дарують радість, добро та спогади!

Український народ є великим. Особливо, він продемонстрував свою велич у цю важку хвилину. Український народ бореться з агресором.  Він бореться з бандитом путіним і його преторіанцями. На Вашому боці правда та честь, тому – Ви переможете (Ми)!

Поляки зроблять для Вас усе можливе у цю важку хвилину. Ці часи є для Нас тим більш болючими, що сторінки нашої історії також окроплені кров’ю Героїв і це, значною мірою, криваві наслідки агресивної політики росії чи радянського союзу та їхніх злочинців.

Це Ви, мої друзі, водили мене до польських могил у Биківні та під м. Харковом.  Незважаючи на те, що там також є могили загиблих українців, Ви робили це з ледь прихованою ніяковістю через те, що ці злочини сталися на Вашій землі. Можете бути певні, що ця ніяковість була марною. Ви не забули сталінські злочини і Голодомор в Україні, які ми пережили разом.

Упродовж багатьох днів бачимо Ваше велике терпіння. Як представник Польської академічної спільноти, запевняю, що Ваші дружини, діти та всі, хто потребує допомоги, отримають її у наших оселях, у Польщі.

Пам’ятаємо про тих, хто ризикуючи життям веде спротив агресорові, особливо в Україні. А також і тих, хто підтримав Україну в цілому світі, навіть у Росії. Віддаємо їм шану та підтримку! Допомагаємо постраждалим, ненавидимо ненависть!

Приєднуючись до слів проф.  В. Федоренка, залишаюся з вірою, що наші спільні майбутні напрацювання стануть важливим науковим підґрунтям для перемоги і розбудови України.

 

СЛАВА УКРАЇНІ!  ГЕРОЯМ СЛАВА!

 

І, додаю від себе – МИ ПЕРЕМОЖЕМО!

 

Щиро Ваш,

Лешек Вєчорек

 

(пишу ці слова не лише як професор, а сподіваюся, Ви дозволите, як Ваш друг).

Вийшов перший випуск журналу НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності та партнерів «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» за 2022 рік

18 березня 2022 року Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), в умовах воєнного стану, після схвалення Вченою радою Центру (протокол № 5/2022 від 15.03.2022), було опубліковано перше число наукового електронного часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

У вступному слові до № 1(19) журналу «Експерт …» за 2022 рік директор Центру та заступник головного редактору цього фахового наукового часопису написав про видання та підготовку його наступного № 2(20) числа таке:

«Журнал TIME розмістив на обкладинці свого березневого числа слова Президента України В. Зеленського: «Життя переможе смерть, а світло – переможе темряву», якими він надихнув у перші дні війни усіх українців до оборони. Редколегія часопису приєднується до цих мудрих слів і надалі прагне утверджувати життя та публікувати статті молодих і досвідчених учених і експертів.

Надихнули нас на випуск цього числа журналу й вітальні слова членів нашої Редколегії та добрих друзів із Республіки Польща: професора, DrHb, головного редактора часопису «Krytyka Prawa. Niezależne studia nad prawem» пані Й. Яблонської-Бонса та професора, DrHb, екс-директора Інституту судових експертиз ім. проф. Я. Сехна в Кракові пана Л. Вєчорека.

Також ми спільно працюватимемо над підготовкою до публікації наступного, 2-го числа журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» та запрошуємо наших шановних авторів до публікації ґрунтовних наукових статей, насамперед, присвячених актуальним проблемам опору України воєнній агресії, захисту прав і свобод людини в Україні під час війни, порушень агресором правил і звичаїв ведення війни, міжнародну та іншу відповідальність за агресію проти України».

У свою чергу, член Редколегії журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» проф. DrHb, Й. Яблонської-Бонса у вітальному слові до читачів і всіх українців зазначила:

Президент Республіки Польща проф. Лєх Качинський загинув трагічно, але він чітко і далекоглядно попереджав світ. У 2008 році, в ніч з 7 на 8 серпня Росія напала на Грузію. 12 серпня 2008 року Лєх Качинський дістався до воєнного м. Тбілісі і взяв участь у мітингу на підтримку грузинського народу разом із президентами Литви, Естонії, України та прем’єр-міністром Латвії.  На тому віче в столиці Грузії Лєх Качинський застеріг весь світ: «Ми добре знаємо, що сьогодні Грузія, завтра Україна, післязавтра країни Балтії, а потім, можливо, час для моєї країни, для Польщі».  Я добре його знала, він завжди говорив правду, був дуже мудрою і доброю людиною, його слова, сказані тоді публічно, були і залишаються пророчими для всього цивілізованого світу.

Нині настало жахливе «завтра», про яке говорив на згаданому віче Президент Польщі Лєх Качинський.  Зараз про це говорить Президент України Володимир Зеленський. Вірю, що цього разу світ почує і відповість».

 

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 1 (19). Лютий-березень.  Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 114 с.

Довідково:

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.

Бібліографія електронного наукового видання:

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління : електронне наукове видання. 2022. № 1 (19). Лютий-березень.  Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 114 с.

Експерт №1 (19)

Керівник НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у робочій нараді керівників НДУСЕ при керівництві Мін’юсту

15 березня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді НДУСЕ під головуванням Заступника Міністерства юстиції України з питань виконавчої служби Андрія Гайченка та директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко.

Керівники Міністерства юстиції України та директори НДУСЕ обговорили ряд актуальних питань, пов’язаних із організацією та діяльністю судово-експертних установ в умовах воєнного стану в Україні. Зокрема, було анонсовано наказ Мін’юсту, яким на час дії воєнного стану буде продовжено дія свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта та про присвоєння кваліфікації судового експерта, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану, а також про інші заходи щодо забезпечення безпечної та ефективної роботи НДУСЕ в умовах воєнного стану.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у нараді керівників НДУСЕ при керівництві Мін’юсту

08 березня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді керівників науково-дослідних установ судових експертиз Мін’юсту (НДУСЕ) під головуванням Заступника Міністерства юстиції України з питань виконавчої служби Андрія Гайченка та директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко.

Учасники робочої наради керівників НДУСЕ обговорили низку важливих питань, пов’язаних із організацією та діяльністю цих установ в умовах воєнного стану в Україні. Особливу увагу керівництво Міністерства юстиції України приділило, у першу чергу, забезпеченню безпеки працівників НДУСЕ, а також продовженню судово-експертної та іншої статутної роботи НДУСЕ, збереженню матеріально-технічної бази НДУСЕ.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності, у зв’язку з воєнним станом, здійснює роботу в дистанційному режимі

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та проведенням у місті Києві бойових дій і запровадженням комендантської години, на підставі ч. 11 ст. 60-2 Кодексу законів про працю України, Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», з метою запровадження сталого функціонування Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) в умовах воєнного стану, а також задля забезпечення безпеки працівників Центру, з 01 березня 2022 року, до окремого розпорядження, робота працівників Центру, згідно штатного розпису, здійснюється в дистанційному режимі.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі круглого столу, організованого Верховною Радою України

18 лютого 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції (далі – Центр) професора В. Федоренка, на запрошення оргкомітету, взяв участь у роботі Круглого столу на тему «Законодавче забезпечення організації та проведення місцевого референдуму в Україні», організованого та проведеного Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, за підтримки Венеційської комісії, Офісу ОБСЄ в Україні, USAID, Центру політико-правових реформ і ін.

Під час Круглого столу Головою Офісу Ради Європи в Україні, Представником Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи С. Ньорловим було представлено основні положення Термінового Спільного Висновку Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) № 1066/2021 та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ELE-UKR/438/2022 щодо Проєкту закону про місцевий референдум (CDL-PI(2022)001.

Директор Центру В. Федоренко прийняв участь у роботі заключної експертної панелі та надав позитивну експертну оцінку Законопроєкту про місцевий референдум (реєстр. № 5512 від 19.05.2021), поданого до Парламенту нинішнім Головою Верховної Ради України Р. Стефанчуком і іще 111 народними депутатами України.

Публікація керівництва НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності в польському часописі «Krytyka Prawa, Niezależne studia nad prawem» (SCOPUS)

У польському правничому часописі «Krytyka PrawaNiezależne studia nad prawem» (Варшава, Республіка Польща), включеному до науковометричної бази Scopus, опубліковна стаття директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, доктора юридичних наук (DrHb – Польська академія наук), професора В. Федоренка (у співавторстві) на тему: «Democracy as a Tool of Interaction Between State and Public While Counteracting Epidemics: from Antiquity to the COVID-19 Coronavirus Pandemic».

Довідково:

Директор Центру DrHb, проф. В. Федоренко біля 5 років працює у складі Наукової ради часопису «Krytyka PrawaNiezależne studia nad prawem» (https://journals.kozminski.edu.pl/pl/journal/krytyka-prawa-niezalezne-studia-nad-prawem#section-tab-4).

Бібліографія публікації:

Fedorenko V., Nesterovych V., Fedorenko T. Democracy as a Tool of Interaction Between State and Public While Counteracting Epidemics: from Antiquity to the COVID-19 Coronavirus Pandemic. Krytyka PrawaNiezależne studia nad prawem. tom 16, nr 4/2021. (https://journals.kozminski.edu.pl/pub/6955).

Сьогодні Україна відзначає свято – День єднання!

Указом Президента України №53/2022 від 14 лютого 2022 року, з метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість, 16 лютого оголошено Днем єднання.

Дорогі друзі та колеги, вітаємо вас з цим святом. Давайте покажемо усьому світу нашу єдність!

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у нараді керівників НДУСЕ при керівництві Мін’юсту

15 лютого 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді керівників науково-дослідних установ судових експертиз Мін’юсту (НДУСЕ) під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко.

Учасники робочої наради керівників НДУСЕ обговорили низку важливих питань, пов’язаних із організацією та діяльністю цих установ. Зокрема, щодо делегування представників до робочої групи, яка має розробити пропозиції до вдосконалення діяльності Координаційної ради з проблем судової експерти при Міністерства юстиції України.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у нараді керівників НДУСЕ при керівництві Мін’юсту

01 лютого 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Владислав Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді керівників науково-дослідних установ судових експертиз Мін’юсту (НДУСЕ) під головуванням Заступника Міністра юстиції України Андрія Гайченка, за участі директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Наталії Ткаченко.

Заступник Міністра юстиції України А. Гайченка привітав директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Н. Ткаченко з присвоєнням їй почесного звання «Заслужений юрист України». До поздоровлень приєдналися всі директори НДУСЕ Мін’юсту.

На нараді були обговорені актуальні питання діяльності НДУСЕ. Зокрема, Заступником Міністра юстиції України А. Гайченком керівникам НДУСЕ було доведено позицію Міністра юстиції України Д. Малюськи про принципи і пріоритети фінансового забезпечення Міністерства розвитку матеріально-технічного забезпечення НДУСЕ, у першу чергу, на придбання спеціальної криміналістичної техніки та обладнання в 2022 році. Зокрема, було відзначено, що на сьогодні Міністерством визначене завдання щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення зримого зростання судово-експертного потенціалу всіх без винятку НДУСЕ, посилення престижності та конкурентності праці судових експертів НДУСЕ Мін’юсту.

Учасники робочої наради керівників науково-дослідних установ судових експертиз Мін’юсту обговорили низку інших питань, пов’язаних із їх організацією та діяльністю.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у засіданні Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України

28 січня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у засіданні Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України (далі – Координаційна рада) під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Н. Ткаченко.

Зі вступним словом до учасників засідання Координаційної ради звернувся Заступник Міністра юстиції України А. Гайченко, який відзначив, що розвиток та належне матеріально-технічне і фінансове забезпечення судово-експертної діяльності відомчих НДУСЕ залишається пріоритетом Міністерства юстиції України. Уже на сьогодні НДУСЕ отримали достатні кошти на придбання спеціального криміналістичного обладнання, яке посилює професіоналізм судових експертів, що працюють в установах Мін’юсту. При цьому, Міністерство юстиції України високо цінує фаховість і доброчесність судових експертів, і цього року боротьба Міністерства юстиції України в напрямку збільшення фінансування оплати експертів увінчалася успіхом. Цього року заробітні плати судових експертів НДУСЕ Мін’юсту стають більш конкурентними на ринку праці. Водночас, Міністерство юстиції України очікує й підвищення продуктивності НДУСЕ.

На засіданні Координаційної ради були розглянуті та затверджені 26 методик і рекомендовано для використання в експертній практиці державними спеціалізованими установами 100 позицій наукової та довідкової літератури, розробленої державними НДУСЕ. Серед останніх і методичні рекомендації та матеріали V «Крайнєвських читань», підготовані та опубліковані Центром:

  • Методичні рекомендації щодо особливостей проведення експертних досліджень, повязаних з етикетками / НДЦСЕ з питань інтел. власн.; КНІСЕ, ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»; Н. Ковальова (кер.), В. Федоренко, Т. Чабанець., О. Фоя, Н. Климова, Т. Заніна та ін. Київ: Вид-во «Ліра», 2021. 97 с.
  • Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності («Крайнєвські читання»): Матер. V Міжнар. наук.-практ. конф. (23 грудня 2021 р. м. Київ); за ред. проф. В.Л. Федоренка / НДЦСЕ судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін`юсту. Київ : Вид-во «Ліра», 2021. 160 с., XXIV.

На засіданні Координаційної ради також було розглянуто та рекомендовано до застосування в судово-експертній практиці низку програмних продуктів для проведення експертних досліджень («ARGUS», ПК «Ліра», програмний продукт «Рута» та ін.).

 

Директора НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності обрано секретарем Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України

21 січня 2022 р. на установчому засіданні Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України (далі – НКР) під головуванням спікера парламенту Р. Стефанчука, було визначено цілі, принципи і пріоритети діяльності НКР та обрано її керівництво. Головою НКР, відповідно до п. 3 Положення про НКР, є Голова Верховної Ради України – Р. Стефанчук, заступником Голови НКР обрано Н. Кузнєцову, доктора юридичних наук, професора, дійсного члена (академіка) Національної академії правових наук України, секретарем НКР – директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, доктора юридичних наук, професора В. Федоренка.

Відповідно до п. 10 Положення про Науково-консультативну раду при Голові Верховної Ради, затвердженого Розпорядженням Верховної Ради України від 30 грудня 2021 р. № 502 (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/502/21-%D1%80%D0%B3#Text),

«Вчений секретар Науково-консультативної ради здійснює координацію організаційного, методичного, матеріально-технічного, документального та іншого забезпечення роботи Науково-консультативної ради».

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено Загальні збори трудового колективу

20 січня 2022 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) були проведені, із дотриманням карантинних вимог, Загальні збори трудового колективу Центру під головуванням проф. В. Федоренка, на яких були обговорені та затверджені важливі рішення щодо діяльності Центру.

На Загальних зборах трудового колективу директор Центру В. Федоренко довів основні положення Звіту про роботу Центру за 2021 р. Зокрема, ним було доведено інформацію про збільшення понад 20%, порівняно з показниками роботи Центру за 2021 рік, кількості експертиз і експертних досліджень, проведених судовими експертами Центру. Відзначено також збереження тенденції щодо істотного домінування експертиз, проведених у межах кримінальних проваджень, за кошти державного бюджету.

Відзначено суттєве зростання експертиз і експертних досліджень, пов’язаних з ІТ (13.1.2, 10.9, 10.17), в поєднанні з дослідженнями економіки інтелектуальної власності (13.9) і оцінкою. При цьому, зберігається стабільна витребуваність судових експертиз і експертних досліджень об’єктів права промислової власності (13.3, 13.4, 13.6), за фактичної відсутності потреби в експертних дослідженнях за спец. 13.2, 13.5.1 і незначної потреби в дослідженнях за спец. 13.8. При цьому, більше 70% проведених Центром судових експертиз і експертних досліджень є комплексними експертизами.

Зазначене зумовлює необхідність в розвитку на базі Центру, в першу чергу, експертних досліджень ІТ, які є трендом в сучасній судово-експертній діяльності, а також експертних досліджень, які можуть проводитися з судовою експертизою об’єктів інтелектуальної власності – почеркознавча, лінгвістична, психологічна, мистецтвознавча чи інша. Тим більше, що розвиток НДУСЕ за всіма напрямками судово-експертної діяльності підтримується керівництвом Міністерства юстиції України.

До Загальних зборів також доведено інформацію про перевиконання показників наповнення спеціального фонду Центру в 2021 р. на понад 20%, що дозволило, в умовах стрімкого зростання комунальних тарифів, а також збільшенні цін на витратні матеріали, забезпечити своєчасну виплату зарплат, включаючи не лише оклади, а й премії, обов’язкові та стимулюючі надбавки тощо працівникам Центру. Також було роз’яснено інформацію щодо збільшення наповнення загального фонду Центру з Державного бюджету та графіку (помісячного та поквартального) надходжень цих коштів, що матиме своїм наслідком збільшення зарплати. Але, це не значить, що конкурентні зарплати працівників Центру з’являться без наповнення спеціального фонду, з огляду на подальше зростання щомісячних комунальних і інших платежів Центру за службове приміщення, сплату податків за щомісячні надходження до спецфонду, підвищення цін на витратні матеріали, оплату службових відряджень, підвищення кваліфікації тощо. Це вимагає розвитку в 2022 році нових видів судово-експертної та науково-дослідної діяльності Центру, що будуть витребувані на ринку.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у першій в 2022 р. нараді керівників НДУСЕ при Мін’юсті

18 січня 2022 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді керівників науково-дослідних установ судових експертиз (НДУСЕ) під головуванням Заступника Міністра юстиції України А. Гайченка, за участі директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені актуальні питання діяльності НДУСЕ. Зокрема, керівникам НДУСЕ було роз’яснено порядок фінансування НДУСЕ в 2022 році, у зв’язку з істотним збільшенням надходжень до загальних фондів із Державного бюджету для фінансування видатків на заробітну плату. Наголошено про необхідність роз’яснити працівникам ввірених НДУСЕ об’єктивну інформацію про те, що відповідне фінансування розпочнеться з січня 2022 р., але від початку року буде збільшуватися поквартально та помісячно.

Також було обговорене питання про закупівлю та використання НДУСЕ в 2021 р. автоматизованих робочих місць зі спеціальним програмним забезпеченням (АРМ СПЗ), запуск яких в експлуатацію зробить роботу НДУСЕ більш ефективною та оперативною, розвантажить черги на експертизи і експертні дослідження.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності включений до складу Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України

30 грудня 2021 року Розпорядженням Верховної Ради України № 502 директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) доктор юридичних наук, професор В. Федоренко включений до складу Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, створеної «з метою забезпечення наукового супроводу діяльності Верховної Ради України».

Відповідно до Розпорядженням Верховної Ради України від 30 грудня 2021 р. № 502 (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/502/21-%D1%80%D0%B3#Text),

«Науково-консультативна рада при Голові Верховної Ради України – це консультативно-дорадчий орган, що функціонує для залучення висококваліфікованих фахівців у сфері права до законопроектної роботи, підготовки наукових висновків з питань діяльності Верховної Ради України, які потребують наукового забезпечення.

Науково-консультативна рада утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у сфері права, які погодилися брати участь в її роботі. Членом Науково-консультативної ради може бути фахівець, який має науковий ступінь доктора наук або доктора філософії (кандидата наук), адвокат, суддя у відставці».

Нагородження керівника НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності відзнакою Міністерства юстиції України

За результатами успішної діяльності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) в 2021 році, директор Центру В. Федоренко був нагороджений високою відомчою відзнакою – Подякою Міністерства юстиції України за високі досягнення у праці, зразкове виконання обов’язків та вагомий внесок у розвиток судової експертизи.

Ця відзнака, по-суті, стала нагородою від Міністра юстиції України Д. Малюськи для всього трудового колективу Центру, який у 2021 році прикладав усіх зусиль для виконання своєї статутної діяльності з проведення експертиз і експертних досліджень, наукового і методичного забезпечення судово-експертної діяльності, результативно співпрацював з Міністерством юстиції України в частині вдосконалення судово-експертної діяльності та зміцнення матеріально-технічної бази Центру (у 2021 році Центр вперше за 17 років свого існування отримав від Мін’юсту додаткове фінансування в 1,5 млн. грн. і придбав 3 автоматизованих робочих місця експерта (АРМ) для посилення роботи у сфері IT-експертизи). Центр і надалі, в 2022 і наступних роках докладатиме максимальних зусиль для виконання своїх завдань, функцій і повноважень у тісній взаємодії з Міністерством юстиції України.

Шановні друзі та колеги, щиро вітаємо вас з Новим роком та Різдвом Христовим!

Проводжаючи рік, що минає, ми неодмінно дякуємо йому за те, що він приніс: нові виклики і завдання, здобутки та перемоги, задоволення від завершеної роботи і важливий професійний досвід, родинний добробут і плани на майбутнє, яке зустрічає нас уже завтра – в Новому 2022 році.

Різдво Христове вселяє в нас духовну радість і укріплює віру в майбутнє процвітання України, у нові успіхи у професії та в особистому житті.

Ці свята є гарною нагодою переосмислити прожитий рік і помріяти про перспективи Нового року. Ми мріємо разом із вами та дякуємо всім нашим колегам, партнерам і друзям за те, що вони весь рік були із нами, співпрацювали, навчали і допомагали, укріплювали нашу віру в себе і свій потенціал, робили наше життя більш цікавим і змістовним. Маємо надію, що й у Новому році ви будете поряд із нами, а наша взаємодія буде, як завжди, плідною.

Щиро зичимо вам і вашим родинам стільки радощів, скільки днів у році, і щоб кожен день у Новому 2022 році дарував нам посмішку і частинку добра.

 

Трудовий колектив

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

 

 

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено чергове засідання Вченої ради

30 грудня 2021 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проведено чергове засідання Вченої ради Центру під головуванням проф. В. Федоренка. На засіданні Вченої ради Центру було заслухано та затверджено звіт про роботу Вченої ради Центру за 2021 рік, а також схвалено План роботи Вченої ради на 2022 рік. Під час засідання Вченої ради Центру було також проведене заслуховування керівників НДР, які здійснюються в Центрі відповідно до Тематичного плану НДР НДУСЕ Міністерства юстиції України на поточний рік.

Резолюція V-ої щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності («Крайнєвські читання»)»

За результатами проведення 23 грудня 2021 року Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), за участі судових експертів, суддів, науковців, адвокатів, представників органів досудового розслідування та правоохоронних органів, представників громадянського суспільства та ЗМІ, V-ої ювілейної, щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності («Крайнєвські читання»)» (далі – Конференція), було сформульовано наступну Резолюцію Конференції.

Вважати проведення Центром щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності («Крайнєвські читання»)» позитивною практикою щодо консолідації зусиль українських і зарубіжних судових експертів і учених, а також суддів, адвокатів, органів досудового розслідування, патентних повірених і всіх зацікавлених осіб з метою теоретико-методологічного обґрунтування розвитку експертного забезпечення правосуддя в сфері захисту права на об’єкти інтелектуальної власності.

Об’єднати зусилля судових експертів НДУСЕ, а також судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ, для активної участі в відстоюванні інтересів професійної спільноти під час проведення реформи судової експертизи діяльності в Україні, втіленої в урядовому Законопроєкті про судово-експертну діяльність (реєстр. № 6284 від 05.11.2021), підготованого Мін’юстом, за участі НДУСЕ і судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ, та інших, альтернативних законопроєктах (реєстр. №№ 0891 від 29.08.2019; 6284-1 від 19.11.2021; 6284-2 від 22.11.2021; 6284-3 від 23.11.2021), зареєстрованих у Верховній Раді України IX скликання. Взяти участь у засіданнях робочих груп профільного парламентського комітету з підготовки законпроєктів про судово-експертну діяльність до другого читання, а також в інших заходах з обговорення відповідних законопроєктів.

Поглибити співпрацю між державним і приватним сектором судової експертизи з питань інтелектуальної власності та урізноманітнити форми такої співпраці (участь у роботі секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР; проведення спільних конференцій і семінарів; залучення до підготовки наукових і навчально-методичних видань найбільш досвідчених судових експертів, які не є працівниками НДУСЕ і ін.), а також посилити співпрацю з зарубіжними партнерами, з метою впровадження цього виду експертних досліджень за кордоном і обміну досвідом відповідної судово-експертної діяльності та її науково-методичного забезпечення.

Забезпечити подальше вивчення та розвиток наукової спадщини першого директора Центру Петра Крайнєва, якому в 2022 році виповнилось би 70 років з Дня народження. На честь цієї події розпочати підготовку на базі Центру, з залученням усіх зацікавлених експертів і науковців у сфері інтелектуальної власності, «Енциклопедії судової експертизи з питань інтелектуальної власності», яка стане продовженням енциклопедичних традицій, закладених 10 років тому в унікальній і єдиній в Україні фундаментальній «Енциклопедії інтелектуальної власності» за редакцією П. Крайнєва.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі президії НКМР

28 грудня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) та голова секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР проф. В. Федоренко взяв участь у роботі президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України (далі – НКМР), в якості члена президії НКМР.

На засіданні президії НКМР були розглянуті наступні питання:

  • про обрання заступника голови президії та секретаря президії НКМР;
  • щодо розгляду нових науково-дослідних робіт, запропонованих науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, з метою вирішення питання щодо їх актуальності та доцільності включення до Тематичного плану науково-дослідних робіт науково-дослідних установ судових експертиз Мін’юсту на 2022 рік:
  • про погодження проєктів Плану роботи НКМР та Плану впровадження результатів науково-дослідних робіт науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України на 2022 рік (затверджено теми НДР Центру на 2022-2023 рр.

а) «Розробка методики визначення ліцензійних платежів та авторської винагороди» (VII.1.1-2022/2; керівник: Л. Тимощик);

б) «Розробка методичних рекомендацій щодо досліджень, пов’язаних з компіляціями даних (базами даних) та системами управління (керування) базами даних» (VII.1.2-2022/2; керівник: О. Собін);

  • щодо узгодження персонального складу секцій НКМР.

У пункті порядку денного «Різне» президія НКМР відкрито обговорила питання та прийняла рішення щодо:

актуальності методик проведення судових експертиз, які містяться у Реєстрі методик проведення судових експертиз;

доцільності проведення процедури рецензування висновків, передбачених Планом рецензування висновків судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (наказ Міністерства юстиції України від 03.02.2020 № 335/5 «Про затвердження Порядку проведення рецензування висновків судових експертів»);

– внесення змін до пункту 4.17 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, зокрема стосовно доцільності складання контрольних карток на повторні експертизи;

– введення нової експертної спеціальності 9.5 – «Молекулярно-генетичні дослідження в межах судової біологічної експертизи»;

– започаткування судової теплотехнічної експертизи та експертної спеціальності 10.29 – «Дослідження теплових процесів та експлуатації теплоенергетичного устаткування» та ін.

Працівники НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності нагороджені відомчими нагородами ДКІБ СБ України

23 грудня 2021 року, під час проведення Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) V ювілейної щорічної Міжнародну науково-практичну конференції на тему: «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»), керівництво ДКІБ Служби безпеки України урочисто вручило працівникам Центру (В. Федоренко, Л. Тимощик, О. Собін, В. Дідоборщ, О. Голікова, Г. Кривоножко, Т. Заікіна, К. Мотузка), з нагоди 17-річчя установи і за результатами судово-експертної діяльності Центру, відомчі нагороди – Почесні грамоти ДКІБ СБ України за вагомий особистий внесок у забезпечення кібербезпеки України.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності успішно провів V ювілейну щорічну Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)

23 грудня 2021 року, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), з метою вивчення й розвитку наукової спадщини відомого науковця, першого директора Центру Петра Крайнєва (1952-2014 рр.) та із нагоди 17-ої річниці з дня заснування судово-експертної установи успішно організував та провів  V ювілейну щорічну Міжнародну науково-практичну конференції на тему: «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» (далі – Конференція), відому для судових експертів, суддів, адвокатів, науковців і представників громадянського суспільства, слідчих органів досудового розслідування та представників ЗМІ як «Крайнєвські читання».

Конференцію відкрив Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко, який у привітальному слові відзначив помітний прогрес в розвитку Центру та інших науково-дослідних установ судової експертизи у 2021 році. Про це свідчать насамперед успіх у судово-експертній і лідерство у науково-дослідній діяльності з розробки вкрай потрібних методик проведення експертиз. У свою чергу, Міністерство юстиції України прикладає всіх зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази Центру та інших НДУСЕ, посилення соціального захисту судових експертів.

Міністерство юстиції України всебічно підтримує Центр, на чолі з Владиславом Федоренком, і відчуває взаємну підтримку Міністерства з боку Центру. Зримими є результати діяльності Центру в поточному році та перспективи його розвитку в 2022 і наступних роках.

Проведення Центром ювілейних «Крайнєвських читань», зазначив Заступник міністра, є гарним прикладом поваги до фундаторів судової експертизи з питань інтелектуальної власності та до їх знань, досвіду й наукової спадщини. Популярність цього науково-комунікативного захисту не лише серед вітчизняних судових експертів і вчених-експертологів з України, а й із Польщі та інших держав свідчить, що зусилля Центру виявились результативними. То ж, і сьогодні на нас чекають нові цікаві дискурси про минуле, сьогодення та майбуття теорії й практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Директор Центру В. Федоренко подякував Заступникові Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченка за привітання Центру з річницею його утворення та за відкриття «Крайнєвських читань», а також за помітне посилення Міністерством юстиції України матеріально-технічної бази Центру. Цього року, вперше за всі 17 років діяльності Центру, було отримано фінансування в 1,5 млн. грн. для закупівлі 3-х автоматизованих робочих місць експерта (АРМ), обладнаних за останнім словом науки і техніки. Введення їх у експлуатацію в найближчий час дозволить суттєво удосконалити роботу лабораторії авторського права та IT досліджень Центру, а значить і посилить конкурентоспроможність Центру в цілому.

Професор В. Федоренко надав слово для привітання новопризначеному за результатами виборів директорові Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктору юридичних наук, професору, академіку Національної академії правових наук України, Заслуженому юристові України Олександру Скрипнюку.

Академік О. Скрипнюк привітав учасників «Крайнєвських читань» з початком роботи цієї поважної міжнародної конференції, яка за п’ять років завоювала не лише розум, а й серця усіх небайдужих до наукової спадщини П. Крайнєва та поступу з професійного захисту права на об’єкти інтелектуальної власності в Україні. Очевидно, що без належного розвитку та захисту інтелектуальної власності наша держава не зможе зробити технологічний і економічний прорив, який поверне нашій державі чільне місце серед розвинених держав світу. Адже Україна має значний винахідницький потенціал, але ці винаходи необхідно не лише ефективно втілити у виробництво, а й захистити їх від недобросовісної конкуренції. У цьому контексті, відзначив проф. О. Скрипнюк, дітище П. Крайнєва, – Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, – став форпостом судово-експертної діяльності з забезпечення судового захисту права на об’єкти інтелектуальної власності.

Водночас, як зазначив академік О. Скрипнюк, П. Крайнєв залишив рельєфний слід і як учений-енциклопедист. Свідченням цьому є «Енциклопедія інтелектуальної власності», видана в 2012 році під редакцією П. Крайнєва авторським колективом його однодумців. У тезах нами викладено положення про феномен цієї Енциклопедії з великої літери. Логічним і очікуваним вшануванням пам’яті П. Крайнєва може стати розроблення та видання в наступному році «Енциклопедії судової експертизи з питань інтелектуальної власності». І це завдання може бути цілком здійсненим під керівництвом нинішнього директора Центру проф. В. Федоренка.

З привітальним словом до учасників «Крайнєвських читань» звернулася директорка Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Наталія Ткаченко. У промові вона відзначила, що почин директора Центру В. Федоренка щодо організації та проведення всеукраїнської конференції, присвяченій вшанування пам’яті й вивченню наукової й експертної спадщини першого директора Центру в 2017 році був непростим рішенням, яке не відразу викликало підтримку судово-експертної й наукової спільноти із питань інтелектуальної власності з різних причин. Водночас, шляхетність цієї ініціативи була підтримана Міністерством юстиції України і НДУСЕ Мін’юсту, більшість із яких нині проводять наукові читання, присвячені своїм засновникам, колишнім директорам, яскравим ученим-експертологам і судовим експертам. Нинішні п’яті, ювілейні «Крайнєвські читання», які на сьогодні трансформувалися в потужну щорічну міжнародну науково-практичну конференцію, переконують в правильності ініціативи В. Федоренка. Нинішній захід є гарним приводом обговорити у кінці цього складного року у фаховому середовищі колег, партнерів і друзів найбільш гострі проблеми судової експертизи з питань інтелектуальної власності та згадати добрим словом першого директора Центру П. Крайнєва і його професійний і творчий шлях, наукові й експертні здобутки.

Директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, кандидат юридичних наук Олександр Олійник поздоровив Центр із 17-літтям і продовженням успішної й підтримуваної експертною спільнотою ініціативи щодо проведення «Крайнєвських читань». Знаково, що ця конференція відбувається під час реформ у сфері судово-експертної діяльності. Зокрема, на сьогодні на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроєкт «Про судово-експертну» з реєстр. № 6284 від 05.11.2021, підготвлений Міністерством юстиції України і внесений на розгляд парламенту Кабінетом Міністрів України. У його обговоренні суперактивно брав участь і Центр, не пропустивши жодного зібрання і наради, проводячи зустрічі з Директоратом і обґрунтовано доводячи позицію установи щодо модернізації судової експертизи. Директор Директорату О. Олійник закликав учасників конференції більш активно залучатися до роботи над законопроєктом № 6284, а також до роботи над низкою інших, альтернативних урядовому, законопроєктів, і виявляти свою активну та аргументовану позицію щодо реформи судової експертизи в Україні.

Директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України, доктор юридичних наук Юрій Капціа привітав учасників V «Крайнєвських читань» з початком роботи, а Центр із 17 Днем народження. У своєму вітальному слові проф. Ю. Капіца зупинився на успіхах наукової та судово-експертної діяльності першого директора Центру П. Крайнєва, з яким доповідач був знайомий особисто та тривалий час товаришував.

До привітань учасників «Крайнєвських читань» долучилось і керівництво науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ). Так, директор Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Оксана Куманська-Нор поздоровила учасників міжнародної конференції з гарною нагодою відкрито і фахово обговорити ключові проблеми реформування судово-експертної діяльності в цілому та питання модернізації судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності зокрема. Утім, відзначила вона, що предметний зміст конференції передбачає й подальше вивчення креативно-інтелектуальної спадщини фундатора Центру П. Крайнєва. Учасники цього наукового захисту знайдуть для себе безліч цікавих тем і приводів для плідної дискусії. Завершуючи виступ з вітальним словом директор ЛНДІСЕ О. Куманська-Нор поздоровила Центр з його черговим Днем народження та побажала від трудовому колективу та керівництву Центру нових у спіхів у Новому році.

До привітань учасників V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» приєднався директор Національного бюро експертиз НАН Республіки Вірменія Аргам Овсепян. У своєму привітальному слові він відзначив багаторічну співпрацю з Центром, зокрема роботу Українсько-Вірменського методичного кабінету судової експертизи з питань інтелектуальної власності. А. Овсепян також привітав учасників конференції з початком роботи і побажав знайти на ній надійних друзів і партнерів і відповіді на питання теорії та практики судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності.

Із привітальним словом до учасників V «Крайнєвських читань» звернувся Президент ВГО «Союз експертів України» та другий, після П. Крайнєва, директор Центру Ігор Стародубов, який привітав організаторів і учасників конференції з продовженням традицій проведення конференцій, спрямованих на вивчення наукової спадщини П. Крайнєва та напрацювання позицій щодо проблем і перспектив розвитку судової експертизи з питань інтелектуальної власності. І. Стародубов також проаналізував основні новели законопроєктів про судово-експертну діяльність, які на сьогодні зареєстровані в парламенті, а також вказав на їх проблемні аспекти.

Заступниця директора з науки Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) доктор юридичних наук Наталія Нестор висловила поздоровлення КНДІСЕ колективу Центру з 17 річчям з дня утворення цієї установи і відзначила, що «Крайнєвські читання» на сьогодні відбулися як авторитетна щорічна міжнародна науково практична конференція з проблем теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Ця конференція є своєрідним «звітом» стосовно здобутків науки і судово-експертної практики з цього виду судової експертизи.

Заступник директор Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», доктор юридичних наук Елла Сімакова-Єфримян привітала Центр з продовження гарної традиції вшанування пам’яті фундатора Центру, непересічної постаті в сфері захисту інтелектуальної власності в Україні П. Крайнєва та, по-суті, розвитку київської школи судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, що має відомий вплив в Україні, а на сьогодні вже і поза її межами. Безперечно, «Крайнєвські читання» є не атрибутивним науково-комунікативним заходом в українській судовій експертизі. Вони стали точками зростання Центру, як важливої судово-експертної установи, яка має значний потенціал і залишається важливим і надійним партнером ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». Також було відзначено, що проведення «Крайнєвських читань» стало успіхом нинішнього директора Центру та очолюваного ним колективу.

Заступниця директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Надія Кушакова звернулася з привітальним словом від керівництва та трудового колективу ДніпроНДІСЕ, приєдналась до попередніх поздоровлень Центру та учасників V «Крайнєвських читань», а також відзначила, що безперечним позитивним аспектом діяльності Центру є не лише глибокі, науково обґрунтовані й об’єктивні експертизи і експертні дослідження, а й розвиток теоретико-методологічного підґрунтя цього виду судової експертизи. Про це свідчить і цей успішно організований захід.

Окрім того, Центр із 17-річчям привітали представники Міністерства цифрової трансформації України, Служби безпеки України, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, кандидат юридичних наук і інших державних органів.

Самостійна панель V «Крайнєвських читань» була присвячена спогадам колег і соратників Петра Крайнєва про утвердження та розвиток НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності.

Перед учасниками конференції виступив доктор юридичних наук, професор, Головний редактор найстарішого загальнонаціонального часопису «Право України», радник Голови Верховної Ради України, академік НАПрН України, Заслужений юрист України Олександр Святоцький, який поділився спогадами про заснування Центру та про роль у цьому Петра Крайнєва. Академік О. Святоцький охопив у своєму виступі широке коло питань, пов’язаних не лише із становленням Центру, а й з утвердженням судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в Україні, а також високо відзначив реалізацію ініціативи нинішнього директора Центру проф. В. Федоренка про започаткування «Крайнєвських читань».

Особливу увагу академік О. Святоцький приділив законодавчим ініціативам щодо реформування судово-експертної діяльності, охарактеризував позитивні новели урядового законопроекту № 6284. Як радник Голови Верховної Ради України, О. Святоцький закликав до співпраці учасників конференції в доопрацюванні цього законопроекту до другого читання та пообіцяв створити для цього відкритий майданчик.

На останок О. Святоцький, як Голова Редколегії найбільш давнього та авторитетного загальнонаціонального часопису «Право України», запросив директора Центру В. Федоренка до складу Редколегії цього поважного фахового журналу, який відзначатиме наступного року своє 100-ліття. Директор Центру В. Федоренко подякував за запрошення та дав згоду на участь у Редколегії, відзначивши, що з часописом «Право України» пов’язана вся його чвертьвікова наукова діяльність. У свою чергу, В. Федоренко запросив академіка О. Святоцького до роботи у Редколегії фахового наукового часопису Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

Цікавими спогадами про перші кроки П. Крайнєва на посаді директора Центру поділився й його товариш, доктор економічних наук, професор Олександр Бутнік-Сіверський.

В основній частині V «Крайнєвських читань» були представлені доповіді-презентації судових експертів, науковців, адвокатів і патентних повірених у сфері інтелектуальної власності за наступними питаннями:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • • проблеми реформування судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

На завершення V «Крайнєвських читань» голова Оргкомітету конференції, директор Центру В. Федоренко оголосив проєкт Резолюції конференції та презентував:

  • Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності («Крайнєвські читання»)»;
  • журнал «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», 2021, № 6(18), Спецвипуск з нагоди 17-річчя НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності;
  • офіційний буклет Центру на 2022 рік;
  • оновлену офіційну сторінку в Фейсбуці (ФБ).

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності видав Матеріли V-ої щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)

Напередодні 17 річниці з дня заснування Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) та проведення V-ої щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)» Центр видав матеріали доповідей і виступів учасників цього науково-комунікативного захисту за міжнародної участі.

Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції («Крайнєвські читання») присвячені актуальним проблемам теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Висвітлюються питання теорії, історії та методології судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, проблеми захисту права інтелектуальної власності в Україні та за кордоном, а також особливості окремих видів судової експертизи в сфері інтелектуальної власності й консолідовані з ними судово-економічні, товарознавчі та комп’ютернотехнічні експертні дослідження.

Аналізується вплив наукової спадщини відомого українського вченого, фундатора НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності П.П. Крайнєва (1952-2014), 70-річчя з дня народження якого відзначається наступного року, на розвиток судової експертизи з питань інтелектуальної власності в Україні. Запропоновані матеріали науково-практичної конференції розраховані на судових експертів, суддів, адвокатів, оцінювачів, досвідчених і починаючих науковців-експертологів, представників громадськості, а також на всіх, хто поділяє цінності гарантованості права на об’єкти інтелектуальної власності

На думку Оргкомітету V-ої щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)», традиція видання друкованих матеріалів цієї конференції на день її проведення сприяє оперативному поширенню основних наукових здобутків у сфері судової експертизи з питань інтелектуальної власності в фаховому середовищі.

 

 

Бібліографія видання:

Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності («Крайнєвські читання»): Матер. V Міжнар. наук.-практ. конф. (23 грудня 2021 р. м. Київ); за ред. проф. В. Л. Федоренка / НДЦСЕ судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін`юсту. Київ: Видавництво Ліра-К, 2021. 162 с.

Проблеми теорії та практики судової експертизи_2021

Вийшов 18-й випуск журналу НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності та партнерів «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

Напередодні 17 річниці з дня заснування Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) та проведення V-ої щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання») вийшов 18-й випуск наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», в якому опубліковано низку цікавих і змістовних наукових статей, присвячених проблемам теорії та практики судової експертизи, криміналістики і кримінології, питанням державотворення та правотворення, публічного та приватного права, а також державного управління.

Із виходом цього випуску журналу його авторську та читацьку аудиторію привітала директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Н. Ткаченко. У вітальному слові вона відзначила наступне: «Знаково, що вихід цього випуску нашого часопису передує відзначенню 17 річниці з  дня утворення його засновника – Науково-дослідного центру судової експертизи з  питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. Систематичне видання з  2018  року власного наукового часопису «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» є  важливим індикатором посилення рівня розвитку науково-дослідної діяльності Центру та забезпечення транспарентності фахового дискурсу з проблем теорії та практики судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності на всеукраїнському рівні».

У свою чергу, директор Центру та заступник головного редактора цього фахового журналу В. Федоренко приєднався до привітань шанувальників часопису і зазначив таке: «Вихід цього завершального в 2021 році числа фахового електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» припав на низку важливих свят для українців свят – День Св. Миколая, Новий рік і Різдво Христове, як католицьке, так і православне, й інших. Іще одним важливим святом для Науково-дослідного центру судової експертизи Мін’юсту є  17 річниця з  дня його заснування. Переконані, що радість нашого Дня народження поділяють наші колеги і  друзі, зокрема, автори і  читачі цього видання».

До складу Редакційної колегії фахового електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» рішенням Вченої ради Центру від 22.12.2021 (протокол № 3/2021) було включено доктора юридичних наук, заступника директора з наукової роботи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Заслуженого юриста України Нестор Наталію.

Редколегія часопису оголошує набір наукових статей на № 1, 2022 року. З тематикою фахового електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» і вимогами до статей автори можуть ознайомитись на офіційній веб-сторінці Центру, в розділі, присвяченому цьому виданню: https://intelect.org.ua/activity/research-activities/zhurnal-ekspert-paradygmy-yurydychnyh-nauk-ta-derzhavnogo-upravlinnya/

 

 

 

Довідково:

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.

 

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено чергове засідання Вченої ради

22 грудня 2021 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проведено чергове засідання Вченої ради Центру під головуванням проф. В. Федоренка. На засіданні Вченої ради Центру було обговорено низку питань, пов’язаних із проведенням 23 грудня 2021 р. V «Крайнєвських читань», і прийнято відповідні рішення.

Зокрема, Вчена рада Центру ухвалила наступні рішення:

Про рекомендацію до друку матеріалів V-ої Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)».

Про рекомендацію до друку журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», 2021, № 6 (18).

Про зміни у Редколегії журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

Про затвердження макету буклету Центру на 2022 рік і ін.

Програма V «Крайнєвських читань» та посилання на доступ до конференції у режимі Zoom

Шановні друзі та колеги!

Запрошуємо приєднатись 23 грудня 2021 року о 10.00 (реєстрація – з 09.30) до V-ї щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності».

На розгляд учасників V «Крайнєвських читань» виносяться наступні питання:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • наукова спадщина судового експерта і вченого П.П. Крайнєва (1952-2014 рр.);
  • проблеми реформування судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

Реєстрація учасників розпочнеться з 09.30 за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/81325844721?pwd=cmpoZXVPakxGTHM4L3lzZjgyVWxEZz09.

Ідентифікатор конференції: 813 2584 4721

Код доступу: 971504

Програма конференції ПРОГРАМА_5-КРАЙНЄВСЬКІ_ЧИТАННЯ-2021(21.12.2021)

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі Технічного комітету 192 «Судова експертиза»

20 грудня 2021 р. представники Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), на чолі з директором Центру проф. В. Федоренком (голова Підкомітету № 5 ТК 192), і за участі О. Адлера (члена ТК 192), Л. Тимощик, Г. Кривоножко (заступник голови ПК № 6 ТК 192) та С. Томачинського (керівник секретаріату Підкомітету № 5 ТК 192) взяли активну участь у роботі Технічного комітету (ТК) 192 «Судова експертиза».

Під час обговорення стану справ по створенню ДСТУ «Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення понять», директор Центру В. Федоренко повідомив, що перероблена остаточна редакція проєкту цього ДСТУ передана на погодження до ТК 19 (м. Львів). Також, В. Федоренко доповів про роботи, що ведуться по розробці Інформаційні технології. Методи захисту. Настанови щодо аналізу та інтерпретації цифрового доказу (розроблення національного НД на заміну ДСТУ ISO/IEC 27042:2016 (ISO/IEC 27042:2015, IDT). Роботу підкомітетів 5 та 6 ТК 192 визнано задовільною.

Роботу ТК 192 було успішно організовано та проведено на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під головуванням директора цієї судово-експертної установи О. Рувіна.

Запрошуємо на V Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»)

З нагоди 17-ої річниці з дня заснування Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), та з метою вивчення й розвитку наукової спадщини відомого науковця, першого директора Центру Крайнєва Петра Павловича (1952-2014 рр.),  запрошуємо судових експертів, суддів, адвокатів, науковців і представників громадянського суспільства, слідчих органів досудового розслідування та представників ЗМІ та ін. прийняти участь у V Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» (далі – Конференція), що буде проведена в режимі інтернет-стрімінгу.

На розгляд учасників V «Крайнєвських читань» виносяться наступні питання:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • наукова спадщина судового експерта і вченого П.П. Крайнєва (1952-2014 рр.);
  • проблеми реформування судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

Захід «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання») буде проведено 23 грудня 2021 року з 10.00 до 13.00 години на базі Центру у режимі інтернет-стрімінгу «Zoom».

Для участі в V «Крайнєвських читаннях» просимо всіх учасників здійснити попередню реєстрацію 23.12.2021 до 09.30 за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/81325844721?pwd=cmpoZXVPakxGTHM4L3lzZjgyVWxEZz09.

Ідентифікатор конференції: 813 2584 4721

Код доступу: 971504

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності прийняв участь у роботі III Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу»

15 грудня 2021 р. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), на чолі з директором Центру проф. В. Федоренком, і за участі О. Адлера, Л. Тимощик, Н. Ковальової, В. Дідуборща, О. Собіна, О. Голікової, О. Віхляєва, І. Германюк і ін., взяли активну участь у роботі III Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу» (далі – Міжнародна конференція), успішно організованій і проведеній Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, за участі представників із 25 держав світу.

Директор Центру В. Федоренко у привітальному слові висловив подяку керівництву КНДІСЕ та всім організаторам цього заходу, відзначив його взірцевий характер і наголосив, що ця щорічна міжнародна конференція стала важливим дискусійним майданчиком і для науковців та експертів Центру, на якому вони мають можливість відкрито дискутувати з проблем теорії та практики судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності.

Працівники Центру виступили з доповідями та опублікували їх тези у збірці матеріалів Міжнародної конференції (Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу: матеріали IIІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 15 грудня 2021 р.) / за заг. ред. Н. В. Нестор; уклад. О. В. Баулін, О. І. Жеребко, Т. П. Кривак, О. О. Садченко, А. В. Старушкевич, О. В. Юдіна. – К.: Видавництво Ліра-К, 2021.).

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності зміцнює кваліфікацію корпусу судових експертів

14 грудня 2021 року судовий експерт лабораторії права промислової власності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – ЦентрС. Томачинський успішно атестувався на засіданні Кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за судово-експертною спеціальністю 13.4. – «Дослідження, пов’язані з промисловими зразками».

У Центрі заохочується ініціатива судових експертів щодо атестації за кількома судово-експертними спеціальностями, відповідно до наявної вищої освіти. Це дозволяє судовим експертам Центру вирішувати складні питання під час виконання комплексних судових експертиз і експертних досліджень, а керівництву Центру – системно та рівномірно розподіляти експертне навантаження судових експертів Центру, унеможливлювати безпідставне затягування експертиз.

На сьогодні в Центрі працює 29 атестованих судових експертів, які сукупно мають 75 експертних спеціальностей.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у нараді керівників НДУСЕ при керівництві Мін’юсті

14 грудня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у робочій нараді керівників науково-дослідних установ судових експертиз (НДУСЕ) під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченка та директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені актуальні питання діяльності НДУСЕ, зокрема, щодо стану закупівлі спеціального криміналістичного обладнання та своєчасного введення його в експлуатацію, з метою розширення потенціалу судово-експертної діяльності НДУСЕ і скорочення термінів проведення судових експертиз і експертних досліджень.

Також були обговорені проблемні питання щодо стану роботу НДУСЕ в системі СЕВ ОВВ, а також щодо ефективності використання для цих цілей СЕД АСКОД, яка наразі використовується всіма НДУСЕ.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності отримав від Міністерства юстиції України істотне фінансування для придбання сучасного криміналістичного обладнання

13 грудня 2021 р. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту (далі – Центр) уперше за 17 років свого існування отримав від Міністерства юстиції України рекордне фінансування для придбання сучасного криміналістичного обладнання для проведення судових експертиз з питань інтелектуальної власності (спец. 13.1.2), комп’ютерно-технічних (спец. 10.9) і телекомунікаційних (спец. 10.7) судових експертиз. Придбання цього обладнання суттєво зміцнить потенціал лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру та зримо розширить технічні можливості розвитку судово-експертної діяльності Центру в цілому. 

У межах фінансування придбання криміналістичного спецобладнання, здійсненого за ініціативи керівництва Міністерства юстиції України, Центром були своєчасно проведені тендерні процедури та за їх результатами укладені договори на постачання спеціалізованого криміналістичного обладнання (програмно-апаратних комплексів) – автоматизованих робочих місць експертів із спеціальним програмним забезпеченням (АРМ СПЗ) на загальну суму близько 1,5 млн. грн.

Використання Центром таких АРМ СПЗ дозволить суттєво зменшити терміни проведення судових експертиз та експертних досліджень за рахунок оптимізації часових витрат на проведення експертних експериментів та інструментальних досліджень та збільшити кількість виконуваних судових експертиз у межах експертних спеціальностей 13.1.2 – «Дослідження, пов’язані з комп’ютерними програмами і компіляціями даних (базами даних)», 10.9 -«Дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів» і 10.17 – «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів».

Наявність у складі АРМ сучасної, потужної робочої станції із великим обсягом сховища даних дозволить обробляти у режимі реального часу значні обсяги інформації різнотипної інформації.

Наявність у складі обладнання захищеного мобільного АРМ дозволить експертам Центру здійснювати експертні дії на виїзді, поза межами службового приміщення.

Зміцнення Міністерством юстиції України матеріально-технічної бази Центру в переддень 17-річчя з дня його заснування дозволяє впевнено дивитись у майбутнє, розвивати судово-експертну діяльність та посилювати професіоналізм корпусу судових експертів установи.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі комісії з проведення виборів директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України

29-30 листопада 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у роботі комісії з проведення виборів директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України (далі – Інститут), в якості офіційного спостерігача від кандидата на посаду директора Інституту академіка НАПрН України О. Скрипнюка, за запрошенням Організаційного комітету з проведення цих виборів.  

Інститут є провідною правовою науково-дослідною установою в системі НАН України. Станом на 30.11.2021 (день виборів) фактична численність штатних наукових працівників Інституту склала 79 учених.

Вибори директора Інституту відбулися на засадах демократизму, гласності, таємності голосування та із неухильним дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо організації та проведення науково-дослідних установ НАН України, зокрема, відповідно до п.п. 3.12.3, 3.12.4 і ін. Статуту НАН України. На посаду директора інституту балотувалися два претенденти О. Копиленко та О. Скрипнюк.

У голосуванні, що відбулося 30.11.2021, взяли участь 76 із 79 штатних наукових представників Інституту, включаючи чинного директора Інституту академіка НАН України Ю. Шемшученка. За наслідками таємного голосування, Комісією з проведення виборів директора Інститут (далі – Комісія) у були встановлені такі результати: за кандидатуру О. Скрпинюка на посаду директора Інституту було віддано 74 голоси; 2 наукових працівники не підтримали жодного кандидата на посаду директора Інституту.

Згідно з п. 3.12.4 Статуту НАН, Комісія одноголосна прийняла рішення про обрання науковим колективом на посаду директора Інституту Олександра Скрипнюка.

 

Довідково:

Інститут держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України є провідною науково-дослідною установою юридичного профілю в Україні.

Згідно із своїм Статутом Інститут здійснює фундаментальні теоретико-методологічні та прикладні дослідження актуальних проблем державно-правового будівництва в Україні; координує фундаментальні наукові розробки відповідних проблем; готує кадри вищої кваліфікації – докторів і кандидатів юридичних наук; проводить наукові і науково-практичні конференції; видає юридичну літературу; надає експертну та науково-консультативну допомогу Верховній Раді України, Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційному Суду України. органам судовим органам, Генеральній прокуратурі України, іншим органам державної влади та органам місцевого самоврядування, громадянам України та іноземних держав.

Пріоритетними напрямами фундаментальних досліджень Інституту є:

  • проблеми державотворення і правотворення в Україні: теорія, історія, практика;
  • правові проблеми демократизації суспільних відносин і формування громадянського суспільства та утвердження і реалізація прав та свобод людини;
  • теоретичні і прикладні проблеми розвитку правової системи України;
  • теоретичні і практичні проблеми реалізації Конституції та законодавства України;
  • Україна в системі сучасного міжнародного правопорядку та Європейської інтеграції: теорія і практика;
  • проблеми енциклопедичних юридичних досліджень, філософії і соціології права.

 

(URL: http://idpnan.org.ua/zagalna_informacija.html).

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у черговому засіданні керівників НДУСЕ при Мін’юсті

01 грудня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у робочій нараді керівників науково-дослідних установ судових експертиз (НДУСЕ) під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені актуальні питання діяльності НДУСЕ, зокрема, щодо особливостей організації проведення у НДУСЕ експертиз, призначених судами і органами досудового розслідування в кримінальних провадженнях, а також особливості проведення судових експертиз за іншими видами проваджень.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у черговому засіданні керівників НДУСЕ при Мін’юсті

23 листопада 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко взяв участь у робочій нараді керівників науково-дослідних установ судових експертиз (НДУСЕ) під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченка та директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені актуальні питання діяльності НДУСЕ, зокрема, щодо стану і проблем роботи НДУСЕ в системах електронної взаємодії (СЕВ) органів виконавчої влади, а також поточні проблемні питання щодо забезпечення реалізації положень Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 № 804 «Деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції» в частині надання НДУСЕ платних послуг щодо:

  • проведення експертиз проектної документації на будівництво об’єктів згідно із законодавством;
  • проведення робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів згідно із законодавством;
  • проведення оцінки майна, майнових прав, експертної грошової оцінки земельних ділянок та прав на них, а також рецензування звітів про таку оцінку.

Окрема увага керівництва Міністерства юстиції України була приділена під час наради стану доопрацювання тестів і тестових завдань для осіб, які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта на ЦЕКК Мін’юсту. Учений секретар ННЦ «Інститут суд. експертиз. Ім. М.С. Бокаріуса» Л. Дереча системно проаналізувала основні недоліки відповідних тестів і тестових завдань і надала практичні рекомендації щодо їх усунення. Керівництво Мін’юсту відзначило важливість запуску тестування судових експертів у електронній формі та наголосило, що ця робота має завершитись у встановлені терміни, без зволікань.

НДЦСЕ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЗЯВ УЧАСТЬ У РОБОТІ ОСІННЬОГО ЗАСІДАННЯ СЕКЦІЇ З ТЕОРЕТИЧНИХ, ЗАГАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ, ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПИТАНЬ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НКМР ПРИ МІН’ЮСТІ

18 листопада 2021 р. керівники Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) директор Центру Федоренко В.Л., в.о. заступник директора Центру Адлер О.Г. і учений секретар Центру Тимощик Л.П. взяли участь у осінньому засіданні секції з теоретичних, загально-методичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи Науково-консультативної та методичної ради при Міністерстві юстиції України (далі – Секція) під головуванням керівника Секції Голікової Т.Д. (КНДІСЕ), за участі членів Секції та запрошених.

На засіданні Секції були розглянуті та обговорені важливі питання щодо розгляду пояснювальних записок, технічних завдань та календарних планів до розробок, виконання яких планується з 2022 року; результатів апробації та впровадження наукових розробок відповідно до планів на 2021 рік, зокрема, в частині розробки тестових завдань для електронної системи проведення автоматизованого тестування осіб, які виявили намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; затвердження плану роботи Секції на 2022 рік і ін. Робота секції була організована на високому професійному рівні за 100% участі усіх членів Секції.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності запрошує до участі в V-их «Крайнєвських читаннях»

23 грудня 2021 року на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (далі – Центр), відбудеться V-та щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності» («Крайнєвські читання»), присвячена вивченню наукової спадщини відомого науковця, першого директора Центру Петра Павловича  Крайнєва (1952-2014 рр.) та формуванню теоретичних і методичних основ розвитку судово-експертної діяльності в сфері інтелектуальної власності.

На розгляд учасників V-их «Крайнєвських читань» виносяться наступні питання:

  • теорія, історія та методологія судової експертизи з питань інтелектуальної власності;
  • наукова спадщина судового експерта і вченого П.П. Крайнєва (1952-2014 рр.);
  • проблеми реформування судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності;
  • судова експертиза у сфері технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
  • судова експертиза комерційних (фірмових) найменувань і торгівельних марок;
  • економічні дослідження та експертизи у сфері інтелектуальної власності;
  • експертиза комп’ютерних програм, баз даних та телекомунікаційних засобів (систем);
  • шляхи розвитку та вдосконалення науки і освіти у сфері захисту інтелектуальної власності та ін.

Запрошуємо судових експертів, суддів, науковців, адвокатів, патентних повірених, представників органів досудового розслідування, докторантів і студентів до участі в V-их «Крайнєвських читаннях».

З метою належної підготовки і проведення V-их «Крайнєвських читань», просимо підтвердити участь у цьому заході до 01 грудня 2021 р. та направити до 01 грудня 2021 р. матеріали доповідей, оформлених відповідно до вимог, наведених у Додатку, із зазначенням контактних даних доповідачів, на електронну адресу Центру: intelect.ndc@gmail.com.

 

Вимоги до оформлення

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Круглому столі «Актуальні питання судової експертизи у сфері інтелектуальної власності», організованому ДНДЕКЦ МВС України

17 листопада 2021 року керівництво та судові експерти і науковці Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) взяли участь у роботі Круглого столу на тему: «Актуальні питання судової експертизи у сфері інтелектуальної власності», який був організований та проведений Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України.

У круглому столі, модератором якого виступив заступник директора ДНДЕКЦ МВС України Ковальов К.М., взяли участь ключові практикуючі судові експерти і науковці з питань інтелектуальної власності. Зокрема, з цікавими і змістовними доповідями виступили директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України Дорошенко О.Ф., адвокат Чорнобай О.В., голова ВГО «Союз експертів України» І.В. Стародубов, представник ДНДЕКЦ МВС України Голова І.Г. та ін.

Із доповідями-презентаціями від Центру виступили:

Федоренко Владислав Леонідович, доктор юридичних наук, професор, директор Центру, Заслужений юрист України.

Тема доповіді: «Судова експертиза з питань інтелектуальної власності в Україні: стан, проблеми, і перспективи розвитку (на прикладі діяльності НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності)».

Тимощик Лілія Павлівна, кандидат економічних наук, учений секретар Центру.

Тема доповіді: «Підходи до оцінки розміру роялті».

Ковальова Наталія Миколаївна, в.о. завідувача лабораторії права промислової власності Центру.

Тема доповіді: «Позначення, що є кольором».

Голікова Олена Валеріївна, завідувач сектору авторського права та суміжних прав лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру.

Тема доповіді: «Веб-сайт як об’єкт авторського права».

Участь у дискусіях взяли в.о. заступника директора Центру О.Г. Адлер, завідувач лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру О.К. Собін, науковий працівник Центру О.Д. Гайдай.

Директор Центру В.Л. Федоренко запросив поважних експертів і науковців до участі в 5-их «Крайнєвських читаннях», які заплановано провести 23 грудня 2021 року.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності В. Федоренко виступив із доповіддю на Міжнародній онлайн-конференції «Пряма демократія у правовій державі»

05 листопада 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В.Л. Федоренко взяв участь із доповіддю у Міжнародній онлайн-конференції на тему: «Пряма демократія у правовій державі», за участі німецьких, українських, казахських і інших учених, проведеній за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD), у рамках Програми «Діалог Схід-Захід 21».

Директор Центру проф. В. Федоренко виступив в одній панелі з проф. Г. Кюппером, виконавчим директором Інституту східноєвропейського права (м. Мюнхен, Німеччина) (модератор) і проф. Ґ. Манссеном, завідувачем кафедри публічного права Університету м. Регенсбурга (Німеччина) (доповідач) із основною доповіддю «Референдум в системі конституційної демократії: за і проти». У своїй доповіді В. Федоренко високо оцінив прийняття Верховною Радою України IX скликання нового Закону «Про всеукраїнський референдум», як важливий крок для відродження референдної демократії в Україні.

 

Вийшов друком № 5(17) журналу НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності та наукових партнерів Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

02 листопада 2021 р. вийшов друком черговий № 5(17) випуск електронного наукового видання Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) та наукових партнерів Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

Цей випуск фахового електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» припав на відзначення двох важливого професійного свята – Дня юриста.

«Право має своїм завданням встановити порядок у суспільстві, надати людям можливість спільними зусиллями досягати усіх розумних цілей у житті», писав понад півтора століття тому професор, а з часом і ректор Університету Св. Володимира Микола Ренненкампф.

Очевидно, що в політико-правових реаліях сьогодення для досягнення цілей подальшої розбудови України і розвитку громадянського суспільства надзвичайної ваги набувають питання конституційної реформи. Відповідна проблематика комплексно висвітлюються в статті Голови Верховної Ради України проф. Р. Стефанчука, вміщеній у цьому числі журналу.

Стефанчук Р., Янчук О.

«Інституціоналізація конституційних функцій Верховної Ради України як передумова перезаснування Основного Закону України».

Як пише у вступному слові до цього числа часопису директор Центру В. Федоренко, що «важливе призначення в реалізації цієї місії належить суддям і судовим експертам. Останні, завдяки своїм спеціальним знанням і навичкам, а також титанічній праці, наполегливості та принциповості, сприяють утвердженню верховенства права, захисту основоположних прав і свобод людини і законних інтересів юридичних осіб, а також забезпечують здійснення правосуддя в Україні. У силу цього, серцевиною цього випуску журналу стали статті українських правознавців і експертів, присвячені питанням правосуддя, судочинства і статусу суддів; судової експертизи і криміналістики; судової експертизи з питань інтелектуальної власності».

Так у цьому випуску журналу опубліковані наступні статті праціників Центру:

Федоренко В., Скрипнюк О., Фоя О., Чабанець Т.

«Питання ідентифікації позначень, що використовуються для індивідуалізації товарів, послуг та учасників цивільного обороту, та які є об’єктами порівняння при проведенні експертного дослідження торговельних марок»;

Заікіна Т., Кривоножко Г.

«Значення даних опитувальних аркушів під час виконання експертних досліджень та проведення розрахунків трудомісткості створення програмних продуктів на основі моделі COCOMO II»;

Томачинський С., Ковальова Н., Адлер О.

«Штучний інтелект, як винахідник: стан, проблеми, перспективи розвитку»;

Архіпов В., Артюх Т., Ягелюк С.

«Електроенергія як специфічний товар у судовій товарознавчій експертизі».

У № 5(17) випуску електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» також розміщено цікаві та змістовні публікації, присвячені проблемам теорії та практики публічного управління, які репрезентують конструктивні управлінські та правові підходи до розв’язання проблем державотворення та публічного управління.

 

«Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» 5(17)

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у черговому засіданні керівників НДУСЕ при Мін’юсті

02 листопада 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді керівників науково-дослідних установ судових експертиз (НДУСЕ) під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені актуальні питання діяльності НДУСЕ, зокрема, щодо повного переходу документообігу НДУСЕ в СЕД АСКОД, а також щодо потреби проведення Департаментом експертного забезпечення Мін’юсту подальших навчань працівників НДУСЕ, які відповідають за впровадження систем електронної взаємодії (СЕВ). Розглянуто низку інших питань роботи НДУСЕ Мін’юсту.

НА БАЗІ НДЦСЕ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПРОВЕДЕНО ОСІННЯ ЗАСІДАННЯ СЕКЦІЇ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

29 жовтня 2021 р. на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) успішно проведене чергове осіннє засідання Секції судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності Науково-консультативної та методичної ради при Міністерстві юстиції України (далі – Секція) під головуванням директора Центру проф. В. Федоренка, за участі членів Секції та запрошених. Зокрема, директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України О. Дорошенка, представників Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і ін.

На засіданні Секції були розглянуті та обговорені наступні питання:

  • Про розгляд технічних завдань до тем науково-дослідних робіт (НДР), що плануються для включення у тематичний план НДР НДУСЕ Мінюсту на 2022 рік. Під час розгляду цього питання були представлені на обговорення пояснювальні записки щодо трьох наступних тем НДР:
  • «Методика визначення ліцензійних платежів та авторської винагороди» (НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності, кер. Тимощик Л.);
  • «Методичні рекомендації з дослідження творів образотворчого мистецтва як об’єктів авторського права» (ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», Львівський НДІСЕ, кер. Копитько А.);
  • «Методика проведення експертних досліджень, пов’язаних з компіляціями даних (базами даних) та системами управління (керування) базами даних» (НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності, кер. Собін О.).
  • Про стан виконання наукової та методичної роботи НДІСЕ з судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності.
  • Про результати рецензування висновків судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності. Було розглянуто питання про допустимість проведення повторної судової експертизи на експертне дослідження, проведення на замовлення учасника справи.
  • Про результати апробації та впровадження НДР, відповідно до планів апробації та впровадження Мін’юсту на 2022 рік.
  • Про розробку та обговорення Плану роботи секції на 2022 рік.
  • Різне. Зокрема, розглянуто питання про результати доопрацювання тестів і тестових завдань для осіб, які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судових експертів за спеціальностями 13.1.1-13.9.

У зв’язку з карантинними обмеженнями засідання Секції було проведено в режимі інтернет-стримінгу, з використанням програмного продукту «Скайп».

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено чергове засідання Вченої ради

28 жовтня 2021 року в Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) відбулися чергове засідання оновленої Вченої ради Центру під головуванням директора Центру проф. В. Федоренка.

На засіданні Вченої ради Центру було розглянуто низку питань, пов’язаних із підготовкою до проведення чергової осінньої секції експертиз об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Міністерстві юстиції України, зокрема:

про стан підготовки до осінньої секції судової експертиз об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Міністерстві юстиції України;

про розгляд технічного завдання до теми НДР «Методика проведення експертних досліджень, пов’язаних з компіляціями даних (базами даних) та системами управління (керування) базами даних», що планується для включення у тематичний план НДР НДУСЕ Мін’юсту на 2022 рік;

про розгляд технічного завдання до теми НДР «Методика визначення ліцензійних платежів та авторської винагороди», що планується для включення у тематичний план НДР НДУСЕ Мін’юсту на 2022 рік;

про затвердження анотованого звіту про стан розробки Методики дослідження торговельних марок (знаків для товарів і послуг) за ІІІ квартал 2021 року;

про затвердження анотованого звіту про стан розробки Методики розрахунку трудомісткості розробки програмних продуктів основі  СОСОМО ІІ (при одночасному застосуванні моделі  раннього проектування на пост-архітектурної моделі) за ІІІ квартал 2021 року;

про затвердження анотованого звіту про стан розробки Методики визначення матеріальної шкоди, яка завдана правовласнику внаслідок неправомірного використання об’єктів інтелектуальної власності за ІІІ квартал 2021 року;

про затвердження анотованого звіту про стан розробки Методики експертного дослідження промислових зразків за ІІІ квартал 2021 року.;

про затвердження анотованого звіту про стан розробки Методики проведення  судової експертизи, пов’язаної з винаходами та корисними моделями (удосконалена) за ІІІ квартал 2021 року.

про затвердження анотованого звіту про стан розробки тестових завдань для електронної системи проведення автоматизованого тестування осіб, які виявили бажання отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта за ІІІ квартал 2021 року;

про рекомендацію до друку  журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», № 5 (17) за 2021.

про внесення змін до Редколегії журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» та інші.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Науково-практичній конференції «Наукова атрибуція творів, експертиза та оцінка культурних цінностей»

28 жовтня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко взяв участь у Науково-практичній конференції «Наукова атрибуція творів, експертиза та оцінка культурних цінностей», організованій та проведеній в режимі інтернет-стримінгу Національною академією керівних кадрів культури і мистецтва Міністерства культури та інформаційної політики України, та виступив із доповіддю на тему: «Дослідження Я. Запаска та Я. Ісаєвича «Пам’ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні» як джерело атрибуції київських стародруків XVII–XVIII століть».  

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у черговому засіданні керівників НДУСЕ при Мін’юсті

19 жовтня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко взяв участь у черговій робочій нараді керівників науково-дослідних установ судових експертиз (НДУСЕ) під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченка та директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені актуальні питання діяльності НДУСЕ, зокрема, щодо реалізації новел Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 № 804 «Деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції» в частині надання НДУСЕ платних послуг щодо:

  • проведення експертиз проектної документації на будівництво об’єктів згідно із законодавством;
  • проведення робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів згідно із законодавством;
  • проведення оцінки майна, майнових прав, експертної грошової оцінки земельних ділянок та прав на них, а також рецензування звітів про таку оцінку.

На сьогодні Центр, як суб’єкт оціночної діяльності (СОД), зареєстрований в Фонді державного майна, активно реалізує останню з наведених послуг – проводить оціночну діяльність і здійснює фахове рецензування звітів про оцінку.

Шановні друзі та колеги, щиро вітаємо вас з Днем юриста!

Нині в Україні відзначається важливе професійне свято всіх правників – День юриста. У цей день не лише правники за освітою та роботою, а й усі люди в Україні переосмислюють цінність і призначення права у суспільстві та державі.

«Право має своїм завданням встановити порядок у суспільстві, надати людям можливість спільними зусиллями досягати усіх розумних цілей у житті», писав понад півтора століття тому професор, а з часом і ректор Університету Св. Володимира Микола Ренненкампф.

Важливе призначення в реалізації цієї місії належить судовим експертам. Саме вони, завдяки своїм спеціальним знанням і навичкам, а також титанічній праці, наполегливості та принциповості, сприяють утвердженню верховенства права, захисту основоположних прав і свобод людини і законних інтересів юридичних осіб, а також забезпечують здійснення правосуддя в Україні.

То ж у цей світлий день, щиро вітаємо усіх колег-судових експертів, а також наших надійних партнерів – Міністерство юстиції України, суди, адвокатів, патентних повірених, науковців та експертів у сфері судово-експертної діяльності з Днем юриста.

Сердечно зичимо щастя, здоров’я, невичерпної енергії, плідної праці, успіхів у благородній справі утвердження ідей справедливості, гуманізму та добра, шановні друзі та колеги!

 

Трудовий колектив

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності обрану новий склад Вченої ради і проведено її установче засідання

07 жовтня 2021 року в Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) відбулися чергові загальні збори трудового колективу Центру за результатами якого було обрано новий склад Вченої ради Центру та проведено її перше, установче засідання під головуванням директора Центру проф. В. Федоренка.

На загальних зборах трудового колективу голова Вченої ради Центру В. Федоренко та секретар Вченої ради Центру Л. Тимощик прозвітували працівникам Центру про підсумки роботи Вченої ради Центру в 2016-2021 роках. Зокрема, було відзначено, що робота Вченої ради Центру, термін повноваження якої спливає 12.10.2021, діяла на підставі Положення про Вчену раду Центру, та провела в 2016-2021 роках 29 засідань, розглянувши понад 100 актуальних питань життєдіяльності Центру. Значна частина рішень Вченої ради Центру стосувалась забезпечення діяльності секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Мін’юсті, а з 2018 року й утвердженню, реєстрації та випуску фахового електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління». Звіт роботи Вченої ради Центру попередньої каденції був схвалений трудовим колективом Центру.

Після звіту про діяльність Вченої ради Центру 2016-2021 років відбулося висування трудовим колективом кандидатів до складу нової Вченої ради Центру, обрання лічильної комісії та проведення таємного голосування й встановлення його результатів. Було обрано 9 членів Вченої ради, як це передбачає Статут Центру.

Відразу після завершення загальних зборів трудового колективу Центру новий склад Вченої ради Центру провів свої перші (установчі) збори, на яких було обрано голову Вченої ради Центру (д.ю.н., проф. В.Л. Федоренка), заступника голови Вченої ради Центру (к.т.н. О.Г. Адлера) та секретаря вченої ради Центру (Тимощик Л.П.). Після цього Вчена рада розглянула низку нагальних питань.

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведені загальні збори трудового колективу

07 жовтня 2021 року в Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) відбулися чергові загальні збори трудового колективу Центру (далі – загальні збори).

На загальних зборах Центру проведене урочисте нагородження працівників Центру (Ковальова Н.М., Головко О.М.) Почесними грамотами Міністерства юстиції України із нагоди Дня юриста.

Директор Центру також урочисто вручив посвідчення судовим експертам Центру, які 23.09.2021 успішно підтвердили кваліфікацію судових експертів на засіданні Кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

Керівництвом і працівниками центру також було обговорено низку важливих питань життєдіяльності Центру, зокрема, щодо:

  • підсумків роботи Центру за 3-и квартали 2021 року та про пріоритети діяльності Центру на 4 квартал 2021 року (доповідачі – Федоренко В.Л., Тимощик Л.П. керівники підрозділів Центру).
  • про завершення каденції Вченої ради Центру, утвореної в 2016 році та формування нової Вченої ради Центру та обрання її персонального складу (доповідачі – Федоренко В.Л., Тимощик Л.П.).
  • про запровадження в Центрі системи електронного документообігу та протоколи роботи у СЕД АСКОД (доповідачі – Федоренко В.Л., Юриліна Н.А., Федорів Н.М., Карнаух І.В. і ін.).
  • про заходи щодо протидії пандемії коронавірусу COVID-19 у Центрі (доповідачі – Федоренко В.Л., Головко О.М.).

На підставі подань підрозділів Центру, шляхом таємного голосування, з обраних представників Центру було сформовано нову Вчену раду.

Відразу після завершення загальних зборів новий склад Вченої ради Центру провів свої перші (установчі) збори, на яких було обрано голову Вченої ради Центру (д.ю.н., проф. В.Л. Федоренка), заступника голови Вченої ради Центру (к.т.н. О.Г. Адлера) та секретаря вченої ради Центру (Тимощик Л.П.). Після цього Вчена рада розглянула низку нагальних питань.

Учений секретар НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності Тимощик Л.П. взяла участь у роботі осіннього засідання Секції судово-економічної експертизи НКМР

06 жовтня 2021 року учений секретар Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Тимощик Л.П. взяла участь у роботі секції судово-економічної експертизи НКМР з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України (далі – секція), проведеній на базі базі Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз у режимі телеконференції, в якості секретаря секції.   

На засіданні секції були розглянуті такі питання:

  1. Розгляд пояснювальних записок, технічних завдань та календарних планів на НДР, що плануються для включення до Тематичного плану на 2022 рік.
  2. Обговорення стану виконання наукової та методичної роботи НДІСЕ з судово-економічних досліджень.
  3. Обговорення результатів рецензування висновків судово-економічних експертиз.
  4. Розгляд результатів апробації та впровадження НДР, відповідно до планів апробації та впровадження Мін’юсту на 2021 рік.
  5. Розробка та обговорення плану роботи секції на 2022 рік.
  6. Різне.

У питанні «Різне»  були обговорені наступні питання:

  1. Обговорення результатів розробки тестових завдань з урахуванням зауважень тестолога за експертними спеціальностями 11.1; 11.2; 11.3.
  2. Перегляд Реєстру методик проведення судових експертиз щодо актуальності діючих методик проведення економічних експертиз.
  3. Обговорення доцільності проведення планового рецензування висновків судових експертів НДУСЕ Міністерства юстиції України.

Чергове  засідання Секції пройшло на високому організаційному рівні, що вкотре продемонструвало результативність співпраці судових експертів і науковців у сфері судової економічної експертизи.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності провів чергове засідання міжнародного Українсько-Вірменського науково-методичного кабінету судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності

05 жовтня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та учений секретар Центру к.е.н. Л. Тимощик, спільно з колегами із Бюро експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія (далі – Бюро), провели в режимі інтернет-стримінгу чергове засідання міжнародного Українсько-Вірменського науково-методичного кабінету судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності, присвячена питанням взаємодії Центру та Бюро в сфері наукової, методичної та науково-організаційної діяльності.

Так, із поміж іншого, були розглянуті питання про участь представників Бюро в осінньому засіданні секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР, проведення якого заплановане на базі Центру 29.10.2921; організація та проведення чергового засідання міжнародного Українсько-Вірменського науково-методичного кабінету судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності, присвяченого методичним аспектам експертних досліджень торговельних марок в Україні та Вірменії; залучення керівництва та судових експертів Бюро до організації та участі в V «Крайнєвських читаннях» в грудні поточного року та ін.

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності успішно пройшли підтвердження кваліфікації 8 судових експертів за 11 судово-експертними спеціальностями

23 вересня 2021 р. 8 судових експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) на чолі з директором Центру проф. В. Федоренко, відповідно до вимог Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, успішно пройшли підтвердження кваліфікації за судово-експертними спеціальностями 13.1.1, 13.4, 13.6, 13.8, 13.9, 11.1, 11.2.

Судові експерти Центру, які підтвердили свою кваліфікацію на ЦЕКК:

  1. Адер Олександр Григорович (спеціальність 13.9);
  2. Богданова Яна Олегівна (спеціальності 11.2, 11.3);
  3. Кривоножко Галина Євгенівна (спеціальність 13.8);
  4. Попова Світлана Олександрівна (спеціальності 11.2, 11.3);
  5. Собін Олексій Костянтинович (спеціальність 13.8);
  6. Тимощик Лілія Павлівна(спеціальність 13.9);
  7. Федоренко Владислав Леонідович (спеціальності 13.1.1, 13.6);
  8. Чабанець Тетяна Миколаївна (спеціальність 13.4).

У науковому виданні НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» опубліковано статтю

На початку вересня 2021 р. у черговому номері наукового електронного видання Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» вийшла наукова стаття директора Центру проф. В. Федоренка та судових експертів Центру О. Фої та Т. Чабанець на тему: «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України та інших гербів: поняття, об’єкти і їх ознаки, питання, стадії експертного дослідження та їх зміст».

Ця стаття підготована в межах завершення виконання НДР VII.1.1-2020/2 «Розробка методики дослідження торгівельних марок (знаків для товарів та послуг)», яка є логічним продовженням загальної «Методики проведення експертних досліджень, пов’язаних із засобами індивідуалізації» (реєстр. № 13.06.01 від 28 23.03.2018).

Як зазначається в анотації цієї статті, «Публікація присвячена актуальній проблемі судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, пов’язаних з зображенням чи імітацією державних символів, насамперед, Державного Гербу України. Визначаються основні етапи становлення та розвитку геральдики і утвердження державних гербів у Західній Європі та Україні з часу появи перших достовірно відомих гербів у XII ст. – до сьогодення. Наголошується, що українські геральдичні традиції почали формуватися з кін. XVI ст., у контексті утвердження феномену Козацької держави. А Державний Герб України, – «Знак Княжої Держави Володимира Великого» – Тризуб, – уперше був затверджений за доби УНР в 1918 р. та відроджений після проголошення Незалежності України в 1991 р. Обґрунтовується висновок про те, що герб (з польск. herb – «спадщина») – це історично сформоване, згідно з правилами і вимогами геральдики, лінійне, об’ємне або площинне зображення, яке втілює політико-правові, військові, етнографічні, соціокультурні, економічні, географічні, станові чи родові особливості незалежного статусу його власника (держави, міста чи регіону, корпорації або особи чи роду), яка проголошується або надається (дарується) у легітимний спосіб у конституціях, спеціальних законах, інших правових актах (грамотах, указах, хартіях) і ін. та передається в порядку правонаступництва держави, юридичних і фізичних осіб.

Робиться висновок, що історично сформована система гербів в Україні репрезентована: державним 26 гербом; гербами земель (областей, регіонів); гербами міст; церковними, університетськими, цеховими і іншими корпоративними гербами; приватними гербами. Досліджуються питання внутрішньої побудови гербів і геральдичних фігур, геометрично-просторове розміщення та колористика гербів.

Розглядаються питання теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності щодо зображення чи імітації торговельною маркою Державного Гербу України і державних гербів зарубіжних країн у межах спеціальності 13.6 – «Дослідження, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговими марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями».

Звертається увага на особливості експертного дослідження геральдичних фігур, символів і знаків, у тому числі, вміщених у державних гербах. Обґрунтовуються підстави для винесення на розгляд судового експерта питання: «Чи є торговельна марка ХХХ зображенням чи імітацією Державного Герба України?». Визначаються основні етапи такого експертного дослідження, особливості його проведення судовими експертами, а також встановлюються основні ознаки об’єктів відповідного експертного дослідження».

Наукова публікація В. Федоренка, О. Фої та Т. Чабанець «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України та інших гербів: поняття, об’єкти і їх ознаки, питання, стадії експертного дослідження та їх зміст» є не догмою, а запрошенням до подальших наукових дискусій щодо піднятої проблематики з боку науковців, судових експертів, суддів, патентних повірених, адвокатів і інших фахівців.

 

Бібліографія публікації:

Федоренко В.Л., Фоя О.А., Чабанець Т.М. Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України та інших гербів: поняття, об’єкти і їх ознаки, питання, стадії експертного дослідження та їх зміст. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2021. № 4(16). С. 25-46. (URL: https://intelect.org.ua/wp-content/uploads/2021/09/ekspert_4_16_2021_final.pdf).

У діяльність НДЦСЕ з питань інтелектуальної запроваджено систему IP-телефонії

Із 20 вересня 2021 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) в плановому порядку запроваджено IP-телефонію, яка надає можливість гнучкого контролю над сценаріями дзвінків до/з Центру, а також забезпечує багатоканальний зв’язок між працівниками центру, дозволяє проводити переговори у режимі конференц-зв’язку тощо.

Новими телефонами приймальної Центру від сьогодні є телефони: 044 2211245; 044 2211246.

Разом із тим, з метою забезпечення поступальності змін та безперервності роботи з фізичними і юридичними особами, судами і органами досудового розслідування, в Центрі продовжують діяти упродовж місяця попередні телефони приймальної: 044 2856474; 044 2724415.  

За потреби, встановлена в Центрі система IP-телефонії дозволяє здійснювати запис розмов із громадянами, які звертаються до Центру, з метою контролю за якістю надання передбаченої чинним законодавством інформації. Також ця телефонна система має власний API для інтеграції з іншими системами і сервісами електронного документообігу. Запровадження IP-телефонії в Центрі, поряд із переходом на електронний документообіг, є важливою складовою діджиталізації роботи Центру.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у щотижневій нараді керівників НДУСЕ

14 вересня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у щотижневій нараді керівництва науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту під головуванням Заступника Міністра юстиції з питань виконавчої служби А. Гайченка та керівництва Департаменту експертного забезпечення правосуддя Мін’юсту стану та проблемних питань  запровадження документування управлінської інформації в електронній формі в системі електронного документообігу та організації роботи з електронними документами.

Вийшов черговий випуск наукового електронного видання НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності та наукових партнерів «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

У кінці серпня вийшов друком черговий висновок журналу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) та наукових партнерів Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління».

Цей випуск фахового електронного наукового часопису «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління», відзначив у вступному слові директор Центру, заступник Головного редактора журналу проф. В. Федоренко, вийшов одночасно з  відзначенням ювілейного Дня народження нашої країни – у  День незалежності України.

Саме 30 років тому Верховна Рада України урочисто прийняла Акт проголошення незалежності України, який уже 1 грудня 1991 року громадяни переконливо підтримали на всеукраїнському референдумі. За 30 років незалежна Україна подолала складний шлях національного державотворення та правотворення, стала авторитетним суб’єктом міжнародного права та залишається Батьківщиною для десятків мільйонів українців, як у  середині держави, так і за її кордонами. Україна, спільно з міжнародними партнерами, впевнено відстоює свій державний суверенітет і територіальну цілісність, відбудовує економіку, розвиває науку, культуру та спорт.

У житті кожної професійної спільноти, включаючи судових експертів з питань інтелектуальної власності, за 30 років незалежності України відбулося чимало подій. 20 років тому з’явилась судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності, 17 років тому було засновано Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, а 3 роки тому світ побачили перші випуски часопису «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління». Очевидно, що без незалежності України ці успіхи були б малоймовірними.

У черговому номері електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» опубліковані наукові статті працівників Центру, а саме:

Федоренко В.Л., Фоя О.А., Чабанець Т.М. «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України та інших гербів: поняття, об’єкти і їх ознаки, питання, стадії експертного дослідження та їх зміст».

Тимощик Л.П. «Теоретичні основи визначення ринкової вартості об’єктів інтелектуальної власності в судовій експертизі».

Архіпов В.В., Артюх Т. М. «Сучасні проблеми судової експертизи по визначенню вартості цінних паперів».

У цьому числі журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» опубліковано також низку інших змістовних і цікавих статей з питань державотворення та правотворення, міжнародного права, публічного управління та місцевого самоврядування. Зокрема, стаття доктора філософії в галузі політичних наук Я. Робеля (Республіка Польща), присвячену актуальній проблемі впливу пандемії Сovid-19 на діяльність місцевих і регіональних урядів ЄС: «The impact of the Covid-19 pandemic on local and regional governments in the European Union».

Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління №4 (16) серпень 2021

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у щотижневій нараді керівників НДУСЕ

07 вересня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у щотижневій нараді керівництва науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені питання щодо стану реалізації доручення керівництва Мін’юсту про запровадження в  діяльність НДУСЕ Мін’юсту СЕВ АСКОД (інших СЕД), із генеруванням цифрового підпису і номеру електронних документів.

Керівники НДУСЕ, включаючи директора Центру В. Федоренка, відзначили корисність проведеного 16.08.2021 семінару-навчання підрозділів і посадових та службових осіб НДУСЕ, відповідальних за організацію діловодства та електронного документообігу, та виступили з ініціативою щодо організації Мін’юстом нового семінару.

Під час наради було також розглянуто низку інших питань, пов’язаних із діяльністю НДУСЕ Міністерства юстиції України та ін.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у міжнародній науково-практичній конференції «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТА КРИМІНАЛІСТИКИ», організованій Одеським НДІСЕ

03 вересня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та завідувач лабораторії авторського права та IT-технологій Центру О. Собін взяли участь, на запрошення Оргкомітету – Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, у міжнародній науково-практичній конференції на тему «Актуальні питання та перспективи розвитку судової експертизи і криміналістики», присвяченій пам’яті одного із засновників та першого керівника Одеського Кабінету науково-судової експертизи М. Макаренка.

З привітальним словом до учасників поважної міжнародної конференції звернулися Міністр освіти і науки України С. Шкарлет, Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченко, Державний секретар Міністра юстиції України О. Богачова, президент національного університету «Одеська юридична академія» С. Ківалов, Перший заступник глави Одеської обласної державної адміністрації Б. Волошенков, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Н. Блажівська, директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністра юстиції України Н. Ткаченко, керівники НДУСЕ з України і зарубіжних держав (Білорусі, Вірменії, Казахстану та Молдови).

Директор Центру В. Федоренко виступив із вітальним словом і доповіддю-презентацією на тему: «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України, як об’єкт судової експертизи з питань інтелектуальної власності».  

Дистанційно участь у міжнародній конференції прийняли судові експерти лабораторії права промислової власності Центру О. Фоя та Т. Чабанець.

 

Доповідь-презентація на тему: «Зображення чи імітація торговельною маркою Державного Герба України, як об’єкт судової експертизи з питань інтелектуальної власності» 1-ФЕДОРЕНКО_ЦЕНТР_ПРЕЗЕНТАЦІЯ_ІМІТАЦІЯ_ДЕРЖАВНОГО_ГЕРБУ-2021

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у нараді керівників НДУСЕ з питань організації та проведення підготовки судових експертів

31 серпня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у щотижневій нараді керівництва науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту під головуванням Заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченка, за участі директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені питання щодо стану діджиталізації документообігу в науково-дослідних установах судової експертизи (НДУСЕ), удосконалення підготованих тестів і завдань для атестації осіб, які здобувають кваліфікацію судового експерта, а також низку інших питань діяльності НДУСЕ.  Нарада відбулася в режимі інтернет-стрімінгу.

Працівникам НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності урочисто вручені відомчі нагороди Мін’юсту з нагоди Дня незалежності України

25 серпня 2021 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) на оперативній нараді при директорові Центру судовим експертам установи були урочисто вручені відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства юстиції України.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2021 № 1950/к «за особисті досягнення у професійній діяльності, зразкове виконання обов’язків та з нагоди відзначення державного свята – Дня Незалежності України», Почесними грамотами Міністерства юстиції України нагороджені судові експерти Центру І.В. Голець і Т.В. Заікіна, які тривалий час здійснюють в Центрі судово-експертну діяльність.

Директор Центру В.Л. Федоренко також урочисто вручив посвідчення судового експерта завідувачці сектором Центру О.В. Голікової за результатами рішення ЦЕКК про підтвердження кваліфікації судового експерта за спец. 13.6.

Щиро вітаємо з Днем незалежності України!

Шановні друзі та колеги, нині наша держава святкує свій ювілейний День народження – День незалежності України. Саме 30 років тому Верховна Рада України урочисто прийняла Акт проголошення незалежності України, який уже 1 грудня 1991 року громадяни переконливо підтримали на всеукраїнському референдумі.

За 30 років незалежна Україна подолала складний шлях національного державотворення та правотворення, стала авторитетним субєктом міжнародного права та залишається Батьківщиною для десятків мільйонів українців, як у середині держави, так і за її кордонами. Україна, спільно з міжнародними партнерами, впевнено відстоює свій державний суверенітет і територіальну цілісність, відбудовує економіку, розвиває науку, культуру та спорт.

У житті кожної професійної спільноти, включаючи і судових експертів з питань інтелектуальної власності, за 30 років незалежності України відбулося чимало важливих подій. Так, 20 років тому утвердилась судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності, 17 років тому було засновано Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, зросла плеяда високопрофесійних судових експертів і науковців-експертологів, щороку зміцнюються партнерські відносини із зарубіжними партнерами. Очевидно, що без проголошення незалежності України ці та інші успіхи були б малоймовірними.

То ж, принагідно вітаємо всіх колег і друзів з Днем незалежності України! Зичимо нових перемог і здобутків у професії, натхнення і поваги суспільства, плідної співпраці на засадах спільних цінностей.

 

Трудовий колектив НДЦСЕ

з питань інтелектуальної власності

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності успішно проведено чергове засідання Вченої ради

12 серпня 2021 р. у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проведено чергове засідання Вченої ради Центру під головуванням директора Центру проф. В. Федоренко. Вчена рада Центру розглянула низку актуальних питань статутної діяльності Центру.

Так Вчена рада Центру розглянула питання оптимізації організації підготовки осіб, які мають намір отримати чи підтвердити кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності. Вчена рада Центру підтвердила рішення про поквартальну організацію відповідних стажувань (з першого числа початку кожного кварталу), що дозволить раціонально планувати і організовувати всі види статутної діяльності Центру – науково-дослідну, судово-експертну та ін. Також було обговорено питання щодо визначення відповідності вищої освіти претендентів на отримання кваліфікації судового експерта та прийнято рішення про винесення цього питання на розгляд чергового осіннього засідання профільної секції 29 жовтня поточного року.

Вчена рада Центру також підтримала ініціативу директора Центру про видання Центром текстів методик дослідження об’єктів інтелектуальної власності, які вже затверджені Координаційною радою з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України і внесені до Реєстру методик проведення судових експертиз, для службового користування поліграфічним способом. Це дозволить уникнути різночитань судовими експертами існуючих методик через можливе використання їх не кінцевих електронних версій, спростить використання діючих методів при підготовці судових експертів. При цьому, в передмові до відповідних методик, не порушуючи цілісність самого їх тексту, доцільно зазначати можливі зміни у чинному законодавстві та правозастосовній практиці, що дозволить актуалізувати ці методики, наблизити їх до потреб практики.

У контексті реалізації цієї ініціативи Вчена рада Центру розглянула та рекомендувала до друку дві методики: «Методику проведення судової експертизи, комерційної таємниці та ноу-хау» (реєстр. код 13.8.02; 2009 р.) і «Методику проведення судових експертиз, пов’язаних з кресленнями – об’єктами авторського права» (реєстр. код 13.1.1.02; 2012 р.).

Вчена рада Центру також оновила склад Редакційної колегії наукового електронного видання Центру «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», а також рекомендувала до друку черговий № 4(16) цього видання.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у нараді керівників НДУСЕ з питань запровадження СЕВ

10 серпня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у щотижневій нараді керівництва науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені питання щодо стану та строків запровадження в  НДУСЕ Мін’юсту СЕВ ЦОВВ та проведення 16.08.2021 семінару-навчання підрозділів і посадових та службових осіб НДУСЕ, відповідальних за організацію діловодства та документообігу. Було розглянуто низку інших питань, пов’язаних із завершенням роботи над доопрацюванням тестів і тестових завдань для атестації осіб, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта на ЦЕКК при Міністерстві юстиції України та ін.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у нараді керівників НДУСЕ з питань організації та проведення підготовки судових експертів

05 серпня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь у нараді керівництва науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Мін’юсту під головуванням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Н. Ткаченко.

На нараді були обговорені питання щодо оптимізації організації проведення стажування на базі НДУСЕ Мін’юсту осіб, як мають намір отримати чи підтвердити кваліфікацію судового експерта на ЦЕКК при Мін’юсті. Було прийнято рішення про визначення посадових осіб НДУСЕ, які відповідають за цей напрямок робити. Перелік цих посадових осіб буде доведено листом Мін’юсту до НДУСЕ, що дозволить у найкоротші терміни з’ясовувати і вирішувати всі проблемні питання щодо організації та проведення судових експертів.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Всеукраїнському конгресі судових експертів

30 липня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та заступник керівника Центру О. Адлер взяли участь у Всеукраїнському конгресі судових експертів, на запрошення оргкомітету заходу. У відкритті конгресу взяв участь Міністр юстиції України Д. Малюська, Заступник Голови Верховного Суду Голова Касаційного господарського суду Б. Львов, Президент Союзу експертів України І. Стародубов, директор Незалежного інституту судових експертиз Г. Пампуха, Заступник Міністра юстиції України О. Банчук і ін.

На Всеукраїнському конгресі судових експертів обговорювалися питання подальшого розвитку судово-експертної діяльності в Україні, перспектив прийняття нового Закону про судово-експертну діяльність і запровадження самоврядування судових експертів, проблеми підготовки і атестації судових експертів і ін.

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено другий етап організованої вакцинації працівників проти пандемії коронавірусу COVID-19

28 липня 2021 р. на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проведено другий етап організованої вакцинації працівників Центру у межах заходів з протидії пандемії коронавірусу COVID-19. Повторні щеплення для працівників Центру, що були первинно вакциновані 30 червня 2021 р., та первинні щеплення для працівників Центру, які перебували під час первинного щеплення в відпустках і на лікарняному, вакциною PfizerBioNTech проти коронавірусу COVID-19 були проведені на високому організаційному рівні Деснянським Центром первинної медико-санітарної допомоги.

Довідково:

Україні надано доступ до 117 тис. доз вакцин PfizerBioNTech проти COVID-19  через механізм COVAX (глобальний механізм із вакцинації «Ініціативи з прискорення доступу до засобів для боротьби із COVID-19 (АСТ)».

Судові експерти НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності з нагоди Дня судового експерта

26 липня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко урочисто вручив нові посвідчення судових експертів, виготовлених відповідно до рішення кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі – ЦЕКК) від 15.07.2021, керівникові лабораторії права промислової власності Центру Н. Ковальовій (13.1.1, 13.4, 13.6) та судовим експертам Центру Т. Чабанець (13.3) і О. Фої (13.4). 

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у зустріч експертів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

21 липня 2021 року  директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко взяв участь у зустрічі експертів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) у якості представника від роботодавців під час обговорення Освітньої програми із підготовки докторів філософії «Право» у Науково-дослідницькому інституті інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

У своєму виступі директор Центру В. Федоренко позитивно охарактеризував відповідну програму та її основні компоненти. Професором В. Федоренком також відзначив, що Науково-дослідницький інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України є давнім науковим партнером Центру. У першу чергу, це взаємодія у сфері наукової та методичної діяльності (залучення фахівців Інституту до підготовки Центром методик і методичних рекомендацій і їх рецензування, до участі в роботі секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизі при Міністерстві юстиції України, організації та проведення спільних науково-комунікативних заходів тощо). Тому, Центр долучався до розробки освітньої програми «Право» й вбачає в її реалізації позитивний аспект для розвитку судово-експертної діяльності.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у зустріч експертів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

12 червня 2021 року  директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко взяв участь у зустрічі експертів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) у якості представника від роботодавців. Предметом обговорення стала акредитація освітньо-наукової  програми підготовки докторів філософії у галузі знань «Право» (081) у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

У своєму виступі директор Центру В. Федоренко позитивно охарактеризував відповідну програму та потенціал професури і випускників Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, відзначив позитивний досвід попередньої співпраці Центру з викладачами цього Університету. Також В. Федоренко позитивно відзначив такий компонент програми, як «Судова експертиза та криміналістика», опанування якого сприятиме притоку спеціально підготовлених фахівців для роботи у НДУСЕ на посадах судових експертів і науковців. При цьому, такі фахівці очікувані не лише у МВС, а у системі НДУСЕ Мін’юсту.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у презентації колективної монографії «Новий шлях до права»

09 липня 2021 р. директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко, на запрошення Оргкомітету заходу, взяв участь у презентації монографії «Новий шлях до права», виданій англійською та українською мовами. Презентація була проведена в Інституті права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проф. В. Федоренко виступив співавтором цієї наукової монографії, виданої під редакцією відомого вітчизняного правника, доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України А. Селіванова.

З вітальним словом до учасників презентації звернувся проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка М. Погрецький, який підкреслив важливість синергії потужного колективу визнаних учених у вирішенні актуальних проблем розвитку національного права. Ключова доповідь була виголошена академіком О. Селівановим, який охарактеризував сутність і зміст колективної монографії, її місію для удосконалення процесів національного державотворення та правотворення. Проф. О. Селіванов підкреслив важливість такого формату оприлюднення здобутків ґрунтовних наукових досліджень як державною, так і англійською мовою, що допоможе бути українській правничій науці «впізнаваною» на Заході. Високу оцінку монографії «Новий шлях до права» дав і завідувач кафедри конституційного права доктор юридичних наук, професор О. Марцеляк, котрий відзначав змістовність і комплексний характер цієї монографії, її важливість для розвитку сучасної конституційно-правової науки.

Під час презентації виступили і автори цієї монографії: директор Центру, доктор юридичних наук, професор В. Федоренко, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Н. Оніщенко, суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор В. Городовенко та ін.

 

Бібліографія монографій:

  1. Новий шлях до права. Колективна монографія. Кер. автор. колективу А.О. Селіванов. Київ: Логос, 2021. 208 с.

2. A new way to law. Collective monograph. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2021.

Нова публікація директора НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності в журналі, внесеному до науковометричної бази Web of Science

У липні 2021 р. у науковометричній базі Web of Science проіндексована нова наукова стаття директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), доктора юридичних наук, професора В. Федоренка (у співавторстві) на тему: «Підприємницька діяльність ІТ-сектора в умовах пандемії COVID-19 та в посткарантинний період», що вийшла в журналі «Проблеми підприємництва та захисту». У статті досліджуються проблемні питання функціонування ринку ІТ-послуг в умовах протидії пандемії коронавірусу та аналізуються перспективи трансформації цього ринку в середньостроковій перспективі.

Бібліографія публікації:

Fedorenko, V., Filipenko, N., Shumilo, I., Nesterovych, V., & Nischymna, S. (2021). Entrepreneurial activity of the IT sector in the conditions of the COVID-19 pandemic and in the post-quarantine period. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 8(4), pp. 697-712

Нагородження працівників НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності з нагоди Дня судового експерта

05 липня 2021 р. відбулось офіційне нагородження Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) з нагоди відзначення в Україні Дня судового експерта. З привітальним словом до колективу Центру виступила заступник директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України К. Ковальова, яка відзначила професіоналізм судових експертів Центру та їх авторитет у судово-експертному середовищі, який з кожним роком має тільки зростати і примножуватись.

Також К. Ковальова довела до працівників Центру Наказ міністерства юстиції України від 29.06.2021 № 1372/к, яким заступника керівника Центру О. Адлеру та старшого судового експерта Центру Т. Чабанець, за сумлінну працю у галузі судової експертизи, зразкове виконання обов’язків, нагороджено відомчою відзнакою – Почесна грамота Міністерства юстиції України.

Директор Центру В. Федоренко подякував представницю Міністерства юстиції України за високу відзнаку працівників Центру та привітав судових експертів, наукових і інших працівників Центру з Днем юриста, побажав нових перемог і здобутків у професії, а також доброї вдачі, міцного здоров’я, родинного добробуту та щоденного задоволення від обраної професії.

Щиро вітаємо з Днем судового експерта, шановні колеги!

Щиро вітаємо всіх судових експертів і науковців-експертологів з Днем судового експерта України!

Починаючи із 2009 року, коли в Україні було запроваджене це професійне свято, День судового експерта став підставою переосмислення судово-експертною спільнотою досягнутого та складання планів і проектів на майбутнє. А іще, для того, щоб ми із вами іще раз обєднали наші зусилля для захисту свої прав і посилення престижу обраної професії.   

То ж, шановні колеги і друзі, зичимо наснаги, подальших здобутків і перемог у професії, наполегливості в експертному забезпеченні правосуддя, відданості ідеалам, цінностям і принципам судової експертизи, а також поваги і шани від держави і суспільства за повсякденну складну і відповідальну працю!

Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченко представив трудовому колективу НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності новопризначеного директора

01 липня 2021 р. Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко довів на загальних зборах трудового колективу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) Наказ Міністерства юстиції України від 25.06.2021 № 1367/к про призначення на посаду директора Центру Владислава Федоренка, як такого, що успішно пройшов конкурсний відбір, на умовах контракту, та представив новопризначеного директора.

Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А. Гайченко довів позицію міністерства про важливість для держави судово-експертної діяльності в сфері захисту об’єктів права інтелектуальної власності, а також її належного методичного та науково-методологічного забезпечення. Також наголошено, що Центр має гарну професійну репутацію, яку важливо зберегти і примножити.

Було визначено пріоритетні завдання Центру в системі науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) Міністерства юстиції України. Зокрема, щодо посилення якості судових експертиз і експертних досліджень, унеможливлення затягування термінів їх проведення, повного переходу на електронні системи документообігу, посилення соціального захисту судових експертів, наукових і інших працівників, створення найбільш сприятливих умов для праці, а також утвердження нульової толерантності до будь-яких виявів недоброчесності.

Також відбувся відвертий діалог А. Гайченка з керівництвом і працівниками Центру щодо проблем, які є найбільш гострими для трудового колективу, та визначено шляхи їх конструктивного вирішення.

У НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності розпочато організовану вакцинацію працівників проти коронавірусу COVID-19

30 червня 2021 р. розпочато організовану вакцинацію працівників Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) у межах заходів з протидії коронавірусу. Первинні щеплення вакциною PfizerBioNTech проти коронавірусу COVID-19 були проведені Деснянським Центром первинної медико-санітарної допомоги. Повторна вакцинація працівників  Центру відбудеться в плановому порядку через 3-4 тижні.

Довідково:

Україні надано доступ до 117 тис. доз вакцин Pfizer-BioNTech проти COVID-19  через механізм COVAX (глобальний механізм із вакцинації «Ініціативи з прискорення доступу до засобів для боротьби із COVID-19 (АСТ)».

Вітаємо з важливим державним святом – Днем Конституції України!

25 років тому Верховна Рада України від імені Українського народу прийняла Конституцію України – Основний Закон для суспільства та держави. За цей час Конституція стала дороговказом для розвитку та захисту нашої країни, а в 2019 році парламент України визначив у її преамбулі «європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України».

Цінності та принципи, закладені в Конституції України є визначальними й для судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Адже, ст. 141 Основного Закону встановлює: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності», а ст. 54 гарантує громадянам свободу «літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності».

Захист відповідних конституційних прав людини здійснюється в Україні в судовому порядку. І саме судові експерти з питань інтелектуальної власності фахово забезпечують діяльність судів щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.

То ж, користуючись нагодою, вітаємо всіх колег, друзів і партнером з прекрасним святом – Днем Конституції України!

 

З повагою,

Трудовий колектив НДЦСЕ

з питань інтелектуальної власності

Вийшов 15-й випуск видання НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності та партнерів «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління»

У кінці червня 2021 року, у переддень Дня Конституції України і Дня судового експерта, вийшов 15-й, ювілейний випуск наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», заснованого у 2018 році трудовим колективом Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), спільно з науковими партнерами.

Із виходом цього випуску журналу його авторську та читацьку аудиторію привітала директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Н.М. Ткаченко. У вітальному слові Н.М. Ткаченко відзначила належний рівень статей, які з року в рік виходять у часописі, та визначила наступний аспект: «Прикметно, що їх авторами стали не лише судові експерти і науковці державних науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ), а й  судові експерти, які не є працівниками НДУСЕ. Це засвідчує той факт, що журнал «Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління» за три роки своєї роботи утвердився як фаховий і відкритий майданчик для наукового дискурсу щодо розвитку судово-експертної діяльності в Україні та за кордоном, а також з проблемних питань теорії та практики окремих видів судової експертизи і  судово-експертних спеціальностей».

На підтвердження цієї високої оцінки 3-х річної діяльності наукового електронного видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління», автори цього випуску з Центру та інших НДУСЕ, а також приватні експерти і науковці підготували до уваги читачів наступні статті з проблем теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності та інших судово-експертних спеціальностей.

Андрощук Г.О. «Технології штучного інтелекту: аналіз патентних трендів»;

Архіпов В.В. «Судова експертиза кріптовалюти»;

Крупка Я.А., Кралюк М.О., Костенко Т.В., Зав’ялова О.Л. «Злочини в сфері охорони та раціонального використання надр: досудове розслідування, судова експертиза»;

Кісіль Н.В. «Судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності в Україні: предмет, завдання та межі компетенції»;

Кривоножко Г.Є. «Проблемні питання визначення рефайлінгу як одної із складових кіберзлочину в Україні під час виконання судових експертиз (експертних досліджень)»;

Тимощик Л.П. «Методика та практика оцінювання матеріальної шкоди у результаті порушення прав інтелектуальної власності за методом прямої капіталізації доходу».

Також у цьому випуску журналу було розміщено низку статей присвячених проблемам теорії та практики конституціоналізму та конституцій. Зокрема, стаття директора Центру проф. В.Л. Федоренка «Утвердження основних моделей і легітимних механізмів прийняття конституцій: світовий досвід для України»

Відзначимо, що 23 червня в Україні відзначається День державної служби. У цьому контексті справжнім «інтелектуальним подарунком» для журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» стала змістовна стаття Голови Національного агентства України з питань державної служби Н.О. Алюшиної на тему: «Науково-методичний супровід процесу управління персоналом у державних органах».

Непересічною та глибокою в теоретико-методологічному сенсі стала й публікація у цьому випуску часопису статті доктора юридичних наук, професора, судді Верховного Суду Я.О. Берназюка «Принцип легітимних очікувань (legitimate expectations): поняття та зміст».

Електронне наукове видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» містить і низку інших цікавих публікацій, присвячених актуальним проблемам юриспруденції та державного управління, з якими Ви можете ознайомитись за посиланнями на офіційному веб-сайті Центру (https://intelect.org.ua/) в однойменній рубриці.

З року в рік, від випуску до випуску наше наукове електронне видання підіймає, завдяки вам, шановні автори і читачі, гострі проблеми судової експертизи, криміналістики і кримінології, державотворення та правотворення, в його публічних і приватних аспектах, питання публічного управління та публічної служби. Маємо тверду впевненість у подальшій цікавій і плідній науковій та експертній роботі.

 

Довідково:

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643 (додаток 4), електронному науковому журналу «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління» присвоєно категорію «Б» у галузях юридичних наук та державного управління. Згадане наукове видання висвітлює актуальні питання судової експертизи і криміналістики, публічного і приватного права, а також державного управління та місцевого самоврядування та видається 6 разів на рік.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Національному форумі: «Конституційна юстиція: виклики сьогодення та шляхи вирішення»

17 червня 2021 директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. Владислав Федоренко взяв участь, на запрошення оргкомітету заходу, в Національному форумі: «Конституційна юстиція: виклики сьогодення та шляхи вирішення». Організаторами цього Форуму виступили Світовий конгрес українських юристів, Національна академія правових наук України та асоціація суддів Конституційного Суду України.

Організаторами і модераторами заходу виступили ректор Національної школи суддів України, президент Світового конгресу українських юристів, доктор юридичних наук М. Оніщук; президент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віце-президент Світового конгресу українських юристів О. Петришин; суддя Конституційного Суду України у відставці, голова Асоціації суддів Конституційного Суду України, заслужений юрист України І. Домбровський.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі 1-го Всеукраїнського форуму судових експертів

10-11 червня 2021 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко та завідувач лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру О. Собін взяли активну участь у роботі  1-го Всеукраїнського форуму судових експертів, проведеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (далі – ЛНДІСЕ), за підтримки Міністерства юстиції України, Львівської ОДА, Юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та інших партнерів. Директор Центру В. Федоренко, на запрошення організаторів форуму, виступив модератором Стратегічної секції за участю представників судово-експертної спільноти.

Відкриття заходу Заступником Міністра юстиції з питань виконавчої служби А. Гайченка та директором Львівського НДІСЕ О. Куманською-Нор та привітання організаторів і гостей форуму відбулося в урочистій обстановці в історичному приміщенні Будинку вчених у м. Львові.

11 червня 2011 року організаторами форуму було організовано і проведено роботу двох його панелей: дискусії «Роль та місце судової експертизи як складової судової системи» (Дзеркальна Зала Львівського національного університету імені Івана Франка) і Стратегічної секції судово-експертної спільноти України (Конференц-зала «Park. Art of Rest»). У їх робі взяли участь Голова Верховної Ради України О. Разумков, народні депутати України, керівники Міністерства юстиції України та інших державних органів, директори і судові експерти науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) України, керівники вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ України, представники інститутів громадянського суспільства та бізнесу.

Під час Стратегічної секції форуму, яка була відкрита вітальним словом директора Центру В. Федоренка, судові експерти НДУСЕ Мін’юсту, МВС України, СБ України і Державної прикордонної служби України, спільно з судовими експертами, які не є працівниками НДУСЕ, адвокатами, представниками інститутів громадянського суспільства та бізнесу працювали за кластерним методом у 6 спільних командах, які згенерували ключі до вирішення низки ключових проблем стратегічного розвитку судово-експертної діяльності. Це були проблеми удосконалення чинного законодавства про судову експертизу, питання взаємодії державного і приватного сегменту судової експертизи, проблеми забезпечення правових і соціальних гарантій судових експертів, питання забезпечення широкого доступу до методик проведення судових експертиз, відродження магістерських програм для підготовки судових експертів в Україні, здешевлення програм підготовки судових експертів і диверсифікації їх підготовки із метою поглиблення спеціалізації через запровадження середньострокових курсів підготовки експертів, а також визначення Всеукраїнського форуму судових експертів, як щорічної платформи для формування засад державної політики у сфері судово-експертної діяльності, з усебічним урахуванням потреб приватного сектору.

Зростає кількість публікацій працівників НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності, індексованих у науковометричній базі «Scopus»

У червні 2021 року було індексовано наукову статтю директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренка у виданні «Критика права. Незалежні студії права» (Варшава, Республіка Польща) (https://krytykaprawa.pl/resources/html/article/details?id=210183). Це сприяло отриманню директором Центру проф. В. Федоренком постійного ID: 57220986771 в науковометричній базі «Scopus».

На сьогодні, окрім директора Центру В. Федоренка, наукові статті, індексовані в науковометричній базі «Scopus», мають також учений секретар Центру Л. Тимощик, науковий працівник Центру Л. Глоба та ін. Наявність таких публікацій, насамперед у працівників Центру, які працюють на постійній основі, є важливим показником розвитку наукової установи і береться до уваги при атестації науково-дослідної установи Міністерством освіти і науки України. Чергова атестація Центру, як науково-дослідної установи, віднесеної до другої категорії відповідних установ (із 4 можливих категорій), запланована на 2022 рік.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності провів робочу нараду з Національним агентством запобігання корупції щодо перспектив співпраці

08 червня 2021 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко, учений секретар Центру Л. Тимощик і керівники лабораторій Центру О. Собін і В. Дідоборщ провели робочу нараду з представниками Національного агентства запобігання корупції (НАЗК) щодо перспектив співпраці Центру та НАЗК у сфері науково-дослідної, методичної, судово-експертної та іншої діяльності. Під час цієї наради було обговорено низку актуальних проблем щодо застосування потенціалу судової експертизи у сфері запобігання корупції.

Працівники НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяли участь у другому тренінзі для розробників і рецензентів тестових завдань, організованого Мін’юстом

07 червня 2021 року працівники Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), в особі директора Центру Владислава Федоренка, ученого секретаря Центру Лілії Тимощик та керівників підрозділів Центру Наталії Ковальової та Олени Голікової, взяли участь у роботі 2-го онлайн-тренінгу для розробників і рецензентів тестових завдань в межах запровадження електронної системи для проведення автоматизованого тестування осіб, які виявили намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта.

Навчальні тренінги з тестології організовано відповідно до рішення Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України для фахівців науково-дослідних установ судових експертиз, які беруть участь у підготовці тестових завдань за підтримки Проєкту Європейського Союзу «Право-Justice».

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь в узгоджувальній нараді щодо проєкту Постанови Кабміну

07 червня 2021 року  директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В. Федоренко взяв участь в узгоджувальній нараді щодо проєкту Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 р. № 804» під головуванням Заступника Міністра юстиції України О. Банчука, за участі керівників і експертів профільного директорату та департаменту Міністерства юстиції України,  керівників НДУСЕ Мін’юсту та представників Мінрегіонбуду.     

Проєктом постанови пропонується внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України України від 27 липня 2011 р. № 804, зокрема, Переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, затвердженого цією постановою, доповнивши його такими новими видами платних послуг:

  • проведення експертиз проектної документації на будівництво об’єктів;
  • проведення сертифікації колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання;
  • здійснення оцінки майна, майнових прав, експертної грошової оцінки земельних ділянок та прав на них, а також рецензування звітів про таку оцінку.

Пропозиція щодо віднесення оцінки до платних послуг, які надаються НДУСЕ Мін’юсту, як суб’єктами оціночної діяльності, була обгрунтована та запропонована Центром.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі весняного засідання секції з теоретичних, загально-методичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України

03 червня 2021 року Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) прийняв активну участь у роботі  весняного засідання секції з теоретичних, загально-методичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи НКМР при Міністерстві юстиції України (далі – Секція). У заході, що проводився в режимі інтернет-стрімінгу, від Центру взяли участь члени Секції – директор Центру В.Л. Федоренко та в.о. заступника директора Центру О.Г. Адлер. 

На засіданні Секції були розглянуті актуальні проблеми теорії, методології та організації судово-експертної діяльності. Зокрема це питання:

про розгляд заключних звітів науково-дослідних робіт (НДР), проведених за профілем Секції;

про хід виконання НДР за тематичним планом НДР Мін’юсту на 2021 рік.

про розгляд пояснювальних записок до перспективних науково-дослідних розробок, виконання яких планується з 2022 року;

щодо проблемних питань організації судово-експертної, науково-дослідної та методичної діяльності НДУСЕ Мін’юсту;

про розгляд змін та доповнень до нормативних актів, що регулюють судово-експертну діяльність.

У «Різному» директор Центру В.Л. Федоренко довів до Секції та роз’яснив резолюцію позачергового засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Міністерстві юстиції України уточнення Переліку відповідних галузей знань і спеціальностей вищої освіти видам судових експертиз і експертним спеціальностям, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям НДУСЕ МЮ України та фахівців, які не працюють у цих установах, за видом експертизи «Експертиза об’єктів інтелектуальної власності» (позиція була попередньо доведена до членів Секції в листі Центру за підписом Федоренка В.Л.).

Зокрема, В.Л. Федоренком було доведено п. 1.3 рішення секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Міністерстві юстиції України від 31.05.2021, яка враховує й позицію Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України і ВГО «Союзу юристів України», про необхідність унормувати у нормативно-правових актах з питань організації та проведення судової експертизи положення про те, що в осіб, які виявили намір отримати кваліфікацію судового експерта в межах експертних спеціальностей 13.1.2, 13.3 і 13.9 має бути щонайменше дві закінчені вищі освіти: а) базова, яка забезпечує достатній рівень знань для відповідної спеціалізації (технології, мистецтвознавство, літературознавство, філологія, архітектура, психологія, дизайн тощо), та б) освіти, яка передбачає поглиблене вивчення права інтелектуальної власності, як системи самостійних знань, чи відповідного розділу Цивільного права (здобута до 2017 року спеціальність «Інтелектуальна власність»; на сьогодні – спеціальність 081 – «Право»). Для спеціальностей 13.1.1, 13.2, 13.4, 13.5.1, 13.8 спеціальність 081 – «Право» може виступати базовою і єдиною вищою освітою.

Члени Секції обговорили пропозицію В.Л. Федоренка, визнали її актуальною, а також відзначили, що подібна проблематика з визначенням відповідної вищої освіти у осіб, які мають наміри пройти підготовку для отримання (підтвердження) на ЦЕКК кваліфікації судового експерта, має місце і в інших видах судової експертизи. До прикладу, в товарознавчій експертизі та ін. Це зумовлено тим, що в 2015 році МОН України укрупнив галузі знань і спеціальності, за якими надається вища освіта й, по-суті, «оптимізував» спеціальну освіту для низки судово-експертних спеціальностей. Тому, потреба в визначенні відповідної вищої освіти для експертів є вкрай гострою й потребує свого нагального вирішення.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у тренінгу для розробників і рецензентів тестових завдань, організованого Мін’юстом

01 червня 2021 року Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), в особі директора Центру Владислава Федоренка та керівників підрозділів Центру Наталії Ковальової та Олени Голікової, взяв участь у роботі онлайн-тренінгу для розробників і рецензентів тестових завдань в межах запровадження електронної системи для проведення автоматизованого тестування осіб, які виявили намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта.

Навчальні тренінги з тестології організовано відповідно до рішення Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України для фахівців науково-дослідних установ судових експертиз, які беруть участь у підготовці тестових завдань за підтримки Проєкту Європейського Союзу «Право-Justice».

Враховуючи той факт, що подібне тестування вочевидь відноситься до тестування високих ставок з важливими наслідками для учасника тесту їх якість є вкрай важливою. Відповідальною особою за організацію та проведення навчальних тренінгів є керівник НДЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», керівник НДР за темою « Розробка тестових завдань до електронної системи проведення автоматизованого тестування осіб, які виявили намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта».

Перший захід, із запланованого циклу заходів для розробників і рецензентів тестових завдань в межах запровадження електронної системи для проведення автоматизованого тестування осіб, які виявили намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта, пройшов на високому організаційному та методологічному рівні.

Вітаємо Владислава Федоренка з перемогою у конкурсі на заміщення посади директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України

Відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад директорів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 травня 2020 року № 1793/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 травня 2020 року за № 480/34763, Федоренка Владислава Леонідовича визнано переможцем конкурсу на заміщення посади директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, оголошеного згідно з наказом Міністерства юстиції України від 12 травня 2021 року № 900/к.

Щиро вітаємо Владислава Леонідовича з перемогою та бажаємо подальшої творчої наснаги та нових звершень у царині судової експертизи.

На базі НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проведено позачергове засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Міністерстві юстиції України

31 травня 2021 року на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) під головуванням директора Центру проф. В.Л. Федоренка організовано та проведено позачергове засідання секції судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності НКМР при Міністерстві юстиції України (далі – секція) з актуальних проблем теорії та практики судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності.

Члени секції, а також запрошені (О.Ф. Дорошенко, Л.А. Черненко та ін.) розглянули та обговорили наступні питання.

  1. Щодо уточнення Переліку відповідних галузей знань і спеціальностей вищої освіти видам судових експертиз і експертним спеціальностям, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям НДУСЕ Мін’юсту та фахівцям, які не є представниками цих установ за видом судової експертизи «Експертиза об’єктів інтелектуальної власності», а також щодо суб’єктів і механізмів визначення відповідності вищої освіти кандидата на проходження підготовки та атестацію судового експерта.
  2. Щодо питань Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, розміщених у розділі V. «Експертиза об’єктів інтелектуальної власності», в частині виявлення питань, які виходять за межі спеціальних знань експерта, питань права і надання оцінки законності проведення відповідних процедур, та які слід виключити з Методичних рекомендацій чи переформулювати.

3.  Різне.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Онлайн-практикумі «Захист прав інтелектуальної власності: юридична доктрина, особливості проведення судових експертиз та практика Верховного Суду»

28 травня 2021 року Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) на чолі з директором проф. В.Л. Федоренком, спільно з фаховим часописом «Право України», Юридичним порталом «RD», Укрпатентом і Офісом незалежних експертиз, виступив співорганізатором Онлайн-практикуму на тему: «Захист прав інтелектуальної власності: юридична доктрина, особливості проведення судових експертиз та практика Верховного Суду», акредитований Національною асоціацією адвокатів України.  

Під час Онлайн-практикуму команда Центру розкрила для адвокатського корпусу України основні доктринальні положення щодо розвитку судової експертизи у системі захисту права інтелектуальної власності, а також особливості організації та проведення судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Зокрема, було презентовано наступні доповіді:

Федоренко Владислав Леонідович, директор Центру, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, судовий експерт: «Доктринальні засади захисту прав інтелектуальної власності в Україні»;

Голікова Олена Валеріївна, завідувач сектору авторського права та суміжних прав Центру, судовий експерт: «Особливості проведення судової експертизи у сфері авторського права та суміжних прав»;

Ковальова Наталія Миколаївна, керівник лабораторії права промислової власності Центру, судовий експерт: «Організація проведення судової експертизи у сфері промислової власності»;

Тимощик Лілія Павлівна, учений секретар Центру: «Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності. Визначення збитків від неправомірного використання обєктів інтелектуальної власності».

У форматі Онлайн-практикуму також було презентовано доповідь Ткачука Олексія Петровича, директор з питань експертизи Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Гайдук Валентина Володимирівна, начальника відділу прав на позначення «Українського інституту інтелектуальної власності» (Укрпатент) на тему: «Правова охорона торгівельних марок та промислових зразків» та ін.

Із презентаціями Центру на Онлайн-практикумі на тему: «Захист прав інтелектуальної власності: юридична доктрина, особливості проведення судових експертиз та практика Верховного Суду» можна ознайомитись на YouTube за посиланням: https://youtu.be/NtcgvW4s_5o

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у I Міжнародній науково-практичній конференції: «Роль і перспективи розвитку товарознавчих та економічних експертиз у державному і приватному секторах»

28 травня 2021 року  директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. Владислав Федоренко, разом із ученим секретарем Центру Л. Тимощик, керівником лабораторії економічних досліджень В. Дідоборщем, судовими експертами Центру В. Архіповим, С. Зазимко та ін. судовими експертами взяли участь у I-й Міжнародній науково-практичній конференції на тему: «Роль і перспективи розвитку товарознавчих та економічних експертиз у державному і приватному секторах». Цей глобальний представницький форум було успішно організовано Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз (ОНДІСЕ), за участі Міністерства юстиції України, науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) України, судових експертів із Вірменії, Молдови і інших держав, представників вищих навчальних закладів та ін.     

У вітальному слові директор Центру В. Федоренко привітав організаторів і учасників Міжнародної конференції з вдалим і своєчасним започаткуванням серйозної площадки для обговорення проблем теорії та практики товарознавчих та економічних експертиз в Україні та за кордоном і побажав плідних дискусій, нових ідей і проектів, а також визначення шляхів їх реалізації. Професор В. Федоренко також відзначив, що керівництву ОНДІСЕ вдалося поєднати зусилля учених і судових-експертів практиків як із державного, так і з приватного сектору, й згуртувати всіх зацікавлених фахівців у сфері товарознавчих та економічних експертиз. Цей напрямок є важливим і перспективним і для Центру. Тому, Центр охоче братиме активну участь у цьому й наступних міжнародних наукових заходах.

З доповіддю (співдоповідь з доктором технічних наук, професором КНУ ім. Т. Шевченка Т. Артюх) на тему «Послуга як обє’кт судово-товарознавчої експертизи» на Міжнародній конференції виступив судовий експерт Центру, кандидат технічних наук В. Архіпов.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Міжнародної конференції: «Нові напрямки і виклики в правничій науковій комунікації»

24 травня 2021 року  директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. Владислав Федоренко взяв участь у Міжнародній конференції ректорів, деканів і редакторів фахових юридичних журналів «Нові напрямки і виклики в правничій науковій комунікації» Nowe kierunki i wyzwania w prawniczej komunikacji naukowej»), організованій і проведеній Редакцією щоквартального журналу «Критика права» (включений до бази «Scopus») і Правничим міждисциплінарним науковим центром Академії Леона Козьмінського в Варшаві (Республіка Польща).

Організатором і модератором заходу виступила DrHb, проф. Йоланта Яблонська-Бонса, яка є головним редактором часопису «Критика права» та входить до редколегії електронного наукового видання «Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління». З вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор Академії Леона Козьмінського в Варшаві DrHb, проф. Гжегош Мазурек.

Учасники конференції обговорили актуальні проблеми формування та видання правничих часописів, індексації наукових публікацій, доброчесності та якості наукових статей, включення журналів до наукометричних баз «Scopus» і «Web of Science» та ін.

Директор Центру В. Федоренко, який є членом Наукової ради журналу «Критика права», взяв участь у дискусії та виступив із проблематики щодо досвіду запобігання плагіату в правничих часописах в Україні. Зокрема, В. Федоренко зазначив наступне.    

«Однією з найбільш небезпечних перешкод для розвитку науки в Україні та за кордоном залишається плагіат в наукових творах – монографіях, наукових статтях, звітах науково-дослідних робіт тощо.

Феномен плагіату відомий європейській цивілізації іще з Античних часів. Сучасники знаходять запозичення в роботах Вергілія, Геродота, Плутарха із творів інших античних істориків. Але, плагіат у наукових творах зявився значно пізніше. Цьому передувало щонайменше два чинники:

1) винайдення та промислове застосування Й. Ґуттенбергом з 1450 року верстатного книгодрукарства, його удосконалення через винайдення офсетного друку та  «www-революцію» XXXXI ст.;

2) відокремлення науки від релігії внаслідок Реформації та «наукової революції» в XVIIXVIII ст. і її стрімкий розвиток через наукові твори.

Доступність і простота в матеріалізації наукових творів створила спокусу неправомірного використання чужих творів чи їх фрагментів недобросовісними науковцями, які прагнуть отримувати:

а) моральне задоволення від визнання суспільством своїх наукових «здобутків»;

б) присвоєння наукових ступенів і вчених звань, які сприяють підвищенню соціального статусу їх носіїв;

в) здобуття матеріальних благ, через зайняття відповідних посад і отримання надбавок за наукові ступені та вчені звання. 

Однією із універсальних, найбільш доступних для оприлюднення та, водночас, обов’язкових видів і форм наукових творів є статті у фахових часописах і збірниках наукових статей. Разом із тим, оперативність видання наукових статей у фахових часописах створює проблему їх якості та дотримання принципів академічної добросовісності.

У більшості часописів в Україні, як і в Польщі та інших державах Центральної та Східної Європи, ця проблема посилюється й тим, що більшість досвідчених учених прагнуть публікуватися в часописах, що віднесені до наукометричних баз «Scopus» і «Web of Science». Хоча, в 2021 році в Україні до бази «Scopus» віднесено лише один правничий часопис – «Вісник Національної академії правових наук України».

Відповідно, перед редакціями правничих наукових часописів в Україні постають проблеми щодо запобігання плагіату в наукових статтях. У першу чергу, в кваліфікаційних статтях аспірантів, які часто пишуться «на швидкість і на кількість».

Узагальнюючи український досвід запобігання плагіату в фахових правничих часописах, а також вимоги часописів, включених до баз «Scopus» і «Web of Science», можемо стверджувати про необхідність комплексного підходу до вирішення цієї проблеми. Реалізація цього підходу вимагає наступних заходів:

  • проведення редколегією та науковою радою часопису публічної політики нетерпимості до будь-яких виявів плагіату. Систематична робота з авторським корпусом, у першу чергу, з починаючими ученими;
  • чітке і однозначне визначення в вимогах до статей в частині заборони плагіату та морально-етичної й юридичної відповідальності в разі його виявлення після публікації статті як автора цієї статті, так і часопису. Надписи в часописах, що «Журнал не несе відповідальність за статтю» є юридично нікчемними;
  • запровадження т.з. «сліпого рецензування» кожної статті та кроки щодо відмови від публікації статей щодо яких є сумніви в їх якості та оригінальності, відсутності в них неправомірних запозичень;
  • фахова перевірка текстів статей, поданих до друку, через програми, які виявляють запозичення в творах (Unichek, Plagiarism Detector і ін.). Але, така перевірка, підкреслимо, має бути фаховою. Визначення «допустимих відсотків» запозичень у творі є невіглаством, оскільки навіть один абзац твору, у випадку його неправомірного використання з іншого твору (без посилання, без письмового дозволу автора тощо) уже є плагіатом. Водночас, програмні продукти показують лише текстуальні збіги, але не виявляють плагіат. Збіги можуть бути з текстами, які не є обєктами авторського права. Зокрема, це збіги з текстами нормативно-правових актів;
  • вирішення в публікаціях часопису проблеми цитування. Однією з найбільш поширених форм порушення авторських прав, а також формою фальсифікації є уникнення прямого цитування з творів інших авторів. Особливо при перекладі іншомовних текстів і використання їх фрагментів, які по-суті виступають похідними творами тощо.

І, на останок, важливим є подальший моніторинг і контроль уже виданих у часописі статей на предмет їх якості та доброчесності, забезпечення зворотного зв’язку з читацькою аудиторією часопису, обговорення спільних проблем юридичних часописів на міжнародному рівні».

Міжнародна конференція була проведена в режимі інтернет-стрімінгу.

Колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності вітає колег, друзів і партнерів із Всесвітнім Днем вишиванки!

Щиро вітаємо з міжнародним святом Днем Вишиванки, що уже 15 років гуртує прихильників споконвічних українських народних традицій створення, збереження та використання в побуті етнічного вишитого одягу, відомого у світі як вишиванка.  

Це свято було започатковане 20.05.2006 студентами Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а вже нині його святкують українці в понад 50 державах світу. Це свято сприяє культурній і етнічній згуртованості українців як в самій Україні, так і поза її межами, дозволяє усвідомити духовну єдність усіх українців.

Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, у знак солідарності з усіма українцями та на підтримку української духовності та культури, приєднується до цього прекрасного свята й щиро вітає з Всесвітнім Днем Вишиванки усіх колег, друзів і партнерів.

НДЦЕС з питань інтелектуальної власності прийняв участь у нараді керівників НДУСЕ при Заступникові Міністра юстиції України

17.05.2021 директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В.Л. Федоренко, в.о. заступника директора Центру О.Г. Адлер, завідувач лабораторії авторського права й ІТ технологій Центру О.К. Собін та завідувач сектором авторського права та суміжних прав цієї ж лабораторії Центру О.В. Голікова взяли участь у нараді керівників НДУСЕ Мін’юсту при Заступникові Міністра юстиції України з питань виконавчої служби А.В. Гайченку, за участі директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Н.М. Ткаченко. Чергова нарада керівників НДУСЕ з керівництвом Мін’юсту була присвячена розгляду питань про стан запровадження систем електронного документообігу (СЕД) між НДУСЕ і державними органами, а також готовності в НДУСЕ систем електронного документообігу.

З метою забезпечення виконання завдань за призначенням у Центрі була розроблена концепція та технічне завдання (ТЗ) для автоматизації процесів діяльності із допомогою програмно апаратних засобів. За результатами проведеної роботи у Центрі розроблено та запроваджено «Комплексну програму автоматизації роботи підприємства «IS-pro» («ІС-ПРО») (далі – ПЗ ISpro). Станом на сьогодні ПЗ ISpro знаходиться у промисловій експлуатації, активно використовується користувачами відповідно до виділених ролей, забезпечує оперативний обмін відомостями між керівництвом, канцелярією, відділом бухгалтерського обліку та звітності, іншими структурними підрозділами Центру з використанням локальної обчислювальної мережі.

Окрім того, 06.05.2021 у Центрі запроваджено Систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ). На сьогоднішній день у Центрі проводяться навчання з використання зазначеної системи.

Директору НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності проф. В.Л. Федоренку оголошено Подяку Верховного Суду

 

Директорові Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), члену Науково-консультативної ради при Верховному Суді, докторові юридичних наук, професорові В.Л. Федоренко Наказом Голови Верховного Суду від 28.04.2021 № 858-к, відповідно до частини другої ст. 39 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про заохочувальні відзнаки Верховного Суду, та на підставі висновку Комісії з розгляду питань нагородження від 28 квітня 2021 року № 2, унесеного подання, за плідну працю, вагомий особистий внесок у забезпечення діяльності Верховного Суду та з нагоди Дня науки, оголошено Подяку Верховного Суду.

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі Міжнародного круглого столу: «Електронні документи як об’єкти дослідження в економічній експертизі: сьогодення і перспективи»

14 травня 2021 року  працівники Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) (В.Л. Федоренко, О.Г. Адлер, Л.П. Тимощик, В.А. Дідоборщ, О.В. Голікова, І.В. Германюк та О.К. Віхляєв),  на запрошення організаторів, у режимі відеоконференції, прийняли участь у Міжнародному круглому столі на тему: «Електронні документи як об’єкти дослідження в економічній експертизі: сьогодення і перспективи», організованому Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз  Міністерства юстиції України у партнерстві з ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Університетом митної справи та фінансів, за участі представників науково-дослідних установ судової експертизи України, Вірменії та Молдови.

Відкрила захід директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ДНДІСЕ), доктор економічних наук, професор, Заслужений економіст України Олена Коваленко. З вітальним словом виступила Наталія Ткаченко, кандидат юридичних наук, директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України та Микола Духонченко, адвокат, член Комітету захисту бізнесу та інвесторів, що діє в складі НААУ.

Директор Центру проф. В.Л. Федоренко також привітав учасників Міжнародного круглого столу, відзначив високий професіоналізм та лідерські позиції ДНДІСЕ у сфері судово-економічної експертизи і глибинного теоретико-методологічного і методичного забезпечення цього виду експертизи, а також підкреслив плідність співпраці ДНДІСЕ із Центром. У вітальному слові В.Л. Федоренко відзначив актуальність і своєчасність проблематики цього міжнародного заходу для судово-економічної експертизи, а також подякував організаторам за можливість ознайомитись із унікальним зарубіжним досвідом проведення судово-економічних експертиз із використанням електронних документів.

Міжнародна круглий стіл став платформою для висвітлення та обговорення досить актуальних, у світі цифрових технологій та електронного документообігу. проблемних питань  щодо використання  судовими експертами електронних документів як об’єктів дослідження в економічній експертизі. Були обговорені актуальність  та проблеми законодавчого та технічного застосування електронних документів у судовій експертизи. Дискусія була продуктивною та змістовною. Були окреслені основні напрямки подальшої роботи  у напрямку втілення використання електронних документів у судовій експертизі.

Працівники Центру виступали з доповідями на тему:

  • ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ З ЕЛЕКТРОННИХ НОСІЇВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОДАТКОМ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ: ЗАКОНОДАВЧІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ (Владислав Федоренко, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, директор Центру, Віктор Дідоборщ, в.о. завідувача лабораторії економічних досліджень Центру, Олена Голікова, завідувач сектору авторського права та суміжних прав лабораторії авторського права та інформаційних технологій Центру),
  • АКТУАЛЬНІСТЬ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ В ЕКОНОМІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ ТА ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ (Ірина Германюк, науковий працівник лабораторії економічних досліджень Центру та Олексій Віхляєв, науковий працівник лабораторії економічних досліджень Центру).

Шановні друзі, колеги та партнери! Вітаємо вас із світлим і радісним святом Великодня!

Бажаємо вам щастя і радості, віри і благополуччя! Нехай чудесне свято Пасхи принесе любов та світло у вашу родину, щирість та добро у взаємини, а головне – здоров’я і мир. Нехай передзвін великодніх дзвонів несе вам лише благі вісті, а віра допомагає вам долати труднощі.

Христос Воскрес!

Колектив Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Корпус судових експертів НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності посилено

27 квітня 2021 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) В.Л. Федоренко успішно атестувався на засіданні Кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за судово-експертними спеціальностями 13.4. – «Дослідження, пов’язані з промисловими зразками» і 13.8 – «Дослідження, пов’язані з комерційною таємницею (ноу-хау) і раціоналізаторськими пропозиціями».

У свою чергу судовий експерт лабораторії права промислової власності Центру О.А. Фоя підтвердила кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.4. – «Дослідження, пов’язані з промисловими зразками».

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Міжнародній конференції «Захист прав людини під час пандемічних викликів» (Варшава, Польща)

26-27 квітня 2021 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф., DrHb В.Л. Федоренко виступив членом Науково-організаційного комітету та доповідачем на XIII Міжнародній правозахисній науковій конференції «Захист прав людини під час пандемічних викликів», присвяченій 55-ій річниці Міжнародних Пактів ООН з прав людини і 30-річчя членства Польщі в Раді Європи, яка відбулася в м. Варшава та м. Кельце, на базі Сейму Республіки Польща, у режимі інтернет-стримінгу.

У своїй доповіді проф. В.Л. Федоренко підняв проблему забезпечення конституційного права людини на працю та справедливу винагороду в умовах протидії пандемії коронавірусу COVID-19. У цьому контексті було проаналізовано особливості організації роботи науково-дослідних установ судової експертизи (НДУСЕ) на прикладі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

 

Konferencja 2021 – program, final

Представник НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у роботі ЦЕКК

27 квітня 2021 року завідувач лабораторії авторського права та інформаційних технологій Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) О.Собін взяв участь у роботі кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі – ЦЕКК).

На засіданні було розглянуто питання щодо:

• присвоєння кваліфікації судових експертів;
• підтвердження кваліфікації судових експертів;
• присвоєння кваліфікаційних класів судових експертів;
• окремі питання організації та проведення судової експертизи та інш.
За результатами засідання ЦЕКК присвоєно нові та підтверджені вже існуючі кваліфікації судових експертів, присвоєні відповідні кваліфікаційні класи.

Засідання кваліфікаційної палати ЦЕКК відбулось під керівництвом голова кваліфікаційної палати ЦЕКК – заступник директора Департаменту – начальник відділу організації роботи Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції Департаменту експертного забезпечення правосуддя К.Ковальової, пройшло на високому організаційному рівні.

Директор НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності прийняв участь у роботі експертної групи з акредитації в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

26 квітня 2021 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В. Федоренко прийняв участь, на запрошення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), у роботі експертної групи з акредитації за спеціальністю «081 Право» освітньої програми «Право» (ID у ЄДБО 37002) за третім рівнем вищої освіти (справа №795/АС-21) в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

Відзначимо, що Центр і Юридичний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» систематично взаємодіють у межах договору про співпрацю. Зокрема, Центр виступає базою для проходження практики студентами цього інституту.

Щиро вітаємо з Міжнародним Днем інтелектуальної власності!

26 квітня 2000 року Генеральна асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІС) запровадила Міжнародний День інтелектуальної власності, відзначення якого дозволяє підвести підсумки розвитку та охорони права на об’єкти інтелектуальної власності, а також визначити актуальні та перспективні теми, сконцентровані в гаслах, винесених під час відзначення цього дня кожного року. У 2000 році це було гасло «Творімо майбутнє сьогодні». Нині ж, через 21 рік, ВОІС справедливо визначив актуальною тему сьогодення використання інтелектуальної власності для посилення ефективності і конкурентоздатності малого та середнього бізнесу, як основи формування креативної індустрії.

То ж, шановні друзі, колеги і партнери Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, прийміть вітання й щирі побажання нових перемог і звершень у сфері утвердження та захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, успіхів у судово-експертній і науковій діяльності з питань інтелектуальної власності.

 

Трудовий колектив

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності

Опублікована доповідь працівників НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності на тему: «Дуалістична природа етикетки як об’єкту судової експертизи з питань інтелектуальної власності: методичні та практичні аспекти»

У квітні 2021 року на офіційному веб-сайті Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Мін’юсту опубліковано доповідь директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В.Л. Федоренка і керівника лабораторії права промислової власності Центру Н.М. Ковальової на тему: «Дуалістична природа етикетки як об’єкту судової експертизи з питань інтелектуальної власності: методичні та практичні аспекти», виголошену на Міжнародній науково-практичній конференції «Судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності: реалії та перспективи» (м. Львів, 19 лютого 2021 р.).

Ця доповідь узагальнює положення НДР на тему: «Методичні рекомендації «Особливості проведення експертних досліджень, пов’язаних з етикетками», яка виконувалась Центром у 2019-2020 роках згідно з тематичними планами НДР НДУСЕ Мін’юсту спільно із колегами із Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса».

В.Л. Федоренко та Н.М. Ковальова у своїй доповідь відзначають, що аналіз експертних проваджень, проведених експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України щодо об’єктів промислової власності, виконаних упродовж останніх років, вказує на постійне зростання відповідних експертних досліджень. Це зумовлено насамперед тяглою практикою копіювання та підробки зовнішнього вигляду товарів широкого вжитку в Україні. У першу чергу, йдеться про товари постійного попиту, що є продуктами першої необхідності та купуються споживачами досить часто.

Значна частина експертних досліджень із зазначених вище питань припадає на дослідження таких об’єктів, як торговельні марки і промислові зразки, що застосовані в етикетках. Тобто, етикетки, як об’єкт судової експертизи з питань інтелектуальної власності, має дуалістичну (з лат. dualis – «подвійний», «задвоєний») природу. Враховуючи можливість існування етикетки, як об’єкта господарської діяльності, в якості як торговельної марки, так і промислового зразка, потреба у вказаних експертних дослідженнях буде зростати, або ж, на тлі зниження активності господарської діяльності в період пандемії COVID-2019, залишатиметься усталеною. Це зумовлює ситуацію, коли досліджуваний об’єкт одночасно відноситься до сфери регулювання та визначення науково-категоріального апарата декількох спеціальних законів у сфері захисту права на інтелектуальну власність. Щодо експертного дослідження етикеток, то це – закони України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на промислові зразки». Відповідно в судово-експертній практиці виникає об’єктивна потреба в проведенні комплексного за своєю сутністю експертного дослідження етики, як об’єкта інтелектуальної власності. Це, у свою чергу, обумовлює потребу в єдності методичних підходів до проведення експертних досліджень етикеток

Також В.Л. Федоренком і Н.М. Ковальовою обґрунтовано, що предметом судової експертизи різних видів етикеток є фактичні дані та обставини справи, які мають значення для юридичного провадження й установлюються шляхом застосування спеціальних знань у визначеному законом порядку, про властивості, ознаки, закономірності створення, функціонування й використання торговельних марок промислових зразків та інших позначень, що не набули правової охорони.

Об’єктами експертизи при цьому можуть виступати: торговельні марки, промислові зразки та позначення, що не набули правової охорони.

Основними ж завданнями судової експертизи з питань інтелектуальної власності, що вирішуються за допомогою цих Методичних рекомендацій, є:

  • установлення тотожності різних видів етикеток або схожості настільки, що їх можна сплутати;
  • установлення можливості введення в оману споживача щодо товару, послуги або особи.

 

Бібліографічні дані публікації:

Федоренко В.Л., Ковальова Н.М. Дуалістична природа етикетки як об’єкту судової експертизи з питань інтелектуальної власності: методичні та практичні аспекти // Судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності: реалії та перспективи: Матер. Міжнар. наук.-практичної конф. (м. Львів, 19 лютого 2021 р.) / За заг. ред. О. П. Куманської-Нор; уклад. Хомич Н.П., Струк І.О., Калінічеко М.М., Тарасенко Л.Л. Львів: ЛНДІСЕ, 2021. С. 109-114. URL: https://lndise.in.ua/sudova-ekspertiza-obektiv-intelektualnoi-vlasnosti-realii-ta-perspektivi

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності укладено Договір про співробітництво і взаємодію з Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судової експертизи Служби безпеки України

19 квітня 2021 року у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (даліЦентр) було укладено Договір про співробітництво і взаємодію Центру з Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судової експертизи Служби безпеки України (далі – ІСТ СБУ). Договір було підписано директором Центру В.Л. Федоренком і директором ІСТ СБУ А.В. Свінцицьким в урочистій обстановці.

Сторони цього Договору, – Центр і ІСТ СБУ, визначили наступні пріоритетні форми співробітництва та взаємодії:

  • взаємний обмін методичними, науковими та інформаційно-довідковими матеріалами та документацією, розпорядником яких є Сторони; інформацією з нових наукових, навчальних, методичних та довідкових видань, підготованих Сторонами;
  • проведення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів на основі: проведення спільних наукових конференцій, круглих столів, методичних семінарів, курсів з опанування нових методів та експертних досліджень; взаємних стажувань спеціалістів;
  • рецензування наукових розробок та апробація методик експертних досліджень, розроблених Сторонами;

надання одна одній, за необхідності, методологічної, методичної, технічної, правової або іншої допомоги в межах компетенції та ін.

Анатолій Селіванов: «Судова експертиза – шлях до істини»

15 квітня 2021 року у газеті «Голос України» вийшла стаття доктора юридичних наук, професора, академіка НАПрН України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, відомого в Україні та за кордоном правника Анатолія Селіванова «Судова експертиза – шлях до істини». У ній учений глибоко розкрив місію інституту судової експертизи у кримінальному, адміністративному, цивільному та господарському правосудді, системно проаналізував здобутки і перспективи розвитку судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності. Не обійшов увагою академік А. Селіванов і роботу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України

Важливим аспектом публікації академіка А. Селіванова є й увага до правового статусу судового експерта, як основного суб’єкта судово-експертної діяльності. «Судовий експерт (a priori), незалежно від судді, в ході спеціального дослідження за допомогою спеціальних знань визначає об’єкт, предмет і суб’єктів, яких потрібно залучати до експертизи, оскільки його діяльність супроводжується правовими гарантіями доступу до інформації. Але експерт не може бути залучений суддею як свідок, адвокат, бо він попереджається про відповідальність за свою діяльність відносно процесуальних прав і обов’язків. Він повинен бути особою без особистої юридичної заінтересованості, тому його обов’язок, участь у процесі — дати об’єктивний висновок щодо питань, поставлених суддею, і про це закон конкретно попереджає кожного судового експерта» – пише професор А. Селіванов.

Заслуговує на увагу та підтримку й думка академіка А. Селіванова про те, що «… судовий експерт, атестований за відповідною спеціальністю, є носієм спеціальних знань, і кожного разу суддя відчуває, наскільки його фахові знання допомагають прийняти (врахувати) глибину експертної думки. Опосередкований пізнавальний процес, за допомогою судових експертиз, є особливо важливим, коли треба захистити автора, правильно визначити заподіяну шкоду, завдану власнику авторських прав, і відновлювати щоразу законність, а це позначається і на конституційності як кінцевій меті побудови правової держави».

З повним текстом публікації А. Селіванова «Судова експертиза – шлях до істини» можна ознайомитись на офіційній веб-сторінці газети «Голос України»: URL: http://www.golos.com.ua/article/344701

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання судової експертизи і криміналістики»

 15-16 квітня 2021 року директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) проф. В.Л. Федоренко, в.о. заступника директора Центру О.Г. Адлер, учений секретар Центру Л.П. Тимощик, завідувач лабораторії авторського права та ІТ О.К. Собін, завідувач сектору авторського права та суміжних прав О.В. Голікова та ін. працівники Центру взяли участь, на запрошення організаторів, у Міжнародній науково-практичній конференції-полілозі «Актуальні питання судової експертизи і криміналістики». Ця конференція було успішно організована та проведена на базі Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» за участі представників науково-дослідних установ судової експертизи України, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Чорногорії та ін. держав світу.

Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання судової експертизи і криміналістики» стала виваженою науково-методичною платформою для висвітлення та обговорення багатьох проблемних питань теорії та практики судової експертизи і криміналістики. Окрім того, у вітальних словах керівництво Міністерства юстиції України і судово-експертних установ були окреслені перспективи подальшого розвитку судово-експертної діяльності в XXI ст.

Директор Центру проф. В.Л. Федоренко також привітав учасників цього поважного наукового форуму, побажав учасникам нових знань і цікавих професійних контактів, а також привітав директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» доктора юридичних наук, професора, Заслуженого юриста О.М. Клюєва з заслуженою перемогою в конкурсі та із призначенням на посаду вдруге, а також запевнив у продовженні плідних стосунків у сфері науки, судової експертизи і підготовки експертів між Центром і Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса».

НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності, спільно з партнерами, проведено Методологічний семінар за міжнародною участю на тему: «Новели правової охорони торговельних марок в Україні: судово-експертні аспекти»

08 квітня 2021 року на базі Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр), спільно з партнерами Центру – Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, Комітетом з інтелектуальної власності Національної асоціації адвокатів України, а також за активної участі Національного бюро судових експертиз Національної академії наук Республіки Вірменія і науково-дослідних установ (НДУСЕ) Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України, було проведено Методологічний семінар за міжнародною участю на тему: «Новели правової охорони торговельних марок в Україні: судово-експертні аспекти».

Метою цього методологічного семінару стало ознайомлення з новими положеннями чинного законодавства про охорону торговельних марок та обговорення перспектив впливу відповідних новел на подальший розвиток судової експертизи у сфері інтелектуальної власності в Україні.

Як зазначив на початку заходу його модератор, – директор Центру, проф. В. Федоренко, – «Головним завданням для спільноти судових експертів під час удосконалення чинного законодавства про правову охорону винаходів, промислових зразків і торгівельних марок, що розпочалося з 2020 року й триває на рівні підзаконних нормативно-правових актів нині, є збереження й примноження судово-експертного потенціалу за спец. 13.3, 13.4 і 13.6. Для цього судові експерти, установи і організації судових експертів повинні активно шукати і відстоювати своє призначення в модернізованому механізмі судового захисту права інтелектуальної власності на відповідні об’єкти, співпрацювати з Національним офісом інтелектуальної власності, інститутом адвокатури, патентними повіреними тощо. Від цього залежить, чи отримає судова експертиза нові замовлення й усталену роботу, чи втратить існуючі позиції».

В основу Методологічного семінару були покладені доповіді Голови Комітету з інтелектуальної власності Національної асоціації адвокатів України, доктор юридичних наук, відомого фахівця в сфері захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, М. Потоцького на тему: «Новели правової охорони торговельних марок» та директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, кандидат юридичних наук, одного з фундаторів судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності в Україні, О. Дорошенка на тему: «Про ключові положення проекту Правил розгляду заявок на торговельні марки